Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №279/6297/26 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Суд: Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 29 жовтня 2026 р.

Справа: №279/6297/26

Суддя: Невмержицька О. А.

Справа № 279/6297/26

Провадження № 2-а/279/60/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2026 р.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого-судді Невмержицької О.А., з секретарем Хомутовською М.А., розглянувши в приміщенні суду в м.Коростені адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник-адвокат Молот Єлизавета Олександрівна до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 від 17.09.2026 року по справі про аміністративне правопорушення за ст. 210-1 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, в інтересах якого діє представник-адвокат Молот Є.О. звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 від 17.09.2026 року по справі про аміністративне правопорушення за ст. 210-1 КУпАП.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що 11.09.2026 року ОСОБА_1 подав в паперовому варіанті особисту заяву про визнання вини до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою зняття відмітки розшуку органами ТЦК та СП. Надалі 17.09.2026 року була винесена постанова № R787010 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Згідно постанови було виявлено, що ОСОБА_1 не прибув за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Повідомлення до Національної поліції про доставку ОСОБА_1 до ТЦК та СП було направлено 28.01.2026 року. Таким чином, з моменту подачі заяви до поліції про розшук ОСОБА_1 до моменту подачі особистої заяви про визнання вини (11.09.2026 року) пройшли строки притягнення до адміністративної відповідальності передбачені ст. 38 КУпАП, де зазначається, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Фактично працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено факт порушення з моменту подання працівниками ТЦК та СП повідомлення до органів Національної поліції про доставлення особи до найближчого ТЦК та СП. Тому відлік 3 місячного терміну, яким визначається в ст. 38 КУпАП почав з 28.01.2026 року – а це є дата виявлення адміністративного правопорушення, та мав би закінчитись 28.04.2026 року. Проте, зі змісту постанови № R787010 від 17.09.2026 року стає зрозумілим, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 порушуючи норми чинного законодавства вирішує застосувати санкцію ч.3 ст. 210-1 не враховуючи положення статей 38, 247 КУпАП та визначає в резулятивній частині постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначається, що санкцією за вчинене адміністративне правопорушення є штраф у розмірі 17000 грн., який необхідно сплатити протягом 30 днів. У разі сплати через 10 днів з дна набрання постанови законної сили розмір штрафу буде складати 50 % від максимального розміру штрафу, тобто 8500 грн.

А тому, просить скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № R787010 від 17.09.2026 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, згідно з якою на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 було накладено адміністративний штраф в сумі 8500 гривень, провадження у справі закрити. Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_6 витрати пов`язані з розглядом даної справи та на надання правничої допомоги.

Представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав викладених в позові, просила їх задовольнити.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 подав відзив на позовну заяву в якому просив в задоволенні позову відмовити, так як ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 . Згідно ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» позивач як військовозобов`язаний підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, також в обліковій картці були відсутні дані про право на отримання відстрочки від призову на військову службу, бронювання, тощо. Так як позивач не прибув вчасно за викликом по повістці, електронним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів АІТС «Оберіг» автоматично були внесені дані як порушника правил військового обліку, як такого, що не прибув вчасно за повісткою до ТЦК та СП (ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»). 11.09.2026 Позивач у паперовому варіанті особисто подав заяву щодо визнання ним допущення порушення законодавства про оборону, мобілізаційної підготовки та мобілізації та визнання факту правопорушення та надання згоди на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. Дана заява була прийнята. В електронному реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів АІТС «Оберіг». 16.08.2026 було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності позивача № R787010. Де було встановлено штраф у сумі 17 000 грн., а так як позивач визнав свою вину, то він повинен був заплатити лише 50% від самого штрафу, що становить – 8500 грн.

За порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку (ст. 210 КУпАП), а також порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію відповідальність за яке передбачено ст. 210-1 КУпАП, термін притягнення до адміністративної відповідальності становить три місяці з дня вчинення правопорушення (при триваючому порушенні – з дня виявлення), але не пізніше одного року з дня його вчинення. Щодо розміру судових витрат за надання професійної правничої допомоги вказав, що умовами гонорару жодним чином не обґрунтовано та не аргументовано чому саме 6000 гривень. Не обґрунтовано Умовами гонорару що саме входить в зазначену суму, обсяг послуг, виконаних робіт, можливих витрат адвоката при наданні правничої допомоги. Представник Позивача жодним чином в Умовах гонорару не зазначає про свої необхідні витрати при наданні ОСОБА_1 правничої допомоги у виді складання процесуальних документів, не надаються також суду будь-які докази щодо таких витрат і це питання жодним чином не мотивується. При цьому, виходячи з самої позовної заяви, остання подавалась через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи – Електронний суд. Відповідно до ухвали №279/6297/26 від 22.09.2026 року у справі відкрито позовне провадження. Звідси, а ні в Умовах гонорару, а ні в самій позовній заяві не наведено та необґрунтовано, які ще види правничої допомоги планується надати та витрати на правничу допомогу очікує понести Позивач. Звертаємо особливу увагу, що у відповідності до ст.30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Позивачем відповідь на відзив не подано.

Третя особа заяв щодо позову не подала.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Судом встановлено та не оспорено сторонами у справі, що 11.09.2026 року ОСОБА_1 подав в паперовому варіанті особисту заяву про визнання вини до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою зняття відмітки розшуку органами ТЦК та СП.

Постановою серії № R787010 від 17.09.2026 року по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАПу вигляді штрафу в сумі 8500 гривень. Зі змісту вказаної постанови слідує, що за результатми вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резирвістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, визначені в повістці (ст. 22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізацінй підготовку та мобілізацію.

Тобто, зі змістту оскаржуваної постанови не вбачається коли саме було вчинено правопорушення.

Разом з тим, з даних із застосунку "Резерв+" слідує, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у відділі ІНФОРМАЦІЯ_3 , 28.01.2026 року направлено звернення до Нацполіції, причина звернення - Не прибув за повісткою до ТЦК та СП.

Частиною 3 ст.210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, яка зокрема тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Спеціальні правила щодо відповідальності за ст. 210-1 КУпАП були запроваджені Законом №3696-IX.

При цьому день виявлення правопорушення не є тотожним дню складання протоколу про адміністративне правопорушення.

У постанові від 28.02.2019р. у справі №149/2498/17 Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого днем виявлення правопорушення слід вважати день, коли уповноважений на складення відповідного протоколу орган отримав будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення. Складення протоколу є вже процесуальною дією, яка здійснюється після отримання відповідної інформації.

Відповідачем 28.01.2026 року було направлено звернення до Нацполіції за неприбуття ОСОБА_1 за повісткою до ТЦК та СП, а тому покладення саме цієї дати в основу обчислення тримісячного строку відповідає вимогам ст. 38 КУпАП та правилам доказування, установленим ст. 77 КАС України.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

За змістом ст. 251 КУпАП наявність адміністративного правопорушення та винуватість особи мають підтверджуватися належними доказами, які оцінюються у їх сукупності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП посадова особа при розгляді справи зобов`язана встановити, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією і законами України, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо та своєчасно.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У цій справі відповідач не довів належними та достатніми доказами дотримання тримісячного строку накладення адміністративного стягнення, оскільки пов`язав момент виявлення правопорушення виключно із 11.09.2026 - датою звернення ОСОБА_1 з заявою про визнання порушення та згоду на притягнення до адміністративної відповідальності, не підтвердивши, що до цієї дати уповноважений орган не мав та об`єктивно не міг мати відомостей ЦК та СП, тоді як відповідні військово-облікові відомості перебували у державному реєстрі, адміністрування та використання якого здійснюється, зокрема, органами системи ТЦК та СП.

Отже, оцінюючи докази в їх сукупності, аргументи позову та заперечення відповідача, суд приходить до висновку, що невиконання ОСОБА_1 обов`язку з`явитись за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 28.10.2026 р. не є триваючим адміністративним правопорушенням, а днем його вчинення є 28.01.2026. Відповідач не довів належними доказами, що днем виявлення такого правопорушення є саме 11.09.2026.

За таких обставин застосування до ОСОБА_1 17.09.2026 адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП не відповідає вимогам ст. 38 КУпАП, а тому постанова начальника І № R787010 від 17.09.2026 року підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач просить стягнути понесені судові витрати з ІНФОРМАЦІЯ_6 , який не є відповідачем у справі.

У зв`язку з цим у задоволенні вимоги про стягнення судових витрат слід відмовити.

Керуючись ст. 5, 6, 9, 14, 16, 72-77, 79, 132, 139, 241-246, 286 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №R787010 від 17.09.2026 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, згідно з якою на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 було накладено адміністративний штраф в сумі 8500 гривень, а провадження у справі закрити.

В решті вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів шляхом подачі апеляційної скарги з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Сторони та учасники :

Позивач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса місця знаходження: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця знаходження: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 .

Суддя: Невмержицька О.А.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua