Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №380/25098/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/25098/25 пров. № А/857/24133/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Мандзія О.П.,

Суддів: Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 березня 2026 року у справі № 380/25098/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та стягнення коштів,-

суддя у І інстанції – Ланкевич А.З.

дата ухвалення рішення – 24.03.2026,

місце ухвалення рішення - м. Львів,

дата складення повного тексту рішення – не зазначено,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач), у якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати позивачу щомісячної грошової винагороди (додаткової) у розмірі 20100,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 (пропорційно дням його перебування в розпорядженні командира - за період з 16.08.2025 року по 17.10.2025 року);

стягнути з відповідача на користь позивача 41496,54 грн невиплаченої додаткової грошової винагороди - за період з 16.08.2025 року по 17.10.2025 року.

В обґрунтування позову зазначено, що 27.09.2024 року, внаслідок дії ударної хвилі, отримав бойове травмування, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби під час захисту Батьківщини. Крім того, 29.12.2024 року в районі населеного пункту Часів Яр Донецької області, внаслідок ворожого артилерійського обстрілу, отримав поранення, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби під час захисту Батьківщини. На підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.01.2025 року № 15 позивач зарахований у розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 . На підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.10.2025 року № 291 позивач з 18.10.2025 року виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв`язку із вибуттям до нового місця служби у АДРЕСА_1 . 17.10.2025 року позивач звернувся до відповідача із рапортом, в якому просив нарахувати та виплатити додаткову винагороду у розмірі 20100,00 грн, передбачену абз.8 п.1-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їхнім сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова №168), пропорційно дням його перебування у розпорядженні командира Військової частини НОМЕР_1 , а саме з 16.08.2025 року по 17.10.2025 року. Однак, відповідач листом від 31.10.2025 року відмовив у задоволенні рапорту позивача, мотивуючи тим, що висновок військово-лікарської комісії від 15.08.2025 року №2025-0813-1032-5653-3 не відповідає умовам, визначеним наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260. Позивач вважає таку поведінку відповідача протиправною тому звернувся до суду з позовом.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 березня 2026 року у справі № 380/25098/25 позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 20100,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування ОСОБА_1 в розпорядженні командира Військової частини НОМЕР_1 , а саме з 16.08.2025 року по 17.10.2025 року.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 20100,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування ОСОБА_1 в розпорядженні командира Військової частини НОМЕР_1 , а саме з 16.08.2025 року по 17.10.2025 року.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, оскільки вважає, що вказане судове рішення прийняте з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що вказана допомога виплачується тим військовослужбовцям, які ВЛК визнані обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом 6-12 місяців та зараховані в розпорядження відповідних командирів. Однак у висновку ВЛК, який виданий позивачу, відсутнє формулювання обмежено придатний до військової служби, тому відповідач відмовив у задоволенні рапорту позивача.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

За приписами ч. 4 ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд виходить із такого.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується письмовими доказами, що позивач проходить військову службу у Збройних Силах України, зокрема, у період з 15.05.2024 року по 18.10.2025 року у Військовій частині НОМЕР_1 , та є учасником бойових дій.

27.09.2024 року в районі населеного пункту АДРЕСА_2 , внаслідок дії ударної хвилі, позивач отримав бойове травмування, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби під час захисту Батьківщини, а саме: «Мінно-вибухову травму. Закриту черепно-мозкову травму. Струс головного мозку. Акубаротравму. Забій лівого плеча». Травма не пов`язана із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Під час отримання бойового травмування солдат ОСОБА_1 перебував у засобах індивідуального захисту (бронежилет, шолом кевларовий) (довідка Військової частини НОМЕР_2 від 05.10.2024 року №904А).

29.12.2024 року в районі населеного пункту АДРЕСА_2 , внаслідок ворожого артилерійського обстрілу, отримав поранення, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби під час захисту Батьківщини, а саме: «Мінно-вибухова травма, вогнепальне осколкове дотичне поранення лівого стегна та гомілки з дефектом м`яких тканин, вогнепальне осколкове сліпе поранення лівої кисті правої гомілки та стегна». Поранення не пов`язане із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Під час отримання бойового травмування солдат ОСОБА_1 перебував у засобах індивідуального захисту (бронежилет, шолом) (довідка Військової частини НОМЕР_1 від 18.01.2025 року № 439).

На підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.01.2025 року № 15 позивач зарахований у розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 15.08.2025 року № 2025-0813-1032-5653-3 поранення, одержане ОСОБА_1 29.12.2024 року пов`язане із захистом Батьківщини. Відповідно до класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості травма, яку отримав ОСОБА_1 відноситься до тяжких. На підставі ст.ст.75в, 62б, 61в графи ІІ Розкладу хвороб позивача визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

На підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.10.2025 року № 291 позивач, який перебуває у розпорядженні командира Військової частини НОМЕР_1 , 18.10.2025 року виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв`язку із вибуттям до нового місця служби м. Львів.

17.10.2025 року позивач звернувся до відповідача із рапортом, в якому просив нарахувати та виплатити додаткову винагороду у розмірі 20100,00 грн, передбачену абз.8 п.1-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168, пропорційно дням його перебування у розпорядженні командира Військової частини НОМЕР_1 , а саме з 16.08.2025 року по 17.10.2025 року.

Листом від 31.10.2025 року №10178 вих. Відповідач відмовив у задоволенні рапорту позивача, мотивуючи тим, що висновок військово-лікарської комісії від 15.08.2025 року № 2025-0813-1032-5653-3 не відповідає умовам, визначеним наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260, та, як наслідок, унеможливлює застосування положення щодо виплати додаткової винагороди у розмірі 20100,00 грн.

Вважаючи протиправною відмову відповідача щодо виплатити додаткової винагороди у розмірі 20100,00 грн, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Суд першої інстанції позов задовольнив частково з тих підстав, що позивач має право на отримання додаткової винагороди у розмірі 20100,00 грн., оскільки формулювання у висновку ВЛК «придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони» відповідає визначенню «обмежено придатний». Суд відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення цієї винагороди як передчасних.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів керується таким.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» 20 грудня 1991 року № 2011-XII (надалі - Закон 2011-XII).

Згідно з частиною 1 - 3 статті 9 Закону 2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Нормами частини 4 статті 9 Закону 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Абзацом 5 пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов`язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану» № 3161-ІХ від 28.06.2023р., який набрав чинності 30.06.2023р. (далі - Закон № 3161-ІХ) установлено, що військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення ( без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою у повному обсязі. Після перебування у розпорядженні понад два місяці і до закінчення перебування у розпорядженні таким військовослужбовцям щомісячно виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень на умовах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.

04.05.2024 року набув чинності Закон України від 21.03.2024 року № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», яким, серед іншого, скасовано статус «обмежено придатний».

Наказом Міністерства оборони України від 27.04.2024 року № 262 затверджено зміни до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, які також набрали чинності 04.05.2024 року.

Відповідно до внесених змін, визначено такі категорії придатності:

непридатні до військової служби з виключенням із військового обліку;

придатні до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони;

тимчасово непридатні. Потребують лікування, відпустки, звільнення від виконання службових обов`язків;

придатні.

Разом з тим, зміни до Постанови №168 та Порядку №260 в частині заміни статусу «обмежено придатний» не внесені.

Законом України від 21.03.2024 року №3621-IX було фактично змінено класифікацію придатності до військової служби, в результаті чого статус «обмежено придатний» був замінений на категорію «придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони».

Отже, термін «обмежено придатний», який досі міститься у Постанові №168 та Порядку №260, за своїм змістовим та правовим наповненням є тотожним новому формуванню придатності, яке встановлено щодо позивача довідкою ВЛК від 15.08.2025 року №2025-0813-1032-5653-3. Обидва статуси описують стан здоров`я особи, яка має обмеження щодо виконання бойових завдань у повному обсязі, але може проходити службу в підрозділах забезпечення чи штабних структурах.

Сторони не заперечують того, що відповідач не виплатив позивачу грошове забезпечення у належному розмірі у спірний період.

Тому апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції в частині задоволення позову та обов`язку відповідача виплати позивачу за спірний період додаткової винагороду з розрахунку 20100 пропорційно часу перебування позивача в розпорядженні командира Військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційних скаргах, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, в частині задоволення позову, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції, в частині задоволення позову, без змін.

Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір розподілу не підлягає.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 березня 2026 року у справі № 380/25098/25 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддяО. П. Мандзій

суддіЛ. Я. Гудим

В. Я. Качмар