Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №500/275/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 28 жовтня 2026 р.

Справа: №500/275/26

Суддя: Мандзій Олексій Петрович

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 500/275/26 пров. № А/857/23152/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Мандзія О.П.,

Суддів: Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року у справі № 500/275/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

суддя у І інстанції – Подлісна І.М.

дата ухвалення рішення – 26.03.2026,

місце ухвалення рішення - м. Тернопіль,

дата складення повного тексту рішення – 26.03.2026,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач), у якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо застосування (в формулі розрахунку) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 (1762 гривні), при визначенні розмірів посадового окладу та окладів за військові звання, з яких нараховане та виплачене грошове забезпечення щомісячне (посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавки за вислугу років, за службу в умовах режимних обмежень, за особливості проходження служби і премія) та одноразове (допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань) за період з 29.01.2020 по 19.05.2023;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення, виплаченого за період з 29.01.2020 по 19.05.2023, в тому числі, посадового окладу, окладу за військове звання, надбавок за вислугу років, за особливості проходження служби, за службу в умовах режимних обмежень і премії, а також допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, розрахованих виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України про Державний бюджет України на 2020-2023 роки станом на 01 січня відповідного календарного року (але не менше 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законами про Державний бюджет України на 2020-2023 роки станом на 01 січня відповідного календарного року) та провести його виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року у справі № 500/275/26 позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на 01.01.2018, при нарахуванні грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 19.05.2023.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок грошового забезпечення, виплаченого ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 19.05.2023, у тому числі посадового окладу, окладу за військове звання, надбавок за вислугу років, за особливості проходження служби, за службу в умовах режимних обмежень, премії, а також матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань (у разі їх виплати), розрахованих виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік станом на 01.01.2020, Законом України Про Державний бюджет України на 2021 рік станом на 01.01.2021, Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік станом на 01.01.2022, Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік станом на 01.01.2023, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, оскільки вважає, що вказане судове рішення прийняте з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що відсутні правові підстави для обчислення грошового забезпечення виходячи із прожиткового мінімуму встановленого законом на 01 січня відповідного року.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

За приписами ч. 4 ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд виходить із такого.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується письмовими доказами, що позивач у період з 11.07.2015 і по цей час проходить військову службу у відповідача.

21.01.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку грошового забезпечення виходячи із прожиткового мінімум встановлено на 01 січня відповідного календарного року.

Листом від 21.01.2026 № 11/2/971 відповідач повідомив позивача, що при розрахунку щомісячного грошового забезпечення та одноразових (щорічних) видів грошового забезпечення застосовувався прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01.01.2018 (1762 грн) відповідно до вимог Постанови №704.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції позов задовольнив частково з тих мотивів, що позивач має право на перерахунок грошового забезпечення за спірний період виходячи із розміру посадового окладу та окладу за військове звання, які розраховані, шляхом множення прожиткового мінімуму встановленого станом на 01 січня відповідного року на відповідний коефіцієнт, згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Суд відмовив у задоволенні позовних вимог, які стосуються перерахунку грошового забезпечення з урахуванням не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законами України про Державний бюджет на 2020-2023 роки станом на 1 січня відповідного календарного року.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів керується таким.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців (далі - Постанова № 704).

Відповідно до п. 10 постанови № 704, ця постанова набирає чинності з 01 січня 2018 року.

Постановою № 704, зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

Пунктом 4 постанови № 704 в редакції, чинній на момент прийняття постанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

У свою чергу, у пункті 1 приміток Додатку 1 до постанови № 704 закріплено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

У примітці Додатку 14 постанови № 704 визначено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

З 24 лютого 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), пунктом 6 якої, пункт 4 постанови № 704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

В подальшому, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року по справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103.

Отже, з 29.01.2020 року (дня набрання законної сили рішенням суд у справі № 826/6453/18) діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін, і запроваджувала алгоритм розрахунку посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Таким чином з 29.01.2020 року, розрахунковими величинами для визначення розміру посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року та відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 року № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.

У свою чергу, Закон України «Про Державний бюджет на 2020 рік», Закон України «Про Державний бюджет на 2021 рік», Закон України «Про Державний бюджет на 2022 рік» та Закон України «Про Державний бюджет на 2023 рік» таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема, грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020, 2021, 2022 та 2023 роки, відповідно, не містять.

Разом з цим, апеляційний суд наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили, а саме Закону № 2017-III і Закон України «Про Державний бюджет на 2020 рік», Закон України «Про Державний бюджет на 2021 рік», Закону України «Про Державний бюджет на 2022 рік» та Закону України «Про державний бюджет на 2023 рік».

Отже, розрахунковою величиною для визначення розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням позивача, є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений Законом України «Про Державний бюджет на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року, Законом України «Про Державний бюджет на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року.

При вирішенні спору суд також враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704» (далі-Постанова №481), яка набрала чинності 20.05.2023, скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

Пунктом 2 Постанови № 481 внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704, викладено абзац перший в такій редакції:

«4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

Таким чином, з 20.05.2023 у зв`язку із внесенням Постановою № 481 змін до Постанови № 704, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Отже посадовий оклад та оклад за військовим званням позивача за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 має розраховуватись із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 відповідно (через його збільшення на відповідний рік).

Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Порядок виплати грошової допомоги на оздоровлення регулюється постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 р. та наказом Міністерства оборони України «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» № 260 від 07.08.2018 р. (надалі – Порядок № 260).

Відповідно до розділу XXIII Порядку № 260, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Відповідно до п.1 розділу XXIV вказаного Порядку, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Як передбачено п.7 цього ж розділу, розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України. До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Відповідно до пунктів 1 та розділу ХІ Порядку № 260, військовослужбовцям, яким надано доступ до державної таємниці та які виконують службові обов`язки в умовах режимних обмежень у зв`язку з роботою, що передбачає доступ до державної таємниці відповідно до функціональних обов`язків, займаються розробкою, виготовленням, обліком, зберіганням і використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв секретної інформації, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом охорони державної таємниці, виплачується надбавка до посадових окладів.

Розмір надбавки військовослужбовцям (крім військовослужбовців режимно-секретних органів), які працюють в умовах режимних обмежень, установлюється у відсотках до посадових окладів залежно від ступеня секретності інформації.

Також, за змістом приписів Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197), військовослужбовцям щомісячно виплачується: надбавка за вислугу років на військовій службі у відповідних відсотках посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням (пункт 1 розділу ІV); надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов`язків (пункт 1 розділу VI); щомісячна премія (не менше 10 відсотків посадового окладу), виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби (пункти 1, 2 розділу XVI). Крім того, у разі набуття права на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення (пункт 1 розділу XXIII).

Із наведених норм слідує, що виплата грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, надбавки за службу в умовах режимних обмежень та інших видів грошового забезпечення безпосередньо залежить від розміру посадового окладу та окладу за військовим званням.

Отже, враховуючи те, що з 29.01.2020 по 19.05.2023 відповідач, при визначенні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням позивача, протиправно не врахував розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на січень 2020, січень 2021, січень 2022 року та січень 2023 року, як розрахункову величину, то грошове забезпечення за ці роки, в тому числі одноразову грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, надбавку за службу в умовах режимних обмежень та інші види грошового забезпечення, відповідач виплатив у меншому розмірі, ніж визначено законодавством.

Наведене свідчить про те, що позивач має право на перерахунок грошового забезпечення, в тому грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, надбавки за службу в умовах режимних обмежень та інших видів грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 19.05.2023, виходячи із посадового окладу та окладу за військовим званням, які розраховані, шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого:

- Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року під час розрахунку грошового забезпечення за 2020 рік

- Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року під час розрахунку грошового забезпечення за 2021 рік;

- Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року під час розрахунку грошового забезпечення за 2022 рік;

- Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року, під час розрахунку грошового забезпечення за 2023 рік.

Враховуючи викладене вище апеляційний суд вважає, що, при виплаті грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 19.05.2023, в тому числі грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, надбавки за службу в умовах режимних обмежень та інших видів грошового забезпечення за цей період, відповідач діяв протиправно.

Підводячи підсумок наведеного вище, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно задовольнив позов частково.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір розподілу не підлягає.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року у справі № 500/275/26 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддяО. П. Мандзій

суддіЛ. Я. Гудим

В. Я. Качмар

Оригінал: reyestr.court.gov.ua