Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №750/7311/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/7311/26

Провадження № 3/750/2221/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2026 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого: судді Кузюри М.М.

з участю: секретаря Сірої П.А.

захисника: Шаповалова М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 ,

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення 24.06.2026 о 12 год. 43 хв. ОСОБА_1 в м. Чернігові по вул. Володимира Коваленка, 130, керував транспортним засобом ИЖ 412, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя). Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння в установленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря-нарколога відмовився, за що передбачена відповідальність п. 2.5 Правил дорожнього руху. Дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, кваліфіковані в протоколі за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Шаповалов М.С. у судовому засіданні, яке відбулося 11.09.2026, подав письмове заперечення, в якому просив на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП закрити провадження у справі за недоведеністю в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, події і складу вказаного адміністративного правопорушення. Пояснив, що ОСОБА_1 24.06.2026 о 12 год. 43 хв. їхав у лікарню до свого батька, якому мав терміново відвезти лікарські засоби. Біля буд. 130 по вул. Володимира Коваленка його зупинили поліцейські, однак зупинка ОСОБА_1 була безпідставною, матеріали справи не містять жодних доказів існування підстав для зупинки. Після перевірки документів на запитання поліцейського, чи вживав водій наркотичні засоби чи алкоголь, ОСОБА_1 категорично заперечив. Після цього поліцейський провів огляд – посвітив ліхтариком в очі, сказав витягнути руки перед собою. ОСОБА_1 пояснив, що наркотичних засобів він не вживав, тремтіння рук пояснив своїм хвилюванням, оскільки його батько потрапив до лікарні, де йому минулої ночі проводили операцію, і саме туди він зараз поспішає. Поліцейські провели повний огляд транспортного засобу - відкривали бардачки, дивилися під килимками, і лише через деякий час – озвучили ознаки наркотичного сп`яніння і запропонували пройти огляд. Відмову від огляду ОСОБА_1 пояснив необхідністю термінового доставлення ліків своєму батьку, який на той час перебував на лікуванні, що підтверджується випискою № 3815 із медичної карти стаціонарного хворого хірургічного відділення. У подальшому огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 пройшов у порядку самозвернення.

У наступне судове засідання, призначене на 29.10.2026, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності та захисник не з`явилися, до початку судового засідання подали заяву про розгляд справи без їх участі. З огляду на положення ст. 268 КУпАП, яка не передбачає обов`язкової участі особи при розгляді справи за ч. 1 ст. 130, належне сповіщення про необхідність явки до суду на розгляд справи, а також враховуючи, що Європейський суд у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши доводи захисника та перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення. Ці дані встановлюються зокрема, поясненнями свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Такими доказами у справі, які у ході розгляду були досліджені та оцінені в сукупності, є: протокол про адміністративне правопорушення від 24.06.2026, направлення на огляд водія транспортного засобу від 24.06.2026, рапорт інспектора взводу 1 роти № 4 БУПП в Чернігівській області ДПП, оптичний диск з відеозаписом подій.

Суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення, хоч і є джерелом доказів, однак за своєю процесуальною суттю є фіксацією правопорушення, а інформація, яка до нього вноситься, повинна ґрунтуватися на первинних належних і достатніх доказах, які узгоджуються між собою.

З переглянутого в судовому засіданні відеозапису з приводу події, яка сталася 24.06.2026, вбачається, що зупинка транспортного засобу екіпажем патрульної поліції «ТОР-1» під керуванням ОСОБА_1 була безпідставною, оскільки причин зупинки автомобіля поліцейський не озвучив, лише наголосив, що водій та пасажир даремно намагалися пристебнутися ременями безпеки, оскільки автомобіль уже стояв. Однак поліцейський в порушення ч. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», не пов`язав це з підставою зупинки, не озвучив водієві конкретної підстави зупинки ним транспортного засобу, як того вимагає вищенаведений Закон. Незастосування ременів безпеки не було предметом розгляду поліцейських, до водія не застосовувалися адміністративні заходи з цього приводу. У рапорті, доданому до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, цей факт також залишено поза увагою, оскільки у ньому зазначено про зупинку транспортного засобу в поряду ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» (без зазначення частини та пункту статті, хоча стаття містить в собі три частини). Так само, без законних на те підстав, коло яких визначене ч. 4 ст. 34 Закону України «Про Національну поліцію», у подальшому була проведена і поверхнева перевірка транспортного засобу, причини якої озвучені не були.

Після перевірки документів поліцейський спитав у водія, чи вживав той наркотичні засоби чи алкоголь, на що водій заперечив, провів огляд реакції зіниць очей на світло, перевів тремтіння рук. Водій пояснював, що тремтіння рук і червоні очі пов`язані з сильним хвилюванням, бо його батько потрапив до лікарні і він терміново має відвезти йому післяопераційний бандаж. Поліцейські в результаті візуального огляду дійшли висновку про наявність у водія ознак наркотичного сп`яніння та запропонували пройти огляд у медичному закладі, з чим водій погодився частково та запевнив, що обов`язково має негайно доставити батьку до лікарні бандаж, після чого згоден пройти огляд у медичному закладі. У відповідь поліцейський повідомив, що водій нікуди не поїде та додав, що вони є поліцейськими групи ТОР і не займаються контролем за дотриманням Правил дорожнього руху водіями, у зв`язку з чим викличуть інший патрульний наряд для з`ясування наявності у водія ознак наркотичного сп`яніння.

Як зафіксовано на відеозаписі і підтверджується рапортом, на місце зупинки транспортного засобу прибув інший екіпаж поліції – «Вікінг-152», поліцейський якого представився та, не з`ясувавши обставин зупинки автомобіля, не перевіривши законність підстав для такої зупинки, одразу вказав на наявність у водія однієї з ознак наркотичного сп`яніння – відсутність реакції очей на світло та механічно назвав виявлені ознаки сп`яніння. На пропозицію пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння водій відмовився з тих же підстав.

Суд констатує, що для виявлення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України, транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, в протилежному випадку протиправність зупинки може поставити під сумнів, власне, і подальшу процедуру виявлення ознак сп`яніння та вимогу пройти медичний огляд на стан сп`яніння.

Пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Разом з тим, зазначена вимога не може ґрунтуватися лише на довільному бажанні поліцейського провести такий огляд.

Якщо проведення такого огляду вимагалося працівниками поліції без видимих на те причин, при відсутності ознак сп`яніння, відмова від проходження медичного огляду, правових наслідків не породжує. Аналіз відеозапису, на якому зафіксовані поведінка та зовнішній вигляд ОСОБА_1 , свідчить про те, що ознаки наркотичного сп`яніння були удаваними, відтак вимога проходження медичного огляду носила неправомірний характер.

Водночас послідовність дій поліцейських створює сумніви в неупередженому ставленні до особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з боку співробітників поліції, оскільки поліцейський, що прибув у складі іншого екіпажу, не зупиняв вказаний транспортний засіб, не знав про причину його зупинки, не поцікавився у першого екіпажу про обставини події, а одразу ж перейшов до стадії встановлення стану наркотичного сп`яніння водія та формально визначив наявність таких ознак.

Суд констатує, що відмова від проходження огляду на стан сп`яніння є самостійною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, однак з врахуванням вищенаведених обставин щодо відсутності підстав для зупинки транспортного засобу, відсутності у водія очевидних ознак сп`яніння, а також порушення вимог Інструкції щодо порядку виявлення ознак сп`яніння, суд вважає, що у поліцейського не було підстав пропонувати ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння. Суд враховує також, що ОСОБА_1 пройшов у порядку самозвернення імунохроматографічне дослідження на наркотичні речовини у сечі, за результатами якого від 30.06.2026 № 123/50 перебування ОСОБА_1 у стані сп`яніння не підтверджено.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Суд вважає, що при складанні матеріалів про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 не зібрано будь-яких переконливих доказів його вини, що позбавляє суд можливості визнати в діях ОСОБА_1 наявність складу зазначеного правопорушення, а саме відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, у зв`язку з чим провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 247 п. 1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю в його діях події і складу вказаного адміністративного правопорушення.

На постанову протягом 10 днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Чернігова.

Суддя М.М. Кузюра