Суд: Деснянський районний суд м. Чернігова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них
Дата: 28 жовтня 2026 р.
Справа: №750/6645/26
Суддя: Григор'єв Р. Г.
Справа № 750/6645/26
Провадження № 2/750/3418/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 жовтня 2026 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
головуючого - судді - Григор`єва Р.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Коваленко В.Ю.,
представника позивачки - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Чернігівської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Тарасенко Родіон Олександрович про визнання права власності в порядку спадкування,
В С Т А Н О В И В:
Позивачка ОСОБА_3 в особі її представника ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 , Чернігівської міської ради, у якому просить визнати за ОСОБА_3 право власності 940 частини будинку по АДРЕСА_1 в порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_5 .
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 16.10.1993 по 15.04.2005 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які були батьками позивачки, перебували в зареєстрованому шлюбі.
За період шлюбу ними придбаний будинок за адресою: АДРЕСА_1 (920 частини), який був оформлений на ім`я батька позивачки.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 04.05.2023 було оголошено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померлою.
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача ОСОБА_6 . Після його смерті відкрилася спадщина на вказаний будинок.
Спадкоємцями 920 частин будинку після смерті ОСОБА_6 стали: ОСОБА_7 (друга дружина померлого), отримавши 13 частину спадщини із 920 частин; ОСОБА_3 (дочка померлого), отримавши 23 частини спадщини, у зв`язку з тим, що від своєї 13 частини відмовилася на користь своєї онуки, мати померлого ОСОБА_8 (бабуся позивачки).
При оформленні права на спадщину та видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, частка, яка належала ОСОБА_5 була включена до спадкової маси частки, яка належала померлому батьку позивачки. У зв`язку з тим, що до спадкової маси була включена і частка матері позивачки, це зумовило збільшення розміру частки спадщини, отриманої відповідачкою після смерті ОСОБА_6 згідно свідоцтва про право на спадщину від 23.10.2023.
Не погоджуючись із розміром частки відповідачки, визначеної згідно свідоцтва про право на спадщину від 23.10.2023, позивачка звернулася до суду з відповідним позовом до відповідачки про визначення частки у праві спільної сумісної власності, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, скасування запису про державну реєстрацію права власності.
Рішенням Деснянського районного суду від 24.04.2025 в задоволенні позову було відмовлено.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 29.08.2025 рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 29.08.2025 скасовано, позовні вимоги задоволені частково, а саме: внесено зміни до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого ОСОБА_4 23.10.2023 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Тарасенком Р.О. № 2344 після смерті ОСОБА_6 , зазначивши, що спадщина, на яку видане свідоцтво, складається з 940 часток в праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; внесено зміни до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого ОСОБА_4 23.10.2023 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Тарасенком Р.О. № 2344 після смерті ОСОБА_6 , зазначивши, що частка ОСОБА_4 у спадщині складається з 340 часток в праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (замість 320).
На підставі рішення суду апеляційної інстанції ОСОБА_3 отримала свідоцтво про право спадщину від 23.03.2026 в розмірі 320 частки у праві власності на житловий будинок, належний її батьку.
Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину на частку матері у цьому будинку (як частки спільного сумісного майна подружжя) в розмірі 940 частин було відмовлено у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують право власності на спадкове майно, у зв`язку з чим вона змушена звернутися з даним позовом до суду.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 23.06.2026 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Деснянського районного суду від 23.07.2026 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів: у Деснянському районного суду м. Чернігова - цивільної справи № 7501315324, провадження № 275026425 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 ; у приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Тарасенка Р.О. копію матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_5 ; закрите підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
08.10.2026 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника позивачки ОСОБА_1 , в якому останній просить залучити по справі за позовом ОСОБА_3 по справі № 750664526 про визнання права власності в порядку спадкування -Чернігівську міську раду.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 09.10.2026 клопотання представника позивачки про залучення до участі у справі співвідповідача Чернігівську міську раду задоволено та залучено до участі у справі в якості співвідповідача Чернігівську міську раду.
27.10.2026 представником відповідача Чернігівської міської ради Мурзенок К.В. поданий відзив на позовну заяву, в якому остання зазначає, що у даному випадку Чернігівська міська рада є формальним відповідачем у даній справі. З боку Чернігівської міської ради права позивача порушено не було, більш того у Чернігівської міської ради відсутня вина в тому, що має місце відсутність правовстановлюючого документа на частку матері позивача у спірному будинку (як частки спільного сумісного майна подружжя), а тому просить прийняти рішення в межах чинного законодавства і за наявними документами, а понесені стороною позивача документально підтверджені судові витрати залишити за цією ж стороною.
Представник позивачки в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, з наведених у позовній заяві підстав. Окремо просив суд судові витрати не розподіляти та залишити їх за позивачкою.
Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, 28.10.2026 до канцелярії суду подала заяву, в якій просила в задоволенні позовних вимог відносно неї відмовити та справу розглянути без її участі.
Представник відповідача Чернігівської міської ради Мурзенок К.В. в судовому засіданні підтримала доводи, викладені у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з 16.10.1993 перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 15.04.2005, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу, виданим 15.04.2005 відділом реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції, актовий запис № 379.
ОСОБА_6 та ОСОБА_5 є батьками позивачки ОСОБА_9 .
На підставі договору купівлі -продажу від 28.05.1996, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Пилипенко Н.С., зареєстрованого в реєстрі за № 1731, укладеного між ОСОБА_10 та ОСОБА_6 , останній набув право власності на 920 часток житлого будинку АДРЕСА_1 .
Згідно з копією інформаційної довідки № 157 від 26.08.2021, виданої ТОВ «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації», станом на 31.12.2012 за ОСОБА_6 зареєстровано право власності на 920 ідеальних часток, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
05.07.2011 ОСОБА_6 зареєстрував шлюб із ОСОБА_11 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, виданим 05.07.2011 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції, актовий запис № 845.
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивачки ОСОБА_6 , у зв`язку з чим відкрилася спадщина на належне йому майно.
Відповідно до копії спадкової справи, наданої приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Тарасенко Р.О., із заявами про прийняття спадщини звернулися дружина та донька померлого - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відповідно.
Мати померлого ОСОБА_6 - ОСОБА_8 подала приватному нотаріусу Чернігівського міського нотаріального округу Тарасенку Р.О. заяву про відмову від спадщини після померлого сина на користь дочки спадкодавця - ОСОБА_3 .
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 23.10.2023 за ОСОБА_6 зареєстроване право власності на 920 часток житлового будинку АДРЕСА_1 .
В подальшому, 23.10.2023 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Тарасенком Р.О. видано ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 , яка складається з 920 часток у праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . Свідоцтво про право на спадщину на 320 частки у праві власності на житловий будинок видано ОСОБА_4 . Свідоцтво про право на спадщину на 310 частки у праві власності на житловий будинок ще не видано.
На підставі вказаного свідоцтва від 23.10.2023 за ОСОБА_4 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на 320 часток житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2817479274100.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 04.05.2023 оголошено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженку села Купорань Леовського району Республіки Молдова померлою.
26.06.2024 відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України видано свідоцтво про смерть ОСОБА_5 серії НОМЕР_1 .
Як вбачається з копії спадкової справи № 292024, заведеної після смерті ОСОБА_5 , із заявою про прийняття спадщини звернулася лише позивачка.
Не погоджуючись із розміром частки відповідачки, визначеної згідно свідоцтва про право на спадщину від 23.10.2023, позивачка звернулася до суду з відповідним позовом до відповідачки про визначення частки у праві спільної сумісної власності, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, скасування запису про державну реєстрацію права власності.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.04.2025 в задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.04.2025 позивачкою подано апеляційну скаргу на це рішення суду.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 29.08.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 29.08.2025 скасовано. Позовні вимоги задоволені частково, а саме: внесено зміни до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого ОСОБА_4 23.10.2023 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Тарасенком Р.О. № 2344 після смерті ОСОБА_6 , зазначивши, що спадщина, на яку видане свідоцтво, складається з 940 часток в праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; внесено зміни до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого ОСОБА_4 23.10.2023 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Тарасенком Р.О. № 2344 після смерті ОСОБА_6 , зазначивши, що частка ОСОБА_4 у спадщині складається з 340 часток в праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (замість 320). У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Цією ж постановою Чернігівського апеляційного суду від 29.08.2025 встановлено, що 920 частин житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки набуте в період шлюбу батьків позивачки ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на підставі договору купівлі -продажу від 28.05.1996 та, виходячи з цього, зроблено висновок, що після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на належні йому на момент смерті 940 часток вказаного домоволодіння.
Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду в цивільній справі, яке набрало законної сили, не доказуються під час розгляду іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, встановлена постановою Чернігівського апеляційного суду від 29 серпня 2025 року обставина належності 9/20 часток домоволодіння ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності має преюдиційне значення для цієї справи й повторному доказуванню не підлягає.
Згідно ст. 22 Кодексу про шлюб та сім`ю України майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.
Відповідно до ч.1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу , належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку (доходу).
У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ч.1 ст. 70 СК України).
Згідно ч.3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом (ч.2 ст. 372 ЦК України).
Зважаючи на те, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності подружжя в разі їх визначення є рівними, доказів існування іншого співвідношення часток ОСОБА_6 та ОСОБА_5 матеріали справи не містять, тому кожному з них за життя належала 12 від 920 часток спірного домоволодіння, тобто по 9/40 часток кожному.
Таким чином, після визначення складу спадщини ОСОБА_6 за постановою Чернігівського апеляційного суду від 29.08.2025, інші 9/40 часток спірного домоволодіння залишалися власністю ОСОБА_5 ..
Судом встановлено, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 26.04.2024 відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
За змістом статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Частинами першою та другою статті 1226 ЦК України передбачено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.
Оскільки на час відкриття спадщини ОСОБА_5 належали 9/40 часток спірного домоволодіння, це майно відповідно до статей 1218, 1226 ЦК України увійшло до складу спадщини після її смерті.
Із матеріалів спадкової справи № 292024 вбачається, що після смерті ОСОБА_5 із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк звернулася її дочка - ОСОБА_3 . Відомостей про інших спадкоємців, які в установлений законом спосіб прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 , матеріали спадкової справи також не містять.
Відповідно до частини першої статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той із подружжя, який його пережив, та батьки.
За змістом частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Отже, ОСОБА_3 , яка є дочкою спадкодавиці та спадкоємицею першої черги за законом, належним чином і своєчасно прийняла спадщину, а інших спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 , судом не встановлено.
Частиною п`ятою статті 1268 ЦК України визначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно із частиною третьою статті 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
У постанові від 22 березня 2023 року у справі № 463/6829/21-ц Верховний Суд зазначив, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником із часу відкриття спадщини, тоді як свідоцтво про право на спадщину є документом, який підтверджує право на спадкове майно, а не породжує його.
Таким чином, після прийняття спадщини ОСОБА_3 набула право на спадкове майно з часу відкриття спадщини, а неотримання нею свідоцтва про право на спадщину не свідчить про відсутність цього права.
З метою оформлення спадкових прав представник позивачки звернувся до приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Тарасенка Р.О. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на належні ОСОБА_5 9/40 часток домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою нотаріуса від 23 березня 2026 року ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність правовстановлюючого документа, який підтверджував би належність 9/40 часток домоволодіння безпосередньо ОСОБА_5 .
Верховний Суд у постановах від 1 серпня 2019 року у справі
№ 205/4311/14-ц та від 1 червня 2022 року у справі № 203/3191/19 звертав увагу, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, який застосовується за наявності об`єктивних перешкод для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує право власності.
Як встановлено судом, право ОСОБА_5 на частку в спільному сумісному майні виникло в силу закону внаслідок набуття майна подружжям. Оформлення права на спільне майно лише на ім`я одного з подружжя не припинило права іншого з подружжя на належну йому частку.
Крім того, належність ОСОБА_5 частки у спільному сумісному майні вже встановлена постановою Чернігівського апеляційного суду від 29 серпня 2025 року, яка набрала законної сили, а юридичним наслідком такого встановлення стало виключення належних їй 9/40 часток зі складу спадщини ОСОБА_6 .
За таких обставин право власності на належні ОСОБА_5 9/40 часток домоволодіння перейшло до ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом. Отже, позовні вимоги ОСОБА_3 до Чернігівської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування є обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Одночасно з цим, визначаючи у позовній заяві в якості відповідачки ОСОБА_4 , представник позивачки не звернув уваги на те, що єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 є позивачка ОСОБА_3 , яка в установленому законом порядку звернулася із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини. Відповідачкою не оспорюється та не порушується суб`єктивне право позивачки володіти, користуватися та розпоряджатися відповідною частиною будинку, яка за життя належала матері позивачки.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 19 січня 2022 року в справі № 280/4/18, у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.
Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі
№ 523/9076/16-ц, провадження № 14-61цс18, пункти 40, 41).
Пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 300/808/19 (провадження № 61-11144св22)).
Таким чином, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 , оскільки такі пред`явлені до неналежного відповідача.
Відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки представник позивачки просив судові витрати не розподіляти та не стягувати, виходячи з принципу диспозитивності цивільного процесу, суд вважає, що такі слід віднести на рахунок позивачки
Керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263–265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Чернігівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Тарасенко Родіон Олександрович про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 940 частини будинку по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_5 .
В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , про визнання права власності в порядку спадкування - відмовити.
Повне судове рішення складено 29.10.2026.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Позивачка: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 .
Представник позивача: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_4 .
Відповідачка: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса:
АДРЕСА_5 .
Відповідач: Чернігівська міська рада (14000, м. Чернігів, вул. Магістрацька, 7, ЄДРПОУ 34339125).
Суддя Р.Г. Григор`єв
Оригінал: reyestr.court.gov.ua