Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №750/9570/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/9570/26

Провадження № 3/750/2722/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2026 року м. Чернігів

Суддя Деснянського районного суду міста Чернігова Григор`єв Р.Г., за участю захисника Туки С.М., дослідивши матеріали начальника ВАП УПП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, мешканця АДРЕСА_1 , за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

1.18.08.2026, о 20:50 год., м. Чернігів, вул. Ю. Мезенцева, 80, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «HYUNDAI ELANTRA», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку зі згоди водія, проводився на місці зупинки , за допомогою приладу Драгер ARHK – 0087, проба позитивна 2, 79 ‰, чим порушив п.2.9а ПДР.

2.З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 18.08.2026, о 20:50 год., м. Чернігів, вул. Ю. Мезенцева, 80, водій

ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «HYUNDAI ELANTRA», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку у лікаря-нарколога водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР.

3. 18.08.2026, о 20:50 год., м. Чернігів, вул. Ю. Мезенцева, 80 (дворова територія), водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «HYUNDAI ELANTRA», д.н.з. НОМЕР_1 , та не дотримався безпечного бокового інтервалу, в результаті чого скоїв зіткнення з транспортним засобом «MAZDA CX-5», д.н.з. НОМЕР_2 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п. 13.1 ПДР.

В судові засідання, призначені на 09.10.2026, 29.10.2026 ОСОБА_1 не з`явився.

Захисником Тукою С.М. подане письмове заперечення, в якому останній просить закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, посилаючись на відсутність доказів, які підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Окремо, захисником Тукою С.М. подане письмове клопотання про закриття провадження за складеним протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР № 749226 від 18.08.2026, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, мотивуючи тим, що на відеозапису долученому до справи відсутня зафіксована в установленому законом порядку відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, а навпаки останній більше п`яти разів погоджувався пройти такий огляд. Наведене вказує на штучне подвоєння працівниками поліції протоколів за ст. 130 КУпАП, що є порушенням ст. 61 Конституції України.

В судовому засіданні захисником Тукою С.М. підтримані, подані ним письмові заперечення та клопотання, а також висловлене прохання про закриття провадження у справі.

Заслухавши доводи захисника, дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозаписи із камер патрульних поліцейських, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння; ст. 124 КУпАП, тобто порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів; але відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, з огляду на таке.

Відповідно до вимог статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

За змістом статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до положень статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» пункту 2.9 ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

На вимогу працівника поліції водій повинен пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних, чи токсичних речовин (п. 2.5 ПДР).

Керування транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння, а так само і відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, тягне за собою адміністративну відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Процедура огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою КМУ від 17.12.08 року № 1103, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС, МОЗ від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі по тексту – Порядок та Інструкція відповідно).

На працівників поліції, як службових осіб органу виконавчої влади, покладений обов`язок дотримуватися вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію», тобто діяти виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Це рівною мірою стосується і дотримання вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також приписів наведених вище підзаконних нормативно – правових актів щодо порядку огляду водіїв на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У відповідності до пунктів другого, третього та четвертого Розділу 1 наведеної Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

За змістом пункту шостого Розділу 1 Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько - акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно пункту сьомого Розділу 1 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до пункту п`ятого Порядку, підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення до адміністративної відповідальності.

За змістом пунктів 7-16 Розділу 111 Інструкції, огляд водіїв транспортних засобів на наявність наркотичного сп`яніння проводиться лише в закладах охорони здоров`я з обов`язковим лабораторним дослідженням біологічного середовища (слини, сечі, змивів з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, крові). За результатами огляду на стан наркотичного сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння видається на підставі акта медичного огляду.

Епізод 1.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 18.08.2026, водій ОСОБА_1 18.08.2026, о 20:50 год., м. Чернігів, вул. Ю. Мезенцева, 80, керував транспортним засобом «HYUNDAI ELANTRA», д.н.з. НОМЕР_1 .

Доводи захисника Туки С.М. про відсутність доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом «HYUNDAI ELANTRA», д.н.з. НОМЕР_1 є безпідставними, з огляду на таке.

Відповідно до п. 1. 10 ПДР водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 27 постанови «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005, керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора – водія під час навчання учнів – водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом , який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Аналогічний підхід сформульовано і Верховним Судом, який у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 404/4467/16-а (провадження № К/9901/21130/18) зазначив, що керування транспортним засобом являє собою технічну дію особи, спрямовану на приведення транспортного засобу в рух, початок його переміщення, зміну напряму або швидкості руху та інші дії, пов`язані з його експлуатацією за призначенням. Саме виконання таких дій свідчить про здійснення особою функцій водія незалежно від тривалості руху транспортного засобу чи пройденої ним відстані.

З дослідженого в судовому засіданні відеозапису з портативного відеореєстратора патрульних поліцейських вбачається, що відеозапис розпочинається з промови потерпілого ОСОБА_2 - володільця пошкодженого транспортного засобу «MAZDA CX-5», д.н.з. НОМЕР_2 , який повідомляє працівникам поліції, що чоловік в`їхав в його автомобіль і далі трохи не наїхав на людей, він забрав ключі від автомобіля у цього чоловіка, який на даний час перебуває у власному автомобілі. Підійшовши до цього автомобіля на водійському сидінні транспортного засобу «HYUNDAI ELANTRA» знаходився ОСОБА_1 . Інших осіб в салоні цього транспортного засобу не було.

Аналогічні за змістом пояснення потерпілий ОСОБА_2 виклав у письмовій формі та які долучені до справи. Очевидцем наїзду транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 на транспортний засіб потерпілого ОСОБА_2 був свідок ОСОБА_3 , з письмових пояснень якого вбачається, що 18.08.2026, приблизно о 20 год. 50 хв. він перебував на балконі власної квартири АДРЕСА_2 і побачив як по парковці рухався автомобіль сірого кольору, зачепив автомобіль «MAZDA», проїхав далі та зупинився. Вийшовши з будинку, він підійшов до цього автомобіля, в якому знаходився чоловік від якого був сильний запах спиртного.

Та обставина, що транспортний засіб «HYUNDAI ELANTRA» був безпосередньо зупинений не працівниками поліції, а потерпілим ОСОБА_2 та його сусідом по будинку свідком ОСОБА_3 , не спростовує того факту, що саме ОСОБА_1 керував вказаним транспортним засобом, з огляду на те, що очевидці в тому числі і потерпілий прямо вказали на ОСОБА_1 , як на особу, яка керувала транспортним засобом, за кермом транспортного засобу перебував саме ОСОБА_1 , інших осіб в транспортному засобі не було, останній не заперечував, що саме він керував транспортним засобом, а приписи КУпАП не містять заборони доведення факту керування транспортним засобом поясненнями потерпілого та свідків, які у відповідності до ст. 251 КУпАП є доказами у справі.

За таких обставин, факт керування 18.08.2026 о 20:50 год. ОСОБА_1 транспортним засобом «HYUNDAI ELANTRA», д.н.з. НОМЕР_1 є доведеним належними та допустимими доказами.

В подальшому, в ході спілкування з ОСОБА_1 працівник патрульної поліції виявив у нього ознаки алкогольного сп`яніння.

На відеозапису працівників патрульної поліції зафіксовано, що сам ОСОБА_1 підтверджує факт перебування в стані алкогольного сп`яніння.

Виявлення ознак алкогольного сп`яніння у вказаного водія слугувало правовою підставою для пропонування працівником поліції водієві пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу.

З переглянутого відеозапису з камер патрульних поліцейських вбачається, що ОСОБА_1 погодився на проходження огляду на місці зупинки. За результатами огляду проба позитивна і становить 2,79 ‰, що підтверджується чеком драгера «Alcotest 6820 ARНК-0087» від 18.08.2026 та актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому водій своїм підписом підтвердив, що з результатами огляду згоден.

Таким чином, в судовому засіданні доведено поза розумним сумнівом, що водій ОСОБА_1 18 серпня 2026 року о 20 год. 50 хв. в м. Чернігів, вул. Ю.Мезенцева, 80, керував транспортним засобом «HYUNDAI ELANTRA», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9.а ПДР, що є підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за цим епізодом.

Епізод 2.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 18.08.2026, о 20:50 год., м. Чернігів, вул. Ю. Мезенцева, 80, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «HYUNDAI ELANTRA», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку у лікаря-нарколога водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР.

З переглянутого в судовому засіданні відеозапису з портативних відеореєстраторів патрульних поліцейських вбачається, що на місце події в складі екіпажу першим прибув інспектор Мохнач Р.М., який проводив виявлення, фіксацію та оформлення адміністративних матеріалів стосовно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, за фактом керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Наведена процедура зайняла доволі тривалий час під час якої працівник поліції не виявив у водія ОСОБА_1 жодних ознак наркотичного сп`яніння.

Закінчивши оформлення адміністративних матеріалів, інспектор патрульної поліції, спілкуючись з невстановленою особою по мобільному телефону, повідомив, що будуть «…ст. 130, 124 КУпАП та може 2.5 буде…».

Позначення 2.5 відповідає п.2.5 ПДР, який передбачає обов`язок водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення, зокрема, стану наркотичного сп`яніння.

На відеозапису поліцейських зафіксовано, що вже по прибуттю на місце події другого екіпажу, його представником - поліцейським Кравченком В.О. пропонується ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, на що цей водій погоджується. Після чого ані поліцейський Кравченко В.О., ані його напарник не вживають передбачених законом активних заходів щодо доставки ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я та перепитують «…дак шо поїдемо?...». ОСОБА_1 знову підтверджує свою готовність їхати до лікарні «…раз надо…». Поліцейські продовжують зволікати і знову перепитують «….це ви приймаєте рішення….». ОСОБА_1 вказує «…поїду…». Поліцейські знову перепитують «… поїдете чи не поїдите ?...треба здати біоматеріал….». ОСОБА_1 знову підтверджує готовність їхати.

Аналіз відеозапису з портативних відеорестраторів патрульних поліцейських вказує на те, що поведінка поліцейського ОСОБА_4 та його напарника, які, розуміючи, що водій ОСОБА_1 , перебуває в стані важкого ступеню алкогольного сп`яніння, тривалий час зволікають із доставкою водія ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я, не дивлячись на те, що цей водій послідовно п`ять разів висловив свою згоду пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, допускають двозначні фрази в сукупності із зволіканням, які можна трактувати як спонукання водія ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я.

Крім цього, для притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП особи, яка керує транспортним засобом необхідна наявність чітко висловленого, однозначного та належним чином зафіксованого волевиявлення особи про небажання проходити огляд.

На відеозапису взагалі не зафіксовано, щоб водій ОСОБА_1 чітко та однозначно висловив відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, а навпаки на неодноразові пропозиції поліцейських висловлені з певним проміжком часу, цей водій кожного разу погодився пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в лікарні.

Відповідно до положень ЗУ «Про Національну поліцію», працівники поліції зобов`язані активно сприяти реалізації громадянами їх прав та законних інтересів, забезпечувати публічну безпеку та порядок, своєчасно виявляти та розкривати адміністративні правопорушення, а не штучно створювати умови для вчинення правопорушення, провокування або підбурювання особи до протиправної поведінки.

У тому разі, якщо під час розгляду справи суд дійде висновку, що використання працівниками поліції повноважень, передбачених пунктом 2.5 Правил дорожнього руху та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, здійснювалося із метою іншою, аніж визначена даними нормативними документами, такі обставини зумовлюють недопустимість протоколу у справі про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП як доказу, одержаного із порушенням закону, та безумовно зумовлюють необхідність закриття провадження за ст. 130 КУпАП за відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, суд вважає, що в діянні ОСОБА_1 за даним епізодом відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Епізод 3.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги Закону України «Про дорожній рух», Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху;, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно п.13.1 ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 18.08.2026, водій ОСОБА_1 , 18.08.2026, о 20:50 год., м. Чернігів, вул. Ю. Мезенцева, 80 (дворова територія), керував транспортним засобом «HYUNDAI ELANTRA», д.н.з. НОМЕР_1 , та не дотримався безпечного бокового інтервалу, в результаті чого скоїв зіткнення з транспортним засобом «MAZDA CX-5», д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Факт недотримання ОСОБА_1 безпечного бокового інтервалу між транспортними засобами, що призвів до настання ДТП підтверджується поясненнями потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 , які були безпосередніми очевидцями наїзду транспортного засобу «HYUNDAI ELANTRA» під керуванням водія ОСОБА_1 на потерпілий транспортний засіб «MAZDA CX-5», д.н.з. НОМЕР_2 , а також долученою до протоколу схемою місця ДТП, на якій зафіксовані механічні пошкодження на обох транспортних засобах, властиві ДТП.

Сукупність наведених обставин вказує на те, що водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 13.1 ПДР, що є підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, його сімейний та майновий стан, ступінь його вини і вважає за необхідне накласти на нього стягнення, з урахуванням ст. 36 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. 40-1, ст. 124, ч. 1 ст. 130, ст. ст. 268, 283, п.п.1, 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 (епізод № 1) , ст. 124 КУпАП і накласти на нього стягнення, з урахуванням ст. 36 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за епізодом № 2 за фактом відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а вразі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, якщо інше не встановлено законодавством України.

У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Чернігова.

Суддя Р.Г. Григор`єв