Постанова від 29 жовтня 2026 р. у справі №730/1604/26 — Борзнянський районний суд Чернігівської області

Суд: Борзнянський районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Справи в порядку виконання судових рішень у справах про адміністративні правопорушення

Дата: 29 жовтня 2026 р.

Справа: №730/1604/26

Суддя: Ріхтер В. В.

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01

Справа №730/1604/26

Провадження № 3-в/730/23/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2026 р. м. Борзна

Суддя Борзнянського районного суду Чернігівської області Ріхтер В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання постанови суду від 19 жовтня 2026 року у справі № 730/1604/26 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП у частині сплати штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Борзнянського районного суду Чернігівської області від 19 жовтня 2026 у справі № 730/1604/26 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. Із нього також стягнуто судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

27 жовтня 2026 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, у якій просить розстрочити виконання постанови в частині сплати штрафу на максимально можливий строк. Заявник зазначає, що визнає необхідність виконання судового рішення та готовий сплатити штраф у повному обсязі, однак наразі не має фінансової можливості внести всю суму одним платежем. За його поясненнями, розмір щомісячного грошового забезпечення суттєво зменшився після накладення дисциплінарних стягнень і позбавлення додаткових виплат, а з грошового забезпечення щомісяця утримуються аліменти на двох неповнолітніх дітей у розмірі 20 000 грн.

На підтвердження своїх доводів заявник надав копії цифрових актових записів про народження двох дітей та копію квитанції про сплату судового збору.

Дослідивши заяву та матеріали справи, суддя дійшов такого висновку.

Постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами (ст. 298 КУпАП).

Відповідно до ст. 304 КУпАП питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

За змістом ч. 2 ст. 301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, крім штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, здійснюється в порядку, встановленому законом.

Частиною першою ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено право сторони звернутися до суду із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Рішення про розстрочку виконується частинами та у строки, визначені судом.

Вирішуючи заяву про розстрочку виконання судового рішення, суд має оцінити конкретні обставини, на які посилається заявник, їх винятковість, тривалість та вплив на можливість виконання рішення. У постанові від 21 лютого 2019 року у справі № 2-54/08 Верховний Суд зазначив, що необхідність і тривалість відтермінування мають бути обґрунтовані та доведені особою, яка про нього просить; розстрочка не повинна створювати для боржника безпідставно привілейовані умови.

Оцінюючи доводи ОСОБА_1 , суд ураховує, що у постанові від 19 жовтня 2026 вже зазначено про наявність у нього на утриманні дітей 2019 та 2021 років народження. Надані разом із заявою цифрові копії актових записів підтверджують народження двох неповнолітніх дітей. Отже, наявність у заявника сімейного обов`язку щодо забезпечення дітей підтверджується як матеріалами справи, так і доданими до заяви документами.

Водночас копії актових записів про народження не підтверджують розміру щомісячних аліментних утримань, а заявник не надав довідки про розмір грошового забезпечення, його зменшення, фактичні утримання чи інші обов`язкові витрати. Тому ці доводи не можуть вважатися підтвердженими у зазначеному ним розмірі. Разом із тим вони підлягають оцінці у сукупності з підтвердженою наявністю двох неповнолітніх дітей та іншими обставинами звернення.

Копія квитанції підтверджує, що 22 жовтня 2026 ОСОБА_1 сплатив судовий збір, стягнутий постановою у цій справі, у сумі 665 грн 60 коп. Цей платіж сам по собі не доводить його матеріального стану, однак свідчить про вчинення ним дій для добровільного виконання постанови. Із заявою про розстрочку він звернувся невдовзі після ухвалення постанови, визнав обов`язок сплатити штраф та не просить звільнити його від сплати або зменшити розмір стягнення.

З огляду на розмір штрафу, підтверджену наявність у заявника двох неповнолітніх дітей, викладені ним пояснення щодо зменшення грошового забезпечення та регулярних утримань, а також його дії, спрямовані на добровільне виконання постанови, суд доходить висновку, що сплата штрафу одноразово може істотно ускладнити виконання постанови для заявника.

При цьому суд ураховує, що точний розмір грошового забезпечення, його зменшення та утримань на аліменти документально не підтверджені, тому не бере наведені заявником суми за встановлені. Водночас наявність двох дітей підтверджена, а розстрочення не звільняє заявника від сплати штрафу та не зменшує його розмір.

З урахуванням суми штрафу та необхідності зберегти баланс між обов`язковістю виконання постанови і майновими обставинами заявника суд вважає обґрунтованим розстрочити сплату штрафу на 6 місяців. Регулярна сплата частинами дасть змогу виконати постанову в повному обсязі та водночас зменшить одноразове фінансове навантаження на заявника. За цих обставин заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 303 КУпАП у разі надання розстрочки перебіг строку давності виконання постанови в частині штрафу підлягає зупиненню до закінчення строку розстрочки.

Керуючись ст.ст. 298, 301, 303, 304 КУпАП, ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», суддя

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання постанови Борзнянського районного суду Чернігівської області від 19 жовтня 2026 у справі № 730/1604/26 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП у частині сплати штрафу — задовольнити.

Розстрочити ОСОБА_1 сплату штрафу в розмірі 17 000 грн, накладеного постановою Борзнянського районного суду Чернігівської області від 19 жовтня 2026 у справі № 730/1604/26, строком на 6 місяців шляхом сплати щомісяця не пізніше 15 числа календарного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем ухвалення цієї постанови, 5 платежів по 2 833 грн 33 коп. та останнього платежу в розмірі 2 833 грн 35 коп.

Перебіг строку давності виконання постанови в частині адміністративного стягнення у виді штрафу зупинити до закінчення строку відстрочки.

Після закінчення строку відстрочки строк пред`явлення до примусового виконання постанови в частині накладання адміністративного стягнення в виді штрафу - протягом трьох місяців.

У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова має бути направлена для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Ріхтер В.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua