Суд: Бахмацький районний суд Чернігівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами
Дата: 29 жовтня 2026 р.
Справа: №730/1035/26
Суддя: Лобода Н. В.
Єдиний унікальний номер 730/1035/26
номер провадження № 1-кп/728/161/26
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 жовтня 2026 року Бахмацький районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бахмач кримінальне провадження №12026270410000080 від 08.06.2026 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , з неповною середньою освітою, одруженого, без інвалідності, не працюючого, раніше не судимого в силу ст.89 КК України,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.309 КК України,-
В С Т А Н О В И В :
У травні 2026 року (більш точної дати та часу не встановлено) ОСОБА_4 , перебуваючи на пасовищі в полі біля м.Борзна Ніжинського району Чернігівської області, знайшов пакунок з 2 предметами, візуально схожими на запали до гранат типу УЗРГМ, які забрав із собою, таким чином незаконно, без передбаченого законом дозволу придбав вибухові пристрої, які у подальшому переніс до себе додому та зберігав за місцем свого проживання у приміщенні сараю за адресою: АДРЕСА_1 .
Також, у середині травня 2026 року (більш точної дати та часу не встановлено) ОСОБА_4 , перебуваючи на виїзді з м.Борзна у напрямку с.Забілівщина на смітнику виявив дикорослі рослини коноплі, з яких зірвав декілька гілок з верхівковими частинами, чим незаконно, без мети збуту придбав невстановлену кількість наркотичного засобу – канабісу, який переніс до власного домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , де незаконно, без мети збуту, шляхом висушування та подрібнення руками виготовив 15.981 г наркотичного засобу – канабісу, обіг якого обмежений та помістивши до пакету, незаконно зберігав без мети збуту.
У подальшому, 20.06.2026 при проведенні санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено 2 запали ручних гранат УЗРГМ-2, які є вибуховими пристроями промислового виготовлення та згорток з сухими рослинами, що є наркотичним засобом, обіг якого обмежено – канабісом, масою у перерахунку на суху речовину 15.981 г.
У судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину в інкримінованих йому діяннях визнав повністю, з обсягом обвинувачення погодився, обставин, викладених у обвинувальному акті не заперечував та пояснив, що дійсно він у травні 2026 року на пасовищі знайшов 2 запали до гранат, які забрав із собою та зберігав вдома; також, біля смітника за містом він знайшов рослину коноплі, з якої обірвав верхівку та висушив вдома для власних потреб; наміру збувати коноплю не мав; у скоєному щиро розкаявся, запевнив, що зробив для себе правильні висновки і не допустить подібних дій у майбутньому; просив не призначати суворого покарання.
З`ясувавши думку учасників судового провадження про обсяг та порядок дослідження доказів по справі, враховуючи, що ОСОБА_4 повністю визнав свою вину в інкримінованих йому діяннях, ніхто з учасників провадження не піддає сумніву й не оспорює фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, вірно розуміють зміст цих обставин, в суда немає сумнівів у добровільності та істинності позиції учасників провадження, а тому, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд вважає за доцільне не проводити дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, обмежившись лише показаннями обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують його особу.
Заслухавши обвинуваченого, з`ясувавши думку прокурора, вивчивши письмові матеріали кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у пред`явленому йому обвинуваченні, окрім власного визнання ним своєї вини в судовому засіданні, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів.
Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразилися у придбанні, носінні та зберіганні вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.263 КК України та своїми умисними діями, які виразилися незаконному придбанні, виготовленні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.309 КК України і його дії органом досудового розслідування кваліфіковані правильно.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому, суд приймає до уваги ступінь тяжкості скоєних ним кримінальних правопорушень, які згідно зі ст.12 КК України, відносяться: до тяжкого злочину (ч.1 ст.263 КК України) та кримінального проступку (ч.1 ст.309 КК України), пом`якшуючі та обтяжуючі обставини, особу винного.
Як особа ОСОБА_4 за місцем проживання негативних характеристик не має, раніше не судимий в силу ст.89 КК України, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, одружений; згідно з висновком органу з питань пробації становить середній ризик небезпеки для суспільства, при цьому, ризик вчинення ним повторного кримінального правопорушення також визначений як середній; на думку органу з питань пробації виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства є можливим.
Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, є його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлені.
Таким чином, враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, наявність двох пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, особу винного та його ставлення до вчинених ним діянь, суд вважає за можливе за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, а за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України – у виді обмеження волі, в межах санкцій вказаних статей, визначивши остаточне покарання із врахуванням вимог ч.1 ст.70 КК України у виді позбавлення волі та у відповідності до положень ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі, призначеного вироком суду з випробуванням з іспитовим строком, що на думку суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_4 не обирався і підстав для його обрання до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до положень ст.100 КПК України. При цьому, у даному випадку суд вважає за доцільне застосувати до речових доказів у виді запалів до гранат спеціальну конфіскацію у відповідності до положень ст.ст.96-1, 96-2 КК України та з урахуванням положень розпорядження Кабінету Міністрів України №186-р від 26.02.2022 «Про передачу майна для потреб Збройних сил» передати їх на потреби Збройних Сил України.
Також, у відповідності до положень ст.124 КПК України, з ОСОБА_4 на користь держави підлягають стягненню витрати, пов`язані з проведенням судових експертиз.
Керуючись ст.ст.370, 373, 374 КПК України, суд,-
У Х В А Л И В :
ОСОБА_4 визнати винуватим в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
ОСОБА_4 визнати винуватим в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
Згідно з положеннями ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі, призначеного вироком суду з випробуванням з іспитовим строком у 2 (два) роки, зобов`язавши його відповідно до ст.76 КК України не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в рахунок відшкодування витрат, пов`язаних з проведенням експертиз - 3369 (три тисячі триста шістдесят дев`ять) грн. 52 коп.
Речові докази у справі:
1) наркотичний засіб - канабіс масою 15.981 г, який знаходиться у кімнаті зберігання речових доказів ВП №3 (м.Борзна) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області – знищити;
2) 2 запали ручних гранат УЗРГМ-2, які знаходяться у кімнаті зберігання речових доказів ВП №3 (м.Борзна) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області – конфіскувати, застосувавши спеціальну конфіскацію у відповідності до положень ст.ст.96-1, 96-2 КК України та передати для потреб Збройних Сил України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Чернігівського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня проголошення вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Бахмацького районного суду ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua