Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №320/14117/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних

Дата: 28 жовтня 2026 р.

Справа: №320/14117/24

Суддя: Парінов Андрій Борисович

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/14117/24 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Парінов А.Б.,

судді: Беспалов О.О.,

Грибан І.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом Адвокатського об`єднання "Астерс" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокатське об`єднання "Астерс" (далі – позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі – відповідач, контролюючий орган), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.12.2023 № 829380411.

Позов обґрунтовано тим, що позивач своєчасно надіслав податкові накладні на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), однак контролюючий орган не зареєстрував їх у день надіслання.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 27.12.2023 № 829380411.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач направив спірні податкові накладні на реєстрацію 15.11.2022 до 18:00, тобто в останній день граничного строку та в межах операційного дня, а протягом цього операційного дня квитанцій про їх прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації не отримав, тому відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України такі податкові накладні вважаються зареєстрованими в ЄРПН, вина позивача у їх несвоєчасній реєстрації відсутня, а підстав для застосування штрафу немає.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати це рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та не з`ясував усіх обставин справи. Апелянт зазначає, що дата і час відправлення електронного документа, які фіксує програмний комплекс "M.E.Doc", залежать від системних налаштувань дати і часу на комп`ютері, з якого здійснюється відправлення, а тому, на його думку, належним доказом дати і часу направлення податкових накладних є квитанції, сформовані в інформаційних системах ДПС, за якими податкові накладні № 5, 6, 8, 9 зареєстровано 16.11.2022; на підтвердження цього апелянт посилається на постанову Верховного Суду від 19.08.2021 у справі № 520/11447/19. Також вказує, що на період воєнного стану надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 до 18 години, а якщо автору у встановлений строк не надійшла перша квитанція, електронний документ, на думку апелянта, вважається не одержаним контролюючим органом і не зареєстрованим в ЄРПН. Крім того, апелянт вважає, що квитанція щодо податкових накладних, поданих на реєстрацію в день граничного строку, надсилається платнику не пізніше наступного операційного дня, а вина позивача, на думку апелянта, полягає в порушенні обов`язку своєчасно зареєструвати податкові накладні.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, зазначаючи, що направив спірні податкові накладні на реєстрацію 15.11.2022 в межах операційного дня, протягом якого контролюючий орган квитанцій не надіслав, дані програмного комплексу "M.E.Doc" є належним доказом часу відправлення податкових накладних, постанову Верховного Суду у справі № 520/11447/19 ухвалено за інших фактичних обставин, а положення про надсилання квитанції не пізніше наступного операційного дня, на які посилається апелянт, набрали чинності після спірних подій.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що Головне управління ДПС у м. Києві провело камеральну перевірку позивача з питань своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, за результатами якої склало акт від 24.11.2023 № 78015/Ж5/26-15-04-11-03/38781100.

За висновками акта перевірки позивач порушив граничний строк реєстрації в ЄРПН податкових накладних № 5, 6, 8, 9 від 17.10.2022 із загальною сумою податку на додану вартість 161 073,83 грн: граничним строком їх реєстрації було 15.11.2022, а зареєстровано їх 16.11.2022.

На підставі акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 27.12.2023 № 829380411, яким застосував до позивача штраф за пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України у розмірі 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в цих податкових накладних, – 16 107,39 грн.

Скаргу позивача від 17.01.2024 на це податкове повідомлення-рішення Державна податкова служба України рішенням від 14.03.2024 № 7187/6/99-00-06-03-01-06 залишила без задоволення, а податкове повідомлення-рішення – без змін.

Судом першої інстанції також встановлено, що 15.11.2022 позивач направив кожну зі спірних податкових накладних на реєстрацію в ЄРПН двічі, а протягом цього операційного дня квитанцій про їх прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації не отримав. За квитанціями, на які посилається апелянт, ці податкові накладні зареєстровано в ЄРПН 16.11.2022.

Час направлення і реєстрації кожної з податкових накладних такий:

податкову накладну № 5 направлено 15.11.2022 о 16:08 та повторно о 17:16, зареєстровано 16.11.2022 о 08:05:25;

податкову накладну № 6 направлено 15.11.2022 о 16:08 та повторно о 17:15, зареєстровано 16.11.2022 о 08:04:45;

податкову накладну № 8 направлено 15.11.2022 о 16:08 та повторно о 16:52, зареєстровано 16.11.2022 о 08:06:45;

податкову накладну № 9 направлено 15.11.2022 о 16:08 та повторно о 16:51, зареєстровано 16.11.2022 о 08:04:46.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Цим самим пунктом визначено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (...) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України також встановлює, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі – Порядок № 1246), операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин.

Згідно з пунктом 14 Порядку № 1246 квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", який набрав чинності 17.03.2022, пункт 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено підпунктом 69.18, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 18 години.

У постанові від 15.09.2026 у справі № 160/34678/24 Верховний Суд зазначив: "Поняття "направлення" податкових накладних платником податків, "доставлення" податкових накладних і "приймання" податкових накладних контролюючим органом не є тотожними, а дії щодо їх реалізації можуть бути відокремлені у часі. Визначальним для висновку про порушення позивачем граничного строку для реєстрації податкових накладних є обставина направлення ним останніх для реєстрації, а не їх доставлення. У разі відсутності у межах операційного дня надісланої контролюючим органом квитанції, що підтверджує прийняття податкової накладної або відмову у її прийнятті, така податкова накладна вважається зареєстрованою датою її надсилання."

Спірні податкові накладні № 5, 6, 8, 9 складено 17.10.2022, тому граничним строком їх реєстрації в ЄРПН було 15.11.2022.

Позивач направив ці податкові накладні на реєстрацію 15.11.2022 о 16:08 і повторно з 16:51 до 17:16, тобто в останній день граничного строку і в межах операційного дня як за пунктом 3 Порядку № 1246 (до 20 години), так і в межах часу приймання електронних документів, визначеного підпунктом 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (до 18 години).

Протягом операційного дня 15.11.2022 контролюючий орган квитанцій про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації цих податкових накладних не надіслав, а зареєстрував їх лише наступного операційного дня, 16.11.2022, з 08:04:45 до 08:06:45.

Отже, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкові накладні № 5, 6, 8, 9 від 17.10.2022 вважаються зареєстрованими в ЄРПН 15.11.2022, тобто в межах граничного строку.

За відсутності порушення граничного строку реєстрації відсутній і склад правопорушення, передбаченого пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, тому податкове повідомлення-рішення від 27.12.2023 № 829380411 є протиправним.

Твердження апелянта про те, що час направлення податкових накладних підтверджують лише квитанції, сформовані в інформаційних системах ДПС, а дані програмного комплексу "M.E.Doc" такої доказової сили не мають, колегія суддів відхиляє.

Квитанції від 16.11.2022, на які посилається апелянт, засвідчують дату і час реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а не дату і час їх направлення платником. Правило пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України про те, що датою та часом надання податкової накладної є дата та час, зафіксовані у квитанції, діє разом з обов`язком контролюючого органу надіслати таку квитанцію протягом операційного дня; якщо цей обов`язок не виконано, закон встановлює інший наслідок – податкова накладна вважається зареєстрованою. Як зазначив Верховний Суд у наведеній постанові, визначальним є направлення податкових накладних, а не їх доставлення.

Дані програмного комплексу "M.E.Doc" про направлення податкових накладних 15.11.2022 о 16:08 і повторно до 17:16 узгоджуються з квитанціями, на які посилається сам апелянт: усі чотири податкові накладні зареєстровано в перші хвилини наступного операційного дня, з 08:04:45 до 08:06:45 16.11.2022, що відповідає їх направленню напередодні і жодним чином його не спростовує.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не надав доказів направлення позивачем податкових накладних в інший час, ніж установив суд першої інстанції, хоча примірники квитанцій в електронній формі зберігаються в ДПС. Твердження апелянта про можливу зміну налаштувань дати і часу на комп`ютері позивача є припущенням, яке доказом не є.

Посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 19.08.2021 у справі № 520/11447/19 є безпідставним, оскільки в тій справі протокол програмного комплексу "M.E.Doc" був єдиним доказом, наданим платником на підтвердження своєчасності реєстрації податкової накладної, а стверджувані ним обставини не підтверджувалися іншими доказами.

У постанові від 15.04.2025 у справі № 500/159/24 Верховний Суд відхилив доводи контролюючого органу про неналежність і недопустимість доказів дати і часу направлення податкових накладних, сформованих у програмному комплексі "M.E.Doc", і зазначив, що позиція, висловлена в постанові у справі № 520/11447/19, "пов`язана виключно з критеріями оцінки доказів та висновками, здійсненими за результатами їх дослідження".

У цій справі дані програмного комплексу "M.E.Doc" єдиним доказом не є, оскільки з ними узгоджуються квитанції про реєстрацію податкових накладних.

Доводи апелянта про те, що на період воєнного стану приймання електронних документів здійснюється у робочі дні з 8 до 18 години, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки позивач направив спірні податкові накладні 15.11.2022 до 17:16, тобто й у межах цього часу.

Крім того, у тій самій постанові від 15.09.2026 у справі № 160/34678/24 Верховний Суд зазначив: "контролюючий орган вчиняє дії щодо прийняття податкових накладних/розрахунків коригування та надсилання квитанцій в інші строки та з урахуванням обмежень, введених підпунктом 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України - у робочі дні з 8 години до 18 години. Тобто, такі скорочені строки вчинення дій контролюючим органом щодо прийняття електронних документів не означають одночасного обмеження платника податків щодо виконання податкового обов`язку поданням податкових накладних/розрахунків коригування на реєстрацію."

Твердження апелянта про те, що за відсутності першої квитанції у встановлений строк електронний документ вважається не одержаним контролюючим органом і не зареєстрованим в ЄРПН, є безпідставним.

Відповідно до пункту 8 розділу II Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Спірні податкові накладні контролюючий орган одержав і зареєстрував в ЄРПН 16.11.2022, тому підстав вважати їх не одержаними немає. Наслідок ненадіслання контролюючим органом квитанції протягом операційного дня, у який податкову накладну направлено на реєстрацію, визначає пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України: така податкова накладна вважається зареєстрованою.

Такий самий підхід застосував Верховний Суд у постанові від 18.03.2025 у справі № 520/24329/23, погодившись із висновком суду апеляційної інстанції, що "якщо до 20 години операційного дня, в який платником податків було направлено податкові накладні для їх реєстрації, йому не було надіслано квитанцію, відповідні податкові накладні вважаються зареєстрованими у цей день"; у тій справі податкові накладні також були направлені на реєстрацію 15.11.2022, а перші квитанції платник отримав лише 16.11.2022.

Колегія суддів окремо зазначає, що наведені в апеляційній скарзі дані про те, що податкові накладні №№ 30, 31, 32 контролюючий орган отримав 16.11.2022, а №№ 57, 58 – 18.07.2022, а також про граничний строк реєстрації в останній день місяця їх складення стосуються інших податкових накладних і до цієї справи не належать.

Посилання апелянта на те, що квитанція щодо податкових накладних, поданих на реєстрацію в день граничного строку, надсилається платнику не пізніше наступного операційного дня, є безпідставним.

Положення про тривалість операційного дня, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних, з 0 годин 00 хвилин до 24 години 00 хвилин і про надсилання квитанції не пізніше наступного операційного дня внесено до підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України Законом України від 12.01.2023 № 2876-IX "Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування", який набрав чинності 08.02.2023.

На 15.11.2022 підпункт 69.18 діяв у редакції Закону № 2120-IX і таких положень не містив, а квитанція відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та пункту 14 Порядку № 1246 надсилалась протягом операційного дня.

У тій самій постанові від 15.09.2026 у справі № 160/34678/24 Верховний Суд відхилив посилання платника податків на зміни, внесені Законом № 2876-IX, з огляду на те, що "вказаний закон набрав чинності 08 лютого 2023 року, натомість спірні податкові накладні були надіслані на реєстрацію 15.07.2022".

Наведення судом першої інстанції серед положень підпункту 69.18 у редакції Закону № 2120-IX абзаців про надсилання квитанції не пізніше наступного операційного дня, які внесено Законом № 2876-IX, на правильність його висновку не вплинуло, оскільки до спірних правовідносин суд застосував пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, за яким квитанція надсилається протягом операційного дня.

Доводи апелянта про те, що вина позивача полягає в порушенні обов`язку своєчасно зареєструвати податкові накладні, є безпідставними, оскільки питання вини платника податків може виникнути лише за наявності самого порушення граничного строку реєстрації, а такого порушення у цій справі не встановлено.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 27.12.2023 № 829380411, а доводи апеляційної скарги цього висновку не спростовують.

Аналізуючи всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні у справі “Ґарсія Руіз проти Іспанії” (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Відповідно до частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві – залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

І.О. Грибан

(Повний текст постанови суду виготовлено 29 жовтня 2026 року)

Оригінал: reyestr.court.gov.ua