Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №686/4508/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Суд: Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 15 вересня 2026 р.

Справа: №686/4508/26

Суддя: Павловська А. А.

Справа № 686/4508/26

Провадження № 2/686/5218/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючої – судді Павловської А.А.,

з участю секретаря судового засідання Солдатової К.В.,

відповідачка ОСОБА_1 ,

справа № 686/4508/26,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Хмельницький цивільну справу за позовом АТ «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий виклад позицій сторін

В лютому 2026 року позивач звернувся до суду з вище зазначеним позовом, в якому просив Стягнути з відповідача на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість у сумі 33787.52 грн. та витрати зі сплати судового збору у сумі 2662.40 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що між сторонами 23.07.2019 на підставі кредитного договору № 2001363976001 видано кредитну картку з кредитним лімітом в сумі 20000 грн., який пізніше було збільшено до 23500 грн. Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк. Позивач направив письмову вимогу відповідачу, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 24.11.2025 складає 33787.52 грн., з яких: 20115 грн. – заборгованість за кредитом, 13672.52 грн. – заборгованість процентами.

Також позивач зазначив, що дотримався строку позовної давності, оскільки 11.03.2020 постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року N 211 впроваджено дію карантину на території України. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного Кодексу України були продовжені на строк дії такого карантину. 24.02.2022 Законом України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257 - 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. 1 липня 2023 завершено дію карантину (Постанова КМУ №651 від 27.06.2023), однак строки стягнення заборгованості по кредитах, які настали в період з 11.03.2020 продовжуються до закінчення дії воєнного стану в Україні та тридцятиденний строк після його припинення або скасування. Кредитний договір укладено між сторонами процесу 23.07.2019. Однак кредитною карткою відповідач користувався і здійснював платежі до 21.06.2022, що відображено в розрахунку заборгованості та виписках по рахунку.

В судове засідання позивач представника не направив, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, в позовній заяві зазначив клопотання про розгляд справи за його відсутності. За таких обставин суд вважає за можливе судовий розгляд справи провести за відсутності представника позивача в судовому засіданні.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив і зазначив, що він не згоден зі збільшенням банком його кредитного ліміту. Заперечив, що до 21.06.2022 користувався кредитом, оскільки користувався до 2021 року, а потім не брав коштів і не сплачував. Банк зловживав правом на пред`явлення позову, оскільки міг заявити його раніше, але заявив пізніше. Заборгованість мала б до 21.12.2022 завершитись, але позов подано в 2026 році. Вважає, що договір укладено не було, оскільки була лише заява про приєднання і паспорт споживчого кредиту, банком дуже дрібно викладено умови, крім того, всіх істотних умов узгоджено не було. Дійсно підписав паспорт споживчого кредиту, інших документів не підписував і з ними не ознайомлювався ані в банку, ані на сайті банку. Термін дії договору становив 12 місяців, в лютому 2021 року в відповідача мало бути орієнтовно 800 грн. прострочених процентів, але банк необґрунтовано нараховував їх до 2022 року, ця сума зросла до 13000 грн. Вважає, що банк розподіляв кошти від сплачених платежів на власний розсуд. Сплатив 22801 грн., з яких банк 15115 грн. спрямував на проценти, 7685 грн. – на тіло кредиту, з чим відповідач не погоджується. До яких умов він приєднався (розмір процентів періодичність платежів), не пам`ятає. Скільки отримав коштів, не рахував. Разом з тим, тіло кредиту становило 20000 грн., проценти – 47,88% річних. Сплачуючи кошти, вважав, що сплачує тіло кредиту, а в квитанціях не було зазначено призначення. Згоден з сумами, зазначеними в розрахунку як такі, що він їх вніс. Вважає, що заборгованості не має, а строк позовної давності закінчився. Просив в позові відмовити.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 02.07.2026 прийнято позовну заяву розгляду і відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду.

05.08.2026 відповідачем подано відзив на позовну заяву та заявлено клопотання про поновлення строку на його подання.

05.08.2026 клопотання відповідача задоволено, строк поновлено, судовий розгляд справи відкладено для надання позивачеві можливості подати відповідь на відзив.

Відповіді на відзив від позивача не надійшло.

16.09.2026 розгляд справи завершено ухваленням рішення суду по суті заявлених вимог.

3. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Встановлено, що 23.07.2019 шляхом підписання заяви № 2001363976001 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб між сторонами було укладено зазначений договір № 2001363976001 (арк. спр. 10), встановлено кредитний ліміт 20000 грн., який 19.11.2019 було збільшено до 23500 грн. (арк. спр. 21, зворот). Договір містив умови кредиту, а саме: кредитний ліміт в сумі 20000 грн., розрахунковий день 30 число місяця, платіжна дата 30 число місяця, реальна річна процентна ставка – 47,88%.

Відповідач також 23.07.2019 підписав паспорт споживчого кредиту, що містив такі умови кредитування: тип кредиту – кредитна лінія (відновлювальна), кредитний ліміт – 20000 грн., строк кредитування – 12 місяців з пролонгацією щоразу на такий же строк за умови відсутності заперечень на це будь-якої зі сторін, стандартна процентна ставка – 47,88%, кількість та розмір платежів, періодичність внесення – щомісячно не пізніше настання платіжної дати, протягом встановленого строку кредитування, за наявності заборгованості за кредитом на кінець звітного розрахункового періоду; розмір платежів розраховується щомісячно і залежить від суми заборгованості за кредитом на кінець звітного розрахункового періоду (включає суму нарахованих процентів за користування кредитом, суми інших обов`язкових платежів).

Відповідач користувався грошовими коштами, наданими позивачем, що підтверджує виписка з його банківського рахунку (арк. спр. 23 - 26), частково сплачував тіло кредиту та проценти за користування ним, однак станом на 24.11.2025 створив заборгованість в сумі 33787,52 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 20115,00 грн. та заборгованості за процентами в сумі 13672,52 грн. (арк. спр. 22 - 23).

Позивач направив письмову вимогу відповідачу, однак заборгованість добровільно відповідачем погашена не була.

4. Мотивована оцінка аргументів сторін, порушення прав, застосовані норми права

Дослідивши докази, суд вважає, що позов слід задовольнити з таких мотивів.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Суд не погоджується з запереченнями відповідача про те, що кредитного договору укладено не було, оскільки за підписом обох сторін у вище зазначеній заяві передбачено всі істотні умови кредитного договору. Крім того, позивач того ж дня підписав і паспорт споживчого кредиту, в якому ряд з цих умов було деталізовано.

Також слід дійти висновку, що позивач свої зобов`язання з надання кредитних коштів виконав, що підтверджується довідкою про встановлення кредитного ліміту та випискою з банківського рахунку відповідача. Натомість відповідач прострочив повернення тіла кредиту та сплату процентів за договором. Оскільки перші два місяці користування кредитними коштами проплат не було здійснено, тому відповідач одразу вийшов на прострочку, після чого внесені ним кошти позивач одразу зараховував і на погашення тіла кредиту, і на погашення відсотків. в матеріалах справи відсутні докази наявності в банку обов`язку зараховувати відповідні внесені кошти відповідача лише на погашення тіла кредиту.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Також відсутні підстави вважати, що строк позовної давності позивачем пропущено.

Так, кредитний договір укладено між сторонами 23.07.2019, відтак кінець трирічного строку від цієї дати припадає на 23.07.2022.

Дійсно, 11.03.2020 постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року N 211 впроваджено дію карантину на території України, під час дії котрого строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного Кодексу України, були продовжені на строк дії такого карантину за вимогами Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Надалі 24.02.2022 Законом України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану, а за п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257 - 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Отже, в позові не може бути відмовлено і з підстав пропуску строку позовної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Власного контррозрахунку з відображенням правильних на його думку зарахувань відповідач суду не надав, розрахунку позивача не спростував.

Таким чином, обраховані на підставі узгоджених сторонами тарифів суми тіла кредиту, проценти, оскільки вони не сплачені добровільно, підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

5. Судові витрати

Судові витрати у справі складаються з судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви до суду, в сумі 2662,40 грн. Відповідно до частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України, вказана сума судових витрат підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 2, 5, 7, 10, 12, 13, 17, 18, 81, 265 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» 33787,52 грн. заборгованості та 2662,40 грн. судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Хмельницькому апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.

Дата складення повного тексту рішення суду – 25.09.2026.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua