Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №640/14029/20 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/14029/20 Суддя (судді) першої інстанції: Волошин Д.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Компанія Екоінвест» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю « Компанія Екоінвест» (далі – позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі – відповідач ), у якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві форми «Н» від 16.03.2020 №0281280409 про застосування штрафних санкцій у розмірі 23322,56 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що контролюючим органом протиправно застосовано штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, оскільки в даний період рішеннями судів був накладений арешт у частині активів – суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

На підставі статті 1 Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (набрав чинності 15.12.2022 року) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідований.

Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (в редакції Закону України від 16.07.2024 року №3863-ІХ) установлено, що інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються і вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Згідно з наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок №399).

Положеннями пункту 22 Порядку №399 установлено, що на підставі отриманих примірників протоколу та переліку судових справ відповідальною особою протягом семи робочих днів після завершення автоматизованого розподілу судових справ передаються судові справи до судів, визначених за результатами автоматизованого розподілу.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року прийнято до провадження справу №640/14029/20; розгляд справи розпочато спочатку і вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року адміністративний позов ТОВ « Компанія Екоінвест» задоволено частково.

Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням в частині задоволення позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що позивачем не наведено жодного обґрунтування та не надано належних доказів щодо порушення строку реєстрації податкових накладних.

Позивач не надав письмового відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року та 08 жовтня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року та на підставі частини 2 статті 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 21.02.2020 року співробітниками ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ « Компанія Екоінвест».

За результатами перевірки складено акт про результати камеральної перевірки від 21.02.2020 №4674/26-15-04-09-20/37544503 (далі – Акт перевірки).

В Акті перевірки контролюючий орган зазначив, що ТОВ « Компанія Екоінвест» порушено граничні строки реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, визначених пунктом 201.10 статті 201 ПК України.

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом 16.03.2020 винесено податкове повідомлення-рішення № 0281280409, яким до ТОВ « Компанія Екоінвест» застосовано штрафні санкції за несвоєчасну реєстрації податкових накладних на загальну суму 23322,56 грн

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням позивач подав скаргу до ДПС України, за результатом розгляду скарги 27.05.2020 ДПС України прийнято рішення №17235/6/99-00-08-05-05-06, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення, а скаргу позивача - без задоволення.

Позивач не погоджується з податковим повідомленням-рішенням, звернувся з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів до суду.

В частині задоволення позовних вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом неправильно застосовано до позивача показник розрахунку штрафу в частині визначення розміру штрафу за несвоєчасну реєстрацію 51 податкової накладної, виписаних у період з 01.08.2019 по 28.10.2019, оскільки можливість здійснювати реєстрацію податкових накладних у позивача з`явилася після 26.11.2019 - після зняття арешту з сум лімітів ПДВ, а тому штрафні санкції в даний період підлягають скасуванню.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що податкові накладні, які виписані в період з 01.11.2019 по 13.12.2019, та граничний термін реєстрації таких податкових накладних припав на період часу після зняття арешту з сум лімітів ПДВ, а фактично зареєстровані 14.01.2020 тобто з пропуском строку, тому відповідач мав всі можливості застосувати штрафні санкції.

В частині відмови у задоволення позовних вимог відповідачем не оскаржується, а отже у відповідності до частини 1 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції не надає оцінку рішенню суду першої інстанції в даній частині.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Згідно з пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше :

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Згідно пункту 5 Порядок заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 (далі - Порядок №1307) податкова накладна складається на дату виникнення податкових зобов`язань постачальника (продавця), крім випадків, передбачених ПК України та цим Порядком.

Відповідно до пункту 21 Порядку №1307 у разі здійснення коригування сум податкових зобов`язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V ПК України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної. Не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.

Згідно пунктів 109.1, 109.2 статті 109 ПК України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Отже відсутність вини платника податку, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Судом першої інстанції встановлено, що підставою для несвоєчасної реєстрації спірних податкових накладних, виписаних у період з серпня 2019 року по грудень 2019 року було те, що ухвалами Дніпровського районного суду м. Києва від 13.08.2019 та Голосіївського районного суду міста Києва від 05.09.2019 було накладено арешт на майно ТОВ « Компанія Екоінвест», а саме на активи - суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ.

У подальшому, за результатами розгляду клопотання представника ТОВ « Компанія Екоінвест» 26.11.2019 Дніпровський районний суд міста Києва постановив ухвалу, якою клопотання представника ТОВ « Компанія Екоінвест» задоволено, скасовано арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 13.08.2019 та ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 05.09.2019 у частині активів – суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (а.с.67-69 том І).

З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що ухвали від 13.08.2019 та від 05.09.2019 про накладення арешту на майно ТОВ « Компанія Екоінвест», а саме на активи - суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ, позбавляли позивача можливості в період з серпня по грудень 2019 року належного виконання вимог п.201.1, п.201.10 статті 201 ПК України.

Відповідно до статті 109 ПК України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Отже, податкове правопорушення - противоправне, винне діяння, у вигляді навмисної або ненавмисної дії або бездіяльності суб`єкта податкових відносин, який порушує права та інтереси учасників даного виду суспільних відносин, за яке законодавством встановлена певна відповідальність фінансового, адміністративного або кримінального характеру. Протиправність податкового правопорушення полягає в недотриманні правової форми даного діяння, винність полягає в здійсненні даного порушення навмисно або з необережності.

Тобто, визначальною умовою для застосування штрафних (фінансових) санкцій є вчинення порушення вимог податкового законодавства, що вчинено за наявності протиправних дій суб`єкта господарювання націлених на вчинення такого порушення.

Таким чином оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з врахуванням наявності, такої обов`язкової умови як наявність вини у діях платника податку при вчиненні порушення. Відсутність такої вини унеможливлює можливість притягнення до відповідальності за податкові правопорушення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 09.11.2022 у справі №640/10130/19, від 04.05.2023 у справі №520/12418/19, де зазначено, що законодавець передбачив можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених ст. 120-1 ПК, лише за наявності його вини.

Як встановлено судом першої інстанції, до 26.11.2019 (до зняття арешту з сум лімітів ПДВ) відсутня вина позивача в несвоєчасній реєстрації податкових накладних. Після цієї дати позивач мав протягом 15 календарних днів зареєструвати податкові накладні, граничний термін яких припадав на час дії арешту сум лімітів ПДВ позивача.

Досліджуючи питання правомірності штрафу, накладеного на позивача, суд зазначає наступне.

В матеріалах справи містять розрахунок штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію позивачем податкових накладних (114 податкових накладних). (а.с. 40-42 том І) з якого чітко вбачається, що контролюючим органом встановлено несвоєчасну реєстрації 113 податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припав на момент дії арешту на суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ, накладених ухвалами слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 13.08.2019 та ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 05.09.2019, що, як вже було встановлено позбавляло можливості позивача зареєструвати своєчасно податкові накладні, виписані в період з 01.08.2019 по 13.12.2019.

Судом першої інстанції встановлено, і це є правильним, що контролюючим органом при розрахунку днів затримки реєстрації позивачем спірних податкових накладних, виписаних у період з 01.08.2019 по 28.10.2019 (51 податкова накладена - граничний термін реєстрації яких припадає на період дії арешту сум лімітів ПДВ) та при визначенні розміру штрафу не було враховано зазначеної обставини та розраховано розмір штрафу з урахуванням граничного строку реєстрації податкових накладних після їх складення, без урахування дії арешту на суми лімітів ПДВ.

Так, можливість здійснювати реєстрацію податкових накладних у позивача з`явилася після 26.11.2019 - після зняття арешту з сум лімітів ПДВ.

Позивач мав протягом п`ятнадцяти днів здійснити реєстрацію спірних податкових накладних (51 податкової накладної, виписаних у період з 01.08.2019 по 28.10.2019), тобто до 11.12.2019 включно.

Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема, 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів.

Разом з тим, з розрахунку штрафних санкцій вбачається, що позивачем до зазначених податкових накладних розраховано іншу кількість днів затримки та, відповідно, до частини податкових накладних застосовано штраф у розмірі 40 відсотків, що є неправомірним.

Так, загальна сума ПДВ за спірними податковими накладними (51 податкова накладна) становить 29 492,77 грн.

Загальна сума штрафу, застосована за вказаними податковими накладними (51 податкова накладна) становить - 10248,13 грн.

Сума штрафу, що мала бути розрахована за спірними податковими накладними (51 податкова накладна), з урахуванням штрафу в розмірі 30 % - 8 847,83 грн.

Колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції, що контролюючим органом неправильно застосовано до позивача показник розрахунку штрафу у розмірі 1 400,30 грн (10 248,13 грн - 8 847,83 грн) в частині визначення розміру штрафу за несвоєчасну реєстрацію 51 податкової накладної, виписаних у період з 01.08.2019 по 28.10.2019.

Щодо посилання апелянта на те, що накладення арешту у частині активів – суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ не позбавляло право позивача своєчасно реєструвати податкові накладні, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки в матеріалах справи наявні квитанції про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування кількості і вартості до податкової накладної в ЄРПН за серпень 2019 року де чітко зазначено «ДОКУМЕНТ НЕ ПРИЙНЯТО» (а.с.73-82 т.І).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що відповідачем протиправно винесено податкове повідомлення-рішення від 16.03.2020 №0281280409 в частині застосування штрафу в розмірі 1400,30 грн.

Суд апеляційної інстанції доходить висновку, що доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності і достатніх і необхідних правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю « Компанія Екоінвест».

Відповідно до п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянтів, викладені у скаргах, не довдять порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 287, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: О.О. Беспалов

А.Б. Парінов

(повний текст постанови складено 29 жовтня 2026р.)