Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: осіб, звільнених з публічної служби
Дата: 28 жовтня 2026 р.
Справа: №580/10672/25
Суддя: Парінов Андрій Борисович
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 580/10672/25 Суддя (судді) першої інстанції: Василь ГАВРИЛЮК
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий суддя Парінов А.Б.,
судді: Беспалов О.О.,
Грибан І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, у якому просив:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невидачі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за формою згідно з додатком 4 до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823; далі – Порядок № 622), з урахуванням розрахунків на день звернення за призначенням пенсії, а саме станом на 01.08.2025, та довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за формою згідно з додатком 6 до Порядку № 622 за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, а саме за липень 2025 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі;
зобов`язати відповідача видати йому такі довідки.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що в довідках, виданих відповідачем 05.08.2025, посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років визначено станом на 01.05.2024, а інші виплати – за квітень 2024 року, тоді як, на його думку, ці складові мали бути визначені на день видачі довідок і за місяць, що йому передує.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що довідки від 05.08.2025 відповідач видав за наслідками розгляду заяви позивача від 08.05.2024 на виконання рішення суду у справі № 580/9377/24. Суд зазначив, що звернення особи до уповноваженого органу із заявою про отримання довідки про заробітну плату для призначення пенсії є днем початку реалізації процедури звернення за призначенням пенсії, а видача довідок у серпні 2025 року не зумовлює обов`язку відповідача визначати в них заробітну плату за серпень 2025 року. Суд також дійшов висновку, що встановлені обставини справи спростовують доводи позивача про його звернення за призначенням пенсії у серпні 2025 року.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати це рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Крім того, апелянт просить установити, що днем розрахунку складових заробітної плати є день видачі довідок 05.08.2025, який, на його думку, є днем звернення до органу Пенсійного фонду України і днем призначення пенсії, зобов`язати відповідача видати довідки особисто в день звернення за призначенням пенсії, визначити заробітну плату так, щоб коефіцієнт заробітної плати був не нижчим за 3,59120, та встановити відповідачу десятиденний строк для видачі довідок.
Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно ототожнив день його звернення до відповідача за видачею довідок з днем звернення за призначенням пенсії, хоча, на думку апелянта, законодавство ці дати не ототожнює, а днем звернення за призначенням пенсії є день прийняття органом Пенсійного фонду України відповідної заяви. Апелянт зазначає, що розрахунок складових заробітної плати, видача довідки і звернення до органу Пенсійного фонду України, на його думку, відбуваються в один і той самий день, тому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років мали бути визначені на день видачі довідок, тобто станом на 01.08.2025, а інші виплати – за липень 2025 року. Апелянт також вважає, що відповідач виконав рішення суду у справі № 580/9377/24 лише частково, оскільки суд не зобов`язував його визначати складові заробітної плати станом на 01.05.2024. Крім того, апелянт вказує на неправильне визначення розмірів складових заробітної плати. На його думку, посадовий оклад за прирівняною посадою з 23.07.2024 становить 22 700 грн, до правовідносин щодо призначення пенсії має застосовуватися законодавство, чинне на день видачі довідок, у довідці за формою згідно з додатком 6 до Порядку № 622 враховано не всі виплати, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а розмір заробітної плати в довідках має відповідати його індивідуальному коефіцієнту заробітної плати 3,59132, чого суд, на думку апелянта, не перевірив. Апелянт також вказує на безпідставне застосування відповідачем Закону України "Про звернення громадян" з посиланням на постанову Верховного Суду від 25.07.2023 у справі № 640/1873/22. Водночас апелянт посилається на неврахування судом першої інстанції висновків Верховного Суду, зокрема викладених у постановах від 13.02.2019 у справі № 822/524/18 та від 23.04.2025 у справі № 380/16112/23, зразкової справи № 160/8324/19, рішень Черкаського окружного адміністративного суду в інших справах, практики Європейського суду з прав людини та принципу застосування найбільш сприятливого для особи тлумачення законодавства, а розрахунок відповідача, на його думку, є дискримінаційним.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Матеріалами справи підтверджується, що з 15.05.2013 ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі – Закон № 1058-IV).
Згідно з довідкою відповідача від 05.08.2025 № 46/23-00-10-02-20 позивач працював у Державній податковій службі у Черкаській області на посаді заступника начальника управління – начальника відділу, а його стаж державної служби становить 30 років 9 місяців 20 днів.
08.05.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця. Листом від 30.05.2024 № 6653/Д/23-00-10-02-22 відповідач відмовив у видачі довідок, а листом від 23.07.2024 № 1190/Д/23-00-10-02-22 повторно відмовив за наслідками розгляду скарги позивача від 01.07.2024.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі № 580/9377/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2025, визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Черкаській області, які полягають у неналежному розгляді заяви позивача від 08.05.2024, та зобов`язано відповідача розглянути цю заяву з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення.
21.07.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про виконання рішення суду від 20.01.2025 і видачу довідок. Листом від 23.07.2025 № 448/Д/23-00-10-02-23 відповідач повідомив, що рішення суду про видачу довідок буде виконано після надання роз`яснення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області.
24.07.2025 позивач подав відповідачу скаргу, у якій висловив незгоду з розрахунками в підготовлених довідках.
Листом від 05.08.2025 № 458/Д/23-00-10-02-23 відповідач надіслав позивачу дві довідки, видані на підставі рішення суду у справі № 580/9377/24:
довідку від 05.08.2025 № 46/23-00-10-02-20 за формою згідно з додатком 4 до Порядку № 622, у якій станом на 01.05.2024 визначено посадовий оклад 11 350,00 грн, надбавку за ранг 700,00 грн і надбавку за вислугу років 5 675,00 грн, усього 17 725,00 грн;
довідку від 05.08.2025 № 47/23-00-10-02-20 за формою згідно з додатком 6 до Порядку № 622, у якій за квітень 2024 року визначено надбавку за інтенсивність праці 7 350,48 грн, премію місячну 1 837,62 грн та інші виплати 103,58 грн, разом 9 291,68 грн.
11.08.2025 позивач звернувся до відповідача зі скаргою, у якій просив визначити складові заробітної плати станом на 05.08.2025 і за липень 2025 року. Листом від 04.09.2025 № 489/Д/23-00-10-02-23 відповідач повідомив, що рішення суду у справі № 580/9377/24 виконано, а скарга повторному розгляду не підлягає.
Із заявою про призначення пенсії державного службовця до органу Пенсійного фонду України позивач ні у травні 2024 року, ні у серпні 2025 року не звертався. Цю обставину позивач підтвердив у позовній заяві, зазначивши, що у травні 2024 року до органу Пенсійного фонду України не звертався, а в апеляційній скарзі вказав, що розпочати процедуру призначення пенсії державного службовця зможе лише після отримання спірних довідок. Доказів звернення до органу Пенсійного фонду України у серпні 2025 року матеріали справи не містять.
Спірним у цій справі є питання про день, станом на який визначаються складові заробітної плати в довідках для призначення позивачу пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII "Про державну службу" (далі – Закон № 3723-XII), яка застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу".
Відповідно до частини першої статті 37 Закону № 3723-XII особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, пенсія призначається "у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".
Згідно з пунктом 4 Порядку № 622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби).
Пунктом 4 Порядку № 622 також передбачено, що за бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Зі змісту наведених норм випливає, що і дата, станом на яку визначаються посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років, і місяць, за який визначаються інші виплати, прив`язані до дня звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до абзацу першого пункту 1.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі – Порядок № 22-1), днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Органом, що призначає пенсію, є територіальний орган Пенсійного фонду України, до якого заявник подає заяву про призначення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (пункт 1.1 Порядку № 22-1).
У постанові від 23.04.2025 у справі № 380/16112/23 Верховний Суд зазначив: "підставою для вчинення дій, спрямованих на переведення з пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, в контексті спірних правовідносин, є набутий позивачем стаж державної служби, що підтверджується судовим рішенням, та факт звернення позивача із відповідною заявою, поданою безпосередньо до територіального органу Пенсійного фонду України та доданими до неї документами".
У цій самій постанові Верховний Суд оцінив як неналежно оформлену довідку "від 07.06.2023 за № 165, яка видана не на дату звернення (12.08.2022), а станом на травень 2023 року", де 12.08.2022 – дата подання заяви до органу Пенсійного фонду України.
Отже, відповідність довідки про складові заробітної плати вимогам пункту 4 Порядку № 622 Верховний Суд оцінює за днем звернення до органу Пенсійного фонду України.
Як встановлено вище, позивач до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії державного службовця не звертався. Дату 01.08.2025, станом на яку позивач просить визначити складові заробітної плати, він пов`язує з місяцем видачі довідок, а названі ним в апеляційній скарзі дати 05.08.2025 і 10.08.2025 – це дати складення довідок і їх отримання позивачем.
Жодна норма Порядку № 622 чи Порядку № 22-1 не пов`язує день звернення за призначенням пенсії з днем видачі довідки про складові заробітної плати.
Отже, юридичного факту, з яким пункт 4 Порядку № 622 пов`язує визначення складових заробітної плати станом на 01.08.2025 і за липень 2025 року, не настало.
У постанові від 08.10.2026 у справі № 460/27300/23 Верховний Суд зазначив: "як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені".
Обов`язку видати позивачу довідки про складові заробітної плати станом на 01.08.2025 і за липень 2025 року в Головного управління ДПС у Черкаській області не виникло, тому невидача таких довідок протиправною бездіяльністю не є.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач довів, що заяви позивача від 21.07.2025 і 24.07.2025 розглянуто, а довідки видано 05.08.2025. Натомість звернення за призначенням пенсії у серпні 2025 року, на якому ґрунтуються позовні вимоги, позивач не довів.
Щодо доводу апелянта про безпідставне ототожнення дня звернення до відповідача за видачею довідок з днем звернення за призначенням пенсії колегія суддів зазначає таке.
Звернення до державного органу за видачею довідок і звернення до органу Пенсійного фонду України за призначенням пенсії є різними юридичними фактами. Тому висновок суду першої інстанції про те, що звернення із заявою про отримання довідки є днем початку реалізації процедури звернення за призначенням пенсії, нормативного обґрунтування не має.
Водночас цей довід не спростовує висновку суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову. Теза апелянта про те, що розрахунок складових заробітної плати, видача довідки і звернення до органу Пенсійного фонду України відбуваються в один і той самий день, у законодавстві опори не має. Пункт 1.8 Порядку № 22-1 визначає день звернення за призначенням пенсії днем прийняття заяви органом Пенсійного фонду України, а не днем видачі довідок.
У постанові від 23.04.2025 у справі № 380/16112/23 Верховний Суд також зазначив, що "пенсійний орган не позбавлений можливості вчинити активні дії щодо отримання від компетентного органу додаткових документів або повідомити заявника про необхідність їх надання з метою належного захисту його прав на пенсійне забезпечення".
А отже, день звернення за призначенням пенсії не залежить від дня видачі довідок, і неточність мотивів суду першої інстанції в цій частині не вплинула на правильність вирішення спору.
Доводи апелянта про часткове виконання відповідачем рішення суду у справі № 580/9377/24 колегія суддів відхиляє. Довідки від 05.08.2025 відповідач видав саме на виконання цього рішення, про що прямо зазначено в їх тексті та в листах відповідача від 05.08.2025 і 04.09.2025.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, питання про відповідність довідок від 05.08.2025 висновкам суду у справі № 580/9377/24 вирішується в порядку судового контролю за виконанням рішення в тій справі. Предметом цього позову є невидача довідок станом на 01.08.2025 і за липень 2025 року, і належність виконання рішення в іншій справі на його вирішення не впливає.
Посилання апелянта на те, що посадовий оклад за прирівняною посадою з 23.07.2024 становить 22 700 грн, а до правовідносин щодо призначення пенсії має застосовуватися законодавство, чинне на день видачі довідок, колегія суддів відхиляє. Ці доводи похідні від вимоги визначити складові заробітної плати станом на 01.08.2025, для якої підстав немає. Час призначення пенсії визначає заява до органу Пенсійного фонду України, а не дата видачі довідок.
Довід апелянта про те, що розмір заробітної плати в довідках має відповідати його індивідуальному коефіцієнту заробітної плати 3,59132, не ґрунтується на законі. Частина перша статті 37 Закону № 3723-XII і пункт 4 Порядку № 622 визначають розмір пенсії особи, яка на час звернення за призначенням пенсії не є державним службовцем, від заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу, а не від показників заробітку самої особи, врахованих при обчисленні пенсії за Законом № 1058-IV.
Твердження апелянта про врахування в довідці від 05.08.2025 № 47/23-00-10-02-20 не всіх виплат, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, і про неперевірку судом розрахунків, штатного розпису та розрахункових листів предмета цього спору не стосуються. Позовні вимоги спрямовані на отримання довідки за липень 2025 року, а не на оскарження змісту довідки за квітень 2024 року. Перевірка складових заробітної плати за липень 2025 року не потрібна, оскільки обов`язку визначати їх за цей місяць відповідач не мав.
Посилання апелянта на безпідставне застосування відповідачем Закону України "Про звернення громадян" висновків суду першої інстанції не спростовують. Відповідач розглянув заяви позивача від 21.07.2025 і 24.07.2025 та видав довідки, а посилання на частину другу статті 8 цього Закону в листі від 04.09.2025 стосується лише скарги від 11.08.2025, якою позивач повторно вимагав визначити складові заробітної плати станом на 05.08.2025 і за липень 2025 року.
Оскільки обов`язку визначити складові заробітної плати станом на 05.08.2025 і за липень 2025 року відповідач не мав, закон, за яким розглянуто цю скаргу, на результат вирішення спору не впливає.
Постанова Верховного Суду від 25.07.2023 у справі № 640/1873/22 ухвалена в іншому за предметом спорі – про визнання протиправними та нечинними окремих положень Порядку № 22-1.
Доводи апелянта про неврахування судом першої інстанції висновків Верховного Суду колегія суддів також відхиляє.
Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 822/524/18 стосується умов набуття права на пенсію державного службовця, яке в цій справі не оспорюється. Постанова Верховного Суду від 23.04.2025 у справі № 380/16112/23, як зазначено вище, підтверджує, що відповідність довідки оцінюється за днем звернення до органу Пенсійного фонду України. Апелянт не навів постанови Верховного Суду, яка містила б висновок про обов`язок органу видати довідку про складові заробітної плати станом на обрану особою дату за відсутності її звернення до органу Пенсійного фонду України.
Зразкова справа № 160/8324/19, у якій Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову від 24.06.2020, стосувалась спору з іншим суб`єктом владних повноважень – ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому справа, що розглядається, не є типовою щодо цієї зразкової справи.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду в інших справах, на які посилається апелянт, за його ж описом стосувались відмов у видачі довідок, тобто іншого предмета спору, і висновками Верховного Суду в розумінні частини п`ятої статті 242 КАС України не є.
Принцип застосування найбільш сприятливого для особи тлумачення діє, як зазначає і сам апелянт, у разі неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві. Пункт 4 Порядку № 622 у поєднанні з пунктом 1.8 Порядку № 22-1 визначає день, станом на який враховуються складові заробітної плати, однозначно, тому підстав для застосування цього принципу немає.
Розрахунок відповідача не є дискримінаційним. Правило пункту 4 Порядку № 622 однакове для всіх осіб, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, а день такого звернення залежить від волевиявлення самої особи.
Позивач не позбавлений права звернутися до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії державного службовця в порядку, визначеному Порядком № 22-1.
Посилання апелянта на практику Європейського суду з прав людини щодо обов`язку судів обґрунтовувати свої рішення висновків суду першої інстанції не спростовують: суд першої інстанції навів мотиви відхилення доводів позивача, а колегія суддів у цій постанові надала оцінку кожному доводу апеляційної скарги.
Вимоги апелянта встановити, що днем розрахунку складових заробітної плати є 05.08.2025, зобов`язати відповідача видати довідки особисто в день звернення за призначенням пенсії, визначити заробітну плату з коефіцієнтом не нижчим за 3,59120 та встановити десятиденний строк для видачі довідок у суді першої інстанції не заявлялись.
Відповідно до частини п`ятої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.
Тому ці вимоги колегія суддів не розглядає.
Таким чином, позивач не довів наявності в нього права на отримання довідок про складові заробітної плати станом на 01.08.2025 і за липень 2025 року, а відповідач не допустив протиправної бездіяльності.
Права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, відповідачем не порушено.
Окремі мотиви суду першої інстанції щодо дня звернення за призначенням пенсії колегія суддів не поділяє, проте вони не вплинули на правильний по суті висновок про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.
Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року – залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді: О.О. Беспалов
І.О. Грибан
(Повний текст постанови суду виготовлено 29 жовтня 2026 року)
Оригінал: reyestr.court.gov.ua