Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №320/20802/26 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/20802/26 Суддя (судді) першої інстанції: Кочанова П.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.,

розглянувши у в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 21 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у м.Києві, як відокремлений підрозділ ДПС звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд:

- стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) податковий борг у розмірі 2 978 105,79 гривень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 травня 2026 року позовну заяву повернуто позивачу.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що положення ПКУ не містять жодної норми, яка б зобов`язувала ДПС очікувати шість місяців перед поданням позову про стягнення податкового боргу. Так званий « 6-місячний строк» є загальним процесуальним строком звернення до адміністративного суду, встановленим ст. 122 КАС України, і застосовується у випадках, коли спеціальний закон не передбачає іншого порядку.

За приписами ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу, перегляд якої можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до пункту 8 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо таку позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, подано суб`єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу.

Верховний Суд в постановах від 21 серпня 2025 року у справі № 120/14874/24 та від 30 жовтня у справі № 120/14997/24, аналізуючи зазначену норму, дійшов висновку, що фактично пункт 8 частини четвертої статті 169 КАС України встановлює процесуальне обмеження для суб`єкта владних повноважень: він не може подати до суду позов про стягнення боргу, який виник на підставі відповідного рішення суб`єкта владних повноважень раніше, ніж сплине строк на судове оскарження такого рішення, що визначений частиною другою статті 122 КАС України.

Частинами першою та другою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 липня 2025 року у справі № 500/2276/24 погодилася із правильністю усталеної практики Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо строків оскарження рішень податкового органу, а саме:

1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);

2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, відмова у реєстрації податкових накладних; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);

3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 Податкового кодексу України).

Викладеним спростовується засноване на нерелевантній та застарілій позиції Верховного Суду посилання апелянта на те, що строк оскарження податкового повідомлення-рішення складає 1 095 днів.

Питання щодо застосування судами пункту 8 частини четвертої статті 169 КАС України вже неодноразово було предметом розгляду Верховним Судом.

Згідно з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року у справі № 520/12807/19, від 12 травня 2022 року у справі № 420/9673/20, від 30 жовтня 2025 року у справі №120/14997/24, позов з вимогою про стягнення коштів, яка ґрунтується на підставі рішення контролюючого органу, може бути ним поданий до суду не раніше закінчення строку, встановленого для судового оскарження такого рішення.

В позовній заяві ГУ ДПС зазначено про наявність у відповідача непогашеного податкового боргу на загальну суму 2 978 105,79 грн., який виник на підставі податкового повідомлення-рішення (форма "ПС") № 875024024 від 04.02.2026 на суму - 340,00 грн; податкового повідомлення-рішення (форма "Р") № 873124024 від 04.02.2026 на суму - 2 739 783,50 гривень; податкового повідомлення-рішення (форма "Р") № 873624024 від 04.02.2026 на суму - 228 315,29 гривень, податкового повідомлення-рішення (форма "ПС") № 873824024 від 04.02.2026 на суму - 8 647,00 грн; податкового повідомлення-рішення (форма "ПС") № 874124024 від 04.02.2026 на суму - 1 020,00 гривень.

З наявних у матеріалів справи доказів вбачається, що вказані податкові повідомлення-рішення було направлено відповідачу засобами поштового зв`язку 05.02.2026 та повернуто до податкового органу з відміткою поштової служби «за закінченням терміну зберігання» - 21.02.2026.

Крім того контролюючим органом було направлено відповідачу податкову вимогу від 02.04.2026 №0015123-1306-2615, яка повернулася до податкового органу з відміткою поштової служби «за закінченням терміну зберігання».

За вказаних обставин, шестимісячний строк звернення до суду щодо оскарження податкових повідомлень-рішень № 875024024 від 04.02.2026, № 873124024 від 04.02.2026, № 873624024 від 04.02.2026, № 873824024 від 04.02.2026, № 874124024 від 04.02.2026 спливає 21.08.2026.

Позов про стягнення податкового боргу подано до суду 15.05.2026.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками першої інстанції про те, що оскільки позов у цій справі поданий до суду до закінчення шестимісячного строку, визначеного частиною другою статті 122 КАС України, у суб`єкта владних повноважень право на пред`явлення визначених законом позовних вимог в цій частині ще не виникло, а тому зазначений позов був обґрунтовано повернутий.

Всі інші доводи, які наводяться скаржником в апеляційній скарзі, не свідчать про порушення судом першої інстанції норм процесуального або матеріального права при прийнятті оскаржуваного рішення.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 316, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві -залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 21 травня 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: Н.М. Єгорова

А.Ю.Коротких