Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №320/19365/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/19365/24 Суддя (судді) першої інстанції: Василенко Г.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Парінов А.Б.,

судді: Беспалов О.О.,

Кравченко Є.Д.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А-ЕНЕРГІЯ" до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень щодо класифікації товару і карток відмови, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "А-ЕНЕРГІЯ" (далі – позивач) звернулося до суду з позовом до Київської митниці (далі – митниця), у якому просило визнати протиправними та скасувати рішення митниці щодо класифікації товару від 22.03.2024 і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі – картки відмови), а саме:

рішення № КТ-UA100000-0097-2024 і картку відмови № UA100160/2024/000134;

рішення № КТ-UA100000-0100-2024 і картку відмови № UA100160/2024/000133;

рішення № КТ-UA100000-0098-2024 і картку відмови № UA100160/2024/000132;

рішення № КТ-UA100000-0099-2024 і картку відмови № UA100160/2024/000135.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ввезене позивачем масло кам`яновугільне вбирне (wash oil) виробництва DEZA a.s. (Чеська Республіка) є продуктом перегонки високотемпературної кам`яновугільної смоли, який, крім ароматичних вуглеводнів, містить азото-, кисне- і сірковмісні сполуки. Тому, на думку позивача, за Поясненнями до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТЗЕД) товар є неочищеним маслом товарної підкатегорії 2707 99 19 00, а не сумішшю вуглеводнів підпозиції 2707 50. Оскільки позивач як декларант правил класифікації не порушив, у митниці, як стверджує позивач, не було передбачених частиною четвертою статті 69 Митного кодексу України (далі – МК України) підстав для самостійної класифікації товару.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року позов задоволено: визнано протиправними та скасовано всі чотири рішення щодо класифікації товару і чотири картки відмови. Також суд стягнув на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань митниці витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у висновках Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби (далі – СЛЕД Держмитслужби) не визначено ні конкретного виду товару, ні його коду згідно з УКТЗЕД, і послався на висновок Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз (далі – ОНДІСЕ) від 20.06.2024 № 24-2916, за яким товар містить 19±1 % мас. азото-, кисне- і сірковмісних гетероциклічних ароматичних сполук, а критерії підпозиції 2707 50 його властивостей не описують. Суд дійшов висновку, що митниця не довела правомірності своїх рішень, а картки відмови, видані у зв`язку з цими рішеннями, також підлягають скасуванню.

Визначаючи розмір витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції визнав заявлені позивачем витрати завищеними і, врахувавши складність справи та критерій реальності витрат, стягнув 6 000 грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

На обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що за правилом 1 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД товар належить до товарної позиції 2707, а за правилом 6, на думку апелянта, його конкретніше описує підпозиція 2707 50, оскільки за висновками СЛЕД Держмитслужби при температурі 250 °С переганяється 70 об.% проби. Апелянт зазначає, що підпозиції 2707 91 і 2707 99 застосовуються лише тоді, коли товар не може бути класифікований у підпозиціях 2707 10 – 2707 50.

Апелянт також вважає, що за правилом 2 (b) назва "інші суміші ароматичних вуглеводнів" допускає наявність у товарі інших речовин, зокрема азото-, кисне- і сірковмісних сполук. На підтвердження цього апелянт наводить приклад вимог до вмісту бензолу в товарах підпозиції 2707 10 і посилається на лист Державного підприємства "Український державний науково-дослідний вуглехімічний інститут (УХІН)" (далі – ДП "УХІН") від 26.05.2023 № 08/293, за яким, на думку апелянта, поглинальне масло складається з ароматичних вуглеводнів.

Крім того, апелянт вказує, що позивач оскаржив лише три з чотирьох висновків СЛЕД Держмитслужби, а отже, на його думку, погодився з висновком від 15.02.2024 № 142000-3101-0131, і що суд першої інстанції належно не дослідив поданих митницею пояснень щодо висновків експертів.

Апелянт також вважає, що висновок ОНДІСЕ від 20.06.2024 № 24-2916 складено з порушеннями, оскільки, на його думку, немає доказів дослідження саме спірного товару, проби без митного забезпечення неможливо ідентифікувати, а експерти досліджували залишки проб після СЛЕД Держмитслужби. Неправдивим, на думку апелянта, є і твердження позивача про те, що для замовлення експертизи той мав чекати відкриття провадження у справі.

Водночас апелянт вважає неспівмірними стягнуті витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн, посилаючись на незначну складність справи, її розгляд у порядку спрощеного провадження, безпідставний, на його думку, поділ послуг адвоката на окремі дії, підготовку аналогічних позовів в інших справах, рівень мінімальної заробітної плати та фінансування митниці з державного бюджету.

Крім того, апелянт вказує на упереджене, на його думку, ставлення суду першої інстанції до позиції митниці, неоцінення всіх доказів і порушення вимог статей 242, 246 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегією суддів встановлено такі обставини.

08.01.2024 позивач уклав з DEZA a.s. міжнародний договір купівлі-продажу № WO-08012024, за яким придбав масло кам`яновугільне поглинальне.

Для митного оформлення товару позивач подав до митниці митні декларації № 24UA100160532914U1, № 24UA100160532915U0, № 24UA100160532962U6 і № 24UA100160532961U7, у яких заявив код товару 2707 99 19 00 згідно з УКТЗЕД.

Проби товару, відібрані 29.01.2024 і 01.02.2024, дослідила СЛЕД Держмитслужби. Серед питань, поставлених митницею перед експертами, було питання "Чи є даний товар маслом неочищеним?", а також питання, чи є товар маслом креозотовим.

У висновках від 15.02.2024 № 142000-3101-0130, № 142000-3101-0131, № 142000-3101-0132 і № 142000-3101-0133 СЛЕД Держмитслужби встановила, що у складі проб виявлено складну суміш ароматичних вуглеводнів (зокрема нафтален, метилнафталени, біфеніл, аценафтен), ароматичні азотовмісні гетероциклічні сполуки (зокрема ізохінолін і метилхіноліни), ароматичні кисневмісні гетероциклічні сполуки (дибензофуран) та ароматичні сірковмісні гетероциклічні сполуки (бензотіофен), а 70 об.% проби (включаючи втрати 1 об.%) переганяється при температурі 250 °С.

Щодо кількісного складу у висновках зазначено: "На цей час у СЛЕД Держмитслужби визначити кількісний вміст кожного з компонентів (у тому числі ароматичних вуглеводнів, азото-, кисне- і сірковмісних ароматичних сполук) не видається можливим через відсутність експертних можливостей".

Відповідей на питання, чи є товар маслом неочищеним або маслом креозотовим, висновки СЛЕД Держмитслужби не містять.

22.03.2024 митниця прийняла чотири рішення щодо класифікації товару, якими класифікувала товар за кодом 2707 50 00 90 згідно з УКТЗЕД:

№ КТ-UA100000-0097-2024 – за митною декларацією № 24UA100160532914U1 на підставі висновку № 142000-3101-0133;

№ КТ-UA100000-0098-2024 – за митною декларацією № 24UA100160532962U6 на підставі висновку № 142000-3101-0132;

№ КТ-UA100000-0099-2024 – за митною декларацією № 24UA100160532961U7 на підставі висновку № 142000-3101-0131;

№ КТ-UA100000-0100-2024 – за митною декларацією № 24UA100160532915U0 на підставі висновку № 142000-3101-0130.

В описі товару в цих рішеннях митниця зазначила, що масло поглинальне "являє собою складну суміш ароматичних вуглеводнів", і вказала: "Окремі ароматичні вуглеводні містять азот-, кисень- і сірковмісні компоненти".

Підставами рішень митниця назвала, зокрема, правила 1, 2 (b), 3 і 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, пояснення до правила 2 (b), Пояснення до УКТЗЕД, затверджені наказом Державної митної служби України від 14.12.2022 № 543 (далі – Пояснення до УКТЗЕД), Пояснення до товарної позиції 2707, Додаткові пояснення до товарної категорії 2707 50 00 та висновки СЛЕД Держмитслужби.

З посиланням на ці рішення митниця видала картки відмови № UA100160/2024/000132, № UA100160/2024/000133, № UA100160/2024/000134 і № UA100160/2024/000135, якими відмовила в митному оформленні товару за поданими митними деклараціями та роз`яснила необхідність подати нові митні декларації з урахуванням рішень щодо класифікації товару.

За листом виробника DEZA a.s. масло поглинальне (wash oil) є складною сумішшю без основного компонента, до складу якої входять ароматичні вуглеводні, азотовмісні і кисневмісні гетероциклічні сполуки та сірковмісні сполуки. Сумарний вміст азотовмісних і кисневмісних сполук, за даними виробника, може коливатися в межах 10– 20 % за масою, а очищення масла від цих сполук технологією виготовлення не передбачено.

У листі від 27.05.2024 № 10/244 ДП "УХІН" навело той самий склад масла і зазначило: "Сумарний вміст азотовмісних сполук та кисневмісних сполук може коливатись в діапазоні 10-20 % мас.". Щодо очищення масла в листі вказано: "Очистка кам`яновугільного масла (wash oil) від азотовмісних, кисневовмісних сполук не передбачена технологією виготовлення масла".

Відповідно до частини першої статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

За частиною другою цієї статті митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Частиною четвертою статті 69 МК України передбачено, що у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

У постанові від 16 грудня 2024 року у справі № 160/24963/23 Верховний Суд зазначив: "аналіз положень статті 69 МК України дає підстави для таких висновків: класифікацію товарів згідно з УКТ ЗЕД здійснює декларант; митний орган здійснює контроль за такою класифікацією; митний орган може самостійно визначити код задекларованого товару лише у тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження митного органу щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта".

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

А отже, у цій справі митниця мала довести, що позивач порушив правила класифікації, тобто що товар має характеристики, визначальні для підпозиції 2707 50.

Правило 1 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, встановлених Законом України "Про Митний тариф України" від 19.10.2022 № 2697-IX, передбачає: "Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил".

Правило 6 встановлює: "Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації".

Товарна позиція 2707 УКТЗЕД має назву "Масла та інші продукти високотемпературної перегонки кам`яновугільних смол; аналогічні продукти, в яких ароматичні складові переважають за масою неароматичні". Вона поділяється на підпозиції 2707 10 "бензол", 2707 20 "толуол", 2707 30 "ксилол", 2707 40 "нафталін", 2707 50 та групу підпозицій "інші" (2707 91, 2707 99), до якої належить і задекларована позивачем товарна підкатегорія 2707 99 19 00 (масла неочищені, інші).

Підпозиція 2707 50 має назву "інші суміші ароматичних вуглеводнів, з яких 65 об.% або більше (включаючи втрати) переганяється при температурі до 250 °С за методом ISO 3405 (еквівалентним методу ASTM D 86)".

Пунктом 2 розділу II Порядку роботи митних органів при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 650, передбачено, що контроль правильності класифікації товарів здійснюється, зокрема, "шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, із врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД".

У Додаткових поясненнях до товарної категорії 2707 50 00, на які митниця послалася в оскаржуваних рішеннях, зазначено, що ця категорія "охоплює суміші вуглеводнів, в яких домінують інші ароматичні складники, крім бензолу, толуолу, ксилолу або нафталіну, і з яких 65 об. % або більше (включаючи втрати) переганяється при температурі до 250 °С за методом EN ISO 3405 (рівнозначний методу ASTM D 86)".

Додаткові пояснення до товарних категорій 2707 99 11 і 2707 99 19 встановлюють, що ці категорії "охоплюють тільки ті продукти, в яких маса ароматичних складників перевищує масу неароматичних складників", і відносять до них, зокрема, продукти, одержувані "первинною перегонкою високотемпературної кам`яновугільної смоли". Щодо таких продуктів у Додаткових поясненнях зазначено: "Продукти перегонки цих смол містять не лише вуглеводні з переважним масовим вмістом ароматичних вуглеводнів, але також азото-, кисне- і сірковмісні сполуки і дуже часто домішки. Ці продукти, зазвичай, вимагають подальшого перероблення перед використанням".

Сторони не заперечують, що товар належить до товарної позиції 2707. Спір стосується того, чи відповідає товар назві підпозиції 2707 50.

Назва підпозиції 2707 50 поєднує дві ознаки: товар має бути сумішшю ароматичних вуглеводнів, і з нього 65 об.% або більше має переганятися при температурі до 250 °С. Додаткові пояснення до товарної категорії 2707 50 00 так само визначають її зміст як "суміші вуглеводнів". За відсутності першої ознаки фракційний склад товару сам по собі не дає підстав для його класифікації в цій підпозиції.

Першої ознаки митниця не встановила.

СЛЕД Держмитслужби виявила у складі товару, крім ароматичних вуглеводнів, окрему групу азото-, кисне- і сірковмісних гетероциклічних сполук і прямо зазначила, що визначити кількісний вміст ароматичних вуглеводнів і цих сполук не видається можливим. В апеляційній скарзі митниця сама визнає: "Інформація щодо відсоткового вмісту ароматичних вуглеводнів у складі проб товару у висновках відсутня".

Твердження рішень щодо класифікації товару про те, що "Окремі ароматичні вуглеводні містять азот-, кисень- і сірковмісні компоненти", не відповідає висновкам СЛЕД Держмитслужби, на яких ці рішення ґрунтуються: експерти віднесли азото-, кисне- і сірковмісні сполуки не до вуглеводнів, а до окремої групи гетероциклічних сполук.

Додаткові пояснення до товарних категорій 2707 99 11 і 2707 99 19 описують продукти первинної перегонки високотемпературної кам`яновугільної смоли саме як такі, що містять, крім вуглеводнів, азото-, кисне- і сірковмісні сполуки.

Митниця в оскаржуваних рішеннях послалася лише на Додаткові пояснення до товарної категорії 2707 50 00 і не навела жодної оцінки Додаткових пояснень до товарних категорій 2707 99 11 і 2707 99 19, хоча сама ставила перед експертами питання, чи є товар маслом неочищеним, і відповіді на нього не отримала.

Склад товару, виявлений СЛЕД Держмитслужби, узгоджується з відомостями виробника і ДП "УХІН" про те, що азотовмісні і кисневмісні сполуки можуть становити 10– 20 % маси масла і технологією його виготовлення не видаляються. Ці відомості не залежать від дослідження проб, повернутих позивачу, і митниця їх не спростувала.

Таким чином, митниця не встановила характеристики товару, визначальної для його класифікації в підпозиції 2707 50, а отже, не довела порушення позивачем правил класифікації, з яким частина четверта статті 69 МК України пов`язує право митного органу самостійно класифікувати товар.

Для такого висновку суду не потрібно визначати інший код товару, оскільки обов`язок довести порушення правил класифікації покладено на митницю.

За таких обставин рішення щодо класифікації товару від 22.03.2024 є протиправними.

Картки відмови видано з посиланням на ці рішення, тому вони так само є протиправними і правильно скасовані судом першої інстанції.

Водночас колегія суддів не погоджується з мотивом суду першої інстанції про те, що висновки СЛЕД Держмитслужби мали визначити код товару згідно з УКТЗЕД, а ні суд, ні митний орган без спеціальних знань не можуть визначити, до якої товарної групи належить товар.

Віднесення товару до товарної позиції чи підпозиції є питанням права, яке вирішує митний орган, а в разі спору – суд, застосовуючи правила інтерпретації до встановлених властивостей товару. Протиправність рішень митниці зумовлена не відсутністю коду у висновках СЛЕД Держмитслужби, а тим, що ці висновки не встановили характеристики, визначальної для підпозиції 2707 50.

Ця помилка суду першої інстанції не призвела до неправильного вирішення справи.

Посилання апелянта на правила 1 і 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД та на перегонку 70 об.% проби при температурі 250 °С висновку колегії суддів не спростовують.

Колегія суддів погоджується з апелянтом, що товар належить до товарної позиції 2707, а підпозиції групи "інші" застосовуються лише тоді, коли товар не можна класифікувати в підпозиціях 2707 10 – 2707 50. Проте правило 6 вимагає класифікувати товар відповідно до назви підпозиції, а назва підпозиції 2707 50 вимагає, щоб товар був сумішшю ароматичних вуглеводнів. Митниця встановила лише фракційний склад товару, тому застосування цієї підпозиції не обґрунтувала.

Доводи апелянта про те, що правило 2 (b) допускає наявність у суміші ароматичних вуглеводнів азото-, кисне- і сірковмісних сполук, колегія суддів відхиляє.

Правилом 2 (b) Основних правил інтерпретації УКТЗЕД встановлено: "будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3".

У поясненнях до правила 2 (b), на які посилається апелянт, зазначено: "Це однак розширює товарну позицію не настільки, щоб включати в неї товари, які відповідно до Правила 1 не можна розглядати як такі, що відповідають опису в цій товарній позиції; це відбувається тоді, коли добавка іншого матеріалу чи речовини позбавляє ці товари розпізнавальної ознаки тих видів товарів, що згадані в цій товарній позиції".

У постанові від 13 жовтня 2026 року у справі № 320/12641/21 Верховний Суд зазначив: "Колегія суддів погоджується, що при класифікації потрібно враховувати готовий продукт, а також роль його компонентів. (...) Водночас правило 2 "b" не визначає класифікації автоматично: необхідно враховувати характеристики готової суміші та інші правила інтерпретації".

Отже, правило 2 (b) не дозволяє віднести товар до підпозиції 2707 50 лише тому, що посилання на речовину охоплює і її суміші з іншими речовинами. Митниця мала встановити характеристики готового товару і зіставити їх з описом підпозиції 2707 50 та з Поясненнями до УКТЗЕД, які продукти первинної перегонки кам`яновугільної смоли з азото-, кисне- і сірковмісними сполуками описують серед неочищених масел. Цього митниця не зробила.

Приміткою 3 до товарних підпозицій групи 27 УКТЗЕД встановлено, що у товарних підпозиціях 2707 10, 2707 20, 2707 30 і 2707 40 терміни "бензол", "толуол", "ксилол" і "нафталін" означають продукти, що містять більш як 50 мас.% відповідно бензолу, толуолу, ксилолу, нафталіну.

Наведений апелянтом приклад із бензолом висновку митниці не підтверджує. Кількісний критерій примітка 3 встановлює лише для чотирьох названих у ній підпозицій. Для підпозиції 2707 50 такого правила немає, і з примітки 3 не випливає, що назва "суміші ароматичних вуглеводнів" охоплює продукт з будь-якою часткою азото-, кисне- і сірковмісних сполук.

Лист ДП "УХІН" від 26.05.2023 № 08/293 також не доводить, що товар є сумішшю ароматичних вуглеводнів у розумінні підпозиції 2707 50. Хоча в листі зазначено, що поглинальне масло "складається з ароматичних вуглеводнів", серед ароматичних компонентів масла лист називає, зокрема, хінолін та індол і підсумовує: "Усі перераховані вище компоненти та ідентифіковані компоненти на хроматограмі є ароматичними речовинами". Отже, лист вживає поняття ароматичних речовин ширше, ніж поняття вуглеводнів, і частки вуглеводнів у складі масла не встановлює.

У листі від 27.05.2024 № 10/244 той самий інститут відніс хінолін та індол до азотовмісних гетероциклічних сполук і зазначив, що сумарний вміст азотовмісних і кисневмісних сполук може коливатися в межах 10– 20 % мас.

Довід апелянта про те, що позивач оскаржив лише три висновки СЛЕД Держмитслужби і тим самим погодився з висновком від 15.02.2024 № 142000-3101-0131, не відповідає матеріалам справи.

Висновки СЛЕД Держмитслужби є доказами, а не предметом позову. Позивач оскаржив усі чотири рішення щодо класифікації товару, у тому числі рішення № КТ-UA100000-0099-2024, прийняте на підставі висновку № 142000-3101-0131.

У позовній заяві позивач послався на всі чотири висновки СЛЕД Держмитслужби, а висновок № 142000-3101-0131 долучив як додаток 33. Помилку в назві файла цього додатка, де зазначено номер "0133", позивач пояснив у відповіді на відзив від 10.06.2024.

А отже, підстав вважати, що позивач погодився з будь-яким із рішень щодо класифікації товару, немає.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції належно не дослідив поданих митницею пояснень щодо висновків експертів, частково знайшло підтвердження. Додаткові пояснення митниці від 05.08.2024 і 31.10.2024, у яких митниця заперечувала достовірність висновку ОНДІСЕ, у рішенні суду першої інстанції не оцінено. Колегія суддів оцінює ці пояснення в цій постанові разом з доводами апеляційної скарги щодо висновку ОНДІСЕ.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Неповнота оцінки доводів митниці судом першої інстанції до неправильного вирішення справи не призвела, оскільки висновок про протиправність рішень митниці ґрунтується на висновках СЛЕД Держмитслужби, на які посилається сама митниця, документах виробника та Поясненнях до УКТЗЕД.

Доводи апелянта про упереджене ставлення суду першої інстанції та порушення статей 242, 246 КАС України колегія суддів відхиляє. Апелянт не навів обставин, які б свідчили про упередженість судді, а незгода сторони з оцінкою доказів і результатом розгляду справи упередженості суду не доводить. Неповноту оцінки доводів митниці усунуто під час апеляційного перегляду.

Доводи апелянта щодо висновку ОНДІСЕ від 20.06.2024 № 24-2916 частково обґрунтовані.

Актом СЛЕД Держмитслужби від 08.04.2024 № 7.17-31-01/02 директору позивача повернуто чотири проби, кожна з яких описана як "Одна скляна банка ємністю близько 1 л, заповнена непрозорою рідиною темно-коричневого кольору".

До ОНДІСЕ 22.05.2024 за зверненням позивача від 19.05.2024 надійшли чотири фігурні пляшки з прозорого скла місткістю 1,0 л з етикетками гранатового соку та наклеєними паперовими написами, упаковані в картонну коробку з биркою поштового перевізника. Документів, які б підтверджували умови зберігання проб після 08.04.2024 та їх передачу до ОНДІСЕ, матеріали справи не містять.

Крім того, за висновком ОНДІСЕ при температурі 250 °С переганяється 63– 65 % проб, тоді як за висновками СЛЕД Держмитслужби – 70 об.%.

Відповідно до пункту 11 Порядку передання, повернення та знищення (утилізації) проб (зразків) товарів після проведення дослідження (експертизи) Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Держмитслужби, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2016 № 699, контрольні проби (зразки), а також залишки досліджених проб та пошкоджені під час проведення досліджень (експертиз) зразки повертаються власнику, декларанту або уповноваженій ними особі без митного (або іншого ідентифікаційного) забезпечення.

Отже, сама по собі відсутність митного забезпечення на повернутих пробах про порушення з боку позивача не свідчить.

Проте розбіжність в описі тари, відсутність відомостей про зберігання проб і розбіжність у фракційному складі не дають підстав вважати достовірно встановленим, що ОНДІСЕ досліджувало саме проби спірного товару в незміненому стані.

Відповідно до частини третьої статті 90 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на це колегія суддів не спирається на висновок ОНДІСЕ в частині фракційного складу товару.

Частиною другою статті 101 КАС України встановлено, що предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

У постанові від 13 жовтня 2026 року у справі № 320/12641/21 Верховний Суд зазначив: "Ці приписи не дозволяють залишити без оцінки технічні відомості лише тому, що експерт також визначив код товару. Водночас наведений експертом код не є обов`язковим для суду. Суд самостійно застосовує класифікаційні правила до встановлених властивостей продукції".

Висновки експертів ОНДІСЕ про те, що критерії підпозиції 2707 50 не описують властивостей товару, а сам товар є неочищеним маслом, стосуються класифікації товару, тобто питання права, тому колегія суддів не спирається на висновок ОНДІСЕ і в цій частині.

Висновок колегії суддів про протиправність рішень митниці від результатів дослідження ОНДІСЕ не залежить. Встановлений ОНДІСЕ вміст азото-, кисне- і сірковмісних гетероциклічних сполук (19±1 % мас.) лише узгоджується з відомостями виробника.

Тому доводи апелянта про дослідження ОНДІСЕ залишків проб після СЛЕД Держмитслужби та про неправдивість пояснень позивача щодо очікування відкриття провадження у справі на результат розгляду справи не впливають.

Відповідно до частини п`ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною сьомою цієї статті встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивач заявив до відшкодування 82 500 грн витрат на професійну правничу допомогу за 23 години роботи відповідно до договору про надання правової допомоги від 11.12.2019 № 51/2019, актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 07.05.2024 і 27.03.2025 та платіжних інструкцій від 21.05.2024 № 4355 і від 28.03.2025 № 5039. Суд першої інстанції стягнув 6 000 грн, тобто 7,3 % заявленої суми.

Доводи апелянта про неспівмірність стягнутих 6 000 грн колегія суддів відхиляє.

Посилання апелянта на незначну складність справи, її розгляд у порядку спрощеного провадження та поділ послуг адвоката на окремі дії стосуються заявленої позивачем суми 82 500 грн, яку суд першої інстанції з урахуванням складності справи вже зменшив до 6 000 грн.

Щодо стягнутої суми апелянт не зазначив, які саме послуги адвоката не надавалися або оцінені завищено, і не обґрунтував, чому 6 000 грн перевищують співмірний розмір.

Рівень мінімальної заробітної плати та фінансування митниці з державного бюджету до визначених частиною п`ятою статті 134 КАС України критеріїв співмірності не належать.

Посилання апелянта на підготовку аналогічних позовів в інших справах іншим адвокатом в інтересах іншої юридичної особи до цієї справи не стосуються: інтереси позивача представляло Адвокатське об`єднання "Група Бізнес Партнерів".

Підстав для зменшення стягнутих судом першої інстанції витрат на професійну правничу допомогу колегія суддів не встановила.

Таким чином, митниця рішеннями щодо класифікації товару від 22.03.2024 та картками відмови порушила право позивача як декларанта на митне оформлення товару за заявленою ним класифікацією, а суд першої інстанції обґрунтовано захистив це право, скасувавши зазначені рішення і картки.

Доводи апеляційної скарги висновку суду першої інстанції про протиправність рішень митниці не спростовують, а мотиви, з якими колегія суддів не погодилася, не призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 77, 134, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Київської митниці – залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

Є.Д. Кравченко

(Повний текст постанови суду виготовлено 29 жовтня 2026 року)