Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №320/17325/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/17325/23 Суддя (судді) першої інстанції: Панова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Парінов А.Б.,

судді: Беспалов О.О.,

Грибан І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив: визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; скасувати рішення відповідача від 10 січня 2023 року № 262240018391, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком із застосуванням норм пункту 4 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком із застосуванням норм пункту 4 статті 115 цього Закону; зобов`язати відповідача виплачувати позивачу пенсію з 03 січня 2023 року – з моменту подання заяви про її призначення.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року позов задоволено частково: визнано неправомірними дії відповідача щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах; скасовано рішення відповідача від 10 січня 2023 року № 262240018391; зобов`язано відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із застосуванням норм пункту 4 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; зобов`язано відповідача виплатити ОСОБА_1 пенсію з 03 січня 2023 року; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що посвідчення учасника бойових дій є достатнім документом, який засвідчує спеціальний статус особи для призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі – Закон № 1058-IV), а довідку за формою додатка 2 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі – Порядок № 637), подають для зарахування періоду участі в бойових діях до стажу в пільговому обчисленні, тому позивач не був зобов`язаний її подавати. Суд також врахував, що досягнення позивачем 55 років і наявність у нього страхового стажу понад 25 років відповідач не заперечував.

Не погодившись з таким рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. На обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що позивач не подав довідку про підтвердження військової служби у складі діючої армії в період бойових дій за формою додатка 2 до Порядку № 637, тому, на думку апелянта, участь позивача у бойових діях не підтверджена. Апелянт також вказує, що період, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи, визначає підприємство шляхом надання уточнюючої довідки відповідно до Списків, затверджуваних Кабінетом Міністрів України, у якій мають бути зазначені періоди роботи, посада, характер виконуваної роботи, розділ і пункт списку та первинні документи. Крім того, апелянт вважає, що, відмовляючи позивачу, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому, на його думку, підстав для визнання його дій протиправними немає.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегією суддів встановлено, що 03 січня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV.

До заяви позивач додав, зокрема, посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 , видане ІНФОРМАЦІЯ_1 24 червня 1998 року, військовий квиток, що підтверджує проходження ним військової служби, розпочатої 28 серпня 1985 року, а також дипломи про навчання і трудову книжку.

Рішенням від 10 січня 2023 року № 262240018391 відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії згідно з пунктом 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV у зв`язку з відсутністю необхідних документів для визначення права на пенсію.

Єдиною підставою відмови, як встановив суд першої інстанції, стало неподання позивачем довідки згідно з додатком 2 до Порядку № 637. На думку відповідача, без такої довідки участь позивача у бойових діях не підтверджена.

На дату звернення позивач досяг 55 років, а його страховий стаж, обчислений відповідачем за поданими документами, становив 34 роки 11 місяців 04 дні. Ці обставини встановлені судом першої інстанції і апелянтом не оспорюються.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV (у редакції, чинній на день звернення позивача) право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, … – після досягнення чоловіками 55 років, жінками – 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Отже, право чоловіка на дострокову пенсію за віком за цією нормою виникає за сукупності трьох умов:

належність до військовослужбовців, які брали участь у бойових діях;

досягнення 55 років;

наявність страхового стажу не менше 25 років.

Друга і третя умови у цій справі не є спірними.

Щодо посилання апелянта на непідтвердження участі позивача у бойових діях через неподання довідки за формою додатка 2 до Порядку № 637 колегія суддів зазначає таке.

У постанові від 15 червня 2026 року у справі № 120/4369/25 Верховний Суд, підтримавши висновок, сформульований у постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 360/2417/21, зазначив: "правом на дострокове призначення пенсії за віком за визначених умов наділені не всі особи зі статусом учасника бойових дій, а тільки ті, які є військовослужбовцями, резервістами чи військовозобов`язаними …".

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Позивач належить до кола осіб, визначених пунктом 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV: проходження ним військової служби підтверджено військовим квитком, а участь у бойових діях – статусом учасника бойових дій, наданим державою і засвідченим посвідченням серії НОМЕР_1 .

Посвідчення позивача не скасовано і недійсним не визнано, а належність позивача до учасників бойових дій предметом спору не є.

Перелік документів, які додаються до заяви про призначення пенсії, визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі – Порядок № 22-1).

Згідно з підпунктом 6 пункту 2.1 розділу II Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які підтверджують право на призначення дострокової пенсії за віком, зокрема військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, які брали участь у бойових діях, безпосередню участь в АТО/ООС та/або в обороні України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації:

документи про проходження військової служби (служби);

довідка згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу або документи про безпосередню участь в АТО/ООС, передбачені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, або документи військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій про безпосередню участь в обороні України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації;

посвідчення учасника бойових дій.

Згідно з абзацом першим пункту 2.12 розділу II Порядку № 22-1 за документ, який засвідчує, що особі встановлено статус ветерана війни, особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та особи, яка має особливі заслуги перед Батьківщиною, приймаються посвідчення: учасника війни; учасника бойових дій; …

У постанові від 17 січня 2023 року у справі № 580/8208/21 Верховний Суд зазначив: "положення підпункту 5 пункту 2.1 Порядку 22-1 посвідчення учасника бойових дій та довідку про період (періоди) участі у бойових діях або в антитерористичній операції в районах її проведення визначають як альтернативні документи, що посвідчують спеціальний статус особи для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій, які кожний окремо є достатнім документом, який засвідчує спеціальний статус особи, яка звернулась за призначенням пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій".

Цей висновок Верховний Суд зробив у справі учасника бойових дій в Афганістані, якому пенсійний орган відмовив у призначенні дострокової пенсії через відсутність довідки про безпосередню участь у бойових діях, і не погодився з позицією суду апеляційної інстанції про те, що посвідчення учасника бойових дій і довідка за формою додатка 2 до Порядку № 637 не є альтернативними документами.

Висновок Верховного Суду, сформульований щодо попередньої редакції Порядку № 22-1, повною мірою стосується і підпункту 6 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, на який посилається апелянт.

Ця норма так само називає серед документів, що підтверджують право на дострокову пенсію, і посвідчення учасника бойових дій, і довідку згідно з додатком 2 до Порядку № 637, причому довідку наведено як одну з трьох альтернатив поряд із документами про безпосередню участь в АТО/ООС і документами про безпосередню участь в обороні України.

Кожен із цих документів підтверджує участь особи у бойових діях, тобто той самий факт, який засвідчує посвідчення учасника бойових дій.

Позивач подав і документ про проходження військової служби, і посвідчення учасника бойових дій, тобто підтвердив своє право на дострокову пенсію за віком документами, передбаченими Порядком № 22-1.

Пунктом 6 Порядку № 637 встановлено, що військова служба у складі діючої армії в період бойових дій, в тому числі під час виконання інтернаціонального обов`язку, зараховується до стажу роботи на підставі довідок …, які видаються в порядку, що визначається Міноборони (додаток № 2).

За формою довідки, наведеною в додатку 2 до Порядку № 637, у ній зазначається, що служба підлягає зарахуванню до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах – один місяць служби за три місяці.

Отже, довідка за формою додатка 2 до Порядку № 637 є підставою для зарахування періоду служби у складі діючої армії до стажу роботи, зокрема в пільговому обчисленні, і не є документом, яким встановлюється статус учасника бойових дій.

Страховий стаж позивача відповідач обчислив без цієї довідки – 34 роки 11 місяців 04 дні, що перевищує необхідні 25 років.

Відтак відсутність довідки за формою додатка 2 до Порядку № 637 не вплинула на жодну з умов, визначених пунктом 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV.

Таким чином, доводи апелянта про непідтвердження участі позивача у бойових діях через неподання цієї довідки є безпідставними.

Посилання апелянта на те, що період роботи, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу, визначає підприємство уточнюючою довідкою відповідно до Списків, не стосуються предмета спору.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, …, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, організацій або їх правонаступників.

Наведена норма регулює підтвердження спеціального трудового стажу, який дає право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.

Для призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV закон вимагає страхового стажу, а не спеціального трудового стажу. Зарахувати до стажу будь-які періоди в пільговому обчисленні позивач не просив, а необхідний для призначення пенсії страховий стаж відповідач визнав.

Доводи апелянта про те, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, також не знайшли підтвердження.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відмова в призначенні пенсії з підстави неподання документа, який для підтвердження права позивача на дострокову пенсію за віком не вимагався, цим вимогам не відповідає.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач правомірності рішення від 10 січня 2023 року № 262240018391 не довів.

А отже, на день звернення 03 січня 2023 року позивач відповідав усім умовам пункту 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV, а єдину підставу відмови спростовано.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність рішення відповідача від 10 січня 2023 року № 262240018391 та обґрунтовано зобов`язав відповідача призначити позивачу пенсію за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV і виплатити її з дня звернення – 03 січня 2023 року.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві – залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

І.О. Грибан

(Повний текст постанови суду виготовлено 29 жовтня 2026 року)