Постанова від 29 жовтня 2026 р. у справі №420/19110/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/19110/25

Суддя першої інстанції: Пекний А.С.

Час та місце ухвалення судового рішення «--:--»: м. Одеса

Повний текст судового рішення складений: 20.05.2026

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Дегтярьової С.В., Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

16.06.2025 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність щодо нарахування та виплати їй грошової допомоги на оздоровлення в 2016-2017 без урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 у розмірі 60 відсотків грошового забезпечення;

зобов`язання нарахувати та виплатити їй недоплачену допомогу на оздоровлення у 2016-2017 з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 у розмірі 60 відсотків грошового забезпечення;

зобов`язання нарахувати та виплатити їй компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої допомоги на оздоровлення у 2016, 2017 за весь час затримки виплати - з 01.01.2016 по день фактичної виплати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно не враховано при нарахуванні та виплаті позивачці грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою КМУ від 22.09.2010 №889, яка входила до складу її грошового забезпечення та мала постійний характер. Крім того, враховуючи, що відповідачем не виплачено своєчасно у належному розмірі грошову допомогу на оздоровлення, позивачка вважає, що у відповідності до положень Закону України №2050-ІІІ має право на отримання компенсації втрати частини доходу.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2026 позов задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення в 2016, 2017 без урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 у розмірі 60 відсотків грошового забезпечення; зобов`язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної служби України (військову частину НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену допомогу на оздоровлення у 2016, 2017 з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 у розмірі 60 відсотків грошового забезпечення; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що виплата додаткової грошової винагороди, передбачена Постановою №889, має постійний характер, оскільки нараховується та виплачується щомісяця, тому входить до складу грошового забезпечення, з якого має обчислюватися грошова допомога на оздоровлення у 2016-2017. При цьому, суд відмовив у задоволення позовних вимог в частині щодо права позивачки на компенсацію втрати частини доходів відповідно до Закону України №2050-ІІІ, зазначивши, що такі вимоги є передчасними.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що положення Інструкції №73 від 02.02.2016 про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонної служби України встановлено, що додаткова грошова винагорода, передбачена постановою КМУ від 22.09.2010 №889, не включається до складу місячного грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення грошової допомоги на оздоровлення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходила військову службу за контрактом в Державній прикордонній службі України, зокрема, у військовій частині НОМЕР_2 у період з 23.11.2016 по 02.10.2017, що підтверджується довідкою від 04.07.2025 №08/2737. /а.с.38/

Згідно витягу з наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного закону Державної прикордонної служби України від 07.06.2025 №439-ОС ОСОБА_1 виключена зі списків особового складу загону та знята з усіх видів забезпечення. /а.с.11/

08.06.2025 позивачка звернулась до відповідача із заявою, в якій просила здійснити перерахунок грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017, включивши суму щомісячної грошової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 22.09.2010 №889, за відповідний місяць до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова допомога на оздоровлення. /а.с.12/

На вказану заяву листом від 10.06.2025 військова частина повідомила про відсутність правових підстав для задоволення заяви. /а.с.13/

Позивачка, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати їй грошової допомоги для оздоровлення за 2016-2017 без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889», звернулася до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки судове рішення оскаржується в частині задоволення позовних вимог, тому перевірка законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог апеляційним судом не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (надалі - Закон №2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Частиною 2 ст.9 Закону №2011-XII встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст.9 Закону №2011-XII грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які займають посади в спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади у справах охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), розвідувальному органі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, навчальних закладах, науково-дослідних установах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби) визначала Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України 20.05.2008 №425.

Пунктом 1.2 Інструкції №425 встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення; місячне грошове забезпечення - це грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством. До складу місячного грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати та премія); штатна посада - посада, визначена у штаті органу Держприкордонслужби, статус якої визначається встановленим за нею найвищим військовим званням і посадовим окладом.

Відповідно до п.3.7 розділу III Інструкції №425, військовослужбовцям один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Розмір допомоги для оздоровлення визначається, виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно із законодавством на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Постанова №889) встановлено новий вид грошового забезпечення - щомісячну додаткову грошову винагороду.

Відповідно до п.2 Постанови №889, граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

На виконання Постанови №889, наказом Міністерства внутрішніх справ №73 від 02.02.2016 затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (надалі - Інструкція №73).

Пункт 3 Інструкції №73 визначено, що до місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад (з урахуванням підвищення), оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов`язків за якою він допущений).

Пунктом 8 Інструкції №73 встановлено, що винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат.

У даній справі відповідачем не заперечується, що при нарахуванні та виплаті позивачці одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 до складу грошового забезпечення, з якого обчислювалася така допомога, не враховано щомісячної додаткової винагороди, яка виплачувалась щомісячно відповідно до Постанови №889.

Питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі №522/2738/17, постановою від 06.02.2019 у якій, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків:

Згідно ч.ч.2,3 ст.9 Закону №2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Тобто, до грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Оскільки у 2016-2017 на підставі Постанови №889 додаткова грошова винагорода нараховувалась та виплачувалась позивачці щомісяця, підстави вважати таку винагороду одноразовим видом грошового забезпечення відсутні.

Крім того, у подібних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.11.2021 у справі №825/997/17 зазначила, що щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби.

Таким чином, при визначенні розміру грошового забезпечення позивачки для обчислення розміру одноразової грошової допомоги на оздоровлення, застосуванню підлягає саме Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а не Інструкція №73, яка звужує поняття грошового забезпечення та суперечить вимогам зазначеного Закону.

На підставі наведеного, суд першої інстанції дійшов вірних висновків, що відповідач протиправно не врахував до складу грошового забезпечення позивачки, з якого нараховано одноразову грошову допомогу на оздоровлення за 2016-2017, щомісячну додаткову грошову винагороду, передбаченою Постановою №889.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому у відповідності до ст.316 КАС України не вбачає підстав для його скасування.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2026 року залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на НОМЕР_1 Прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Суддя-доповідач А.В. Крусян

СуддіС.В. Дегтярьова О.В. Яковлєв