Постанова від 29 жовтня 2026 р. у справі №420/2772/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/2772/25

Категорія: 112010200 Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р.

Місце ухвалення: м. Одеса

Дата складання повного тексту:27.07.2026р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – Бітова А.І.

суддів – Лук`янчук О.В.

– Ступакової І.Г.

у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У січня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду (далі – ГУПФ) України в Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ГУПФ України в Одеській області, про:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУПФ України в Кіровоградській області, від 24 жовтня 2024 року №155950022091 про відмову ОСОБА_1 в призначені пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV (далі – Закон №1058-ІV);

- зобов`язати ГУПФ України в Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 :

- всі періоди роботи відповідно записам в трудовій книжці на ім`я ОСОБА_1 та відповідно архівним довідкам: №№1214,1215, 1216,1217 від 16 вересня 2024 року, виданих відділом "Трудовий архів Болградської міської ради Одеської області, а саме:

- -з 31 березня 1983 року по 01 серпня 1983 року в колгоспі "Шлях Леніна" Болградського району Одеської області - 4 місяці 1 день;

- з 01 листопада 1983 року по 01 лютого 1984 року - у відділі вневідомчої охорони при Комінтерновському відділі внутрішніх справ на посаді сторожа;

- -з 12 березня 1986 року по 01 липня 1993 року - в колгоспі ім. Кірова Белградського району:

- у 1986 році - 140 людино-днів при встановленому мінімумі трудоднів за рік -120;

- у 1987 році - 256 людино-днів при встановленому мінімумі трудоднів за рік -120;

- у 1988 році - 62 людино-дні при встановленому мінімумі трудоднів за рік -120;

- у 1989 році - 242 людино-днів при встановленому мінімумі трудоднів за рік -120;

- у 1990 році - 317 людино-днів при встановленому мінімумі трудоднів за рік -120;

- у 1991 році - 292 людино-днів при встановленому мінімумі трудоднів за рік -120;

- у 1992 році -406 людино-днів при встановленому мінімумі трудоднів за рік -120.

- -з 01 липня 1993 року по 20 лютого 1997 року - помічником повара в Оріхівському дітячому садку Оріхівської сільської ради Болградського району Одеської області, в тому числі:

- з 28 січня 1993 року по 31 грудня 1995 року знаходилася у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років;

- з 09 січня 1996 року по 27 січня 1996 року знаходилася у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років;

- з 28 січня 1996 року по 20 лютого 1997 року працювала помічником повара в Оріхівському дітячому садку Оріхівської сільської ради Болградського району Одеської області.

- -з 21 лютого 1997 року по 06 березня 2000 року - в колгоспі ім. Кірова Болградського району Одеської області:

- -у 1997 році - 173 людино-дні при встановленому мінімумі трудоднів за рік -120;

- -у 1998 році - 219 людино-днів при встановленому мінімумі трудоднів за рік -120;

- -у 1999 році - 82 людино-дні при встановленому мінімумі трудоднів за рік *160;

- -у 2000 році - 119 людино-днів при встановленому мінімумі трудоднів за рік -160.

- -з 06 березня 2000 року по 27 серпня 2005 року – в СВК "Оріхівка" Болградського району Одеської області;

- -з 31 серпня 2005 року по 17 лютого 2009 року – у ПП "Пандаклія";

- -з 09 лютого 2009 року по 10 жовтня 2009 року – в ТОВ "Кара Марин".

- зобов`язання ГУПФ України в Кіровоградської області призначити з 12 серпня 2024 року ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказувала, що вона 17 жовтня 2024 року звернулась до ГУПФ України в Одеській області із заявами про призначення пенсії за ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Проте, рішенням Головного управління ПФУ в Кіровоградській області від 24 жовтня 2024 року №1559500220911 було відмовлено у призначенні пенсії, у зв`язку з тим, що страховий стаж позивач становить 26 років 02 місяці 2 дні.

На думку позивач така відмова є протиправною та рішення підлягає скасуванню з огляду на те, що з огляду на трудову книжку позивач її страховий стаж становить 33 роки 06 місяці 18 днів.

Позивач звертає увагу, що розрахунок стажу в період з 02 листопада 2009 року по 30.06.2024 року проведений відповідачем, який складає 10 років 06 місяців 2 дні, позивачкою не оспорюється.

Проте, позивач наголошує, що її загальний стаж за період з 31 березня 1983 року по лютий 2009 року становить 23 роки 00 місяців 16 днів, а сам загальний стаж роботи від 31 березня 1983 року по 30 червня 2024 року становить 33 роки 06 місяців 18 днів.

Також, позивач зазначає, що також відповідно архівним довідкам №1214, №1215, №1216, №1217 від 16 вересня 2024 року, виданих відділом "Трудовий архів Болградської міської ради Одеської області" та відповідно до довідці №475 від 03 жовтня 2024 року, виданої Болградським районним центром зайнятості, станом на 30 червня 2024 року і на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, страховий стаж становив більше 33 років.

Позивач вважала, що відповідачем не прийняті до уваги відомості викладені в трудовій книжці та вказаних довідках та не була надана оцінка документам, які вона надавала для призначення пенсії за віком.

Відповідач – ГУПФ України в Кіровоградській області позов не визнав, вказуючи, що за наслідками розгляду заяви гр. ОСОБА_1 від 17 жовтня 2024, а також доданих до заяви документів, ГУПФ України в Кіровоградській області прийнято Рішення від 24 жовтня 2024 за №155950022091, відповідно до якого позивачу відмовлено в призначенні такого виду пенсії з огляду на таке. Відповідно до ст. 26 Закону №1058-ІV право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення 60 років за наявності страхового стажу, зокрема, в період з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року – не менше 31 року. У разі відсутності страхового стажу, передбаченого ч.1 ст. 26 Закону №1058-ІV, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки за наявності страхового стажу в період з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року – від 24 до 34 років; після досягнення віку 65 років - за наявності страхового стажу починаючи з 1 січня 2028 року – від 15 до 25 років. Страховий стаж позивача становить 26 років 2 місяці 2 дні.

Представник відповідача зазначав, що за результатом розгляду документів, доданих до заяви до страхового стажу зараховано всі періоди роботи. Право на призначення пенсії відповідно до статті 26 Закону №1058-ІV, з урахуванням наявних документів, позивач набуде після досягнення 63-річного віку, з 12 серпня 2027 року.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ГУПФ України в Кіровоградській області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ГУПФ України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення ГУПФ України в Кіровоградській області №155950022091від 24 жовтня 2024 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано ГУПФ України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву від 17 жовтня 2024 року №2045 про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог, - відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФ України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

В апеляційній скарзі ГУПФ України в Кіровоградській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги:

- страховий стаж позивача становить 26 років 2 місяці 2 дні; за результатом розгляду документів, доданих до заяви до страхового стажу зараховано всі періоди роботи (розрахунок стажу додається). В періодах роботи за 1983 та з 1986-2005 згідно архівних довідок №1214 та №1216 від 16 вересня 2024 року вказана не вірна дата народження заявниці ІНФОРМАЦІЯ_1 (звернення від 09 жовтня 2024 року Головним управлінням не розглядалося); дані періоди роботи враховані згідно архівних довідок №1353/03-21 та №1355/03-21 від 14 жовтня 2024 року (в зверненні від 17 жовтня 2024 року);

- разом з тим, періоди роботи у колгоспі ім "Кірова"(КСП/СПК "Ореховка") за 1986-2005 згідно довідки №1353/03-21 від 14 жовтня 2024 року враховано за фактично відпрацьований час по 1997, а з 1998 по 31 грудня 2003 року обчислено пропорційно сплаченим внескам згідно реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, оскільки записи про роботу відсутні в трудовій книжці, накази на прийняття та звільнення до матеріалів електронної справи не долучено;

- право на призначення пенсії відповідно до ст. 26 Закону №1058-ІV, з урахуванням наявних документів, позивач набуде після досягнення 63-річного віку, з 12 серпня 2027 року. Враховуючи вищевикладене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області правомірно прийнято Рішення від 24 жовтня 2024 року за №155950022091, відповідно до якого позивачу відмовлено в призначенні даного виду пенсії, таким чином, відповідач діяло в межах повноважень визначених чинним законодавством, а тому відсутні правові підстави вважати, що Головним управління вчинено будь-яку протиправну дію;

- з огляду на зазначене наголошуємо, що позовні вимоги ОСОБА_1 не ґрунтуються на вимогах норм чинного законодавства України, і, як наслідок – не підлягають задоволенню.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року іншими учасниками справи не оскаржено.

Таким чином, відповідно до правил ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, тобто, в частині задоволених позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУПФ України в Кіровоградській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .

По досягненню 60-річного віку, позивач,17 жовтня 2024 року звернулась до ГУПФ України в Одеській області із заявою встановленого зразка №2045 про призначення пенсії за віком.

До заяви додано:

- Довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру;

- Паспорт;

- Довідка про зміну назви організації;

- Документ про місце проживання(реєстрації) особи;

- Документ про стаж , що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637;

- Заява про спосіб виплати пенсії(для виплати через банк);

- Пам`ятка пенсіонера;

- Свідоцтво про народження дитини;

- Свідоцтво про переміну прізвища, імені, по батькові;

- Трудова книжка колгоспника НОМЕР_2 .

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсії – ГУПФ України в Кіровоградській області.

За результатами розгляду заяви за призначенням/перерахунку пенсії, рішенням ГУПФ України в Кіровоградській області №155950022091 від 24 жовтня 2024 року про відмову в призначені пенсії - відмовлено у призначенні пенсії.

Підставою для відмови вказано:

Необхідний страховий стаж – 31 роки.

Страховий стаж особи становить – 26 років 02 місяці 02 дні.

За результатом розгляду документів, доданих до заяви до страхового стажу зараховано всі періоди роботи.

Відповідно до копії трудової книжки НОМЕР_2 від 11 серпня 1983 року відповідно до якої:

- Запис №1: 31 березня 1983 року – прийнята до членства колгоспу "Шлях Леніна", відповідно до поданої заяви від 31 березня 1983 року;

- Запис №2: 01 серпня 1983 року – звільнена від членства колгоспу "Шлях Леніна", відповідно до поданої заяви від 01 серпня 1983 року;

- Запис №3: 01 листопада 1983 року – прийнята у відділ невідомчої охорони при Комінтернівському відділі внутрішніх справ на посаді сторожа, відповідно до наказу №94 §3 від 01 листопада 1983 року;

- Запис №4: 01 лютого 1984 року – звільнена за власним бажанням, відповідно до наказу №15§4 від

- 01 лютого 1984 року.

- Запис №5: 12 березня 1986 року – прийнята до членства колгоспу імені Кірова, відповідно до поданої заяви;

- Запис №6: 01 липня 1993 року – звільнена у зв`язку з переходом дитячого садка на бюджет сільської ради;

- Запис №7: 01 липня 1993 року – призначена помічником повара в Оріхівському дитячому садку, відповідно до поданої заяви;

- Запис №8: 20 лютого 1997 року – звільнена відповідно до поданої заяви за власним бажанням від 20 лютого 1997 року;

- Запис №9: 21 лютого 1997 – прийнята до членства колгоспу імені Кірова, відповідно до поданої заяви;

- Запис №10: 06 березня 2000 року – звільнена у зв`язку з реорганізацією колгоспу імені Кірова та прийнята в СВК "Оріхівка";

- Запис №11: 27 серпня 2005 року – звільнена від членства СВК "Оріхівка" за ст. 38 КЗпП України, відповідно до наказу №3 від 27 серпня 2005 року;

- Запис №12: 31 серпня 2005 року – прийнята на роботу у ПП "Пандаклія", відповідно до наказу №4 від 31 серпня 2005 року;

- Запис №13: 17 лютого 2009 року – звільнена з ПП "Пандаклія" за ст. 36 п.1 КЗпП України, відповідно до наказу №5 від 17 лютого 2009 року;

- Запис №14: 09 лютого 2009 року – прийнята в ТОВ "Кара Марин" на тимчасові роботи, відповідно до наказу №1 від 09 лютого 2009 року;

- Запис №15: 10 жовтня 2009 року – звільнена у зв`язку з закінченням тимчасових робіт за ст. 36 п.2 КЗпП України.

Відповідно до матеріалів копії з електронної пенсійної справи позивач, архівні довідки №1214, №1215, що підтверджують, що вона перебувала членом колгоспу імені Кірова (КСП/СПК "Оріхівка") та яка підтверджує перейменування та реорганізацію колгоспу, архівні довідки №1216, №1217, що підтверджують, що вона перебувала членом колгоспу "шлях Леніна" (КСП/СПК "Олександрівка") та яка підтверджує перейменування та реорганізацію колгоспу та довідку, яка свідчить про те, що позивач була зареєстрована в Болградському районному центрі зайнятості як безробітна з 02 листопада 2009 року по 01 квітня 2010 року.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. А тому, пенсійний орган не може перекладати тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці на позивача, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача пенсії за віком.

Тому, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень ГУПФ України в Кіровоградській області №155920022091 від 24 жовтня 2024 року про відмову у призначенні пенсії є правомірними та належать задоволенню.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ч.2 ст. 19, ст. 46 Конституції України, ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV, Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, Постанови Кабінету Міністрів України "Про трудові книжки працівників" від 27 квітня 1993 року №301

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про відсутність належного страхового стажу позивача для призначення пенсії за віком, виходячи з наступного.

В силу вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно ч.1 ст. 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсії та соціальних виплат мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб – члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно ст. 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

Абзацем 1 ч.1 ст. 24 Закону №1058-IV встановлено, що страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно ч.2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно ч.1 ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII (далі – Закон №1788-ХІІ) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно ст. 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні приписи містяться і у п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі – Порядок №637).

Приписами п.3 Порядку №637 для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

З урахуванням вищенаведених норм діючого законодавства, колегія суддів зазначає, що необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29 липня 1993 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі – Інструкція).

Відповідно пп.2.4. вказаної Інструкції, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження); записи виконуються арабськими цифрами; записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

У пп.2.6 п.2 Інструкції №58 зазначено, що у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Відповідно ст. 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Крім того, Згідно п.2 Постанови Ради Міністрів СССР від 21 квітня 1975 року №310 "Про трудові книжки колгоспників" (далі Постанова №310)трудова книжка колгоспника являється основним документом про трудову діяльність членів колгоспу.

Відповідно п.п.5, 6 Постанови №310 до трудової книжки колгоспника заносились, зокрема, відомості про трудову участь (прийнятий у колгоспі річний мінімум участі в громадському господарстві, його виконання), відомості про нагородження та заохочення, переведення на іншу роботу, припинення роботи. Всі записи в трудовій книжці завіряються в усіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печаткою.

Пунктом 13 Постанови №310 передбачено, що відповідальність за своєчасне і правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа.

Відтак, особи, що працювали як члени колгоспів, мали свій окремий вид трудової книжки - трудову книжку колгоспника.

Також, суд враховує встановлений зразок трудової книжки колгоспника, відповідно до якого трудова книжка колгоспника містить окремі розділи: ІІІ "членство в колгоспі", де зазначаються відомості про прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі та причини такого припинення, відомості про документ, на підставі якого внесений запис; ІV “відомості про роботу" - відомості про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, із зазначенням причин та відомості про документ, на підставі якого внесений запис; V “трудова участь у громадському господарстві" - встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі, відомості про документ, на підставі якого внесений запис.

Отже, трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого зразка, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі).

Згідно п.5 Постанови №310 в трудову книжку колгоспника вносяться, в тому числі, відомості про трудову участь, а саме, прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в суспільному господарстві, та стан його виконання. Отже, норми пенсійного законодавства передбачають необхідність врахування при обчисленні страхового стажу особи, що була членом колгоспу, виконання мінімуму трудової участі в громадському господарстві.

Аналіз вказаних норм свідчить, що законодавством визначено порядок організації ведення, обліку, зберігання і видачу трудових книжок працівників, а також встановлено відповідальність за порушення такого порядку. Всі записи, які мають відношення до трудової діяльності працівника та вносяться до трудової книжки, можуть бути внесені вичерпним колом осіб, насамперед керівником підприємства, установи, організації в порядку, строк та спосіб, передбачений відповідним законодавством. Самостійне внесення працівником відомостей щодо своєї трудової діяльності, а також внесення виправлень у разі неправильного або неточного запису не передбачено.

Отже, обов`язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на власника підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган.

Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_2 від 11 серпня 1983 року, відповідно до якої:

Запис №1: 31 березня 1983 року – прийнята до членства колгоспу "Шлях Леніна", відповідно до поданої заяви від 31 березня 1983 року;

Запис №2: 01 серпня 1983 року – звільнена від членства колгоспу "Шлях Леніна", відповідно до поданої заяви від 01 серпня 1983 року;

Запис №3: 01 листопада 1983 року – прийнята у відділ невідомчої охорони при Комінтернівському відділі внутрішніх справ на посаді сторожа, відповідно до наказу №94§3 від 01 листопада 1983 року;

Запис №4: 01 лютого 1984 – звільнена за власним бажанням, відповідно до наказу №15§4 від

01 лютого 1984 року.

Запис №5: 12 березня 1986 року – прийнята до членства колгоспу імені Кірова, відповідно до поданої заяви;

Запис №6: 01 липня 1993 року – звільнена у зв`язку з переходом дитячого садка на бюджет сільської ради;

Запис №7: 01 липня 1993 року – призначена помічником повара в Оріхівському дитячому садку, відповідно до поданої заяви;

Запис №8: 20 лютого 1997 року – звільнена відповідно до поданої заяви за власним бажанням від 20 лютого 1997 року;

Запис №9: 21 лютого 1997 року – прийнята до членства колгоспу імені Кірова, відповідно до поданої заяви;

Запис №10: 06 березня 2000 року – звільнена у зв`язку з реорганізацією колгоспу імені Кірова та прийнята в СВК "Оріхівка";

Запис №11: 27 серпня 2005 року – звільнена від членства СВК "Оріхівка" за ст. 38 КЗпП України, відповідно до наказу №3 від 27 серпня 2005 року;

Запис №12: 31 серпня 2005 року – прийнята на роботу у ПП "Пандаклія", відповідно до наказу №4 від 31 серпня 2005 року;

Запис №13: 17 лютого 2009 року – звільнена з ПП "Пандаклія" за ст. 36 п.1 КЗпП України, відповідно до наказу №5 від 17 лютого 2009 року;

Запис №14: 09 лютого 2009 року – прийнята в ТОВ "Кара Марин" на тимчасові роботи, відповідно до наказу №1 від 09 лютого 2009 року;

Запис №15: 10 жовтня 2009 року – звільнена у зв`язку з закінченням тимчасових робіт за ст. 36 п.2 КЗпП України.

Колегія суддів погоджується з посиланням суду першої інстанції, що у розрахунку стажу для права на призначення пенсії є відмінності з тим, що вказано у трудовій книжці позивач НОМЕР_2 від 11 серпня 1983 року, також, як зазначала позивач пенсійний фонд не взяв до уваги архівні довідки про відпрацьований та встановлений мінімум трудової участі в колгоспі та про перейменування та реорганізацію колгоспу №1214, №1215, №1216, №1217 та довідку по безробіттю.

Колегія суддів зазначає, що записи в трудової книжки від НОМЕР_2 від 11 серпня 1983 року про періоди роботи містять дати прийому на роботу, звільнення з роботи, номери наказів та їх дати, посаду, а також завірені підписом та скріплені печаткою.

Тобто, вказані записи в трудовій книжці про роботу позивача відповідають вимогам до заповнення трудової книжки, оскільки містять чітку дату прийому та звільнення з роботи, номери наказів та їх дати, та відбиток печатки підприємства.

З вищевикладеного вбачається, що трудова книжка позивача містить інформацію про трудовий стаж з відповідними записами про роботу позивача, а також містить посилання на відповідні накази на підставі яких зроблено записи про прийняття позивача на роботу та звільнення з роботи. Між тим, із наданої суду копії трудової книжки позивача не вбачається суттєвих недоліків щодо зазначення спірних періодів роботи позивача.

Таким чином, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що позивач має право на зарахування до загального трудового стажу оскаржуваних періодів роботи.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків суду першої інстанції не спростовують, тоді як факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об`єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні справи.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 30 жовтня 2026 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.