Суд: Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди
Дата: 26 жовтня 2026 р.
Справа: №216/7195/26
Суддя: ЧИРСЬКИЙ Г. М.
Справа № 216/7195/26
провадження 3/216/1730/26
ПОСТАНОВА
іменем України
27 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Чирський Г.М., розглянувши в залі суду № 6 м. Кривий Ріг матеріали, які надійшли з ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, ст. 122-4 КУпАП,
в с т а н о в и в:
В судовому засіданні встановлено, що 14.08.2026 о 12:20 год. в м.Кривий Ріг по вул. Кіровоградське шосе, 6А, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Ford Transit д.н.з. НОМЕР_1 не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не вжив негайних заходів для зменшення швидкості під час винекненя небезпеки для руху, не дотримувався безпечної дистанції та безпечного інтервалу,не переконався у безпеці маневру, через що здійснив наїзд на припаркований автомобіль Renault Traffic д.н.з. НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.3б, 10.1, 12.3, 13.1 ПДР України, відповідальність за що передбачена ст. 124 КУпАП.
Він же, 14.08.2026 о 12:20 год. в м.Кривий Ріг по вул. Кіровоградське шосе, 6А, керуючи транспортним засобом Ford Transit д.н.з. НОМЕР_1 , залишив місто ДТП до якої був причетний. Своїми діями, ОСОБА_1 порушив п. 2.10а ПДР України, відповідальність за що передбачена ст. 122-4 КУпАП
Відповідно до ч. 2 ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
За викладених обставин наявні достатні підстави для розгляду адміністративних матеріалів в одному провадженні.
ОСОБА_1 його представник – адвокат Ільчук Д.В. в судове засідання не з`явились, ОСОБА_1 у поданому клопотанні свою вину у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП визнав повністю.
Проте, представник ОСОБА_1 – адвокат Ільчук Д.В. надав в судове засідання заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП складеного відносно ОСОБА_1 , просив справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП. Свою позицію обґрунтував тим, що не погоджується з обставинами та правовою оцінкою, викладеними у протоколі, оскільки поведінка особи була зумовлена винятковими обставинами, пов`язаними з реальною загрозою її життю та життю її сина. У момент події особа опинилася в ситуації, коли виникла загроза її особистій безпеці та безпеці її сина з боку невідомих осіб, одягнених у військову форму. За таких обставин особа сприймала ситуацію як небезпечну для життя та здоров`я, а її дії були спрямовані на негайне припинення перебування в небезпечному місці та збереження життя і здоров`я дитини. Саме в умовах цієї небезпеки сталася дорожньо-транспортна пригода, після чого особа залишила місце безпосередньої загрози. Вважають, що під час розгляду справи принципове значення має встановлення мотивів поведінки особи, обстановки, у якій відбувалася подія, характеру загрози та можливості діяти іншим способом без ризику для життя і здоров`я. Окремої уваги заслуговує поведінка особи після дорожньо-транспортної пригоди. За обставинами, повідомленими стороною захисту, після віддалення від небезпечного місця особа чекала на прибуття працівників поліції. Ця обставина має істотне значення для оцінки її поведінки, оскільки може свідчити про відсутність наміру приховати свою причетність до ДТП або уникнути взаємодії з правоохоронними органами. Сторона захисту просить суд розмежовувати ситуацію, коли водій залишає місце ДТП з метою ухилення від установлених законом обов`язків, та ситуацію, коли особа вимушено віддаляється від місця події через небезпеку для життя, але не відмовляється від взаємодії з поліцією. Сам факт переміщення особи з місця ДТП не повинен оцінюватися ізольовано від причин, які зумовили її поведінку, та подальших дій. За наявності підтверджень того, що особа чекала поліцію та не перешкоджала встановленню обставин ДТП, такі відомості повинні бути враховані під час ухвалення рішення. Обставини справи необхідно оцінювати з урахуванням того, що особа діяла не лише задля власної безпеки, а й задля захисту сина. Сторона захисту не стверджує, що наявність дитини сама по собі звільняє водія від виконання обов`язків після ДТП. Однак необхідність негайного захисту дитини від реальної небезпеки є обставиною, що потребує ретельного дослідження та правової оцінки. Таким чином, поведінка особи була зумовлена не наміром уникнути відповідальності за ДТП, приховати обставини події або перешкодити роботі правоохоронних органів, а необхідністю захистити себе та свою дитину від небезпеки, яку вона сприймала як реальну.
Дослідивши повно та всебічно адміністративний матеріал, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов висновку про наявність підстав до притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, виходячи із наступного.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи ст. 251 КУпАП.
Відповідно до п. 2.3б, 10.1, 12.3, 13.1 ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди; водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Вина ОСОБА_1 у порушенні Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, в якому викладено обставини справи, схемою місця ДТП, в якій зафіксовано місце події, рух транспортного засобу, місце зіткнення та яка підписана учасником пригоди, який жодних заперечень під час її складання та підписання не висував, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , фото з місця ДТП.
Крім того, диспозиція ст. 122-4 КУпАП передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Відповідно до п. 2.10 а) ПДР України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди
Причетні до дорожньо-транспортної пригоди особи зобов`язані залишатися на місці пригоди. Під час з`ясування причин виникнення дорожньо-транспортної пригоди важливою обставиною є розташування транспортних засобів і предметів на місці ДТП. Тому, для того щоб об`єктивно виявити винних у виникненні ДТП, Правилами дорожнього руху забороняється переміщення транспортних засобів і предметів, а також зміна їх розташування в межах транспортного засобу або місця ДТП.
Цих вимог Правил дорожнього руху ОСОБА_1 не дотримався, оскільки в умовах даної дорожньо-транспортної пригоди вказані вимоги норми закону поширювалися саме на водія автомобіля Ford Transit д.н.з. НОМЕР_1 , який, після допущеного зіткнення, повинен був залишитися на місці пригоди до прибуття працівників поліції.
В свою чергу, жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви в об`єктивності вказаних матеріалів, їх фальсифікації, ОСОБА_1 та його представником не надано, не здобуто таких і в процесі судового розгляду.
Отже, всебічно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи в розрізі з наявними у ній доказами в їх сукупності, суд приходить до висновкоу про те, що виникнення дорожньо-транспортної пригоди є в прямому безпосередньому причинному зв`язку з порушенням водієм ОСОБА_1 п. 2.3б, 10.1, 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху, що в свою чергу, спричинило пошкодження транспортних засобів, а також порушення п.2.10«а» Правил дорожнього руху внаслідок самовільного залишення ним місця ДТП.
Крім того, бов`язковими умовами настання адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП є: скоєння ДТП та залишення водієм транспортного засобу, причетного до такого зіткнення місця пригоди.
ОСОБА_1 в поданій заяві та його представник – адвокат Ільчук Д.Ю. не заперечували факт скоєння ним ДТП та залишення ОСОБА_1 місця пригоди, що також підтверджується його первинним письмовими поясненнями від 14.08.2026 року та відеозаписом з бодікамер працівників поліції 475197.
Доводи сторони захисту про те, що залишення місця події було вимушеним кроком через агресивну поведінку невідомих осіб у військовій формі, яких ОСОБА_1 назвав працівниками ТЦК, дії яких були пов`язані з реальною загрозою його життю та життю його сина суд оцінює критично, оскільки вони не підтверджені жодними належними та допустимими доказами і не свідчать про перебування особи в стані крайньої необхідності у розумінні ст. 18 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у порушенні Правил дорожнього руху, що виявилось в залишенні місця пригоди, до якої він був причетний, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, в якому викладено обставини справи, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , рапортом працівника поліції та відеозаписом долученим до матеріалів справи.
За вказаних обставин, враховуючи особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан, стан здоров`я, відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, характер та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, суд вважає за доцільне, з метою попередження вчинення ним грубих правопорушень в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу, яке, на думку суду, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, яка вчинила вказане правопорушення в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ст. 23 КУпАП України, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи викладене, з урахуванням встановлених обставин вчинення адміністративних правопорушень, вважаю, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто за ст. 122-4 КУпАП, у вигляді штрафу.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до ст.4 п.2 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Керуючись ст.ст. 23, 124, 283,284,294 КУпАП, суд
п о с т а н о в и в:
Матеріали справ про адміністративні правопорушення за № 216/7195/26 та №216/7192/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124, 122-4 КУпАП об`єднати в одне провадження під єдиним номером № 216/7195/26.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, 122-4 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 (двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотриста) грн. (Отримувач коштів: ГУК у Дніпроп-кій обл/Дн-ка обл/21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA 758999980313020149000004001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300; Призначення платежу: Адміністративний штраф у сфері забезпечення дорожнього руху. ПІБ правопорушника. Серія___ № протоколу_______)
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн. (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106; При заповненні платіжного документу необхідно вказати наступне:
1) *101; Судовий збір стягнуто з _________ (ПІБ) на користь держави, за рішенням суду №__/__/__ (номер рішення про стягнення судового збору 2) Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області).
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено КУпАП та іншими законами України.
Постанова набирає чинності після закінчення строку на оскарження, тобто 07 листопада 2026 року або після винесення рішення апеляційним судом.
Постанова може бути пред`явлена до виконання до 08 лютого 2027 року.
Суддя Г. М. Чирський
Оригінал: reyestr.court.gov.ua