Суд: Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них
Дата: 21 вересня 2026 р.
Справа: №216/7790/24
Суддя: ЦИМБАЛІСТЕНКО О. В.
Справа № 216/7790/24
провадження 2/216/313/26
РІШЕННЯ
іменем України
22 вересня 2026 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Цимбалістенко О.В.
за участю секретаря судового засідання Таганської Є.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання незаконним та зобов`язання вчинити дії щодо скасування рішення про зняття з реєстрації,
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позиції позивача
Позивач звернувся до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що з 19.08.1993 він проживав однією сім`єю з ОСОБА_6 без реєстрації шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народилась донька ОСОБА_2 .
В період спільного проживання 23.05.2005 за спільні кошти вони з ОСОБА_6 придбали будинок за адресою: АДРЕСА_1 . З 27 листопада 2006 року він був зареєстрований у цьому будинку, та постійно проживає там, оскільки це його єдине житло.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 померла. Постановою нотаріуса йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з не встановленням факту проживання однією сім`єю з померлою ОСОБА_6 , а донькам померлої ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 – відмовлено у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на будинок.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 січня 2024 року у справі № 216/6803/23 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради про визнання права власності на нерухоме майно позовні вимоги задоволені частково: визнано за ОСОБА_2 . ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 по частці за кожною, право власності на житловий будинок «А-1», загальною площею 32,9 кв.м, житловою площею 12.8 кв.м сарай «Б», погріб «Г», вбиральня «Д», водоколонка «І», огорожа 1-2. замощення «II», брама. хвіртка «ІІІ-ІV» за адресою: АДРЕСА_1 .
З листа відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб у Центрально- Міському районі Департаменту адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради від 26 квітня 2024 року він дізнався, що за заявою відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 він та його малолітній син ОСОБА_8 зняті з реєстації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначене рішення він вважає незаконним і просить визнати дії відповідача 1 незаконними та зобов`язати здійснити дії щодо скасування відомостей про зняття його із зареєстрованого місця проживання.
Позиції відповідачів
Представник відповідача Департаменту адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради у своєму відзиві на позовну заяву просила відмовити у задоволенні позову, зазначила, що 24.04.2024 місце проживання ОСОБА_1 і ОСОБА_8 знято з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 на підставі спільної заяви співвласників житла ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Таким чином рішення було прийнято в межах закону, а твердження позивача є надуманими.
Представник відповідачів ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 – адвокат Страх В.О. у своєму відзиві на позовну заяву просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 за наступних підстав. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 – ОСОБА_6 , якій на праві особистої власності належало домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_6 спадщину прийняли її діти: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , але нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину внаслідок того, що спадковий будинок був перебудований без дозвільних документів. У зв`язку із чим, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 були змушені звернутись до суду. Рішенням Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області визнано за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по частині право власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з тим, позивач ОСОБА_1 не є співвласником зазначеного будинку тому і не мав правових підстав для проживання в будинку. За заявою співвласників будинку позивач на законних підставах був знятий з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Рух справи
Ухвалою від 24.12.2024 позовна заява ОСОБА_1 була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження. Разом з тим задоволено клопотання позивача про витребування доказів з Департаменту адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради.
07.01.2025 до суду надійшов відзив відповідача Департаменту адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради.
18.02.2025 надійшов відзив представника відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 – адвоката Страха В.О.
10 лютого 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник відповідача Департаменту адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради в судове засідання не з`явилась надала суду заяву про розгляд справи у відсутність їх представника, у задоволенні позову просила відмовити з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Представник відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 – адвокат Страха В.О. надав суду заяву про розгляд справи за його та відповідачів відсутності.
Позивач та його представник – адвокат Савченко В.В. надала суду заяву про розгляд справи за їх відсутності наполягала на задоволенні вимог позовної заяви.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Під час здійснення судового розгляду були встановлені наступні фактичні обставини
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть - а.с.11.
Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що належало їй на підставі договору дарування від 23.05.2005 – а.с.9, 10.
17.01.2024 рішенням Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області визнано за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по частині право власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 – а.с.13-15.
24.04.2024 за заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ОСОБА_1 був знятий з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 – а.с.19.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 18.02.2025 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , скасовано рішення Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.01.2024, яким було визнано право власності по частині за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , та ухвалено нове рішення про відмову у задоволені позову.
Зміст спірних правовідносин
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає, а рішення районного суду відповідає не повністю
Згідно із частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно із частиною першою статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.
З 01 грудня 2021 року набув чинності Закон України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні", який регулює відносини у сфері надання публічних послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 18 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі звернення до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг за місцем задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється, зокрема, за заявою власника житла приватної форми власності, поданої у паперовій формі, стосовно повнолітньої особи, місце проживання (перебування) якої зареєстровано або задекларовано в житлі, що належить власнику на підставі права власності. У разі подання власником житла заяви про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини чи одного з них така дитина підлягає зняттю із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) разом із її батьками або іншими законними представниками чи одним із них.
Зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) дитини не здійснюється за заявою власника житла, якщо власником такого житла є один із батьків або інших законних представників дитини (частина друга статті 18 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні").
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 256 затверджено Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування).
Згідно з пунктами 50, 61 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року №265, підставою зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) за заявою власника житла є подання останнім заяви установленої форми згідно з додатком 6, документа, що посвідчує особу (у разі особистого звернення) та документа, що підтверджує право власності на житло, в якому задекларовано/зареєстровано місце проживання (перебування) особи (осіб), що знімається.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється виключно за заявою власника житла та не потребує згоди на те зареєстрованої особи. При цьому, якщо з реєстрації знімаються батьки, то діти підлягають зняттю із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) разом із її батьками чи одним із них.
Так, в судовому засіданні було встановлено, що 24.04.2024 Департаментом адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради знято з реєстрації в будинку за адресою: АДРЕСА_1 місце проживання фізичних осіб: ОСОБА_1 і ОСОБА_8 за спільної заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , кожна з яких рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.01.2024 була визнана власниками частині домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом з тим, 18 лютого 2025 року рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.01.2024 було скасовано постановою Дніпровського апеляційного суду та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання права власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування (див. пункт 8.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року всправі № 910/10784/16 (провадження № 12-30гс21)).
Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, й ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав, і такі правовідносини мають майновий характер або пов`язані з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів (див., зокрема: постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2018 року в справі № 361/2965/15-а (провадження № 11-190апп18), від 09 листопада 2021 року у справі № 542/1403/17 (провадження № 14-106цс21)).
З огляду на викладене, а також враховуючи, що 24.04.2024 Департаментом адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради було знято з реєстрації місця проживання позивача ОСОБА_9 , на підставі заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які на момент звернення до Департаменту були визнанні рішенням суду від 14.01.2024 співвласниками будинку за адресою: АДРЕСА_1 , позовні вимоги позивача про визнання незаконним та зобов`язання вчинити дії щодо скасування рішення про зняття з реєстрації підлягають задоволенню частково, а саме: в частині скасування рішення про зняття з реєстрації.
Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц вказала, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Частиною першою статті 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.
За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову вирішуючи питання про права та обов`язки сторін (позивача та відповідача).
Відповідно до частин першої-четвертої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
Визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.
Оскільки, у своїй позовній заяві позивач не заявляє позовних вимог до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , вони не є належними відповідачами у цій справі, тому суд може вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішити питання про їх задоволення лише щодо одного відповідача – Департаменту адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради.
Щодо юрисдикції спору слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 10 квітня 2019 року у справі 826/3620/17 вказала, що під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу у часинка. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
Таким чином, ураховуючи суть спірних правовідносин та суб`єктний склад, ця справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись статтями 10, 12, 13, 81, 141, 247, 263-265, 278-279 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання незаконним та зобов`язання вчинити дії щодо скасування рішення про зняття з реєстрації – задовольнити частково.
Зобов`язати Департамент адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради здійснити дії щодо скасування відомостей про зняття із зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 .
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Департамент адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради, ЄДРПОУ 41697046, місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1.
Рішення складено і підписано суддею 22.09.2026.
Суддя О.В. Цимбалістенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua