Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №196/869/26 — Царичанський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Царичанський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 22 жовтня 2026 р.

Справа: №196/869/26

Суддя: Бабічева Л. П.

УКРАЇНА

Справа № 196/869/26

№ провадження 2/196/777/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року с-ще Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бабічевої Л.П.,

за участю секретаря судового засідання Кузнецової Г.С.,

учасники справи та представники учасників справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент»,

відповідачка ОСОБА_1 ,

представник відповідачки - адвокат Ключенкова Христина Владиславівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду с-ща Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайт Інвестмент" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Брайт Інвестмент" звернулось до Царичанського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог посилаються на те, що 14.05.2012 р. між АТ «ОТП Банк» та відповідачкою було укладено кредитний договір №10001845506, згідно якого позичальнику було надано різні послуги - кредитування та видача і обслуговування картки.

24.03.2023 р. між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» було укладено договір факторингу № 24/03/23. Відповідно до умов даного договору позивач прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між банком та боржниками в розмірі Портфеля заборгованості, зазначених у Реєстрі боржників, зокрема за кредитним договором №10001845506 від 26.06.2013 р., укладеним між АТ «ОТП Банк» та відповідачкою.

Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, відповідачка свої зобов`язання за договором не виконала, що призвело до виникнення заборгованості.

Тому позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 1001845506 від 14.05.2012 р. в розмірі 15259.83 грн., що складається із заборгованості за продуктом CARD в розмірі 15259.83 грн., що включає заборгованість за тілом кредиту в розмірі 9946.77 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 5313.06 грн., судовий збір 2662.40 грн., витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 08.07.2026 р. відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін ( т.2 а.с.207).

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 23.09.2026 р. уточнено прізвище відповідачки ОСОБА_2 та ухвалено вважати вірним прізвище відповідачки « ОСОБА_3 » (т.2 а.с.261).

Представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Ключенкова Х.В. через систему "Електронний суд" подала відзив на позов, в якому просила відмовити в задоволенні позову (т.2 а.с.214-223).

В обґрунтування відзиву на позовну заяву зазначила, що договір про надання споживчого кредиту №1001845506 від 14 травня 2012 року укладений строком на 12 місяців. Загальна позовна давність становить три роки. Останній платіж відповідачкою здійснено 25.06.2021 р. на суму 800 грн., тому строк позовної давності сплинув 26.06.2024 р.

Розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум та є неналежним доказом існування боргу, тому безпідставними є вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1001845506 від 26.06.2013 р., оскільки такий договір відсутній.

Розрахунок заборгованості містить дані з 2015 року, в той час як рахунок було відкрито 26.06.2013 р., на що сам позивач звертає увагу.

Станом на 26.06.2013 р. розрахунок містить баланс 0.00, наступна дата - 25.10.2015 р. зазначено баланс 4057.72 грн., тобто більше ніж через три роки.

Відсутні докази набуття права вимоги саме за кредитним договором №1001845506 від 14 травня 2012 року.

Заперечує проти стягнення витрат на правничу допомогу, а в разі задоволення позову просить зменшити витрати на правничу допомогу.

Представник позивача ТОВ "Брайт Інвестмент" Кириченко О.М. у додаткових поясненнях, які подані через систему "Електронний суд" просила задовольнити позовні вимоги ( т.2 а.с.241-248).

Зазначила, що кредитний договір №1001845506 від 14 травня 2012 року є змішаним та передбачає кредитування та видачу і обслуговування кредитної картки; 14.05.2012 р. було оформлено POS - кредит, 26.06.2013 р. в межах цього кредитного договору було відкрито картковий рахунок, при цьому окремий договір про відкриття карткового рахунку відповідно до умов кредитування не укладався та не вимагався, що підтверджується офіційною відповіддю АТ "ОТП Банк".

Строк позовної давності продовжено на період введення карантину та військового стану.

Розрахунок заборгованості ґрунтується на первинних банківських даних та відповідає умовам договору.

Витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн. підтверджені документально та відповідають реальному обсягу виконаної роботи.

Представник позивача ТОВ "БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ" - Кириченко О.М. у судове засідання не з`явилась, в позовній заяві просила розглядати справу без участі представника позивача (т.1 а.с.2-11).

Відповідачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Ключенкова Х.В. в судове засідання не з`явились, від представника відповідачки через систему "Електронний суд" надійшла заява про розгляд справи без участі сторони відповідача (т.2 а.с.264-265).

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14 травня 2012 року між кредитором ТОВ "ОТП Кредит", банком ПАТ "ОТП Банк" та відповідачкою було укладено кредитний договір №1001845506. Даний договір є змішаним та містить елементи різних фінансових послуг – кредитування та видача і обслуговування кредитних карток, що підписаний відповідачкою (т.1 а.с.13-15).

Кредитодавець (ТОВ ОТП "Кредит") надає позичальнику кредит на придбання товару в розмірі 1 770.00 грн., придбання послуг у продавця - 2 318.00 грн., придбання пакету послуг у продавця 3.00 грн., загальна сума кредиту становить 2088.60 грн. Строк кредиту 12 місяців.

Розмір процентної ставки 0,01% річних (п.1.1 договору).

Розділом 2 договору передбачено видача та обслуговування кредитної картки позичальника банком ТОВ "ОТП Банк".

За умови належного виконання позичальником умов кредитного договору та прийняття банком позитивного рішення щодо надання держателю кредиту ТОВ "ОТП Банк" відкриває держателю картковий рахунок в гривнях та випускає кредитну картку типу MasterCard Standart (п.2.2.1 договору).

В порядку передбаченому угодою надає позичальнику кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії до карткового рахунку у розмірі, що передбачений угодою, а позичальник приймає кредит і зобов`язується повернути суму отриманого кредиту (п.2.2.2 договору).

Розмір кредитного ліміту складає 1000 грн. У будь-який час строк дії цього договору Банк має право змінити розмір кредитного ліміту без зазначення причин такої зміни (п.2.4 договору).

Строк дії кредитної лінії становить 3 роки з моменту підписання банком і позичальником цього договору. Банк має право змінити строк дії кредитної лінії в односторонньому порядку. Підписанням цього договору позичальник погоджується із запропонованим порядком зміни строку дії кредитної лінії (п.2.5 договору).

За користування кредитом, в тому числі прострочення кредитом та овердрафтом, банк нараховує проценти в розмірі встановленому тарифами банку та на дату укладення угоди розмір процентів становить 1,99 % на місяць по операціях розрахунків карткою за товари та послуги в мережі Інтернет та 2.99 відсотків на місяць по операціях зняття готівки в банкоматах та пунктах видачі готівки (п.2.9 договору).

За користування кредитом держателю встановлюється пільговий період користування кредитом, розмір процентної ставки продовж пільгового періоду становить 0.01% (п.2.9.1 договору).

За здійснення розрахункового обслуговування у відповідності до умов та цього договору банк стягує плату в розмірі передбаченому тарифами банку (п.2.10 договору).

Угода набирає чинності з дати підписання сторонами договору і діє до моменту її розірвання в порядку, передбаченому угодою та правилами (п.2.18 договору).

Відповідачка була ознайомлена з умовами кредитування, згоду на укладення договору про надання кредиту особисто засвідчила своїм підписом, що є доказом того, що сторони погодилися з умовами договору.

До договору додано графік платежів, підписаний кредитором ТОВ "ОТП Кредит" та відповідачкою (т.1 а.с.53).

Згідно специфікації до кредитного договору №1001845506 від 14.05.2012 р. АТ "ОТП Кредит" прийнято рішення щодо надання відповідачці кредиту на товар в розмірі 2088.60 грн., дані про придбані товари: джинси та босоніжки вартістю 1770 грн. (т.1 а.с.57).

Рахунком №1 від 14.05.2012 р. підтверджено придбання товарів відповідачкою на суму 1770 грн. (т.1 а.с.56).

24 березня 2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» було укладено Договір факторингу №24/03/23 (т.1 а.с. 58-62). Відповідно до умов даного договору позивач прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між банком та боржниками в розмірі Портфеля заборгованості, зазначених у Реєстрі боржників, зокрема за кредитним договором №1001845506 від 26.06.2013 р.

Згідно з п. 1.1. Договору факторингу, Клієнт (Первісний Кредитор) передає, а Фактор (Новий Кредитор) приймає право грошової вимоги, що належить Клієнту, і стає кредитором за Кредитними договорами, укладеними між Клієнтом і Боржниками, в розмірі Портфеля Заборгованості.

Фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату відповідно до умов Договору (п. 1.2. Договору ).

За цим Договором Фактор одержує право (замість Клієнта) вимагати від Боржників належного виконання всіх зобов`язань за Кредитними Договорами (п. 1.3. Договору).

Відповідно до Витягу з додатку №2 до Договору факторингу №24/03/23 від 24.03.2023 р., ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» набуло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №1001845506 від 26.06.2013 р. у сумі 15 259.83 грн., з яких 9946.77 грн. – тіло кредиту, 5313.06 грн. - відсотки (т.1 а.с. 63).

Актом приймання-передачі реєстру боржників №1 до договору факторингу №24/03/23 від 24.03.2023 р. клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників (т.1 а.с.64).

Платіжною інструкцією №46 від 24.03.2023 р. підтверджено оплату за договором факторингу № 24/03/23 від 24.03.2023 р. (т.1 а.с.66).

Згідно відповіді АТ «ОТП Банк» від 29.06.2026 р. №68-3-23-23/10487-БТ на звернення ТОВ "Брайт Інвестмент", повідомлено, що 24.03.2023 р. між АТ "ОТП Банк" та ТОВ "Брайт Інвестмент" було укладено договір факторингу №24/03/23, згідно якого АТ "ОТП "Банк" відступив на користь ТОВ "Брайт Інвестмент" права вимоги за кредитним договором №1001845506 від 26.06.2013 р., продукт (CARD) укладеним між АТ "ОТП Банк" та ОСОБА_4 . Дата укладення договору 14.05.2012 р. стосується видачі ПОС кредиту. Умови відкриття карткового рахунку описані в п.2 договору №1001845506 від 14.05.2012 р. У даному випадку карта була відкрита 26.06.2013 р., додаткових документів для відкриття карти згідно договору не вимагається, тому окремий договір про відкриття карткового рахунку відсутній (т.2 а.с.110).

Розрахунком заборгованості за договором №1001845506 від 26.06.2013 р. підтверджується, що відповідачка належним чином свої зобов`язання не виконує та має заборгованість в розмірі 15259.83 грн. (т.1 а.с.164-260, т.2 а.с. 1-48, т.2 а.с.112-184).

Користування відповідачкою кредитними коштами за кредитним договором №1001845506 від 14.05.2012 р. підтверджується випискою з рахунка клієнта № НОМЕР_1 за період з 26.06.2013 р. по 24.03.2023 р. (т.1 а.с.16-48).

Відповідачка порушила строки та порядок погашення заборгованості за кредитним договором, про що свідчить виписка по особовому рахунку та розрахунок заборгованості.

Відповідно до ст.525, 526, ст.530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином у встановлені строки, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Згідно з ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

В обґрунтування відзиву на позовну заяву представник відповідачки зазначила, що строк позовної давності за кредитним договором №1001845506 від 14 травня 2012 року сплинув 26.06.2024 р., оскільки останній платіж відповідачкою здійснено 25.06.2021 р.

Що стосується строку позовної давності, наслідки пропуску якої представник відповідачки просила застосувати у відзиві на позов, то слід зазначити таке.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (частини перша та друга статті 264 ЦК України). Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (частина третя вказаної статті).

Отже, переривання перебігу позовної давності передбачає, що внаслідок вчинення певних дій (або підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку, або подання кредитором позову до одного чи кількох боржників) перебіг відповідного строку, що розпочався, припиняється. Після такого переривання перебіг позовної давності розпочинається заново з наступного дня після підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку або після подання кредитором позову до одного чи кількох боржників (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2018 року у справі № 663/2070/15).

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року №211 (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються настрок дії такого карантину».

У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19). Зазначені зміни вступили в силу з 02 квітня 2020 року.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2» від 11 березня 2020 року № 211 в Україні встановлено карантин з 12 березня 2020 року, який діяв до 30 червня 2023 року.

Таким чином, строк позовної давності було продовжено на період дії карантину.

Крім того, відповідно до п. 19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

У зв`язку з викладеним, починаючи з дня набрання чинності Закону України від 30 березня 2020 № 540-IX, тобто з 02 квітня 2020 року діє положення про продовження строків позовної давності на період дії карантину та воєнного стану в Україні.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №1001845506 від 14.05.2012 р. за період із 26.06.2013 р. по 14.03.2023 р. відповідачкою починаючи із 15.12.2015 р. постійно вносились платежі на погашення кредитної заборгованості за кредитним договором №1001845506 від 26.06.2013 р., останній платіж на погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 800 грн. відповідачкою було внесено 25.06.2021 р. (т.1 а.с.164-260, т.2 а.с. 1-48, т.2 а.с.112-184).

Тому строк позовної давності, про який зазначає представник відповідачки, не сплинув.

Із позовом ТОВ "Брайт Інвестмент" звернулось до суду 17.06.2026 р., тобто у межах строку позовної давності, а тому не має підстав для відмови у задоволенні позовних вимог у зв`язку із застуванням строків позовної давності.

Щодо доводів представника відповідачки про те, що розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум та є неналежним доказом існування боргу, то суд зазначає таке.

Так, відповідно до п. 62 Постанови «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України» визначено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Статтею 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею.

Згідно пункту 2 статті 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківською таємницею, зокрема, є інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта, вчинені ним правочини.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність визначено порядок розкриття банками банківської таємниці, зокрема, за рішенням суду.

Таким чином, виписка по рахунку клієнта, належить до інформації, що є банківською таємницею, порядок розкриття якої визначений Законом.

Виписка з рахунку клієнта №1001845506 від 07.01.20206 р., яка додана позивачем до позову, підтверджує факт користування коштами відповідачкою за кредитним договором №1001845506 від 14.05.2012 р. (т.1 а.с.16-48), а відтак наданий позивачем розрахунок, суд вважає належним та допустимим доказом заборгованості.

Щодо твердження представника відповідачки, що розрахунок заборгованості за кредитним договором №1001845506 містить дані з 2015 року, в той час як рахунок було відкрито 26.06.2013 р., то сам по собі факт відсутності у розрахунку окремого відображення первісної суми кредиту не свідчить про ненадання кредитних коштів, оскільки правовідносини сторін не обмежуються лише цільовим кредитом, а охоплюють також користування кредитним лімітом за картковим рахунком.

Щодо твердження представника відповідачки про відсутність доказів набуття права вимоги за кредитним договором №1001845506 від 14 травня 2012 року, суд зазначає таке.

24 березня 2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» було укладено Договір факторингу № 24/03/23 (т.1 а.с. 58-62). Відповідно до Витягу з додатку №2 ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» набуло право грошової вимоги до відповідачки саме за кредитним договором №1001845506 від 26.06.2013 р. у сумі 15 259.83 грн., з яких 9946.77 грн. тіло кредиту, 5313.06 грн. - відсотки (т.1 а.с. 63).

Згідно відповіді АТ «ОТП Банк» від 29.06.2026 р. №68-3-23-23/10487-БТ на звернення ТОВ "Брайт Інвестмент", повідомлено, що 24.03.2023 р. між АТ "ОТП Банк" та ТОВ "Брайт Інвестмент" було укладено договір факторингу №24/03/23, згідно якого АТ "ОТП "Банк" відступив на користь ТОВ "Брайт Інвестмент" права вимоги за кредитним договором №1001845506 від 26.06.2013 р., продукт (CARD) укладеним між АТ "ОТП Банк" та ОСОБА_4 . Дата укладення договору 14.05.2012 р. стосується видачі ПОС кредиту. Умови відкриття карткового рахунку описані в п.2 договору №1001845506 від 14.05.2012 р. У даному випадку, карта була відкрита 26.06.2013 р., додаткових документів для відкриття карти згідно договору не вимагається, тому окремий договір про відкриття карткового рахунку відсутній (т.2 а.с.110).

Тобто, умовами кредитного договору №1001845506 від 14.05.2012 р. не передбачено укладення нового кредитного договору щодо відкриття карткового рахунку, а саме від 26.06.2013 р. та встановлення відновлювальної кредитної лінії.

Крім того, матеріали справи містять виписку з рахунку приватного клієнта №1001845506, який відображає рух коштів по картковому рахунку відповідачки, зокрема, надходження та списання грошових коштів, що свідчить про користування кредитними коштами відповідачкою (т.1 а.с.16-48).

У зв`язку з чим суд доходить до висновку про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором №1001845506 від 14.05.2012 р. за тілом кредиту в розмірі 6 878.17 грн., відсотків в розмірі 5313.06 грн., у загальній сумі 15 259.83 грн.

Що стосується укладеного договору факторингу, суд зазначає наступне.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ч. 1 ст. 1084 ЦК України).

Разом із тим щодо суб`єктного складу таких правовідносин ч. 3 ст.1079 ЦК України визначає, що фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.

Зокрема, у п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

За п. 11 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг є фінансовою послугою.

У ч. 1 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» зазначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов`язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.

Таким чином, фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до державного реєстру фінансових установ.

Навіть при умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначені повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

Відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25 вересня 2015 року по справі № 6-979цс15, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

У Витягу з додатку №2 до Договору факторингу №24/03/23 від 24.03.2023 р. зазначено про набуття ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №1001845506 від 26.06.2013 р. Однак, як вбачається з листа АТ "ОТП Банк" від 29.06.2026 р., 26.06.2013 р. була відкрита картка, яка передбачена умовами розділу 2 кредитного договору №1001845506 від 14.05.2012 р., окремий договір про відкриття карткового рахунку не відкривався. Тому вбачається, що до ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» перейшло право вимоги за кредитним договором №1001845506 від 14.05.2012 р. у межах якого 26.06.2013 р. було відкрито картковий рахунок.

Всупереч умовам кредитного договору №1001845506 від 26.06.2013 р., відповідачка не виконала свого зобов`язання.

У зв`язку із чим, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором №1001845506 від 14.05.2012 р., що становить загальну суму 15259.83 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу, то суд зазначає наступне.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша друга статті 133 ЦПК України).

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000.00 грн. надано договір № 02/01-26 від 02.01.2026 р. про надання правової допомоги (т.1 а.с.145-147), додаток №1 до Договору про надання правової допомоги № 02/01-26 від 02.01.2026 р. (т.1 а.с.147-149), акт про надання правової допомоги від від 14.06.2026 р. ( т.1 а.с.149).

Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд враховує, що вказана категорія справ відноситься до малозначних та розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням ціни позову, а також те, що представник позивача безпосередньої участі у судових засіданнях не брав, тому заявлена сума у 5000 грн. є завищеною.

Представник відповідачки просить зменшити витрати на правничу допомогу.

Отже, суд вважає за необхідне, виходячи з засад розумності, беручи до уваги співмірність розміру витрат на виконання професійної правничої допомоги з ціною позову та обсягом фактично виконаних робіт, а також пропорційності стягнення судових витрат, стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем надана платіжна інструкція № 870 від 15.06.2026 р. про сплату судового збору у розмірі 2 662.40 грн (а.с.1).

Згідно зі ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тож слід стягнути з відповідачки на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати в сумі 2 662.40 грн.

На підставі викладеного,

керуючись ст. ст. 12, 13, 78-80, 81, 258, 259, 265, 267-268, 352 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» заборгованість за кредитним договором №1001845506 від 14.05.2012 р. в розмірі 15259.83 грн., судовий збір в розмірі 2662.40 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн., а всього 19 922.23 грн. (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот двадцять дві грн. 23 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ", місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців,9, код ЄДРПОУ 43115064.

Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 28 жовтня 2026 року.

Суддя Л.П. Бабічева

Оригінал: reyestr.court.gov.ua