Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №676/5542/26 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №676/5542/26

Номер провадження 2/676/4553/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року м. Кам`янець-Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі головуючого судді Барабаш К.А.,

за участі секретаря судового засідання Расєвич Л.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янець-Подільському цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Свеа Фінанс» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 01.01.2025 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено електронний договір про споживчий кредит № 7135295, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 10 000 грн. 27.06.2025 року між ТОВ «Мілоан» та позивачем укладено договір факторингу № 01-02/16-25, за умовами якого позивача отримав право вимоги за вказаним кредитним договором. Станом на день пред`явлення даного позову до суду відповідачем не виконано взятих на себе зобов`язань згідно кредитного договору, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 26600 грн., а також сплачений судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, просить розгляд справи провести без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи судом повідомлений належним чином, у поданому відзиві позовні вимоги визнав частково, зазначив, що погоджується лише із наявністю заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 10 000 грн, а заявлені до стягнення комісію за обслуговування кредиту та штраф вважає безпідставними та незаконними. Оскільки первісний кредитор ТОВ «Мілоан» у кредитному договорі самостійно визначив, що комісія за обслуговування надається за цілодобове надання облікової інформації, розміщення її в особистому кабінеті, розрахунок поточного платежу, надсилання текстових повідомлень з нагадуваннями, консультування службами підтримки кредитодавця, вказані дії фінансова установа вчиняє на власну користь для забезпечення своєї підприємницької діяльності, тому нарахування за вказані дії додаткової плати є неправомірним. Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі №496/3134/19, а також у Постанові Верховного Суду від 18.01.2023 року у справі №172/410/21. Крім того, позивач у вимоги включив розмір неустойки (штрафу) в сумі 4000 грн, всупереч положенням пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, тому позов в цій частині не підлягає задоволенню.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України , судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

01.01.2025 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено електронний договір про надання споживчого кредиту №7135295, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 10 000 грн.

27.06.2025 року між ТОВ «Мілоан» та позивачем укладено договір факторингу № 01-02/16-25, за умовами якого позивача отримав право вимоги за кредитним договором № 7135295.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача становить 26 600 грн.: 10 000,00 грн. - сума кредиту, 12 600,00 грн — комісія за обслуговування кредиту та 4 000,00 грн — штраф.

За нормами ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності з положеннями ст.ст.509, 526, 1054 ЦК України особа, яка уклала кредитний договір та отримала кошти повинна виконувати його належним чином та повернути кошти у відповідності з умовами кредитного договору.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію").

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За загальними правилами доказування, визначеними статями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач у поданому відзиві позовні вимоги визнав частково, зазначив, що погоджується із заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 10 000,00 грн.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення з відповідача комісії та штрафу, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З 24 лютого 2022 року в Україні діє воєнний стан.

Законодавець звільнив позичальників від відповідальності визначеної статтею 625 ЦК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24.02.2022 р. такі нарахування підлягають списанню.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15 зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Верховний Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною (Постанова Великої Палати ВС від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Нарахована комісія не підлягає стягненню внаслідок нікчемності умови договору, що встановлює її стягнення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення штрафу в розмірі 4 000 грн. та комісії за обслуговування кредиту в розмірі 12 600 грн. задоволенню не підлягають, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором в розмірі 10 000 грн.

Оскільки позов задоволено частково, то відповідно до положень ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1000,80 грн. пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 205-207, 509, 526, 626, 634, 638, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 13, 76, 81, 82, 247, 259, 280-284 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості — задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» ( код ЄДРПОУ 37616221) заборгованість за договором про споживчий кредит № 7135295 від 01.01.2025 року в розмірі 10 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» ( код ЄДРПОУ 37616221) судові витрати в розмірі 1000,80 грн

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (бульвар Вацлава Гавела, 6 м. Київ, ідентифікаційний код 37616221).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Барабаш К.А.