Суд: Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Крадіжка
Дата: 29 жовтня 2026 р.
Справа: №191/5864/23
Суддя: Окладнікова О. І.
Справа № 191/5864/23
Провадження № 1-кп/191/440/23
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2026 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12023041390001031 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Мар`їнка Синельниківського району Дніпропетровської області, громадянина України, який має неповну середню освіту, неодружений, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
ОСОБА_4 , реалізуючи свій прямий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 р. у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 р., № 259/2022 від 18.04.2022 р., № 341/2022 від 17.05.2022 р. продовжено до 22 серпня 2022 року, № 573/2022 від 12.08.2022 р. продовжено до 21 листопада 2022 року, № 75 7/2022 від 07.11.2022 р. продовжено до 19 лютого 2023 року, № 5 8/2023 від 06.02.2023 р. продовжено до 20 травня 2023 року, № 254/2023 від 01.05.2023 р. продовжено до 18 серпня 2023 року, № 451/2023 від 26.07.2023 р., продовжено до 15.11.2023 р., №737 від 06.11.2023 р. продовжено строком на 90 діб, з корисливих мотивів та переслідуючи при цьому мету незаконного збагачення, впевнившись, що його дії носять таємний характер, 27.11.2023 р. приблизно об 11 годині 00 хвилин, шляхом вільного доступу, з дозволу власника зайшов до будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить потерпілому ОСОБА_6 , який є особою похилого віку. Після чого продовжуючи реалізовувати свій прямий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану ОСОБА_4 викрав грошові кошти у загальній сумі 4500 гривень 00 копійок.
Своїми злочинними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальний збиток на загальну суму 4500 гривень 00 копійок.
Позиція сторони обвинувачення
Прокурор у судовому засіданні обставини, зазначенні в обвинувальному акті підтримав, але зазначив, що на даний час відсутня така кваліфікуюча ознака, як повторність у діях обвинуваченого. У той же час кваліфікація кримінального правопорушення є вірною за ч.4 ст.185 КК України, а винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України є доведеною.
Відтак, прокурор просив суд визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та з урахуванням наявності пом`якшуючих та обтяжуючої обставин покарання, призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі, але вважав за можливе звільнити його від відбування покарання з іспитовим стоком 3 роки.
Позиція сторони захисту
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , не оспорюючи час, місце, спосіб, мотив і мету, форму вини за кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.4 ст.185 КК України, повністю визнав себе винним, щиро розкаявся та пояснив, що він вже не пам`ятає точної дати. Це було в с.Мар`їнка по вул.Садовій. Він знав, що там живе ОСОБА_6 . Там ще був його племінник ОСОБА_8 . Він зайшов до будинку і взяв з серванта гроші, які потім закопав у себе на городі, а коли прийшли поліцейські, то віддав викрадені гроші. Купюри були по 500 грн. Усвідомив, що так не можна робити та зробив висновки.
Захисник у судовому засіданні зазначив, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні крадіжки, розкаюється, повністю відшкодував завдані збитки, тому вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.
Позиція потерпілого
Потерпілий ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, покарання просив призначити на розсуд суду.
Щодо визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та досліджені судом докази
Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч.3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують його особу та щодо речових доказів.
Кваліфікація дій обвинуваченого за законом України про кримінальну відповідальність
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_4 , що виразились у вчинені таємного викрадення чужого майна (крадіжки) в умовах воєнного стану, суд кваліфікує за ч.4 ст.185 КК України. Вказане діяння, згідно із ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.
При кваліфікації дій ОСОБА_4 щодо вчинення даного кримінального правопорушення 27.11.2023 року, суд враховує положення ч.4 ст.32 КК України, згідно з яким повторність відсутня, якщо за раніше вчинене кримінальне правопорушення особу було звільнено від кримінальної відповідальності на підставах, установлених законом, або якщо судимість за це кримінальне правопорушення було погашено або знято, а також після відбуття покарання за вчинення кримінального проступку.
Суд не вбачає повторності кримінальних правопорушень, адже за вчинення ОСОБА_4 28.08.2023 року кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України щодо нього 10.05.2024 року було постановлено вирок, а 27.05.2025 року ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області він був звільнений від відбування покарання у зв`язку і закінченням іспитового строку.
Призначення покарання
Таким чином, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч.1 ст.337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, допитавши обвинуваченого та частково дослідивши безпосередньо в судовому засіданні письмові докази, надавши їм належну правову оцінку, відповідно до вимог ст.94 КПК України, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, враховуючи, що показання обвинуваченого дані ним безпосередньо у судовому засіданні є послідовними, відповідають іншим обставинам справи та ніким не оспорюються, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_4 у крадіжці, вчиненій в умовах воєнного стану.
При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характер діяння, форму й ступінь вини, мотиви вчинення кримінального правопорушення і дані про особу винної, яка раніше судима, характеризується посередньо.
Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є щире каяття,активне спинна розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Враховуючи вищенаведене, а також тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, відношення винного до скоєного, думку учасників судового розгляду щодо міри покарання, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції інкримінованої статті.
Однак, з урахуванням особи обвинуваченого та позиції прокурора щодо призначення покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та без реального відбування покарання, але в умовах належного контролю за його поведінкою і вважає за доцільне застосувати положення ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з покладанням обов`язків, визначених ч.1 ст.76 КК України. Звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання є можливим і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, і це буде мати для нього достатню превентивну роль.
За переконанням суду, саме така міра покарання є законною, обґрунтованою, справедливою, необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення як нею, так і іншими особами кримінальних правопорушень.
Інші питання, що вирішуються судом
У даному кримінальному провадженні відсутні документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Відносно ОСОБА_4 не обирався запобіжний захід і підстав для його обрання суд не вбачає.
Заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна не застосовувалися.
Речовий доказ – грошові кошти у загальній сумі 4500,00 грн., що були передані на зберігання потерпілому ОСОБА_6 , необхідно залишити у власності останнього.
Цивільний позов не заявлявся.
На підставі викладеного, керуючись ст. 349, 369, 373, 374, 376 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років.
На підставі статей 75 та 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю два роки, за умови, що протягом встановленого судом іспитового строку він не вчинить нового кримінального правопорушення, та виконає покладені на нього обов`язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Початок іспитового строку ОСОБА_4 відраховувати з дня ухвалення вироку суду.
Речові докази – грошові кошти у загальній сумі 4500,00 грн., що були передані на зберігання потерпілому ОСОБА_6 , залишити у власності останнього.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч.2 ст.394 Кримінального процесуального кодексу України.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua