Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №650/3877/26 — Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Суд: Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 20 жовтня 2026 р.

Справа: №650/3877/26

Суддя: Ковальчук О. В.

Справа № 650/3877/26

Провадження № 2/650/3545/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Ковальчук О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кудряшової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Олександрівка в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Великоолександрівського районного суду Херсонської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 07 березня 1997 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб Суворовським відділом реєстрації актів громадянського стану м. Херсона, про що складено актовий запис № 84. Після реєстрації шлюбу їй присвоєно прізвище чоловіка — ОСОБА_3 .

Позивачка вказує, що з 2004 року шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, оскільки між подружжям зникли взаєморозуміння, повага та почуття любові, виникли розбіжності у поглядах на сімейне життя та сімейні обов`язки.

Зазначає, що протягом понад 22 років сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, подружніх відносин не підтримують, не спілкуються. Фактичне місце проживання відповідача їй невідоме.

Спроби відновити сімейні відносини позитивного результату не дали. На переконання позивачки, подальше збереження шлюбу є неможливим та суперечить її інтересам.

Спір щодо поділу спільного майна подружжя, за твердженням позивачки, відсутній.

Посилаючись на зазначені обставини, позивачка просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 07 березня 1997 року Суворовським відділом реєстрації актів громадянського стану м. Херсона, актовий запис № 84.

Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 18 червня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився. За умови підтвердження матеріалами справи його належного повідомлення про дату, час і місце судового розгляду, відповідач причин неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За наявності зазначених процесуальних умов та відсутності заперечень позивачки проти заочного розгляду справи суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд доходить таких висновків.

Судом встановлено, що 07 березня 1997 року між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровано шлюб Суворовським відділом реєстрації актів громадянського стану м. Херсона, про що складено актовий запис № 84.

Зазначені обставини підтверджуються свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 від 07 березня 1997 року, копію якого долучено до позовної заяви.

Після державної реєстрації шлюбу позивачка змінила дошлюбне прізвище ОСОБА_5 на ОСОБА_3 .

Звертаючись до суду, позивачка наполягає на розірванні шлюбу, посилаючись на фактичне припинення сімейних відносин із 2004 року, тривале окреме проживання, відсутність спільного господарства та небажання продовжувати шлюбні відносини.

Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби та взаємодопомоги.

Згідно із ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Частиною третьою ст. 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно зі ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

За змістом наведених норм сімейного законодавства шлюб є добровільним сімейним союзом жінки та чоловіка, який ґрунтується на взаємній згоді, повазі та спільності сімейного життя.

Вирішуючи питання про розірвання шлюбу, суд повинен встановити не лише формальну наявність зареєстрованого шлюбу, а й фактичний характер взаємин подружжя, причини припинення сімейних відносин та можливість їх подальшого збереження.

При цьому принцип добровільності шлюбу передбачає право кожного з подружжя самостійно визначати своє ставлення до продовження сімейних відносин.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачка послідовно наполягає на припиненні шлюбу, зазначає про відсутність між сторонами фактичних сімейних відносин протягом тривалого часу та не виявляє наміру їх відновлювати.

Суд враховує, що сторони, за твердженням позивачки, не проживають однією сім`єю з 2004 року, спільного господарства не ведуть, подружніх відносин не підтримують та протягом понад двадцяти років не спілкуються.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, обставин, які б свідчили про збереження сімейних відносин або намір їх відновити, суду не повідомив.

Водночас сама по собі неявка відповідача та неподання ним відзиву не є безумовною підставою для задоволення позову, оскільки суд вирішує спір на підставі встановлених обставин та досліджених доказів.

Оцінюючи обставини справи у їх сукупності, суд виходить із того, що тривале фактичне припинення подружніх відносин, відсутність спільного сімейного життя та чітко висловлене волевиявлення позивачки щодо припинення шлюбу свідчать про неможливість подальшого збереження сім`ї.

Суд також враховує, що примирення подружжя відповідно до ст. 111 СК України має на меті збереження сім`ї за наявності реальних передумов для відновлення сімейних відносин.

У цій справі, з огляду на тривалість фактичного припинення подружніх відносин, відсутність спілкування між сторонами та категоричне небажання позивачки продовжувати шлюб, суд не вбачає підстав для застосування заходів примирення.

Формальне збереження шлюбу за встановлених обставин суперечило б інтересам позивачки, які мають істотне значення.

Таким чином, суд доходить висновку, що сімейні відносини між сторонами фактично припинені, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливими, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання законної сили рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно зі ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після його розірвання надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Оскільки позивачка не заявила вимоги про відновлення дошлюбного прізвища, підстав для його зміни суд не вбачає.

Щодо судових витрат суд зазначає, що відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задовольняються повністю, витрати зі сплати судового збору підлягають покладенню на відповідача у розмірі, фактично сплаченому позивачкою та підтвердженому платіжним документом.

Керуючись статтями 24, 55, 104, 105, 110–115 Сімейного кодексу України, статтями 12, 13, 76–81, 89, 141, 247, 259, 263–265, 274–279, 280–284 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 07 березня 1997 року Суворовським відділом реєстрації актів громадянського стану м. Херсона, актовий запис № 84.

Після розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище « ОСОБА_3 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі1331 гривня 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Великоолександрівським районним судом Херсонської області за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення також може бути поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачка має право оскаржити заочне рішення до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку після залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом установлених ЦПК України строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Після набрання рішенням законної сили надіслати його копію до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.В. Ковальчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua