Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №214/7659/26 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Суд: Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 28 жовтня 2026 р.

Справа: №214/7659/26

Суддя: Ткаченко А. В.

Справа № 214/7659/26

2/214/5894/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

29 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Ткаченка А.В.,

за участю: секретаря судового засідання – Фастовець Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, при заочному розгляді, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюбу між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 23.02.2013 Саксаганським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції, актовий запис №61.

Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що 23.02.2013 між нею та ОСОБА_2 був укладений шлюб, який зареєстрований Саксаганським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції, актовий запис №61. Від стосунків із відповідачем мають неповнолітню доньку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Протягом останніх років сімейне життя між сторонами поступово погіршувалося. Разом з цим, вони намагались зберегти сім`ю, однак їм це не вдалося, що призвело до остаточного припинення шлюбних відносин у серпні 2025 року. На теперішній час, сторони про живають окремо, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбні відносини. Позивачка вважає, що подальше збереження шлюбу буде суперечити інтересам кожного з подружжя.

Ухвалою суду від 21.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Сторони про свою участь в судовому засіданні не заявили, будучи повідомленими належним чином у встановленому законом порядку. Позивачка звернулася до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягала.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи усіма процесуально можливими способами, визначеними ст.128 ЦПК України, у судове засідання не з`явився без повідомлення причин, відзив на позовну заяву не подав. Клопотань про відкладення розгляду справи, надання сторонам строку на примирення на адресу суду будь-якими засобами зв`язку не подав.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, а також враховуючи належне повідомлення відповідача, її неявку до суду без поважних причин, не подання відзиву у встановлений законом строк, суд вважає за можливе ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних доказів за відсутності заперечень позивача проти заочного розгляду справи, що відповідатиме п.1 ч.4 ст.274 ЦПК України.

Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.

Дослідивши письмові докази у справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд дійшов висновку про можливість задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 23.02.2013 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений шлюб, який зареєстрований Саксаганським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №61 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 ).

Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину – доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 ).

За змістом позову, шлюбно-сімейні стосунки між подружжям припинені, спільного господарства вони не ведуть. Причини розлучення обумовлені різними поглядами на сімейне життя, відсутністю взаєморозуміння. Не маючи наміру та бажання зберегти шлюб на майбутнє, позивач просить його розірвати.

Відповідно до ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб – це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, зумовлює його добровільний характер.

Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в ст.16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в ч.1 пп. «с», «однакові права і обов`язки під час шлюбу і після його розірвання».

Згідно з ч.2 ст.104, ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду у порядку ст.110 СК України.

Як передбачено ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам хоча б одного із них, інтересам їх дітей.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11.06.2019 у справі №605/434/18, яку кореспондує п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», у випадку виявлення обставин або фактів під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення.

Суд не застосовує положення ст.111 СК України, яка є диспозитивною, оскільки в судовому засіданні зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї є неможливими, а збереження шлюбу суперечитиме їх інтересам, моральним засадам, адже позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач своїх заперечень проти його розірвання у встановлений законом строк суду не надала, клопотань про надання строку на примирення не заявляла.

Відповідно до ч.2 ст.114, ч.3 ст.115 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється в день набрання чинності рішенням суду про його розірвання. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Аналізуючи викладене, виходячи із фактичних взаємин подружжя, дійсних причин позову про розірвання шлюбу, тривалості припинення сторонами стосунків, а також того, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача, обставин, які б свідчили про можливість збереження шлюбу на майбутнє, не встановлено, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , слідує, що під час державної реєстрації шлюбу сторони не змінювали прізвища, а відтак правові підстави для їх зміни після розірвання шлюбу відсутні.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає за можливе витрати по сплаті судового збору залишити за позивачкою, у зв`язку з відповідним клопотанням з цього приводу. Інші процесуальні витрати у справі відсутні.

Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 136, 141, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 274 ч.4, 279, 280-284, 287, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , зареєстрований 23.02.2013 Саксаганським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №61 – розірвати.

Судові витрати по справі залишити за позивачем ОСОБА_4 .

Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Рішення суду є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу.

Копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб відповідно до ч.2 ст.115 СК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його ухвалення не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте судом першої інстанції за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно зі ст.285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку безпосередньо до апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Відомості про сторін:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП невідомий адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення суду складене та підписане без проголошення 29.10.2026.

Суддя А.В. Ткаченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua