Постанова від 29 жовтня 2026 р. у справі №160/11626/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 29 жовтня 2026 р.

Справа: №160/11626/26

Суддя: Коршун А.О.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/11626/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військова частина НОМЕР_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2026р. у справі № 160/11626/26

за позовом:ОСОБА_1

до: третя особа: про:Військової частини НОМЕР_1 Військова частина НОМЕР_2 визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

04.05.2026р. Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_1 , третя особа: військова частина НОМЕР_2 про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, і судом першої інстанції, після залишення позовної заяви без руху та усунення позивачем недоліків, 27.05.2026р. за цим позовом відкрито провадження у справі № 160/11626/26 та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Представник позивача – адвокат Майданник Д.Г., посилаючись в адміністративному позові на те, що відповідач протиправно не надав позивачу довідку про безпосередню участь у бойових діях в районах ведення (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності, за формою визначеною окремим Дорученням Міністра оборони України від 26.09.2025р. №5601/у, через що позивач позбавлений право отримати одноразову грошову винагороду, тому просив: - визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 у формуванні та наданні довідки про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях в районах ведення (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності, за формою визначеною окремим Дорученням Міністра оборони України від 26.09.2025р. №5601/у, необхідної для здійснення відповідних дій у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025р. №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану»; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 сформувати та надати довідку про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях в районах ведення (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності, за формою визначеною окремим Дорученням Міністра оборони України від 26.09.2025р. №5601/у необхідної для здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, передбаченою пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025р. № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2026р. у справі №160/11626/26 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково: визнано протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 у формуванні та наданні довідки про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях в районах ведення (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності, за формою визначеною окремим Дорученням Міністра оборони України від 26.09.2025р. №5601/у необхідної для здійснення відповідних дій у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025р. №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану»; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути питання щодо формування та надання ОСОБА_1 довідки про безпосередню участь у бойових діях у районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин за формою, визначеною окремим дорученням Міністра оборони України від 26.09.2025р. №5601/уд, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено .

Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 , не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, подала до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, за якою судом апеляційної інстанції 22.09.2026р. відкрито апеляційне провадження і справу №160/11626/26 призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 13.10.2026р., про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та порядок було повідомлено учасників справи.

Відповідач – Військова частина НОМЕР_1 , посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного законодавства, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 27.07.2026р. та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач та його представник правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 , є військовослужбовцем Збройних Сил України, який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 на посаді механіка взводу ударних авіаційних комплексів 1 роти ударних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем.

Позивач розпочав проходження військової служби під час дії воєнного стану в Україні, а саме 26.02.2022р. у військовій частині НОМЕР_3 за призовом під час мобілізації.

Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 11.10.2023р. позивача було звільнено з військової служби відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» за сімейними обставинами та зараховано в запас.

У подальшому, 26.10.2023р., позивач уклав контракт про проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 26.10.2023р. №35-РС, та був зарахований до списків особового складу цієї військової частини.

У період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 позивач безпосередньо брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України, зокрема, відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 18.09.2025р. №900 окП про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, позивач у періоди: з 11.11.2023р. по 26.12.2023р.; з 25.01.2024р. по 28.01.2024р.; з 04.02.2024р. по 13.02.2024р.; з 24.02.2024р. по 29.02.2024р.; з 16.03.2024р. по 02.04.2024р.; з 01.08.2024р. по 03.08.2024р.; з 05.08.2024р. по 22.09.2024р.; з 24.09.2024р. по 08.10.2024р.; з 01.12.2024р. по 04.01.2025р. брав участь у заходах із забезпечення оборони України у Донецькій області, зокрема на території Бахмутського району, Сіверської міської територіальної громади, Краматорського району, Лиманської міської територіальної громади та Іллінівської сільської територіальної громади.

Зазначена інформація підтверджується також витягами з журналу ведення бойових дій (дій) 5 зенітної ракетної батареї 2 зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 , зокрема за номенклатурою справ за 2024 рік №533/дск, де зазначено, що підрозділ виконував бойові завдання із здійснення протиповітряної оборони, а позивач, старший солдат ОСОБА_1 , залучався до виконання бойових завдань у визначених районах.

Після переведення позивача до військової частини НОМЕР_2 останньою було організовано розгляд питання щодо виплати позивачу одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025р. №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Як вбачається з листа військової частини НОМЕР_2 від 15.04.2026р. №3648, профільною комісією військової частини було розглянуто документи позивача та встановлено, що останній звернувся із рапортом щодо отримання винагороди, передбаченої постановою №153.

Під час розгляду документів військова частина НОМЕР_2 отримала інформацію від інших військових частин щодо проходження позивачем військової служби.

Так, відповідно до інформації, отриманої від військової частини НОМЕР_5 , встановлено, що у період проходження військової служби з 26.02.2022р. по 11.10.2023р. позивач, перебуваючи у віці до 25 років, брав безпосередню участь у бойових діях у районах ведення воєнних (бойових) дій загальною тривалістю 369 днів.

При цьому військовою частиною НОМЕР_5 було підтверджено, що позивач: не притягувався до кримінальної відповідальності; не притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення військових адміністративних правопорушень; не має поранень, травм, контузій чи каліцтв, отриманих під час захисту Батьківщини.

Відповідно до протоколу №10 від 31.10.2025р. профільна комісія військової частини НОМЕР_2 погодила рапорт позивача щодо виплати винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах та направила пакет документів до оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » для проведення перевірки.

Разом з тим, як зазначено у листі військової частини НОМЕР_2 , 03.01.2026р. за вих. №607/382 оперативним командуванням « ІНФОРМАЦІЯ_1 » було направлено акт попередньої перевірки законності нарахування одноразової грошової винагороди, у якому зазначено про неприйняття документів позивача через ненадання належної довідки про безпосередню участь у бойових діях за попередні місця проходження служби.

З метою усунення зазначених зауважень військова частина НОМЕР_2 08.01.2026р. за вих. №902/268 звернулася до військової частини НОМЕР_1 із запитом щодо надання необхідних документів, у тому числі довідки за формою, визначеною окремим дорученням Міністра оборони України від 26.09.2025р. №5601/уд.

У відповідь військова частина НОМЕР_1 листом від 09.01.2026р. №1148/88 повідомила, що не може надати запитувану довідку, оскільки, на її думку, позивач уклав контракт про проходження військової служби 26.10.2023р., коли йому вже виповнилося 26 років, а тому він не відповідає критеріям, визначеним постановою Кабінету Міністрів України №153.

У подальшому військова частина НОМЕР_1 листами від 10.02.2026р. №144 ОКП та від 10.03.2026р. №221/ОКП повторно повідомила про відсутність підстав для оформлення довідки, посилаючись на те, що станом на дату укладення контракту позивачу було понад 25 років.

Вважаючи протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 у формуванні та наданні довідки про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях у районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин за формою, визначеною окремим дорученням Міністра оборони України від 26.09.2025 №5601/уд, яка є необхідною для здійснення подальших дій щодо нарахування та виплати йому одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 грн, передбаченої пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», представник позивача звернувся до суду із даною позовною заявою за захистом порушеного права позивача.

Указом Президента України від 24.02.2022р. № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022р. строком на 30 діб.

В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та триває на дату розгляду даної справи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025р. № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану» (далі - Постанова № 153) вирішено погодитись з пропозицією Міністерства оборони стосовно реалізації протягом двох років з дня, що настає за днем набрання чинності цією постановою, експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану.

Пунктом 4 Постанови № 153 установлено, що: особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022р. №64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022р. №2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.

Разом з цим, постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.2025р. №942 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153», яка набула чинності 07.08.2025р., внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України, у зв`язку з чим пункт 4 доповнений абзацами такого змісту:

«виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та:

прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу».

За наслідками внесених змін законодавець усунув прогалини цього нормативного акту щодо права на виплату одноразової грошової винагороди у разі укладення контракту військовослужбовцями, які проходили строкову військову службу.

У свою чергу, відповідно до пункту 1 Порядку № 153 цей Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Держприкордонслужбі під час воєнного стану (далі - експериментальний проект) та особливості залучення під час воєнного стану на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби на посади рядового складу громадян України віком від 18 до 25 років, проходження ними військової служби, а також створення для цього відповідних умов.

Метою експериментального проекту є підвищення рівня укомплектованості особовим складом бойових військових частин (підрозділів) Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби шляхом удосконалення механізму залучення громадян України віком від 18 до 25 років до проходження військової служби за контрактом та створення додаткових мотиваційних чинників для цього.

Як визначено пунктом 2 Порядку №153 під час воєнного стану в рамках реалізації експериментального проекту на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби на посади рядового складу строком на один рік можуть бути прийняті громадяни України віком від 18 до 25 років (далі - окремі категорії громадян).

На підставі абз. 1 пункту 7 Порядку №153 контракт з громадянами України, зазначеними в пункті 2 цього Порядку, укладається строком на один рік з обов`язковою умовою безпосередньої участі таких громадян у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців протягом дії контракту.

Також, пункт 13 Порядку №153 визначає, зокрема, що однією з обов`язкових умов проходження військової служби є безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком не менше шести місяців за сукупністю протягом дії контакту.

Аналіз вище зазначених положень нормативно-правових актів свідчить, що реалізація права особи на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 грн можлива виключно за умови дотримання вимог, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №153 та Порядком №153, а саме:

- особа відноситься до рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (у тому числі Національної гвардії України),

- до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №153 (тобто до 13.02.2025р.) у віці до 25 років така особа прийнята або призвана на військову службу під час воєнного стану;

- особа проходить військову службу, тобто є діючими військовослужбовцями на дату набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №153 (13.02.2025р.);

- особа брала безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій);

- особа брала безпосередню участь у бойових діях, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності вказаною постановою, або строком менше шести місяців із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених), або менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни ;

- відсутність факту притягнення до кримінальної відповідальності, двох або більше разів притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився.

На момент призову позивача на військову службу 26.02.2022 йому виповнилося 24 роки (дата народження позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт укладення позивачем контракту з військовою частиною НОМЕР_1 26.10.2023р. у віці 26 років, не змінює факт первинного прийняття позивача на військову службу під час воєнного стану у віці до 25 років.

При цьому, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що відповідач, відмовляючи у формуванні та видачі довідки про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях в районах ведення (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності, за формою визначеною окремим Дорученням Міністра оборони України від 26.09.2025р. №5601/у, необхідної для здійснення відповідних дій у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025р. №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», обмежився лише оцінкою віку позивача на дату укладення контракту з військовою частиною НОМЕР_1 , не здійснивши належного аналізу усіх обставин проходження військової служби позивачем.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що відмова військової частини НОМЕР_1 у формуванні та наданні позивачу довідки за формою, визначеною окремим дорученням Міністра оборони України від 26.09.2025р. №5601/уд, є передчасною та такою, що прийнята без повного з`ясування всіх юридично значимих обставин.

Також, колегія суддів, враховуючи дискреційні повноваження відповідача, вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути питання щодо формування та надання ОСОБА_1 довідки про безпосередню участь у бойових діях у районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин за формою, визначеною окремим дорученням Міністра оборони України від 26.09.2025р. №5601/уд, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 27.07.2026р. в оскаржуваній частині у цій справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2026р. у справі №160/11626/26 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.

Постанову виготовлено та підписано – 30.10.2026р.

Головуючий - суддя А.О. Коршун

суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua