Постанова від 29 жовтня 2026 р. у справі №160/16721/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/16721/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Білак С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року в адміністративній справі №160/16721/25 за позовом ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_1 до Міністерства оборони України ІНФОРМАЦІЯ_1 про протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач-1), позивача-2: ОСОБА_2 (далі – позивач-2), ОСОБА_3 (далі – позивач-3), звернулись до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача-1: Міністерства оборони України (далі – відповідач-1), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач-2), в якому просили:

- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України викладене у формі виписки з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 27.12.2024 року № 46/д;

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає у не призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю (смертю) чоловіка/батька/сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”;

- зобов`язати Міністерства оборони України призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю (смертю) чоловіка/батька/сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року відмовлено у задоволені позовних вимог.

Позивачі, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернулись з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою задовольнити вимоги.

В обґрунтування скарги зазначено, зокрема, що Верховний Суд у постанові від 29 березня 2024 року по справі № 440/3321/23 визначив наступний перелік умов для призначення сім`ям загиблого військовослужбовця одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови КМУ № 168, а саме: наслідкова умова - отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), яке спричинило смерть особи; часова умова - отримання поранення (контузії, травми, каліцтва) саме в період воєнного стану; функціональна умова - отримання поранення під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії; територіальна умова - перебування безпосередньо в районах ведення (здійснення) у зазначених у пункті 3 дій, зокрема на тимчасово окупованій рф території України, на в території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора; функціонально-часова - отримання поранення у період здійснення зазначених у пункті 3 дій; наслідково-часова умова - настання смерті особи не пізніше ніж через один рік після такого поранення (контузії, травми, каліцтва).»

Так, відповідно до Протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України від 23 березня 2024 року № 1994, зазначено, що захворювання старшого солдата у відставці ОСОБА_4 розвинулось під час виконання бойового завдання в зоні бойових дій на фоні важкого мінно - вибухового поранення, що підтверджено довідкою про безпосередню участь в бойових діях від 20.04.2023, та в подальшому стало причиною смерті, зазначено, що є підстави пов`язати захворювання та причину смерті старшого солдата у відставці ОСОБА_4 із захистом Батьківщини.»

На думку позивачів наявні всі 6 умов які перелічені Верховним Судом у Постанові від 29 березня 2024 року по справі № 440/3321/23, а саме: 1) наслідкова умова - мінно-вибухове поранення отримане ОСОБА_4 06.09.2022 року під час безпосередньої участі у військових діях; 2) часова умова - смерть настала ІНФОРМАЦІЯ_6 в той час як поранення отримане 06.09.2022; 3) функціональна умова - 06.09.2022 отримав поранення під час захисту Батьківщини в районі н.п. Бригадирівка Харківської області; 4) територіальна умова - поранення отримане під час безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 в районі АДРЕСА_1 (Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 09.11.2022 № 5292; 5) функціонально-часова - поранення отримане під час безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях під час захисту Батьківщини; 6) наслідкова умова - настання смерті не пізніше ніж через 1 рік після отримання поранення.

Зазначені вище обставини свідчать, що позивачі мають право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 15 000 000,00 грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»

Також судом не враховано обставину звільнення ОСОБА_4 з лав Збройних сил України, а саме, що його непридатність до подальшої служби у зв`язку зі здоров`ям, а саме наявність захворювання, передбаченого п. «а» ст. 38 Розкладу хвороб станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402.

Тобто підставою непридатності ОСОБА_4 саме захворювання його серцево- судинної системи яке розвилось у зв`язку з отриманим пораненням та в подальшому призвело до його смерті.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , матір`ю ОСОБА_4 є ОСОБА_3 (позивач-3).

19.12.2015 виконкомом Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_5 (позивач-1)

Під час шлюбу з позивачем-1 у ОСОБА_4 від позивача-1 народився син ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_8 (далі - позивач 2), про що Першотравенським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області 19 серпня 2016 року складено відповідний актовий запис №164.

З витягу із наказу №38 від 25.02.2022 командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) вбачається, що відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», нижчепойменованих військовозобов`язаних, резервістів вважати такими, що 25 лютого 2022 року призвані військовими комісаріатами у Збройні Сили України та згідно з мобілізаційних планів, вважати призначеними на посади, зарахувати до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення, на продовольче забезпечення за нормою № 1 (каталог) з 25 лютого 2022 року. Встановити посадовий оклад за посадою, вважати такими, що з 25 лютого 2022 року справи та посаду прийняли. Виплачувати грошову надбавку за особливості проходження служби у розмірі 87,8 % від посадового окладу та окладу за військове звання з 25 лютого 2022 року. Виплачувати надбавку за вислугу років на військовій службі у розмірі 25 % посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням з 25 лютого 2022 року: старшого солдата ОСОБА_4 , старшого механіка-водія 1 парашутно-десантної роти 1 парашутно-десантного батальйону, призваного через ІНФОРМАЦІЯ_9 , вважати таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання обов`язків за посадою з посадовим окладом 3000 гривень на місяць, шпк-старший солдат, ВОС-121791Д.

Відповідно до довідки Національного військово-лікарської комісії військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» Міністерства оборони України від 07.10.2022 №1067Х відносно старшого солдата ОСОБА_4 , 1988 р.н., військова частина НОМЕР_1 , в ЗС з травня 2007 року по травень 2008 року, з лютого 2022 року (за мобілізацією), ІНФОРМАЦІЯ_10 , механік-водій, проведено медичний огляд ВЛК хірургічного профілю Національного військово-медичного клінічного центру «ГВКГ» 07.10.2022. Діагноз та постанова ВЖ про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Стан після поєднаного вогнепального осколкового поранення (06.09.2022) кінцівок: наскрізного осколкового поранення правого стегна з повним пошкодженням поверхневої стегнової артерії та вени: вогнепального осколкового поранення лівого плеча з багатоуламковим переломом плечової кістки, вогнепальних осколкових поранень пальців лівої та правої кисті з переломом III пальця на лівій кисті, ампутацією І, дистальної Фаланги III та переломом II пальців на правій кисті. Операція (06.09.20221 - ревізія судинно-нервового пучка правого стегна, реконструкція артерії «кінець в кінець» та лігування вени. За наказом МОЗ № 370 Поранення тяжкого ступеню тяжкості. Поранення, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби (довідка про обставини поранення не надана). На підставі статті 81 графи II Розкладі хвороб, графи___ТДВ___.

09.11.2022 військовою частиною НОМЕР_1 видано довідку №5292 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) відносно ст. солдата ОСОБА_4 , 1988 р.н., про те, що 06.09.2022 одержав МВТ; вогнепальне осколкове наскрізне поранення лівого передпліччя та плеча з багатоуламковим переломом діафізу лівої плечової кістки на рівні середньої третини з дефектом кісткової тканини. Сліпі та дотичні множинні поранення лівої кісті з переломом діафізу проксимальної фаланги III пальця та пошкодженням сухожилків згіначів ІІ, ІІІ, ІV пальців лівої кисті. Сліпе поранення м`яких тканин правого передпліччя. Сліпі та наскрізні множинні поранення правої кисті з травматичним відчленуванням І пальця на рівні головки І п`ястної кістки, травматичний відчленуванням III пальця на рівні середньої фаланги правої кисті. Крайовим переломом онови дістальної фаланги II пальця. Сліпе поранення правого стегна з повним пошкодженням та помірним діастазом поверхневої стегнової артерії та вени. Сліпе поранення м`яких тканин правої гомілки з наявністю сторонніх тіл, Посттравматичний правосторонній гемопневмоторакс. Лівосторонній пневмоторакс. Травматичний шок ІІ ст. За обставин: безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 в районі АДРЕСА_1 (Харківська обл.). Не під впливом наркотичного та алкогольного сп`яніння, та був в засобах індивідуального захисту ( бронежилет, шолом кулезахисний).

Відповідно до довідки Національного військово-лікарської комісії військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» Міністерства оборони України від 22.12.2022 року №543т відносно старшого солдата ОСОБА_4 , 1988 р.н., військова частина НОМЕР_1 , в ЗС з лютого 2022 року (за мобілізацією),

ІНФОРМАЦІЯ_10 , старший механік-водій, проведено медичний огляд ВЛК травматологічного профілю Національного військово-медичного клінічного центру «ГВКГ» 22.12.2022. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва: Стан після демонтажу АЗФ (18.10.2022), відкритої репозиції, встановлення ПЧКДО лівого плеча на основі стержнів, остеотомії проксимального кінця лівої плечової кістки 05.12.20221 з приводу вогнепального застарілого багатоуламкового перелому (06.09.2022) діафізу лівої плечової кістки у середній третині зі зміщенням уламків та дефектом кістки до 9 см. За наказом МОЗ № 370 від 04.07.2007 - Поранення тяжкого ступеня. Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини (довідка про обставини поранення від 09.11.2022 №5292, видана командиром військової частини НОМЕР_1 ). На підставі статті 81 графи II Розкладу хвороб, графи __ТДВ__ потребує відпустки за станом здоров`я на 30 (тридцять) календарних днів.

Відповідно до довідки Національної військово-лікарської комісії військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» Міністерства оборони України від 08.02.2023 року №2516 відносно солдата ОСОБА_4 , 1988 р.н., НОМЕР_1 , у ЗС 2007-2008, 2014-2015, з лютого 2022 року; ІНФОРМАЦІЯ_11 , стрілець, проведено медичний огляд у гарнізонній військово-лікарській комісії НВМКЦ «ГВКГ», 08.02.2023. Діагноз та постанова військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) після вогнепального перелому (06.09.2022) з її кістковим дефектом. Поранення, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби (довідка про обставини поранення не надана). На підставі статті 81 графи II Розкладу хвороб, графи __ТДВ__ потребує відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів. За наказом МОЗ від 04.07.2007 №370 – поранення тяжке.

Після тривалого лікування свідоцтвом про хворобу №419 від 31.03.2023 зареєстрованим Центральною військово-лікарською комісією Збройних сил України 12.04.2023 за №1984/16 на підставі статті 38-а графи II Розкладу хвороб визнано ОСОБА_4 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, поранення отримане 06.09.2022 визнано таким що пов`язане з захистом Батьківщини.

20.04.2023 військовою частиною НОМЕР_1 видано старшому солдату ОСОБА_4 довідку №4478 про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України про те, що він дійсно в період з 27.02.2022 по 05.03.2022, з 24.03.2022 по 06.08.2022, з 14.08.2022 по 06.09.2022 брав (брала) участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Підстава: витяги із наказів командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.02.2022 №40, від 07.03.2022 №46, від 25.03.2022 №60, від 08.08.2022 №156, від 15.08.2022 №161, від 07.09.2022 №178.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 11.05.2023 № 105-РС звільнено ОСОБА_4 з військової служби відповідно до пункту 2 частини 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 11.05.2023 № 95 у зв`язку з звільненням з військової служби відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 11.05.2023 № 105-РС ОСОБА_4 визнано таким, що справи та посаду здав 11.05.2023, та знято з котлового забезпечення з 11.05.2023.

Направленням ІНФОРМАЦІЯ_12 від 01.08.2023 №1505 демобілізований ОСОБА_4 направлений до Васильківського міжрайонного МСЕК для встановлення відсотка та причинного зв`язку втрати працездатності, або встановлення інвалідності від поранення, пов`язаного з захистом Батьківщини.

03.09.2023 настала смерть ОСОБА_4 під час його перебування за адресою свого проживання АДРЕСА_2 .

04.09.2023 судово-медичним експертом складено лікарське свідоцтво про смерть №572. З даного лікарського свідоцтва про смерть вбачається, що хвороба (патологічні стани), що призвела до смерті: а) гостра серцево-судинна недостатність, б) атеросклеротична серцево-судинна хвороба, так описана.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 06.09.2023, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідно до висновку експерта №572 від 15.09.2023 смерть ОСОБА_4 настала від хронічної ішемічної хвороби серця, яка протікала з явищами коронарокардіосклерозу та ускладнилася гострою серцево-судинною недостатністю.

Згідно з протоколом засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України від 23.03.2024 №1994 встановлено, що захворювання, яке призвело до смерті та причина смерті пов`язана із захистом Батьківщини.

ІНФОРМАЦІЯ_13 мати померлого сина ОСОБА_3 , дружина померлого ОСОБА_1 відносно себе та як законний представник неповнолітнього сина ОСОБА_2 звернулись до керівника ІНФОРМАЦІЯ_14 із заявами та переліком документів, в яких просили виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку із загибеллю (смертю) ІНФОРМАЦІЯ_6 солдата ОСОБА_4 .

Позивачі звернулись до Міністерства оборони України з заявами про призначення їм одноразової грошової допомоги з підстав передбачених пп. 1 п. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» а саме смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Означені заяви зареєстровані ІНФОРМАЦІЯ_15 01.07.2024.

23.07.2024 ІНФОРМАЦІЯ_15 складено висновок за №7/22054/18, в якому зазначено, зокрема, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", подається висновок щодо можливості призначення одноразової грошової допомоги членам сім`ї, батькам або утриманцям військовослужбовця ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після такого поранення та травми. На підставі поданих документів члени сім`ї, батьки, утриманці, а саме: 1. мати ОСОБА_3 . 1964 р.н. (заява направлена за наполяганням). 2. дружина ОСОБА_1 , 1986 р.н. (заява направлена за наполяганням). 3. син ОСОБА_2 , 2016 р.н. (заява направлена за наполяганням) не мають право на одержання рівними частками зазначеної грошової допомоги. Зазначені особи не відносяться до осіб, яким частка одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" не розподіляється (громадяни Російської Федерації або Республіки Білорусь та особи, які постійно проживають на територіях цих країн, особи, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору). Встановлено осіб, які звернулися за отриманням одноразової грошової допомоги, передбаченою пунктом 2 Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", та не надали в повному обсязі документи, що підтверджують їх право на виплату. Зазначені особи не встановлені. Отримано інформацію щодо осіб (про яких відомо особам, які вже звернулися / осіб, місце знаходження яких невідоме / безвісти відсутніх / осіб, щодо яких справи знаходяться в судах або які звернулися до суду), та які не звернулися за отриманням одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану": 1. батько ОСОБА_6 . 1960 р. н., надав нотаріально засвідчену відмову від ОГД сепії ПТГ. № 892487 від 11.06.2024, зареєстрована в реєстрі № 1117. Додаток: 1. Доповідь про результати проведеної роботи щодо встановлення повного кола осіб, які можуть звернутися за ОГД - 1 арк. 2. Завірена копія свідоцтва про смерть військовослужбовця- 1 арк. 3. Завірена копія витягу з наказу про виключення військовослужбовця зі списків особового складу у зв`язку з загибеллю - 1 арк. 4. Завірена копія грошового атестату - 1 арк. 5. Заяви про виплату ОГД- 3 арк. 6. Згоди на обробку та поширення персональних даних - 2 арк. 7. Нотаріально засвідчена заява про відмову від ОГД батька ОСОБА_6 - 1 арк. 8. Завірена копія витягу з протоколу ВЛК - 1 арк.

Відповідно до п. 5 витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 27.12.2024 №46/д, ОСОБА_3 , 1964 р.н., ОСОБА_1 , 1986 р.н., яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - матері, дружини та сина померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого 11.05.2023 у період дії воєнного стану, старшого солдата ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_16 ), на підставі свідоцтва про смерть НОМЕР_2 від 06.09.2023 та витягу ВЛК від 23.03.2024 № 1994, які звернулися із заявами про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”. Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 06.09.2023 року, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . Як вбачається в наказі командира військової частини НОМЕР_1 від 11.05.2023 за № 95, старший солдат ОСОБА_4 був ЗВІЛЬНЕНИЙ наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 11.05.2023 № 105-РС у відставку за підпунктом “б” (за станом здоров`я – на підставі висновку (постанови) військово – лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку) пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”. Згаданим наказом старшого солдата ОСОБА_4 виключено зі списків особового складу частини та знято з усіх видів забезпечення з 11.05.2023 року. Відтак, старший солдат ОСОБА_4 помер після звільнення з військової служби. Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” (в редакції, чинній на момент смерті військовослужбовця) (далі - Постанова № 168) установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-12 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”. У пунктах 1-12 Постанови № 168 зазначено таких осіб: “військовослужбовці Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора…”. Частиною 9 статті 1 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” визначено, що військовослужбовці – це особи, які проходять військову службу. З огляду на викладене, ОСОБА_4 на дату смерті не мав правового статусу військовослужбовця, оскільки був звільнений з військової служби 11.05.2023. У разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби, одноразова грошова допомога призначається відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975 (далі – Постанова № 975). Оскільки смерть старшого солдата ОСОБА_4 настала після його звільнення з військової служби (протягом року після звільнення), право на отримання одноразової грошової допомоги визначається відповідно до статті 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та Постанови №975.

Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.01.2025 за №7/11517/19 на адресу начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 повідомлено про те, що Міністром оборони України затверджені протоколи засідання Комісії Міністерства оборони України стосовно призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Так, розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про повернення на доопрацювання документів для призначення одноразової грошової допомоги гр. ОСОБА_3 матері померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 у період дії воєнного стану старшого солдата ОСОБА_4 (протокол № 46/д від 07.01.2025). Начальнику П`ятого відділу м. Першотравенськ ІНФОРМАЦІЯ_12 слід забезпечити надання гр. ОСОБА_3 супровідного листа ІНФОРМАЦІЯ_17 та виписки з протоколу засідання Комісії під особистий підпис про отримання. Додаток: виписка з протоколу від 07.01.2025 № 46/д - другому адресату.

Відповідно до листа заступника начальника Головного управління соціальної підтримки від 17.06.2025 №37325/с, у Головному управлінні соціальної підтримки (далі – Головне управління) за дорученням Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України (далі – Департамент) опрацьовано ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 у справі № 160/16721/25 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в особі представника адвоката Кравцова Вадима Віталійовича до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Інформовано про те, що оскільки комплекти документів для розгляду питання щодо призначення одноразової грошової допомоги надсилаються до Департаменту з ОТЦКСП через систему електронного документообігу, скановані в один файл формату PDF, на який накладається кваліфікований електронний підпис, надати належним чином завірені копії документів на підставі яких прийнято рішення (про які зазначено в ухвалі) не є можливим. Водночас, на виконання означеної ухвали суду в межах повноважень надсилаються наявні в Головному управлінні копії документів, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_17 для розгляду питання щодо призначення одноразової грошової допомоги членам сім`ї померлого ОСОБА_4 , а також прийняте за результатом їх розгляду рішення.

Вважаючи рішення Міністерства оборони України викладене у формі виписки з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 27.12.2024 № 46/д безпідставним та протиправним, позивачі звернулись до суду із даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

За змістом частини 5 статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Частиною 1 статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 16 червня 2026 року у справі №620/10029/24, вирішуючи питання права на одноразову грошову допомогу в розмірі 15 000 000 грн за пунктом 2 Постанови № 168 у подібних правовідносинах, наголосила, що особливе значення для цієї категорії спорів має редакція нормативно-правового акта, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, з урахуванням моменту виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги, зокрема дати смерті військовослужбовця.

З огляду на зазначену позицію Верховного Суду щодо застосування редакції нормативно-правового акта, чинної на момент виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги, колегія суддів доходить висновку, що у спірній ситуації слід застосовувати спеціальні норми права, які були чинними на дату смерті ОСОБА_4 – 03.09.2023.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі – Закон № 2232-ХІІ).

Згідно статті 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII), виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі – Закон № 2011-ХІІ).

Так, Закон № 2011-XII відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до норм статті 1 Закону № 2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 1 статті 16 Закону № 2011-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби;

3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві;

Відповідно до пункту 1 статті 16-1 Закону № 2011-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що Законом визначено виключний перелік осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги.

Підпунктом «а» частини 1 статті 16-2 Закону № 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;

500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону;

Отже, одноразова грошова допомога є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується, зокрема, членам сім`ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби.

Пунктом 3 статті 16-2 Закону № 2011-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.

Суд враховує, що абзац 2 частини 3 статті 16-2 Закону № 2011-XII викладено в новій редакції згідно із Законом України від 16 липня 2025 року № 4546-IX «Про внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо окремих питань виплати одноразової грошової допомоги» (далі – Закон № 4546-IX), положення якого відповідно до розділу II «Прикінцеві положення» застосовуються з 24 лютого 2022 року. Однак ці положення не змінюють необхідності встановлення передбачених законом умов для призначення одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн у кожному випадку смерті військовослужбовця, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби.

Зазначеною нормою встановлено, що розмір одноразової грошової допомоги, яка виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби, у тому числі під час перебування в полоні (крім випадків добровільної здачі в полон), становить 15 000 000 грн.

Водночас предметом спору у цій справі є правомірність рішення МО України від 27.12.2024 № 46/д щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) особи 03.09.2023, тобто рішення, прийнятого до набрання чинності Законом № 4546-IX. Тому оцінка законності оскарженого рішення здійснюється з урахуванням правового регулювання, чинного на момент його прийняття, правових підстав позову та виняткового характеру зазначеної грошової допомоги.

На виконання вимог Закону № 2011-XII постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Практика Верховного Суду стосовно застосування цього Порядку сформована, зокрема, у постановах від 27 травня 2021 року у справі № 520/9807/2020, від 24 червня 2021 року у справі № 120/1985/20-а, від 18 травня 2022 року у справі № 500/423/19, від 18 травня 2022 року у справі № 500/423/19, від 25 липня 2022 року у справі № 380/6447/20 та від 18 березня 2024 року у справі № 120/13997/21-а.

Цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності; у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

За пунктом 4 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних із проходженням військової служби;

3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть); у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).

Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.

Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.

Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Отже, Закон № 2011-XII та Порядок № 975 є нормативно-правовими актами, що регулюють призначення і виплату одноразової грошової допомоги членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, у тому числі у випадках смерті, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби.

При цьому, у зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації, на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року прийняв постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Пунктом 1 Постанови № 168 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), розмір додаткової винагороди може бути збільшений відповідно до умов та розмірів, визначених Міністерством внутрішніх справ, але не більше ніж до 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.

Згідно з пунктом 2 Постанови № 168 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пунктах 1-1-2 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.

Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

Державні органи, які зазначені у пунктах 1-1-2 цієї постанови, мають право отримувати інформацію з державних реєстрів щодо осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги.

Виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється також сім`ям осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом перерахування коштів уповноваженим органом на рахунок в установі банку державного сектору, зазначеного одержувачем у заяві.

Якщо сім`я загиблої особи одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими актами законодавства, здійснюється одна з таких виплат за її вибором.

Аналіз змісту пункту 2 Постанови № 168 свідчить про те, що Кабінет Міністрів України установив дві самостійні альтернативні підстави для виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн:

- загибель особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, зокрема, військовослужбовця, у період дії воєнного стану;

- смерть військовослужбовця внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2026 року справа №440/7290/25 тощо.

Такий висновок узгоджується зі змістом та структурою пункту 2 Постанови №168. Якщо абзац перший цього пункту встановлює право на виплату у разі загибелі особи у період дії воєнного стану, то абзац шостий окремо передбачає випадки смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого за визначених законодавцем обставин.

Юридично значущим є не лише безпосередня причина смерті, зазначена у медичних документах, а насамперед встановлений належними та допустимими доказами причинний зв`язок між смертю військовослужбовця та пораненням, контузією, травмою чи каліцтвом, отриманими за обставин, визначених абзацом шостим пункту 2 Постанови №168. Тому слід розмежовувати випадки, коли захворювання виступає самостійною причиною смерті, та випадки, коли смерть перебуває у прямому причинному зв`язку з документально підтвердженим пораненням, контузією, травмою чи каліцтвом, отриманими під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони.

Наведене тлумачення узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 16 червня 2026 року у справі №620/10029/24, та відповідає принципу правової визначеності як складовій принципу верховенства права. Як зазначив Суд справедливості Європейського Союзу, принцип правової визначеності вимагає, щоб норми права були чіткими, точними та щоб їх застосування було передбачуваним для осіб, на яких вони поширюються, особливо коли такі норми визначають умови реалізації прав або можуть спричиняти правові наслідки для учасників відповідних правовідносин («Hungary v European Parliament and Council of the European Union», C-156/21, ECLI:EU:C:2022:97, п. 223). За змістом зазначеного рішення особи повинні мати можливість однозначно встановити обсяг своїх прав та обов`язків, а законодавче регулювання не може створювати невизначеності щодо умов реалізації відповідних прав.

У зв`язку із цим, треба відокремлювати випадки, коли захворювання є самостійною причиною смерті військовослужбовця, від випадків, коли смерть перебуває у прямому причинному зв`язку з документально підтвердженим пораненням, контузією, травмою чи каліцтвом, отриманими у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони.

Отже, формальний зміст абзаців 1 та 6 пункту 2 Постанови № 168 вказує на те, що Кабінет Міністрів України установив виплату одноразової грошової допомоги в однаковому розмірі 15 000 000 грн при настанні одного і того ж наслідку – смерті особи, але залежно від її причин (загибель або в результаті поранення (контузії, травми, каліцтва)).

Такий підхід відповідає цільовому характеру підвищеної одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн, яка є винятковою соціальною гарантією воєнного часу та має застосовуватися лише за умов, прямо визначених законодавцем. Її розширене застосування без належної правової підстави призводило б до необґрунтованого навантаження на Державний бюджет України, у тому числі на видатки, пов`язані із забезпеченням обороноздатності держави.

При цьому пункт 2 Постанови № 168 (у редакції, чинній на 03 вересня 2023 року), прямо не передбачав, що смерть військовослужбовця внаслідок захворювання є самостійною підставою для виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн саме за абзацом 6 цього пункту, якщо не встановлено, що така смерть настала внаслідок поранення, контузії, травми чи каліцтва.

Водночас такий висновок не означає, що смерть військовослужбовця від захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби або із захистом Батьківщини, не породжує права членів його сім`ї на соціальний захист. Така смерть може бути підставою для призначення одноразової грошової допомоги за Законом № 2011-XII та Порядком № 975, якщо встановлено передбачені цими нормативно-правовими актами умови.

Аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що останні свідчать про збереження диференційованого підходу до правового регулювання виплати одноразової грошової допомоги залежно від характеру обставин, за яких настала смерть військовослужбовця. Разом із тим положення пункту 3 статті 16-2 Закону №2011-XII спрямовані насамперед на визначення розміру відповідної виплати та самі по собі не встановлюють вичерпних умов виникнення права на її отримання.

Аналогічний підхід викладений Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у постанові від 16 червня 2026 року (справа №620/10029/24), в якому суд дійшов висновку, що такі законодавчі зміни не змінюють необхідності встановлення передбачених законом умов виникнення права на відповідний вид соціального забезпечення.

Судова палата виходила з того, що положення пункту 3 статті 16-2 Закону №2011-XII визначають розмір одноразової грошової допомоги, тоді як питання щодо наявності права на таку допомогу та умов його реалізації повинні вирішуватися з урахуванням усієї системи нормативного регулювання, зокрема положень статті 16 Закону №2011-XII, Порядку №975 та Постанови №168.

У зазначеній постанові Судова палата також наголосила, що законодавче визначення розміру одноразової грошової допомоги у сумі 15 000 000 грн саме по собі не означає автоматичного виникнення права на таку виплату в кожному випадку смерті військовослужбовця під час проходження військової служби та не усуває необхідності встановлення тих юридичних фактів і обставин, з якими законодавство пов`язує виникнення права на відповідний вид соціального забезпечення.

Інше тлумачення фактично призводило б до ототожнення підстав виникнення права на одноразову грошову допомогу з визначенням її розміру, хоча зазначені елементи механізму правового регулювання соціального забезпечення врегульовані різними нормами законодавства та мають самостійне юридичне значення.

Смерть військовослужбовця внаслідок захворювання не виключає можливості призначення одноразової грошової допомоги, якщо за медичними документами встановлено, що така смерть, незалежно від безпосереднього клінічного механізму її настання, перебуває у причинному зв`язку з пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими за обставин, визначених пунктом 2 Постанови КМУ № 168

Верховний Суд виклав правовий підхід про те, що визначальним для застосування абзацу шостого пункту 2 Постанови КМУ №168 є не сам факт встановлення військово-лікарською комісією зв`язку захворювання, яке призвело до смерті військовослужбовця, із захистом Батьківщини, а наявність належними та допустимими доказами підтвердженого причинного зв`язку між смертю військовослужбовця та пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими за обставин, пов`язаних із захистом Батьківщини, виконанням обов`язків військової служби та безпосередньою участю у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, визначених зазначеною нормою.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 21 липня 2026 року у справі №420/20374/24. У пунктах 40-50 цієї постанови Суд розмежував смерть унаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, та смерть, яка перебуває у прямому причинному зв`язку з пораненням, контузією, травмою чи каліцтвом, і, пославшись на постанову Судової палати у справі №620/10029/24, відхилив застосування попередніх висновків у справах №600/548/23-а та №380/9868/23. Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 31 серпня 2026 року справа №500/270/25.

У постановах від 06 липня 2026 року у справі №160/4500/25 та від 30 липня 2026 року у справі №240/11064/24 Верховний Суд наголосив на необхідності встановлення у кожній конкретній справі всіх юридично значущих обставин, з якими пункт 2 постанови КМУ №168 пов`язує виникнення права на одноразову грошову допомогу у підвищеному розмірі, зазначивши водночас, що відсутність підстав для застосування цієї норми не означає заперечення права членів сім`ї військовослужбовця на одноразову грошову допомогу як вид державної соціальної гарантії загалом.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 30 липня 2026 року у справі №240/11064/24, від 02 вересня 2026 року у справі № 240/14783/25, від 15 вересня 2026 року у справі №560/5126/25.

Так, первинні медичні документи та матеріали справи містять інформацію про те, що 06.09.2022 року ст. солдат ОСОБА_4 , 1988 р.н. одержав: МВТ. Вогнепальне осколкове наскрізне поранення лівого передпліччя та плеча з багатоуламковим переломом діафізу лівої плечової кістки на рівні середньої третини з дефектом кісткової тканини. Сліпі та дотичні множинні поранення лівої кісті з переломом діафізу проксимальної фаланги III пальця та пошкодженням сухожилків згіначів ІІ, ІІІ, ІV пальців лівої кисті. Сліпе поранення м`яких тканин правого передпліччя. Сліпі та наскрізні множинні поранення правої кисті з травматичним відчленуванням І пальця на рівні головки І п`ястної кістки, травматичний відчленуванням III пальця на рівні середньої фаланги правої кисті. Крайовим переломом онови дістальної фаланги II пальця. Сліпе поранення правого стегна з повним пошкодженням та помірним діастазом поверхневої стегнової артерії та вени. Сліпе поранення м`яких тканин правої гомілки з наявністю сторонніх тіл, Посттравматичний правосторонній гемопневмоторакс. Лівосторонній пневмоторакс. Травматичний шок ІІ ст. За обставин: безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 в районі АДРЕСА_1 . Не під впливом наркотичного та алкогольного сп`яніння, та був в засобах індивідуального захисту (бронежилет, шолом кулезахисний).

У наказі командира військової частини НОМЕР_1 від 11.05.2023 за № 95 зазначено, що старший солдат ОСОБА_4 був звільнений наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 11.05.2023 № 105-РС у відставку за підпунктом “б” (за станом здоров`я – на підставі висновку (постанови) військово – лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку) пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”.

Наказом старшого солдата ОСОБА_4 виключено зі списків особового складу частини та знято з усіх видів забезпечення з 11.05.2023.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 06.09.2023, 03.09.2023 настала смерть ОСОБА_4 під час його перебування за адресою свого проживання АДРЕСА_2 .

04.09.2023 судово-медичним експертом складено лікарське свідоцтво про смерть №572. З даного лікарського свідоцтва про смерть вбачається, що хвороба (патологічні стани), що призвела до смерті: а) гостра серцево-судинна недостатність, б) атеросклеротична серцево-судинна хвороба, так описана.

Відповідно до висновку експерта №572 від 15.09.2023 смерть ОСОБА_4 настала від хронічної ішемічної хвороби серця, яка протікала з явищами коронарокардіосклерозу та ускладнилася гострою серцево-судинною недостатністю.

Згідно з протоколом засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України від 23.03.2024 року №1994 встановлено, що захворювання, яке призвело до смерті та причина смерті пов`язана із захистом Батьківщини.

Відтак, старший солдат ОСОБА_4 помер після звільнення з військової служби, причиною смерті стало хронічна ішемічна хвороби серця, яка протікала з явищами коронарокардіосклерозу та ускладнилася гострою серцево-судинною недостатністю.

Колегія суддів зазначає, що саме по собі встановлення зв`язку захворювання та причини смерті із захистом Батьківщини не означає, що така смерть є загибеллю у розумінні абзацу першого пункту 2 Постанови № 168. За чинного законодавства поняття «загибель» має самостійне юридичне значення і не охоплює кожен випадок смерті військовослужбовця в період дії воєнного стану чи при виконанні обов`язків військової служби.

Наведений висновок ВЛК підтверджує причинний зв`язок захворювання ОСОБА_4 з проходженням військової служби, однак сам по собі не свідчить про наявність передбачених пунктом 2 Постанови № 168 умов для виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн.

Крім того, зі змісту Протоколу від 23 березня 2024 року № 1994 вбачається, що захворювання, яке стало причиною смерті солдата у відставці ОСОБА_4 виникло внаслідок мінно - вибухового поранення під час виконання бойового завдання.

Смерть особи настала внаслідок захворювання, яке визнано пов`язаним із захистом Батьківщини, тоді як обставини отримання ним поранення, контузії, травми чи каліцтва та причинний зв`язок між такими ушкодженнями і смертю не встановлювалися та матеріалами справи не підтверджуються.

Отже, застосовуючи до спірних правовідносин висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 16.06.2026 у справі № 620/10029/24, колегія суддів вважає, що встановлені у справі обставини підтверджують зв`язок захворювання, яке призвело до смерті ОСОБА_4 , із захистом Батьківщини, проте не підтверджують наявності тих юридичних фактів, з якими пункт 2 Постанови № 168 пов`язує виникнення права на одноразову грошову допомогу у розмірі 15 000 000 грн.

Водночас члени сім`ї померлого військовослужбовця мають право на отримання соціальних гарантій та одноразової грошової допомоги у порядку та розмірах, визначених Законом № 2011-XII і Порядком № 975, а також, за наявності передбачених законом підстав, на реалізацію гарантій, запроваджених подальшими змінами до Закону № 2011-XII.

З огляду на викладене, у відповідача були наявні підстави для відмови позивачці у призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 Постанови КМУ № 168.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального права - неправильним.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.

Керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року в адміністративній справі №160/16721/25 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року в адміністративній справі №160/16721/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення, відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.В. Чабаненко

суддя С.В. Сафронова

суддя С.В. Білак