Постанова від 29 жовтня 2026 р. у справі №160/27153/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/27153/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року (суддя М.М. Бухтіярова)

у справі № 160/27153/25

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:

-визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про визнання позивача непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку, відповідно до інформації, які міститься у тимчасовому посвідченні № НОМЕР_1 (Форма 3) від 30.10.2008;

-зобов`язати відповідача внести відомості про визнання позивача непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відповідно до інформації, які міститься у тимчасовому посвідченні № НОМЕР_1 (Форма 3) від 30.10.2008.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.10.2008 військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за станом здоров`я по гр. І ст. 22в № 2.94, 207/99. 30.03.2025 позивач дізнався, що знову перебуває на військовому обліку. На переконання позивача, дії відповідача щодо поновлення виключених осіб на військовому обліку є протиправними. Задля захисту прав представником позивача неодноразово направлялись відповідачу адвокатські запити щодо підстав поновлення позивача на військовому обліку. Однак, відповіді від відповідача не отримано.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 від 30.10.2008, позивач прийнятий на тимчасовий облік запасу Збройних Сил України за ВОС №999; обмежено придатний у воєнний час; з 03.10.2008 знятий з військового обліку.

Посилаючись на затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, суд зазначив, що у разі виявлення розбіжностей у військово-облікових документах з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, така особа повинна звернутися до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку із відповідною заявою та всіма необхідними документами, або у паперовій формі або в електронній формі. Виходячи з матеріалів справи, суд встановив, що позивач не виконав свій обов`язок та на виконання вимог статті 22 Закону №3543-ХІІ не оновив свої персональні дані, до яких відносяться і відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку. Суд вказав, що в матеріалах справи відсутні докази щодо забезпечення позивачем актуалізації своїх персональних даних. Відповідно до відомостей з тимчасового посвідчення, позивач не оновлював свої персональні дані з 03.10.2008. Стосовно доводів позивача про те, що відповідачем неправомірно внесені відомості до Реєстру щодо його придатності до військової служби, суд зазначив, що відповідно до Порядку №932 відомості щодо позивача внесені до Реєстру військовозобов`язаних в автоматизованому режимі та позивача поновлено на військовому обліку. При цьому, зважаючи на встановлений Законом №3543-ХІІ обов`язок оновлення своїх персональних даних, на обізнаність позивача щодо перебування на військовому обліку (позивач такі обставини пов`язує з протоколом про адміністративне затримання від 30.03.2025 №035077), а також на те, що його персональні дані, які відображені ТЦК та СП в Реєстрі, не відповідають даним, які відображені в тимчасовому посвідченні, позивач із заявою про внесення відповідних змін в Реєстрі в порядку пункту 4 Порядку №559 не звертався.

За встановлених у справі обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про непридатність до військової служби та про виключення позивача з військового обліку на підставі даних тимчасового посвідчення. В той же час суд звернув увагу, що позивач за наявності обставин, передбачених ч.6 ст. 37 Закону №2232-XI, щодо виключення з військового обліку, не позбавлений права звернутись до відповідача із відповідною заявою, надавши всі необхідні документи.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач, через свого представника, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Виклавши обставини, покладені в основу позову, скаржник зазначає, що судом наведено норми матеріального права, які були прийняті та почали діяти у період введення воєнного стану на території України після 24.02.2022, тобто до правовідносин, які склалися до цього періоду, а саме: з 2008 року, судом застосовано та протлумачено норми, які на період виникнення правовідносин щодо визнання особи непридатною у мирний час та обмежено придатною у воєнний час, не існували та не могли бути передбачені представниками відповідача. Скаржник вказує, що не підлягає військовому обліку особа, яка була виключена з такого обліку за такої підстави: була визнана непридатною до військової служби за станом здоров`я відповідно до висновку ВЛК. У позивача міститься запис у Тимчасовому посвідченні саме про те, що він не підлягає військовому обліку, а отже в рамках законодавчих норм був з нього саме виключеним, а не знятим, як вказано на штампі. Також скаржник зауважує, що враховуючи приписи Наказу Міністерства оборони України від 21.11.2017 №610 та постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559, тимчасове посвідчення позивача вважається дійсним до видачі позивачу військово-облікового документа нового зразка. Таким чином, позивач мав обґрунтовані сподівання, що отримавши тимчасове посвідчення № № НОМЕР_1 (Форма 3) від 30.10.2008 з приміткою не підлягає військовому обліку, він не є військовозобов`язаним, а за наявності чинного тимчасового посвідчення № № НОМЕР_1 (Форма 3) від 30.10.2008, у відповідача були відсутні підстави для взяття позивача на військовий облік.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідно до тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 від 30.10.2008, позивач взятий на тимчасовий облік запасу Збройних Сил України за ВОС №999; обмежено придатний у воєнний час; з 03.10.2008 знятий з військового обліку. У тимчасовому посвідчення міститься інформація, що позивач «не підлягає військовому обліку згідно наказу МОУ №342- 2006 р., п. 5 пп. 2.3.4.».

Тимчасове посвідчення, як в ньому вказано, видане до отримання бланків військового квитка та дійсне до 30.06.2009.

В той же час за отриманою позивачем інформацією він перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_3 , має статус - підлягає призову на військову службу під час мобілізації.

29.04.2025 адвокатом Полєшко Е.П., яка діє в інтересах позивача, направлено до ІНФОРМАЦІЯ_4 адвокатський запит, у якому представник просила надати інформацію та копії документів, на підставі яких позивача взято на військовий облік.

29.05.2025 адвокатом Полєшко Е.П. було повторно направлено до ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_5 адвокатський запит аналогічного змісту.

Листом №195/1/2331 на запит від 29.05.2025 ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомлено, що відповідно до облікових даних ІНФОРМАЦІЯ_7 військовозобов`язаний ОСОБА_1 призовною комісією Бабушкінського району м. Дніпропетровськ 03.10.2008 визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час за гр. 1 ст. 22в розкладу хвороб відповідно до наказу МОУ № 2 від 04.01.1994 «Про затвердження Положення про військо-лікарську експертизу в Збройних силах України. 03.10.2008 року ОСОБА_1 був взятий на облік військовозобов`язаних та знятий з обліку відповідно до Наказу МОУ від 09.06.2006 № 342. Наказ МОУ № 342 втратив чинність, а відомості у тимчасовому посвідченні на дату події вже не актуальні. Наказом МОУ № 24 від 15.01.2015 були внесені зміни до Настанови з військового обліку в Збройних Силах України, затвердженої Наказом МОУ № 35 від 22.01.2002, яким було поновлено на військовому обліку громадян, які раніше були визнані непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час, а також відмінили положення про зняття з військового обліку громадян, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби.

Листом від 05.07.2025 за вих.№2024 ІНФОРМАЦІЯ_3 на повторний адвокатський запит повідомлено, що предметом адвокатського запиту можуть бути конкретні інформація та/або документи, які необхідні адвокату для надання правничої допомоги, а не вся інформація та всі документи, що стосуються клієнта, та наявні у розпорядника.

02.06.2025 позивач особисто направив заяву до ІНФОРМАЦІЯ_7 , яку отримано 04.06.2025, що підтверджується трекінгом відправлень АТ «Укрпошта», в якій просив з урахуванням відомостей наявних у них в особовій справі та відповідної відмітки, зробленої в його тимчасовому посвідченні про те, що він не підлягає військовому обліку просив виключити його з військового обліку та внести відповідні дані в реєстр «Оберіг» та видалити персональні дані з інформаційних ресурсів Національної поліції, які були внесені на підставі звернення ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Позивач вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі інформації в тимчасовому квитку № НОМЕР_1 , звернувся до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16 березня 2016 року № 1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Відповідно до статті 3 Закону № 1951-VIII основними засадами ведення Реєстру є:

1) обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.

Оформлення документів військового обліку громадян України здійснюється з використанням засобів Реєстру.

Згідно ч.8, 9 ст.5 цього Закону органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Частиною 1 статті 6 Закону № 1951-VIII передбачено, що до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно ст.9 Закону № 1951-VIII військовозобов`язаний має право звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Приписи ст. 1 Закону № 2232-XII передбачають, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

В спірному випадку спір виник з приводу невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про визнання позивача непридатним до військової служби та про виключення позивача з військового обліку відповідно до інформації, яка міститься у тимчасовому посвідченні № НОМЕР_1 від 30.10.2008.

Як правильно з`ясував суд першої інстанції, згідно записам в тимчасовому посвідченні № НОМЕР_1 від 30.10.2008 позивач прийнятий на тимчасовий облік запасу Збройних Сил України за ВОС №999; обмежено придатний у воєнний час; з 03.10.2008 знятий з військового обліку. Також міститься запис, що позивач «не підлягає військовому обліку згідно наказу МОУ №342- 2006 р., п. 5 пп. 2.3.4.».

За даними ІНФОРМАЦІЯ_7 військовозобов`язаний ОСОБА_1 призовною комісією АДРЕСА_1 03.10.2008 визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час за гр. 1 ст. 22в розкладу хвороб відповідно до наказу МОУ № 2 від 04.01.1994 «Про затвердження Положення про військо-лікарську експертизу в Збройних силах України. 03.10.2008 ОСОБА_1 взятий на облік військовозобов`язаних та знятий з обліку відповідно до Наказу МОУ від 09.06.2006 № 342.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, позивачем не спростовано, що 03.10.2008 позивач визнаний не придатним до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час. Тобто непридатність позивача до військової служби має місце лише у мирний час, а тому немає підстав для висновку про повну непридатність позивача до військової служби.

За правилами ч.5 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII (в редакції станом на 03.10.2008) зняттю з військового обліку призовників та військовозобов`язаних у військових комісаріатах підлягають громадяни України: з військового обліку військовозобов`язаних:

які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання;

які після проходження строкової військової служби прийняті на військову службу до інших військових формувань або на службу в органи внутрішніх справ, податкової міліції;

які вибули на строк більше трьох місяців за межі України;

в інших випадках за рішенням Міністерства оборони України.

Згідно ч.6 ст.37 Закону № 2232-ХІІ (в редакції станом на 03.10.2008) виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України, які:

1) призвані чи прийняті на військову службу або направлені для проходження альтернативної (невійськової) служби;

2) проходять військову службу (навчання) у вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів;

3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;

4) досягли граничного віку перебування в запасі;

5) припинили громадянство України;

6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;

7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;

8) не отримали до 40-річного віку військово-облікової або спорідненої з нею спеціальності;

9) померли.

Отже, законодавець у ст. 37 Закону №2232-XII виокремив поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку».

При цьому відповідно до вказаних правових норм в контексті спірних відносин суд апеляційної інстанції зауважує, що виключенню з військового обліку підлягали громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

В даному випадку наявні у справі докази свідчать, що позивач визнаний обмежено придатним у воєнний час за гр. 1 ст. 22в розкладу хвороб відповідно до наказу МОУ № 2 від 04.01.1994 «Про затвердження Положення про військо-лікарську експертизу в Збройних силах України, що не є підставою для виключення з військового обліку на підставі п.3 ч.6 ст.37 Закону № 2232-ХІІ, оскільки не є тотожним визнанню військово-лікарською комісією непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Наявність інформації у тимчасовому посвідченні № НОМЕР_1 від 30.10.2008, що позивач з 03.10.2008 знятий з військового обліку, не підлягає військовому обліку згідно наказу МОУ №342- 2006 р., п. 5 пп. 2.3.4 в повній мірі відповідає положенням ч.5 ст. 37 щодо зняття з військового обліку військовозобов`язаних за рішенням Міністерства оборони України.

Суд апеляційної інстанції враховує, що Верховний Суд у постанові від 21.05.2025 у справі № 280/2880/24, аналізуючи приписи Закону № 2232-XII, дійшов висновку, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних.

До того ж згідно приписів ч.6 ст. 37 Закону №2232-XII (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Указаний перелік підстав для виключення з військового обліку є вичерпним.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що на час внесення записів у тимчасове посвідчення № НОМЕР_1 від 30.10.2008 порядок медичного огляду визначався Положенням про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України № 2 від 04.01.1994. Цим наказом затверджено Розклад хвороб, станів і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби у Збройних Силах України.

Наказ Міністра оборони України № 2 від 04.01.1994 втратив чинність 28.11.2008 на підставі наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України».

Відповідно до п. 3.3 глави 3 положення №402 особи, звільнені з військової служби, визнані непридатними до військової служби, можуть повторно оглядатися ВЛК районних, міських ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку після обов`язкового обстеження у спеціалізованих закладах охорони здоров`я з метою підтвердження або зміни встановленого діагнозу. Лікар - член ВЛК районного, міського ТЦК та СП формує електронне направлення в ЕСОЗ для проведення додаткових обстежень. Медичний огляд цієї категорії громадян проводиться за графою II додатка 1 до цього Положення, а тих, які мають офіцерські звання,- за графою III додатка 1 до цього Положення.

Крім того, 04.05.2024 набрав чинності Закон України №3621-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» якого установлено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев`яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

За встановлених у справі обставин та правового регулювання спірних відносин, суд апеляційної інстанції вважає відсутніми підстави для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про визнання позивача непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку відповідно до інформації, яка міститься у тимчасовому посвідченні № НОМЕР_1 (Форма 3) від 30.10.2008.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що матеріали справи також не містять чинної постанови ВЛК, яка б свідчила про непридатність позивача до військової служби. Отже, існування підстав для виключення з військового обліку військовозобов`язаних у позивача станом на час виникнення спірних правовідносин, матеріалами справи не підтверджено.

Підсумовуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року у справі № 160/27153/25 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко

суддя А.В. Суховаров