Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №587/4484/26 — Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/4484/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2026 року суддя Сумського районного суду Сумської області Вортоломей І. Г., розглянувши адміністративну справу, що надійшла від Управління патрульної поліції в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, військовий квиток НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2

за ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №779309 від 23 вересня 2026 року – 23 вересня 2026 року о 14 год. 07 хв. на 4 км автошляху Суми-Старе Село, Сумського району, ОСОБА_1 керував автомобілем FORD MONDEO, державний номерний знак НОМЕР_3 , не маючи права керування транспортними засобами. Правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив вимоги п. 2.1а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена за ч. 5 ст. 126 КУпАП України.

Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №779356 від 23 вересня 2026 року – 23 вересня 2026 року о 14 год. 07 хв. на 4 км автошляху Суми-Старе Село, Сумського району, ОСОБА_1 керував автомобілем FORD MONDEO, державний номерний знак НОМЕР_3 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в установленому законодавством порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена за ч. 1 ст. 130 КУпАП України.

Провадження з розгляду вищезазначених протоколів про адміністративні правопорушення постановою Сумського районного суду Сумської області від 29 жовтня 2026 року об`єднано в одне провадження та присвоєно єдиний номер справи №587/4484/26 провадження №3/587/2142/26.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про місце, дату та час повідомлявся належним чином, заяв чи клопотань від нього не надходило.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до частини 2 статті 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 126, 130 КУпАП, участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є не обов`язковою.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вимогами ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суддя приходить до таких висновків.

За частиною 1 статті 130 КУпАП до адміністративної відповідальності, зокрема, може бути притягнута особа, яка керувала транспортним засобом та відмовилась від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За вказане правопорушення передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Диспозиція вказаної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки учасників дорожнього руху, в тому числі осіб, які керують транспортними засобами, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, та кореспондується в цьому конкретному випадку з вимогами п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10 жовтня 2001 року №1306, відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння.

Порядок оформлення матеріалів у справах про адміністративні правопорушення та проведення огляду водіїв на стан сп`яніння врегульований, крім норм КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року (надалі - Порядок №1103); Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року (надалі - Інструкція №1395); Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (надалі - Інструкція №1452/735).

Відповідно до Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

У п. 6 розділу X Інструкції №1395 вказано, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Водій в усякому випадку не мав права ігнорувати вимоги п. 2.5 ПДР, так як «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29 червня 2007 року у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (OHalloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02).

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №779356 від 23 вересня 2026 року, який за змістом відповідають вимогам статті 256 КУпАП і сумнівів не викликають, містять всі обставини, які утворюють об`єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, довідкою Сумського РУП ГУНП в Сумській області про надання інформації щодо вчинення адміністративного правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом року до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не притягувався, притягувався за ч. 2 ст. 126 КУпАП 23 вересня 2026 року. Відповідно до облікових даних Національної автоматизованої інформаційної системи МВС України документ «посвідчення водія» відсутній, направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.

При огляді диску з відеозаписом вчиненого правопорушення, доданого до матеріалів справи, встановлено, що 23 вересня 2026 року працівниками поліції було зупинено транспортний засіб FORD MONDEO, державний номерний знак НОМЕР_3 , за кермом якого перебував ОСОБА_1 , виявлено в нього ознаки наркотичного сп`ягніння. Відеозаписом зафіксовано, що на пропозицію пройти обстеження на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився.

За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З урахуванням наведеного суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді адміністративного штрафу в дохід держави з позбавленням права керування транспортним засобом.

Що стосується протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 779309 від 23 вересня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, то суд зазначає таке.

Згідно з ч. 5 ст. 126 КУпАП повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, полягає в повторному протягом року вчиненні порушень, передбачених частинами другою -четвертою цієї статті, а саме керування транспортним засобом особою, яка немає права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка немає права керування таким транспортним засобом, керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, та керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.

Відповідно до вимог ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.

З долученої до матеріалів справи довідки Сумського РУП ГУНП в Сумській області вбачається, що ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП 23 вересня 2026 року, що підтверджується копією постанови ЕНА № 7930857 від 23 вересня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Відповідно до облікових даних Національної автоматизованої інформаційної системи МВС України документ «посвідчення водія» відсутній.

Проте, на переконання суду, зазначені докази не є належними та достатніми доказами вчинення особою адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП, виходячи з такого.

Суд наголошує, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути визнаний належним доказом у вказаній справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви у суду.

Суд зауважує, що для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 5 ст. 126 КУпАП, необхідно встановити факт керування особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, і що таке керування є повторним протягом року.

Така кваліфікуюча ознака як повторність доводиться наявністю діючої постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом без права керування (ч. 2 ст. 126 КУпАП), за яке протягом одного року її вже було піддано адміністративному стягненню.

Положення КУпАП не містять норми, яка б визначала, що слід розуміти під поняттям «повторне вчинення адміністративного правопорушення».

У той же час, зі змісту ст. 35 КУпАП вбачається, що під поняттям «повторне вчинення адміністративного правопорушення» слід розуміти повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Крім того, п. 3 Розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року №1395, визначено, що "повторність правопорушення" - це повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 3 ст. 130 КУпАП).

З наведеного вбачається, що для наявності такої кваліфікуючої ознаки, визначеної ч. 5 ст. 126 КУпАП, як повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, особу вже має бути піддано адміністративному стягнення за вчинення однорідного правопорушення (у вказаному випадку адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, за яке винесено постанову 23 вересня 2026 року).

Відповідно до ст. 289 КУпАП на постанову по справі про адміністративне правопорушення протягом десяти днів з дня винесення постанови може бути подано скаргу, а згідно з ч. 1 ст. 291 КУпАП постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Зі змісту інформаційної довідки інспектора поліції вбачається, що 23 вересня 2026 року відносно ОСОБА_1 працівником поліції було винесено постанову серії ЕНА № 7930857 за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

У свою чергу на час складення протоколу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП вказана постанова поліцейського ще не набрала законної сили.

Тобто факт повторного керування ОСОБА_1 транспортним засобом, який не мав права керування таким транспортним засобом, не підтверджений, оскільки постанова серії ЕНА №7930857 від 23 вересня 2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП не набрала законної сили на момент вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а тому кваліфікуюча ознака за вказаною частиною статті як повторність у цьому випадку відсутня.

Інших доказів, які б підтверджували обставини, викладені в протоколі, суду не надано.

Відповідно до практики ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю є кримінальними, мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції (справа «Лучанінова проти України»).

У рішеннях «Малофєєва проти росії» та «Карелін проти Росії» Європейський суд з прав людини зауважив, що формулювання правопорушення, викладене у фабулі постанови про адміністративне правопорушення, слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведена не судом, а перед судом у змагальному процесі.

Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, відсутні належні та допустимі докази, на підставі яких у визначеному законом порядку, поза розумним сумнівом можливо встановити наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, суть якого викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, та винність ОСОБА_1 у його вчиненні, а відтак провадження відносно останнього підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 40-1, ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130, 283 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок за такими реквізитами: Отримувач платежу: ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106 Код отримувача: 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код бюджетної класифікації: 22030106 Призначення платежу: «Судовий збір за рішенням суду у справі (№ справи).

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом десяти днів з дня її винесення.

На підставі ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати накладеного штрафу впродовж 15 днів з моменту отримання постанови, у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Суддя І. Г. Вортоломей