Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: застосування адміністративного арешту коштів та/або майна
Дата: 29 жовтня 2026 р.
Справа: №280/6067/25
Суддя: Добродняк І.Ю.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
30 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 280/6067/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року
у справі № 280/6067/25
за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІДРАВЛІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ»
про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходиться в банку, платника податків, який має податковий борг,-
ВСТАНОВИВ:
Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІДРАВЛІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ», в якому просило накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІДРАВЛІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ», що знаходяться в наступних банківських установах:
в АТ «ПУМБ» (МФО банку 334851, банківський рахунок № НОМЕР_1 , валюта рахунку: українська гривня);
в Запорізькому РУ АТ КБ «ПРИВАТБАНК» м.Запоріжжя (МФО банку 313399, банківський рахунок № НОМЕР_2 , валюта рахунку: українська гривня);
в Запорізькому РУ АТ КБ «ПРИВАТБАНК» м.Запоріжжя (МФО банку 313399, банківський рахунок № НОМЕР_3 , валюта рахунку: українська гривня);
в Казначействі України (МФО банку 899998, рахунок № НОМЕР_4 , валюта рахунку: українська гривня).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 411482,02 грн, що відповідно до пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України є підставою для накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, оскільки підтверджується відсутність у відповідача майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що до матеріалів справи додано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, згідно якої у ТОВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІДРАВЛІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ» відсутнє нерухоме майно. Водночас, суд зауважив, що контролюючим органом не доведено належними та допустимими доказами відсутності у відповідача будь-якого іншого майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг/яке може бути джерелом погашення податкового боргу, відмінного від нерухомого майна. Суд вказав, що контролюючим органом не надано доказів вчинення дій щодо опису майна платника податків у податкову заставу тощо та його відсутності.
За встановлених у справі обставин суд дійшов висновку про відсутність доказів на підтвердження вказаних у підпункті 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України обставин, достатніх для задоволення позову.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Скаржник вказує, що станом на день подання позову у відповідача був наявний податковий борг; наполягає на тому, що матеріалами справи підтверджено наявність підстав для накладення арешту згідно пп. 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, а отже позов підлягає задоволенню.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, основним видом економічної діяльності відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІДРАВЛІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ» (код ЄДРПОУ 44280288) є неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90).
Станом на день звернення до суду з цим позовом за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 411482,02 грн.
На адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення надіслана податкова вимога форми «Ю» №0004150-1305-0801 від 17.07.2024, однак повернута до податкового органу з незалежних від контролюючого органу причин.
Вважаючи наявними підстави для накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІДРАВЛІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ», що знаходяться в банківських установах, контролюючий орган звернувся із позовом до суду.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Арешт коштів на рахунку/електронному гаманці платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Відповідно до пп.20.1.33 п. 20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Отже, приписи підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлюють одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Контролюючим органом до матеріалів справи подано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, згідно якої у ТОВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІДРАВЛІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ» відсутнє нерухоме майно, лист ГУ Держпродспоживслужби в Запорізький області, згідно якому за відповідачем не зареєстрована сільськогосподарська та дорожньо-будівельна техніка, лист ТСЦ МВС №2341 регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізьких областях ГСЦ МВС, згідно якому транспортні засоби за відповідачем не зареєстровані.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що відсутність/недостатність майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, та яке може бути джерелом погашення податкового боргу, як підстава для звернення до суду із позовом згідно пп. 20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України має бути доведена не лише наявністю інформації з державних реєстрів, а й передбаченими законодавчо способами, оскільки можливим є наявність у платника податків достатнього для погашення податкового боргу майна, яке може бути джерелом погашення такого боргу, але інформація про яке в реєстрах відсутня.
Подібний висновок вказано Верховним Судом у постанові від 31.05.2022 у справі № 360/2588/20.
Положеннями пунктів статті 88 ПК України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Пунктом 89.2 ст.89 ПК України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно. У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.
Пунктом 89.3 ст.89 ПК України визначено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Як правильно встановив суд першої інстанції, контролюючим органом не зазначається про факт опису майна відповідача у податкову заставу, акт опису майна згідно ст.89 ПК України до матеріалів справи не подано.
Відтак, суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем не надано достатніх та беззаперечних доказів відсутності/недостатності у відповідача майна для погашення податкового боргу, а отже суд першої інстанції правильно дійшов висновку про відсутність доказів на підтвердження вказаних у підпункті 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України обставин, достатніх для задоволення позову.
Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив правильне рішення про відмову у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року у справі № 280/6067/25 – залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко
суддя А.В. Суховаров
Оригінал: reyestr.court.gov.ua