Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №160/28429/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 серпня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/28429/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Національної поліції України

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року (головуючий суддя Ніколайчук С.В..)

у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідача Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , 01.10.2025 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Національної поліції України, просив:

-визнати дії Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108578), щодо не включення до довідки № 29/5-100 від 20.02.2024 «про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», видану на ім`я полковника поліції ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) усіх складових, встановленого йому грошового забезпечення протиправними;

- зобов`язати Національну поліцію України (код ЄДРПОУ 40108578) видати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку «про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» про грошове забезпечення полковника поліції ОСОБА_1 з внесенням повної інформації щодо видів та сум грошового забезпечення за період з січня 2022 по грудень 2023 включно, зазначивши відомості про суми щомісячних додаткових видів грошового забезпечення: специфічні умови служби, доплата за науковий ступінь, премії встановлені розміри та види грошового забезпечення, полковника поліції ОСОБА_1 , які були встановлені в ГУНП Полтавської області у період з квітня 2022 по листопад 2022 включно, та відомості про розміри та види грошового забезпечення встановлені у рішеннях суду: від 06.05.2025 у справі № 160/16618/24 та від 19.02.2024 у справі № 160/24396/23 за період з листопада 2022 по грудень 2023 включно;

- зобов`язати Національну поліцію України (код ЄДРПОУ 40108578), суму грошового забезпечення за один місяць, встановлену полковнику поліції ОСОБА_1 згідно з рішенням суду від 19.02.2024 у справі № 160/24396/23 у сумі 66067,20 грн., з наступними складовими грошового забезпечення: доплати за вчене звання 10% - 760 грн., надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції (100%)- 14500 грн., премії 112% - 36307,20 грн., зазначити у довідці «про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» про грошове забезпечення полковника поліції ОСОБА_1 - в графі грудень 2023, шляхом складання з сумами по відповідним видам грошового забезпечення, додавши їх до зазначених у рішенні суду від 06.05.2025 у справі № 160/16618/24 - надбавки за специфічні умови проходження служби (100%) - 15000,00грн.; доплати за науковий ступінь (10%) - 760,00грн.; премії (130%) - 39988,00грн.

В обґрунтування позову зазначено, що позивачу встановлено довічне пенсійне грошове забезпечення. Однак у довідці, що надана відповідачем до пенсійного фонду сума грошового забезпечення занижена на 100 відсотків. Факт правомірності отримання мною належного грошового забезпечення досліджений судами з винесенням рішень, що набрали законної сили. Відповідач допустив порушення прав та інтересів позивача, тому звернувся з цим позовом до суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Національної поліції України щодо не включення до довідки №29/5-100 від 20.02.2024 «про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виданої на ім`я полковника поліції ОСОБА_1 , усіх складових грошового забезпечення, які були встановлені ОСОБА_1 .

Зобов`язано Національну поліцію України видати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії для призначення пенсії ОСОБА_1 із зазначенням повної інформації про види та суми грошового забезпечення за період з січня 2022 року по грудень 2023 року, із включенням: надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції; доплати за науковий ступінь; премії та інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням розмірів грошового забезпечення, встановлених рішеннями суду від 19.02.2024 у справі №160/24396/23 та від 06.05.2025 у справі №160/16618/24.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Національної поліції України документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2026 року № 160/28429/25 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначають, що, Національна поліція України вважає рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 у справі № 160/28429/25 незаконним, таким, що ухвалено без належного правового обґрунтування, з порушенням норм матеріального права, висновки суду не мають логічного, законного підґрунтя, суперечать обставинам справи, що в сукупності є підставою для скасування оскаржуваного рішення першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Позивач ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу Національної поліції України та просить залишити її без задоволення, а Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року у справі №160/28429/25 залишити без змін

Згідно статті 309 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Враховуючи, що у період з 20.07.2026 до 21.08.2026 колегія суддів у складі Дурасової Ю.В, Божко Л.А., Лукманової О.М. перебувала у черговій щорічній відпустці, тому постанова у цій справі приймається в перші дні після виходу колегії суддів з чергової відпустки.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач проходив службу в органах Національної поліції України та після звільнення зі служби отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

20.02.2024 року Національною поліцією України видано позивачеві довідку №29/5-100 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення для призначення пенсії ОСОБА_1 .

Разом з тим у зазначеній довідці не відображені всі складові грошового забезпечення позивача, зокрема:

надбавка за специфічні умови проходження служби; доплата за науковий ступінь; премії.

Рішеннями судів від 19.02.2024 у справі №160/24396/23 та від 06.05.2025 у справі №160/16618/24 встановлено відповідні складові грошового забезпечення позивача.

Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо не включення до довідки від 20.02.2024 року № 29/5-100 усіх складових грошового забезпечення.

Суд першої інстанції позов задовольнив частково.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Правовідносини, що виникли між сторонами у цій справі, регулюються положеннями Конституції України, Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Закону України «Про Національну поліцію», Кодексу адміністративного судочинства України, а також підзаконними нормативно-правовими актами, які визначають порядок формування довідок про грошове забезпечення для обчислення пенсій.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, до складу якого входять:

посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням;

процентна надбавка за вислугу років; щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

премії.

Отже, законодавець прямо передбачив, що щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії є складовими грошового забезпечення, яке враховується при обчисленні пенсії.

Статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процитована норма статті 43 Закону міститься в розділі V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій.

При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №826/3858/18.

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону.

При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

11 листопада 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №988, яка набрала чинності 02 грудня 2015 року.

Вказаною постановою КМУ №988 затверджено схеми окладів за спеціальним званням поліцейських, схеми посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання та схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3 - 10.

Відповідно до положень пункту 4 постанови № 988 надано право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення:

1) установлювати, зокрема надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби. Установлення зазначеної надбавки Голові Національної поліції та заступникам Голови здійснюється з дозволу Прем`єр-міністра України або Першого віце-прем`єр-міністра України, Віце-прем`єр-міністра України за погодженням з Міністром внутрішніх справ;

2) здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.

Ураховуючи наведене, Кабінет Міністрів України цією постановою делегував своє право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції, зокрема, установлювати надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби, а також здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення.

Відповідно до статті 94 Закону України «Про Національну поліцію», постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року №260 затверджено Порядок та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (Порядок №260).

Пунктом 3 Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять:

1) посадовий оклад;

2) оклад за спеціальним званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер);

4) премії;

5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно зі статтею 63 зазначеного Закону, у разі зміни розміру грошового забезпечення відповідних категорій осіб проводиться перерахунок раніше призначених пенсій.

Порядок такого перерахунку передбачає, що орган, в якому особа проходила службу, зобов`язаний видати довідку про грошове забезпечення, яка є підставою для проведення перерахунку пенсії органами Пенсійного фонду України.

Таким чином, саме достовірність і повнота довідки про грошове забезпечення безпосередньо впливає на розмір пенсійного забезпечення особи.

Суд першої інстанції зазначив, що довідка про грошове забезпечення не є дискреційним рішенням органу, а є обов`язковим документом, який повинен відображати фактичний розмір грошового забезпечення особи.

Орган, який видає довідку, не має права довільно виключати із неї складові грошового забезпечення, якщо такі складові передбачені законодавством та були встановлені особі.

Матеріалами справи підтверджується, що рішеннями суду від 19.02.2024 у справі №160/24396/23 та від 06.05.2025 у справі №160/16618/24 визначено складові грошового забезпечення позивача. Зазначені судові рішення набрали законної сили.

Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України.

Крім того, згідно з частиною 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для всіх органів державної влади.

Отже, відповідач при формуванні довідки про грошове забезпечення був зобов`язаний врахувати обставини, встановлені судовими рішеннями.

Невиконання зазначеного обов`язку свідчить про порушення відповідачем вимог законодавства та принципу обов`язковості судових рішень.

Суд першої інстанції критично оцінив доводи відповідача про те, що довідка була сформована на підставі наявних документів.

Сам по собі факт відсутності певних документів не звільняє відповідача від обов`язку виконувати судові рішення та норми законодавства.

Крім того, відповідач як суб`єкт владних повноважень відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинен довести правомірність своїх дій.

Однак відповідачем не надано належних доказів, які б підтверджували правомірність невключення відповідних складових грошового забезпечення до довідки.

Відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсії обчислюються з урахуванням:

посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням;

надбавки за вислугу років;

інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення;

премій.

Згідно з положеннями законодавства орган, в якому особа проходила службу, зобов`язаний видати довідку про грошове забезпечення, яка повинна містити повну інформацію про всі складові грошового забезпечення.

В силу статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання.

Згідно частини 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, відповідач був зобов`язаний врахувати складові грошового забезпечення, встановлені рішеннями судів, які набули законної сили.

Невключення таких складових до довідки про грошове забезпечення призводить до заниження розміру пенсії позивача, що свідчить про порушення його прав.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може і ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавча встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу і верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Водночас суд зазначає, що визначення конкретних арифметичних показників та формування довідки належить до повноважень відповідача, тому суд не може підміняти собою відповідний орган.

Разом з тим, пунктом 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про зобов`язання відповідача суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача прийняти (вчинити) певні дії, і це прямо вбачається з пункту 4 частини 1 статті 5 та пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

З практики Європейського суду з прав людини слідує таке:

в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права.

Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади.

У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Таким чином, належним способом захисту порушеного права є визнання дій відповідача протиправними та зобов`язання його видати нову довідку з урахуванням усіх складових грошового забезпечення та направити її до пенсійного органу для перерахунку пенсії позивача.

Матеріали справи містять копії:

довідки №29/5-100 від 20.02.2024 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії для призначення пенсії;

судових рішень у справах №160/24396/23 та №160/16618/24;

матеріали пенсійної справи позивача, що надані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області;

довідки та інформацію щодо розміру грошового забезпечення позивача, надані органами Національної поліції України.

Оцінюючи зазначені докази в їх сукупності, суд апеляційної інстанції бере до уваги, що довідка №29/5-100 від 20.02.2024, яка була видана відповідачем, не містить повної інформації про всі складові грошового забезпечення позивача, зокрема щодо:

надбавки за специфічні умови проходження служби;

доплати за науковий ступінь;

премій.

При цьому з рішень суду від 19.02.2024 у справі №160/24396/23 та від 06.05.2025 у справі №160/16618/24, які набрали законної сили, вбачається, що зазначені складові грошового забезпечення були встановлені позивачу та підлягають врахуванню.

Зазначені судові рішення мають преюдиційне значення для цієї справи, оскільки відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили, не доказуються повторно при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи.

Таким чином, обставини щодо розміру та складових грошового забезпечення позивача вже встановлені судом та не підлягають повторному доказуванню.

Суд апеляційної інстанції критично оцінює доводи відповідача щодо правомірності формування довідки без урахування відповідних складових грошового забезпечення, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували правові підстави для невключення таких складових до довідки.

Натомість надані позивачем докази у своїй сукупності є належними, допустимими, достовірними та достатніми для висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у відповідній частині.

Виходячи з того, що в частині відмови у задоволенні позову рішення суду першої інстанції не оскаржувалося, то в цій частині апеляційний перегляд не здійснювався.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову.

Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача спростовуються доводами, викладеними позивачем та нормами законодавства, що регулює дані правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст. 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Національної поліції України – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головуючий - суддя Ю.В. Дурасова

суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова