Суд: Зарічний районний суд м. Сум
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 29 жовтня 2026 р.
Справа: №591/4452/26
Суддя: Зеря Ю. О.
Справа № 591/4452/26
Провадження № 2-а/591/97/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 жовтня 2026 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми в складі головуючого судді Зері Ю.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу
за адміністративним позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 в особі представника Бондаренко Євгенії Петрівни,
до відповідачів: 1) ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ,
2) ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2
про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
установив:
22.04.2026 до Зарічного районного суду м. Суми надійшов адміністративний позов про скасування постанови про адміністративне правопорушення, у якому представник позивача просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № Х 12/24-86 від 14.12.2024, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Також у позові викладено клопотання про поновлення строку на звернення до суду.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуваною постановою від 14.12.2024 № 12/24-86 позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено штраф 17 000 грн за неявку до ТЦК та СП за повісткою для уточнення даних та проходження ВЛК. Представник позивача вважає постанову незаконною, оскільки позивач має тяжке психічне захворювання, рішенням суду визнаний недієздатним, над ним встановлено опіку. Позивач перебуває у стані, за якого не здатний усвідомлювати свої дії або керувати ними, що виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності (статті 20, 247 КУпАП). Про наявність постанови опікуну стало відомо з Єдиного реєстру боржників після накладення арешту на банківський рахунок, на який надходить пенсія по інвалідності недієздатної особи, що стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 27.04.2026 задоволено клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду та поновлено строк на подання позову, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Перший відповідач відзиву на позов не подав, що суд розцінює як визнання позову.
Другий відповідач подав відзив на позовну заяву, у задоволенні позову просив відмовити повністю. У відзиві зазначено, що позивач перебуває на військовому обліку з 2006 року, а оскаржувана постанова винесена у зв`язку з неявкою за викликом для проходження ВЛК та уточнення даних. Відповідач зазначає, що матеріали щодо виключення з військового обліку або заяви про недієздатність до ТЦК та СП не надходили, а процедура встановлення опіки, на думку відповідача, потребує актуалізації, тому посадові особи діяли в межах повноважень.
Заяв про розгляд справи з повідомленням сторін та проведенням судового засідання до суду не надходило.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням наявні у справі докази, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
Згідно з рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 23.10.2013 (справа № 583/2685/13-ц), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано недієздатним та встановлено над ним опіку.
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності внаслідок загального захворювання безтерміново зі стійкою втратою працездатності.
Відповідно до виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 1416 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останньому встановлений діагноз: шизофренія, параноїдна форма, епізодичний тип перебігу зі стабільним ефектом.
14.12.2024 о 14 год 30 хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 було встановлено факт порушення громадянином ОСОБА_1 під час особливого періоду під час дії правового режиму воєнного стану законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в частині неявки до ІНФОРМАЦІЯ_1 по повістці (розпорядженню) звернення в поліцію 26.09.2024 року для уточнення персональних даних, звірки даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, проходження військово-лікарської комісії та визначення призначення без поважних причин, визначених Переліком поважних причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов`язаного чи резервіста для призову на збори, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 № 673. Зазначене вище є порушенням абзацу першого частини першої та абзацу другого частини третьої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та кваліфікується як вчинення правопорушення передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
Доказів направлення постанови позивачу не надано.
Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів направлення постанови з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, у суду відсутні підстави вважати, що оскаржувана постанова отримана опікуном позивача раніше аніж зазначено у позові, тим більше що питання поновлення позивачеві строку на звернення до суду вирішено при відкритті провадження у справі.
Позивач, не погодившись з постановою по справі про адміністративне правопорушення, оскаржив її у судовому порядку.
У суду відсутні підстави вважати оскаржувану постанову неправомірною з огляду на наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
Частина третя статті 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до статті 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з вимогами статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану (статті 20 КУпАП)
Статтею 17 КУпАП передбачено, що особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.
Згідно пункту 3 частини першої статі 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку неосудності особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність.
Як встановлено у ході розгляду справи, позивач страждає на тяжке психічне захворювання, відповідно до рішення суду визнаний недієздатним та над ним встановлено опіку та призначено опікуна. Водночас відповідач, всупереч наведеним вище вимогам закону, будучи необізнаним про наявність у позивача психічного розладу, не врахував зазначені обставини.
Оцінюючи викладені обставини, суд вважає, що оскаржувана постанова відповідача прийнята поспішно і без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, а тому суд відповідно до вимог пункту 1 статті 247, статті 293 КУпАП скасовує вказану постанову і закриває провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 72, 77, 139, 229, 241-246, 262, 286, 295, 297 КАС України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до відповідачів: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення № Х 12/24-86 від 14.12.2024 у справі про адміністративне правопорушення, за якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 17000 грн за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Суддя Ю.О. Зеря
Оригінал: reyestr.court.gov.ua