Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: проходження служби, з них
Дата: 26 жовтня 2026 р.
Справа: №160/26882/26
Суддя: Шлай А.В.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
27 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/26882/26
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Баранник Н.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2026 р. (суддя Рябчук О.С.) в адміністративній справі №160/26882/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся 31 серпня 2026 р. до суду з позовною заявою, в якій просив суд:
- визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_3 військової частини НОМЕР_1 у реалізації права ОСОБА_1 на отримання грошової компенсації вартості не отриманого речового майна;
- визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_2 у реалізації права ОСОБА_1 на отримання грошової компенсації вартості не отриманого речового майна;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 військової частини НОМЕР_1 встановити відповідно до норм речового забезпечення перелік речового майна, яке належало ОСОБА_1 до видачі за період проходження військової служби за призовом під час мобілізації та фактично ним отримане не було;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 встановити відповідно до норм речового забезпечення перелік речового майна, яке належало ОСОБА_1 до видачі за період проходження військової служби за призовом під час мобілізації та фактично ним отримане не було;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 військової частини НОМЕР_1 оформити та надати довідку про вартість речового майна, що належало до видачі ОСОБА_1 та не було ним отримане, відповідно до Порядку №178;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 оформити та надати довідку про вартість речового майна, що належало до видачі ОСОБА_1 та не було ним отримане, відповідно до Порядку №178;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 військової частини НОМЕР_1 внести зміни до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.09.2025 року №219 де зазначити інформацію (відомості) щодо нарахування та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за час проходження мною військової служби по мобілізації;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації вартості не отриманого речового майна відповідно до встановленого законодавством порядку;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації вартості не отриманого речового майна відповідно до встановленого законодавством порядку.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2026 р. адміністративний позов ОСОБА_1 було залишено без руху для усунення виявлених недоліків шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2026 р. адміністративний позов повернуто позивачу у зв`язку із не усуненням недоліків позову у строк, встановлений судом.
Ухвала суду про повернення позовної заяви оскаржена ОСОБА_1 в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі зазначено про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги дату коли позивач дізнався про порушення його права на отримання грошової компенсації вартості речового майна, яке належало йому до видачі відповідно до встановлених норм, але фактично не було отримане за час проходження військової служби по мобілізації в лавах ЗСУ у період з 01.03.2022 по 05.09.2025. На момент звільнення відповідний розрахунок проведений не був, довідка про вартість не отриманого речового майна не видана, а грошова компенсація не нарахована та не виплачена. Про те, що речове забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснюється через ІНФОРМАЦІЯ_5 та що необхідні документи щодо речового забезпечення перебувають не безпосередньо у відповідача, позивач, за його твердженням, дізнався з листа ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.08.2026 №803/12807. Остаточну позицію щодо відмови у реалізації права на грошову компенсацію позивач отримав 25.08.2026 з відповіді ІНФОРМАЦІЯ_6 №13/142, після чого і звернувся до суду за захистом порушеного права.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 цього ж Кодексу.
Постановляючи оскаржену ухвалу, суд першої інстанції керувався пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
За приписами цієї процесуальної норми позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Як зазначено вище, суд першої інстанції залишив позовну заяву без руху у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду і не зазначення ним обґрунтованих підстав поважності такого пропуску.
У строк, встановлений судом для усунення недоліків позовної заяви, ОСОБА_1 подав до суду клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду (а.с.12-14), в якому повідомив про причини, які перешкоджали вчасному зверненню – відсутність при звільненні належної інформації та документів про не отримане речове майно і належної компенсації за нього та необхідності отримання такої інформації від відповідачів.
Суд першої інстанції констатував, що заява позивача "так і не містить посилання на обґрунтовані, поважні причини пропуску строку звернення до суду" та дійшов до висновку про те, що недоліки позовної заяви не усунуті. Одночасно, суд вказав на те, що позивач не обґрунтував дотримання строків звернення до суду щодо заявлених позовних вимог та не подав належні і допустимі докази на підтвердження існування об`єктивних причин, які унеможливили подання позовної заяви у межах строку, встановленого процесуальним законом.
Тобто, суд першої інстанції визнав дві обставини, які стали підставою для повернення позовної заяви, а саме: 1) невиконання вимог у строк, визначений судом, ухвали про залишення позовної заяви без руху; 2) відсутність обставин, які могли бути визнані судом поважними, для поновлення строку звернення до суду.
Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що повернення позовної заяви із наведених підстав регулюються різними процесуальними нормами, а саме: 1) пункт 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає повернення позовної заяви у випадку не усунення позивачем недоліків позовної заяви, яку залишено без руху; 2) пункт 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає повернення позовної заяви у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу (якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними).
Статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Наведене судом першої інстанції в оскарженій ухвалі мотивування повернення позовної заяви у відповідності до пункту 1 частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України не відповідає дійсним обставинам справи, тому колегія суддів приходить до висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Щодо строку звернення до адміністративного суду.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 проходив військову службу з 01.03.2022 по 14.08.2025. До суду з вимогами про нарахування та виплату грошової компенсації вартості не отриманого речового майна він звернувся 31.08.2026.
Згідно статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу України про працю із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Таким чином, для висновку про дотримання чи пропуск строку звернення до адміністративного суду необхідним є встановлення обставини обізнаності позивача із сумами, які нараховані та виплачені йому при звільненні.
До позовної заяви, поданої через систему «Електронний суд», ОСОБА_1 додана фотокопія витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 219 від 05.09.2025, який містить перелік видів виплат, нарахованих йому при звільненні.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження ознайомлення позивача із цим наказом.
Суд першої інстанції відлік строку звернення до суду визначив датою видачі наказу про звільнення ОСОБА_1 (14.08.2025). Однак, початок строку звернення до суду має визначатись саме із повідомлення, яке містить інформацію про усі нараховані при звільненні суми. Наказ № 75 від 14.08.2025 про звільнення ОСОБА_2 з військової служби таких відомостей не містить.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про пропуск ОСОБА_2 строку звернення до суду ґрунтується на неповно встановлених обставинах у справі, тому є передчасним.
Слід також зазначити, що процесуальний закон передбачає можливість залишення позовної заяви без розгляду з підстави пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду та відсутності причин, які можуть бути визнані судом поважними, і після відкриття провадження у справі. Це питання врегульовано пунктом 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, суд першої інстанції має встановити дату ознайомлення ОСОБА_3 із наказом № 219 від 05.09.2025, з якої починається відлік тримісячний строк звернення до суду, і, в подальшому, вирішити питання про застосування приписів пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції у відповідності до статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 315, 320, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2026 р. в адміністративній справі №160/26882/26 - скасувати.
Адміністративну справу №160/26882/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - направити для продовження розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 27 жовтня 2026 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Н.П. Баранник
Оригінал: reyestr.court.gov.ua