Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №187/1937/26 — Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/1937/26

2/0187/1128/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2026 р. селище Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Говорухи В.О., за участю секретаря судового засідання Неймак М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В

07.09.2026 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.

В обґрунтування позову зазначено, що рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 12.02.2025 справа номер 243/568/25 з Відповідача на користь Позивача стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дитини — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 тисяч гривень щомісячно. На підставі вказаного рішення суду було відкрито виконавче провадження. У квітні 2026 року між позивачем та відповідачем було досягнуто усної добровільної домовленості про те, що Відповідач буде самостійно та в повному обсязі утримувати дитину без примусового стягнення. Керуючись інтересами дитини та діючи добросовісно, Позивач звернувся до органів державної виконавчої служби із заявою про повернення виконавчого документа стягувачу без виконання, що фактично зупинило примусове стягнення коштів.

Відповідач виявив недобросовісну поведінку та порушив взяті на себе зобов`язання. Починаючи з 19 серпня 2026 року, Відповідач повністю припинив надавати фінансову допомогу на дитину, заблокував контакти, не виходить на зв`язок та повністю ухиляється від виконання свого батьківського обов`язку. На теперішній час Позивач утримує дитину самостійно, що ставить дитину у скрутне матеріальне становище. Встановлений раніше судом спосіб стягнення аліментів у твердій грошовій сумі втратив свою актуальність, оскільки Відповідач приховує свої реальні доходи, офіційно не працевлаштований або змінює місця роботи.

У зв`язку з чим позивачка звернулась до суду з даним позовом та просить суд:

1. Змінити спосіб стягнення аліментів, встановлений рішенням Слов`янського міськрайонного суду від 12.02.2025 року по справі № 243/568/25.

2. Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 100 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі цієї позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.

3. У разі відсутності у відповідача офіційного заробітку (доходу), розрахунок аліментів здійснювати відповідно до ч. 2 ст. 195 СК України — виходячи із середньої заробітної плати працівника для регіону проживання (реєстрації) боржника.

Ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 09.09.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків. Вимоги ухвали від 09.09.2026 виконано у повному обсязі.

16.09.2026 ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області відкрито провадження у справі та визначено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивачка в судове засідання не з`явилась. Надала заяву про розгляд справи без її участі. Позов підтримує та просить задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду повідомлявся належним чином, що підтверджується довідками про доставлення повідомлення у додаток «Viber». Окрім того, за зареєстрованим місцем проживання відповідача судом скеровано судову повістку про виклик до суду.

У відповідності до ч. 3 ст. 211, ст. 223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін, належних чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи.

З урахуванням положень ст. 280, 281 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що сторони мають спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 .

Заочним рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 12 лютого 2025 року у справі № 243/568/25 з відповідача на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання малолітньої дитини — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок, щомісячно, починаючи з 17 січня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 , аліменти на її утримання як дружини у твердій грошовій сумі у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок, щомісячно, починаючи з 17 січня 2025 року і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Рішення набрало законної сили 17.03.2025.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до частини 1 статті 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Частина 2 зазначеної статті наголошує, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє їх від обов`язків щодо дитини.

За положеннями ст.180 Сімейного кодексу України (далі - СК України), батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно Сімейного законодавства України, обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним. Закон не передбачає яких-небудь спеціальних умов для виникнення обов`язку батьків з утримання своїх дітей.

Згідно ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Частина 2 ст.182 СК України передбачає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 181 СК України спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Зі змісту наведених законодавчих приписів слід дійти висновку, що Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження, стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим їх здійсненням. Одним із найважливіших правових документів, які стосуються захисту прав дітей, є Конвенція про права дитини. Україна також ратифікувала цю Конвенцію, взявши на себе зобов`язання докладати всіх можливих зусиль, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18). Дитина має право на піклування своїх батьків (стаття 7).

ЄСПЛ зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року § 54).

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Саме такий висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року, винесеній за результатами розгляду справи №6-143цс13 за заявою про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Отже, судом встановлені обставини, що дають змогу для задоволення позову про зміну розміру аліментів шляхом зміни способу їх присудження.

Оскільки законодавство не містить імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, і за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження, про що у даному випадку просить позивачка, суд погоджується з такою вимогою позивача.

Аналізуючи встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку про задоволення заявленого позову.

При цьому, позивачем жодним чином не мотивовано визначення мінімального розміру аліментів на утримання сина, у розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Зокрема відсутні відомості про достатність заробітку (доходу) платника аліментів. Таким чином, мінімальний гарантований розмір аліментів на дитину суд визначає у розмірі не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Оскільки, позовна заява підлягає задоволенню повністю, в силу вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, сплата судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 263-265, 280 - 284 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, встановлений рішенням Слов`янського міськрайонного суду від 12.02.2025 року по справі № 243/568/25.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07.09.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду в межах стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна грн. 20 коп.).

Заочне рішення може бути переглянут судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Реквізити сторін:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 );

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 ).

Суддя: В. О. Говоруха