Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №187/1539/26 — Петриківський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Петриківський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 28 жовтня 2026 р.

Справа: №187/1539/26

Суддя: Соловйов І. М.

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/1539/26

2/0187/891/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2026 р.

Петриківський районний суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді Соловйова І.М.,

за участі секретаря судового засідання Столяренко Н.П.,

розглянувши в селищі Петриківка в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

28.07.2026 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

- стягнути з відповідача суму заборгованості за Кредитним договором № 7351845 в розмірі 19 855,50 грн., з яких: - 6 100,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; - 17,69 грн. – сума заборгованості за відсотками; - 12 200,00 грн. – сума заборгованості за пенею; - 1 537,81 грн. – сума заборгованості за комісією

Також позивач просить стягнути понесені судові витрати.

Позовна заява подана представником – Какун Анною Станіславівною, який діє на підставі довіреності в порядку передоручення від 09.01.2026.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 24.01.2026 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір Позики № 7351845. Сума кредиту 6100,00 грн. строк кредитування 30 днів. 22.05.2026 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 22052026. Таким чином позивач набув право вимоги за Кредитним договором № 7351845 від 24.01.2026. Однак відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання по договору, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яку заявник і просить стягнути.

Ухвалою суду від 05.08.2026 відкрито провадження у справі та витребувано докази, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та витребувано докази.

Витребувані докази надійшли до суду 28.10.2026.

На офіційну адресу відповідача було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі, яка 25.08.2026 повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Також, судом здійснено направлення документів на електрону пошту відповідача, зазначену в договорі про надання кредиту, які відповідно до довідки про доставку електронного документа отримані відповідачем 06.08.2026.

Суд зазначає, що декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюються, зокрема, з метою створення умов для реалізації прав особи, ведення офіційного листування та здійснення інших видів комунікації з нею (частина перша статті 3 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»).

Відповідно до пункту 4 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення або відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою нею суду.

З аналізу пунктів 81-83, 99 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, убачається, що у разі відсутності адресата або відмови від отримання поштові відправлення повертаються оператором поштового зв`язку відправнику з відповідною відміткою.

Водночас до повноважень суду не належить встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення процесуальних дій. Повернуті органами поштового зв`язку повідомлення з відмітками «за закінченням строку зберігання», «адресат вибув» або «адресат відсутній за вказаною адресою» є належними доказами виконання судом обов`язку щодо належного повідомлення сторін.

З огляду на те, що судом ужито всіх передбачених законом заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи, відповідач вважається таким, що повідомлений про судове засідання належним чином.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк правом на подання відзиву не скористався, суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до частини восьмої статті 178 та частини другої статті 191 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 526, 530, 599 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 626, 628, 638 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними. Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов.

Судом встановлено, що 24.01.2026 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір Позики № 7351845.

Відповідно до п. 2.1. Договору, сума позики 6100,00 грн.

Згідно до п. 2.2. Договору строк кредитування 30 днів.

Відповідно до 2.3. Договору процентна ставка 0,01 % в день.

Згідно до п. 2.4 Договору комісія 25,21% від суми кредиту у грошовому еквіваленті 1537.81 грн.

Відповідно до п. 4. проценти за цим Договором нараховуються щоденно, починаючи з наступного дня за датою надання Позики, на залишок Позики, виходячи із строку фактичного користування Позикою, до повного погашення заборгованості за Договором, включаючи день такого погашення. Комісія нараховується в дату надання Позики (в момент надання Позики), у визначеному п.п.2.4. п.2 Договору розмірі.

Згідно до п. 18 договору у разі невиконання Позичальником умов цього Договору (неповернення у встановлені умовами Договору строки суми Позики), у випадку коли Сума Позики, зазначена в п. 2 Договору, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, за користування коштами Позики понад встановлений Договором строк Позикодавець має право нараховувати пеню в розмірі, визначеному п. 2 Договору за кожен день такого понадстрокового користування, з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства.

Відповідно до п. 5.3. Договору позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «MONTO» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://monto.com.ua/informaciya, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, йому зрозумілі.

Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до договору позики, встановлено, що загальна вартість кредиту становить 7655.50 грн.

Відповідно до п. 18 Договору у разі невиконання Позичальником умов цього Договору (неповернення у встановлені умовами Договору строки суми Позики), у випадку коли Сума Позики, зазначена в п. 2 Договору, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, за користування коштами Позики понад встановлений Договором строк

Позикодавець має право нараховувати пеню в розмірі, визначеному п. 2 Договору за кожен день такого понадстрокового користування, з урахуванням обмежену, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства.

ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» виконало своє грошове зобов`язання та надало24.01.2026 року ОСОБА_1 грошові кошти на банківську картку № НОМЕР_1 у розмірі 6500,00 грн., згідно довідки наданої ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА».

Відповідно до інформації наданої АТ «СЕНС БАНК» встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 , в банку емітовано картка № 4028082011366133 на яку згідно листа АТ «СЕНС БАНК» №18613-БТ-32.3/2026 від 21.10.2026 року та виписки на ім`я ОСОБА_1 дійсно 24.10.2026 було зараховано коштів у сумі 12000,00 грн.

Згідно до п. 2.1 кредитного договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 7655.50 грн.

Згідно таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит № 7351845 від 24.01.2026 встановлено, що відповідач повинен здійснити 1 платежів по погашенню заборгованості по кредиту в сумі 7655,50 грн, який включає в себе суму тіла кредиту 6100,00 грн, проценти за користування кредитом 17.69 грн., комісія за надання кредиту 1537.81 грн.

Відповідно до Договору кредитні кошти надаються Позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки НОМЕР_1 , емітовану на ім`я відповідача, було зараховано кошти в загальній сумі 6100,00 грн.

Договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (dn24Q7), відповідно до п. 9.6 Кредитного договору

Відповідно до ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та ст. 639 ЦК України, електронний договір, підписаний за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 та від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.

22.05.2026 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 22052026.

Відповідно до Реєстру боржників №1 від 22 травня 2026р. до Договору факторингу №22052026 від 22.05.2026 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 19 855,50 грн., з яких: - 6 100,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; - 17,69 грн. – сума заборгованості за відсотками; - 0,00 грн. – сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування; - 12 200,00 грн. – сума заборгованості за пенею; - 1 537,81 грн. – сума заборгованості за комісією.

Щодо переходу права грошової вимоги за кредитним договором суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги за правочином. Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порядок та умови переходу права грошової вимоги до фактора також врегульовано положеннями ст. 1077, 1078, 1082 ЦК України, за якими виконання боржником грошової вимоги факторові звільняє його від обов`язку перед первісним кредитором.

Судом встановлено, що пунктом 5.5 кредитного договору передбачено право кредитодавця укладати договори щодо відступлення права вимоги або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Споживача. Можливість відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит також прямо передбачена ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування».

Позивач є фінансовою установою, що має право надавати послуги з факторингу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 18 вказаного Закону.

Стосовно відсутності згоди боржника на заміну кредитора суд зазначає, що згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Оскільки умови кредитного договору прямо дозволяють відступлення права вимоги, позивач правомірно набув статусу кредитора.

Суд наголошує, що неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку виконання зобов`язання за кредитним договором. Відсутність доказів отримання боржником повідомлення про відступлення права вимоги може свідчити лише про прострочення кредитора або впливати на визначення розміру заборгованості у разі здійснення оплати первісному кредитору, проте не є підставою для відмови у задоволенні позову новому кредитору. Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов`язання на користь первісного кредитора після 22.05.2026.

Враховуючи викладене, перехід права вимоги від ТОВ «СІКОРО ФІНАНС» до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» відбувся на підставі закону та договору, оформлений належним правочином і підтверджений документально, що свідчить про наявність у позивача права вимоги до відповідача про стягнення заборгованості.

Судом встановлено, що з моменту набуття права вимоги за кредитним договором позивач не здійснював будь-яких нарахувань штрафних санкцій по даному договору.

Щодо вимог про стягнення кредитної заборгованості суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Суд встановив, що первісний кредитор виконав зобов`язання та перерахував кошти на картковий рахунок відповідача. Виписка за рахунком підтверджує зарахування на картку № НОМЕР_1 траншу у сумі 6100,00 грн, що відповідає кредитному договору.

Відповідач не надав доказів належного повернення кредиту, тому вимога про стягнення заборгованості в сумі 6100 грн підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення заборгованості зі сплати процентів.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом установлено, що відповідно до ст.. 1 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості відсотки за користування кредитом нар ахова в межах строку кредиту і становлять 17,69 грн.. що відповідає умовам надання кредиту, тому підлягають задоволенню.

У той же час, суд не погоджується з позивачем щодо стягнення з відповідача заборгованості по пені в розмірі 12200,00 грн.

Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

За матеріалами справи вбачається, що пеня нарахована в період дії воєнного стану.

Враховуючи вищевказані положення Закону, підстави для стягнення з відповідача неустойки відсутні.

Також, не є правомірною вимога позивача про стягнення з відповідача комісії за надання кредиту в розмірі 1537,81 грн, оскільки у постанові від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку. З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Оскільки з наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідача установлено, що установою нараховано відповідачеві до сплати комісію за видачу кредиту, проте не зазначено, які саме дії установи входять в таке обслуговування, підстав для задоволення позову в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача комісії суд не вбачає.

Враховуючи викладене, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем складає 6117,69 грн, із яких:

заборгованість за тілом кредиту – 6100,00 грн;

заборгованість за відсотками – 17,69 грн.

У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Отже, позов є частково обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

При поданні позову позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 21.07.2026 № 169271.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на наведене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім та належним чином документально підтверджені витрати на сплату судового збору у сумі пропорційно задоволеній частині вимог від ціни позову, тобто 825,34 грн (31%).

Керуючись статтями 12, 81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» суму заборгованості за Договором № 7351845 про надання споживчого кредиту від 24.01.2026 в розмірі 6 117,69 (шість тисяч сто сімнадцять гривень 69 копійок) гривень, з яких 6 100,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 17,69 грн - сума заборгованості за відсотками.

В іншій частині позову – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 825,34 (вісімсот двадцять п`ять) гривень 34 копійок.

Добровільне виконання рішення в частині стягнення грошових коштів здійснювати за такими реквізитами позивача: рахунок НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк».

У разі добровільного виконання рішення боржнику невідкладно надати до суду та стягувачу копію платіжного документа, що підтверджує сплату присудженої суми, із обов`язковим зазначенням у ньому номера цієї справи та дати й номера кредитного договору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач – ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вулиця Симона Петлюри, 30; ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 29.10.2026.

Суддя І.М. Соловйов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua