Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №160/14622/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/14622/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.08.2026 ( суддя Боженко Н.В.) в адміністративній справі №160/14622/26 за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 (далі – позивач) до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (далі – відповідач), що надійшла в підсистемі “Електронний Суд”, в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, яке оформлене протоколом засідання ЦВЛК від 09.12.2025 №2025-1209-1656-4344-0, яким довідку ВЛК №3831 від 23.09.2024 військової частини НОМЕР_1 залишено без змін;

зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію повторно розглянути скаргу позивача про перегляд та скасування довідки ВЛК №3831 від 23.09.2024, що видана військовою частиною НОМЕР_1 , та щодо встановлення причинного зв`язку захворювань, з урахуванням висновків суду у цій справі.

Позовна заява обґрунтована такими доводами:

1. Протиправність рішення відповідача: позивач зазначав про протиправність рішення Центральної військово-лікарської комісії, оформленого протоколом засідання ЦВЛК від 09.12.2025 № 2025-1209-1656-4344-0, яким довідку ВЛК № 3831 від 23.09.2024 було залишено без змін.

2. Ігнорування ступеня втрати працездатності: під час оскарження позивач наголошував, що відповідачем не було враховано ступінь втрати його працездатності, зокрема неможливість продовжувати роботу на тій посаді, на якій він працював до призову на військову службу.

3. Поверхневий розгляд скарги: позивач вказував на поверхневий та неповний розгляд ЦВЛК його скарги на рішення військово-лікарської комісії нижчого рівня щодо перегляду довідки та встановлення причинного зв`язку захворювань.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд в рішенні від 17.08.2026 року виклав висновки, на підставі яких відмовив позивачу у задоволені вимог позову.

Підставами відмови суд зазначив:

1. Дискреційні повноваження військово-лікарської комісії: суд наголосив, що питання визначення наявності чи відсутності певного діагнозу, ступеня тяжкості травми, а також встановлення причинного зв`язку захворювань і придатності до військової служби належать до виключних дискреційних повноважень ВЛК. Суди не вправі перебирати на себе компетенцію медичних комісій та переоцінювати медичні діагнози чи ступінь придатності осіб до військової служби.

2. Межі судового контролю (перевірка лише процедури): під час розгляду таких спорів адміністративний суд може перевіряти рішення ВЛК виключно в процедурному аспекті — тобто чи дотрималася комісія встановленої процедури проведення огляду та прийняття рішення.

3. Несуттєві формальні неточності: щодо зауважень позивача про наявність у протоколі стороннього діагнозу («пресбіопія обох очей»), суд зазначив, що допущення несуттєвих або формальних неточностей у змісті рішення не може слугувати підставою для його скасування, якщо це очевидно не вплинуло на суть прийнятого рішення.

Апеляційна скарга надійшла від позивача з підстав викладених в обґрунтування вимог позову.

У відзиві відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.

У відповіді на відзив, скаржник заперечив проти його доводів.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Згідно довідки ВЛК від 23.09.2024 року №3831, проведеної Військовою частиною НОМЕР_1 , позивач має захворювання серця, яке не пов`язане з проходженням військової служби, а також захворювання нирок, яке пов`язане з проходженням військової служби.

Згідно протоколу засідання штатної ВЛК “Центральна ВЛК ЗСУ (Київ)” від 09.12.2025 року №2025-1209-1656-4344-0 позивачем оскаржено результати ВЛК в частині причинного зв`язку діагностованих захворювань. За результатом оскарження довідку ВЛК від 23.09.2024 року №3831 залишено без змін.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.

Наказом Міністерства Оборони України від 14.08.2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (Положення №402).

Згідно п. 1.1., 1.2. розділу І Положення №402 Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це:

- медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (ДІВ), компонентами ракетного палива (КРП), джерелами електромагнітних полів (ЕМП), лазерного випромінювання (ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-морських Сил Збройних Сил України;

- визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;

- встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Пунктом 1.3. розділу І Положення №402 передбачено, що основними завданнями військово-лікарської експертизи є:

- добір громадян України, придатних за станом здоров`я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України;

- аналіз результатів медичного огляду та розробка заходів щодо комплектування Збройних Сил України особовим складом, придатним до військової служби за станом здоров`я;

- контроль за організацією і станом лікувально-оздоровчої роботи серед призовників, аналіз результатів і розроблення пропозицій із удосконалення цієї роботи;

- контроль за організацією, проведенням і результатами лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності (заклади охорони здоров`я (установи) та медичних підрозділах військових частин, що стосується військово-лікарської експертизи;

- надання методичної та практичної допомоги з питань військово-лікарської експертизи військово-лікарським комісіям, закладам охорони здоров`я (установам);

- визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть;

- розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства охорони здоров`я України (МОЗ України) і Міністерства оборони України вимог щодо стану здоров`я призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, резервістів для найдоцільнішого використання їх на військовій службі;

- визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв`язку з їх звільненням;

- проведення наукової роботи з питань військово-лікарської експертизи;

- підготовка кадрів для військово-лікарських комісій.

Згідно п. 2.1. розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Відповідно до п. 2.2. Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать:

Центральна військово-лікарська комісія (ЦВЛК); ВЛК регіону.

Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров`я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров`я (установах).

Залучати особовий склад штатних ВЛК для вирішення питань та завдань, не пов`язаних із військово-лікарською експертизою, забороняється.

Відповідно до п. 2.4.4. на ВЛК регіону покладаються, серед іншого, організація військово-лікарської експертизи, керівництво підпорядкованими ВЛК, контроль за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності.

Згідно з п. 2.4.5. ВЛК регіону має право, зокрема, приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.

Пунктом 2.4.6. розділу І Положення №402 встановлено, що рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.

Згідно п. 2.5.4. розділу І Положення №402 штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК.

Відповідно до п. 1.2. розділу ІІ Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний та воєнний час.

Пунктом 2.2. розділу ІІ Положення №402 встановлено, що постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3). Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я 10-го перегляду (МКХ-10).

Відповідно до п. 2.3.5. розділу ІІ Положення №402 рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Повертаючись до обставин справи, колегія суддів зазначає, що позивач наголошував на тому, що різке погіршення стану його здоров`я (серцево-судинної системи) відбулося саме під час та внаслідок виконання обов`язків військової служби, що унеможливило виконання ним будь-яких аналогічних за рівнем навантаження обов`язків.

Відповідач, всупереч вимогам Положення № 402, не дослідив умови служби позивача, динаміку розвитку хвороби під час перебування у військовій частині та не дав належної оцінки медичним документам, які підтверджують, що патологія серця прогресувала саме в період військової служби.

Дискреційні повноваження не означають абсолютну вседозволеність та не перетворюють рішення ВЛК на такі, що не підлягають судовому контролю.

Суд зобов`язаний перевірити, чи діяла ВЛК «обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення» (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Якщо позивач надавав медичні документи, що підтверджують зв`язок захворювання серця з військовою службою, а ВЛК їх проігнорувала, то це є порушенням закону, а не «дискрецією». Дискреція існує лише тоді, коли орган обирає з кількох законних варіантів, а не ігнорує факти.

Суд зазначив, що контролює лише процедуру. Отже, саме через процедуру й потрібно доводити протиправність рішення ЦВЛК.

Процедура прийняття рішення ВЛК чітко регламентована Положенням про військово-лікарську експертизу в ЗСУ (Наказ МОУ № 402).

Колегія суддів зазначає, що оцінка «стороннього діагнозу» (пресбіопії) виглядає як ознаки халатності, суд першої інстанції назвав описку щодо очей «несуттєвою формальною неточністю», однак у медичних документах це може свідчити про іншу проблему.

Наявність у протоколі щодо захворювань серця та нирок стороннього діагнозу про зір іншої людини свідчить про використання комісією так званого «шаблону» або тексту рішення щодо зовсім іншого військовослужбовця.

Це пряма ознака поверхневого, формального розгляду справи та неналежного дослідження індивідуальних медичних показників саме цього позивача. Орган влади не може приймати рішення на основі чужих медичних даних.

Разом з тим, аргумент апелянта про «неможливість продовжувати роботу на цивільній посаді» є помилкою, суд першої інстанції правомірно не взяв цей довід до уваги, оскільки критерії цивільної працездатності та військово-лікарської експертизи регулюються абсолютно різними галузями права.

Військово-лікарська комісія керується виключно Положенням № 402 і визначає придатність до військової, а не до цивільної служби. Втрата працездатності для роботи на цивільній посаді є предметом дослідження МСЕК для встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності, а не ВЛК.

Відповідно до Положення № 402, при встановленні причинного зв`язку захворювань ВЛК зобов`язана вивчати службову та медичну характеристики з військової частини.

Досліджуючи додану до матеріалів справи медичну характеристику з військової частини апелянта, встановлено, що військовослужбовець через стан здоров`я не міг виконувати обов`язки за своєю військовою посадою, це є прямим доказом того, що служба впливала на перебіг хвороби.

Захворювання визначені медичною характеристикою з військової частини призвели до таких порушень, які об`єктивно унеможливлювали виконання військового обов`язку, що могло б потягнути за собою інше формулювання причинного зв`язку або інший ступінь придатності.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що внаслідок неповного з`ясування обставин та порушення норм матеріального права, суд першої інстанції при ухваленні судового рішення про відмову у задоволенні позову дійшов помилкових висновків, а отже апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення позову.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.08.2026 в адміністративній справі №160/14622/26 скасувати та прийняти у справі нове судове рішення.

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, яке оформлене протоколом засідання ЦВЛК від 09.12.2025 №2025-1209-1656-4344-0, яким довідку ВЛК №3831 від 23.09.2024 військової частини НОМЕР_1 залишено без змін.

Зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 про перегляд та скасування довідки ВЛК №3831 від 23.09.2024, що видана військовою частиною НОМЕР_1 , та щодо встановлення причинного зв`язку захворювань, з урахуванням висновків суду у цій справі.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 22 жовтня 2026 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 25 жовтня 2026 року.

Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко

суддя Л.А. Божко

суддя Ю.В. Дурасова