Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №160/13071/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/13071/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Дурасової Ю.В., Божко Л.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 ( суддя Юрков Е.О.) в адміністративній справі №160/13071/26 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи при Державній установі "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" від 25.04.2026 року № 4393/26/409 щодо ОСОБА_1 .

Просив зобов`язати експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи при Державній установі "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" повторно провести оцінювання повсякденного функціонування особи ОСОБА_1 ..

Підстави позову:

1. Встановлення групи інвалідності за загальним захворюванням: позивач не погодився з рішенням експертної команди від 25.04.2026 року № 4393/26/409, яким йому було встановлено III групу інвалідності за загальним захворюванням (рішення приймалося заочно, лише за документами).

2. Неповнота дослідження медичних документів: на думку позивача, члени експертної команди не врахували всі діагнози, що суттєво обмежують його життєдіяльність і працездатність (зокрема, стаціонарне лікування з діагнозами шизофренії, а також причинний зв`язок захворювання з проходженням військової служби згідно з матеріалами ВЛК).

3. Порушення права на соціальний захист: позивач вважає, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, прийнятим без належного розкриття критеріїв та шкал оцінювання, що порушує його право на належний соціальний захист.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд в рішенні від 03.08.2026 року виклав висновки на підставі яких позивачу відмовлено у задоволені позову.

Суд відмовив у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 з таких підстав:

1. Дискреційні повноваження експертної команди: визначення ступеня втрати здоров`я, міри обмеження життєдіяльності та встановлення групи інвалідності є виключною компетенцією та дискреційними повноваженнями профільних експертних команд.

2. Межі судового контролю: адміністративний суд не є спеціалізованою медичною установою і не може перебирати на себе повноваження експертів чи здійснювати власну оцінку медичних діагнозів та медичних висновків. Суд перевіряє лише дотримання процедури прийняття рішення.

3. Відсутність порушень процедури: Під час судового розгляду не було виявлено порушень з боку відповідача під час прийняття оскаржуваного рішення. Позивач не довів факту порушення своїх прав суб`єктом владних повноважень у рамках встановленого порядку.

Апеляційна скарга надійшла від позивача з підстав, якими обґрунтовано вимоги позову.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

25.04.2026 року Державною установою “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” було прийнято рішення 4393/26/409 про призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 інвалідності 3 групи за загальним захворюванням, що підтверджується витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії.

Не погодившись із таким рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом за захистом своїх прав.

Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.

Правові відносини між сторонами мають публічно-правовий характер і регулюються Кодексом адміністративного судочинства України, Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», а також новим законодавством, що регулює оцінювання повсякденного функціонування особи (зокрема, Постановою КМУ № 1338 від 15.11.2024).

Оскільки суть спору полягає у незгоді позивача з актом індивідуальної дії спеціалізованої установи, яка наділена владними повноваженнями визначати юридичний статус особи (групу, причину та строк інвалідності), цей спір є класичним адміністративним спором щодо захисту соціальних прав.

Відповідач є суб`єктом владних повноважень, його правовідносини з громадянином не можуть базуватися на «абсолютному праві вибору».

Якщо позивач надав офіційний документ (довідку ВЛК), закон зобов`язує експертну команду врахувати її. Тут дискреція (право вибору лікарів) закінчується і починається обов`язок виконати норму права.

Колегія суддів зазначає про нерозривність медичного та юридичного факту. Помилка відповідача полягає в тому, що він розглядав наявність діагнозу як суто медичний аспект, ігноруючи його юридичні наслідки (встановлення зв`язку з військовою службою).

Це призвело до порушення права позивача на належне пенсійне та соціальне забезпечення, що є ключовим в даних правовідносинах.

Відповідно до матеріалів справи встановлено, рішенням від 25.04.2026 року встановили інвалідність III групи за загальним захворюванням, заочно, тоді як основний діагноз при направленні особи на оцінювання - параноїдна шизофренія.

Встановлення III групи інвалідності заочно за наявності діагнозу «параноїдна шизофренія» є грубим порушенням як медико-соціальних стандартів, так і процесуальних вимог щодо всебічного оцінювання функціонального стану особи.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 був військовослужбовцем та був виключений з військового обліку. Відповідно до п. 10 свідоцтва про хворобу № 25 від 22.09.2022 року, 31.08.2022 року медична військово-лікарська комісія ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Сумській області» за направленням командира військової служби провела огляд ОСОБА_1 . Психічний стан: доставлений у зв`язку з погіршенням психічного стану: з`явилася тривога, страхи, слухові галюцинації, наполягає на тому, що у нього є «третє око». Намагався покінчити з собою вистрибнувши з вікна.

Згідно із п. 12 свідоцтва про хворобу № 25 від 22.09.2022 року, діагноз та постава ВЛК про причинний зв`язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва: гострий поліморфний психотичний розлад з симптомами шизофренії. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової військової служби.

Відповідно до п. 13 свідоцтва про хворобу № 25 від 22.09.2022 року, постанова ВЛК про придатність до військової служби, служби за військовою спеціальністю тощо: на підставі статті 16а графи ІІ Розкладу хвороб – непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.

Разом з тим, свідоцтво про хворобу № 25 від 22.09.2022 року при прийнятті рішення про призначення інвалідності було в наявності в експертної команди, та ними не було встановлено зв`язок настання інвалідності з проходженням військової служби, натомість в рішенні 4393/26/409 причиною інвалідності зазначено загальне захворювання.

Випискою з медичної карти стаціонарного хворого № 959 Університетської клініки ВНМУ ім. М. І. Пирогова встановлено повний діагноз: основний діагноз: параноїдна шизофренія, безперервний перебіг. Помірно виражений змішаний тип дефекту – параноїдний та апато-абулічний. Супутній діагноз: НЦД за змішаним типом.

Комісійним оглядом співробітників кафедри психіатрії, психотерапії, наркології та медичної психології ОСОБА_1 було встановлено діагноз: неорганічний психотичний розлад із стійкою вираженою симптоматикою, як наслідок перенесеного гострого поліморфного психотичного розладу з симптомами шозофренії, зі зниженням соціально-трудової адаптації F28.

Вподальшому, КП некомерційним підприємством «Обласна психіатрична лікарня» ОСОБА_1 було встановлено діагноз: параноїдна шизофренія F20.0 та рекомендовано направити на ВЛК з метою встановлення зв`язку захворювання з проходженням військової служби.

У зв`язку з чим, позивач у періоди з 19.02.2024року по 25.03.2024 року, 08.07.2024 року по 05.08.2024року, 07.08.2024 року по 30.08.2024року, 25.08.2025 року по 15.09.2025 року та з 30.09.2024 року по 26.10.2024 року перебував на стаціонарному лікуванні в комунальному некомерційоному підприємстві «Обласна клінічна лікарня» з діагнозом гебефренічна шизофренія F.20.10 та параноїдна шизофренія з наростаючим дефектом F 20.01.

На підставі викладеного, колегія суддів констатує, проведення оцінювання заочно за наявності встановленого тяжкого психіатричного діагнозу («параноїдна шизофренія», «гебефренічна шизофренія» з наростаючим дефектом та спробами суїциду) є протиправним.

Психічні розлади такого рівня вимагають ретельного очного дослідження критеріїв життєдіяльності та повсякденного функціонування особи за Міжнародною класифікацією функціонування (МКФ).

Заочний розгляд позбавив експертну команду можливості реального оцінювання обмежень життєдіяльності (здатності до самообслуговування, орієнтації, контролю своєї поведінки), що призвело до неправильного визначення ступеня обмеження функціонування (призначено III групу замість I або II).

Крім того, експертна команда проігнорувала офіційний медичний документ військово-лікарської комісії.

Відповідно до свідоцтва про хворобу № 25 від 22.09.2022 року, виданого ВЛК ДУ «ТМО МВС України по Сумській області», чітко встановлено: захворювання пов`язане з проходженням військової служби. На цій підставі позивача визнано непридатним із виключенням з військового обліку за ст. 16а графи ІІ Розкладу хвороб.

Зазначення в оскаржуваному рішенні № 4393/26/409 причини інвалідності як «загальне захворювання» замість «захворювання, пов`язане з проходженням військової служби» є прямим порушенням закону, що істотно звужує обсяг соціальних прав та пільг ветерана.

Також колегія суддів зазначає про невідповідність висновків фактичним обставинам справи.

Встановлення III групи інвалідності суперечить наявній медичній документації про тривалий та безперервний характер хвороби.

Позивач перебував на тривалих стаціонарних лікуваннях у КНП «Обласна клінічна лікарня» та Університетській клініці ВНМУ протягом 2024– 2025 років.

Діагнози «параноїдна шизофренія, безперервний перебіг», «змішаний тип дефекту (параноїдний та апато-абулічний)», «гебефренічна шизофренія з наростаючим дефектом» (F20.01, F20.10) свідчать про глибокі та незворотні зміни психіки, стійку втрату працездатності та неможливість повноцінної соціально-трудової адаптації.

Такі клінічні показники є підставою для встановлення більш високої групи інвалідності (I або II групи).

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню, отже при встановлених обставинах слід визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи від 25.04.2026 року № 4393/26/409 щодо ОСОБА_1 , зобов`язати експертну команду повторно провести очне оцінювання повсякденного функціонування особи ОСОБА_1 з урахуванням висновків ВЛК (Свідоцтва про хворобу № 25 від 22.09.2022 року) та встановити причину інвалідності: «захворювання, пов`язане з проходженням військової служби», а також визначити групу інвалідності відповідно до реального стану здоров`я та наявного психічного дефекту.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що внаслідок неповного з`ясування обставин та порушення норм матеріального права, суд першої інстанції при ухваленні судового рішення про відмову у задоволенні позову дійшов помилкових висновків, а отже апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення позову.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 адміністративній справі №160/13071/26 скасувати та прийняти у справі нове судове рішення.

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи при Державній установі "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" від 25.04.2026 року № 4393/26/409 щодо ОСОБА_1 .

Зобов`язати експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи при Державній установі "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" повторно провести оцінювання повсякденного функціонування особи ОСОБА_1 .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 22 жовтня 2026 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 25 жовтня 2026 року.

Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко

суддя Ю.В. Дурасова

суддя Л.А. Божко