Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №180/195/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху

Дата: 26 жовтня 2026 р.

Справа: №180/195/26

Суддя: Божко Л.А.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 180/195/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),

суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2026 року в адміністративній справі №180/195/26 (суддя Хомченко С.І.) за позовом ОСОБА_1 до Інспектора 1 взводу 4 роти 4 батальйону УПП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Шаблико Людмили Сергіївни, Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 6565209 від 25.01.2026,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_1 з позовом до Інспектора 1 взводу 4 роти 4 батальйону УПП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Шаблико Людмили Сергіївни, Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, в якому просив:

- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 6565209 від 25.01.2026 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позову зазначено, що постановою від 25.01.2026 року його було визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.10 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 210 грн. Вказану постанову було винесено на підставі нібито порушення ним вимоги п.21.11 б ПДР, а саме порушення правил перевезення дітей зростом менше 145 см. і віком менше 12 років без автокрісла, не пристебнутими ременями безпеки, при цьому діти стояли на задньому сидінні.Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Матеріали справи не містять жодних доказів, що зріст дітей менше 145 см., вимірювання ніхто не проводив, вік не зазначено. Діти сиділи в автомобілі на сидінні. Отже, постанова про накладення на нього адміністративного стягнення винесена безпідставно. Також йому було відмовлено в ознайомленні з матеріалами справи та участі адвоката.

Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2026 року у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована фактично доводами адміністративного позову.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та прийняте судом першої інстанції рішення у цій справі в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Під час розгляду цієї справи, як судом першої інстанції, так і апеляційним судом встановлено, що 25 січня 2026 року інспектором 1 взводу 2 роти 4 батальйону УПП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Шаблико Людмилою Сергіївною винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 6565209 на ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом «MAZDA», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , якого визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 10 ст. 121 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 гривень за те, що він, керуючи вказаним автомобілем, рухався через блокпост, перевозивши при цьому дітей зростом менше 145 см. і віком менше 12 років без автокрісла та не пристебнитими ременямит пасивної безпеки, при цьому діти стояли на задньому сидінні, чим порушив п.21.11 б ПДР.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованою та скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.222 Кодексу України про адміністративні правопорушення, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, в тому числі передбачені ч. 10 ст.122 КУпАП.

Відповідно до п. 21.11 б. ПДР України, забороняється перевозити пасажирів дітей, зріст яких менше 145 см, у транспортних засобах без використання дитячих утримуючих систем, що дають змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки, передбачених конструкцією цього транспортного засобу; на задньому сидінні мотоцикла та мопеда.

Відповідальність за порушення порядку перевезення дитини, зріст якої становить менше 145 см. передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення визначений ст.283 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема наявність вини особи у вчиненні такого правопорушення.

Згідно із ч. 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В свою чергу, у відповідності до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

При цьому, суд зазначає, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, якими, відповідно до ст..251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, в матеріалах справи містить DVD-R носій із записом з місця події, яким зафіксовано факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 10 ст. 122 КУпАП.

У п.7 оскаржуваної постанови міститься посилання на відеозапис, який зроблено портативним відеореєстратором інспектора за №470447 від 25 січня 2026 року.

Представником відповідача до відзиву було долучено вищевказаний відеозапис, на якому зафіксовано, як рух транспортного засобу так і зупинку на вимогу працівника правоохоронного органу та перебування двох малолітніх дітей на задньому сидінні автомобіля без спеціальної дитячої утримуючої системи, без використання ременів безпеки, що є порушенням пп. «б» п.21.11. ПДР, та створювало небезпеку для дітей.

Також зі змісту вищевказаного відеозапису вбачається, що зріст малолітніх дітей явно менший 150 см., що можна переконливо зрозуміти з фотографії, а також, що вказані діти перебували на задньому сидінні автомобіля без спеціальної дитячої утримуючої системи, без використання ременів безпеки саме під час здійснення руху транспортного засобу, що спростовує заперечення позивача про відсутність вимірів зросту дітей та їх хворобливого вигляду.

При цьому, позивачем жодних доказів на підтвердження своїх доводів ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції не надано.

Посилання позивача, що йому було відмовлено в ознайомленні з матеріалами справи, не роз`яснювались його права та право на правову допомогу спростовуються наданими відеофайлами відповідача, які зроблено портативними відеореєстраторами інспектора за №470447 та №471256 від 25 січня 2026 року.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає обставини вчинення позивачем адміністративного правопорушення доведеними, а доводи позивача необґрунтованими.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни або скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України.

Головуючий - суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова

суддя Ю.В. Дурасова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua