Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №185/8994/25 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/8994/25

Провадження № 2/185/4880/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2026 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Перекопського Миколи Миколайовича,

за участю секретаря судового засідання Шевченко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

встановив:

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Позов обґрунтовано тим, що 11 вересня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем укладено кредитний договір № 100886968, відповідно до якого відповідачу надано 3 900,00 грн, а між ТОВ «МАНІФОЮ» та відповідачем укладено кредитний договір № 3150403, відповідно до якого відповідачу надано 3 200,00 грн. У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивач. з урахуванням уточнених позовних вимог, заявив до стягнення 9382,42 грн заборгованості, а також 3 028,00 грн судового збору і 16 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження набуття права вимоги позивач надав документи щодо послідовного відступлення прав вимоги, у зв`язку з чим звернувся до суду із вказаним позовом.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Позивач до суду не з`явився, просив розглядати справу без його участі, уточнені позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача подала заяву про розгляд справи без її участі. У заяві сторона відповідача визнала непогашений основний борг у розмірі 3 900,00 грн за договором № 100886968 та 3 200,00 грн за договором № 3150403, усього 7 100,00 грн, однак просила відмовити у стягненні процентів та інших нарахувань, посилаючись на проходження відповідачем військової служби та встановлені законом гарантії.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 11 вересня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем укладено в електронній формі договір № 100886968 на суму 3 900,00 грн, а між ТОВ «МАНІФОЮ» та відповідачем — договір № 3150403 на суму 3 200,00 грн. Факт одержання основних сум кредиту стороною відповідача не заперечується.

Матеріали справи містять розрахунки нарахувань та погашень. Суд ураховує всі відображені в них погашення, оскільки виконана частина зобов`язання не може бути стягнута повторно. Після оцінки цих відомостей разом із заявою представника відповідача суд виходить із того, що непогашена сума тіла кредитів, яка визнана відповідачем і не спростована іншими доказами, становить 7 100,00 грн: 3 900,00 грн за договором № 100886968 та 3 200,00 грн за договором № 3150403.

Відповідно до статей 526, 629, 1049, 1054 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону; договір є обов`язковим для сторін; позичальник зобов`язаний повернути одержані кошти у встановлені договором строки.

За статтями 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу. За статтею 1077 ЦК України за договором факторингу клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові право грошової вимоги до третьої особи. Надані позивачем договори, акти та витяги з реєстрів боржників у сукупності підтверджують перехід до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» прав вимоги за спірними зобов`язаннями.

Відповідно до статей 639 ЦК України та 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» договір може бути укладений в електронній формі із застосуванням передбачених законом способів акцепту та електронного підпису. Надані матеріали щодо укладення спірних договорів в електронній формі узгоджуються з фактом отримання кредитних коштів та не спростовані відповідачем.

Водночас пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачає для визначених цією нормою категорій військовослужбовців ненарахування штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом у відповідний захищений період. Ця гарантія не усуває обов`язку сплатити проценти за користування кредитом, правомірно нараховані до початку періоду, на який поширюється відповідна пільга.

Надані стороною відповідача документи підтверджують обставини військової служби та участі у заходах із забезпечення оборони, на які представник відповідача посилається як на підставу застосування зазначеної гарантії. Разом із тим у заяві про уточнення позовних вимог позивач виокремив проценти за користування кредитом, нараховані до початку захищеного для відповідача періоду, у загальному розмірі 2 282,42 грн. З урахуванням часу їх нарахування ці проценти не охоплюються забороною, встановленою пунктом 15 статті 14 зазначеного Закону, отже, підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану позичальник у разі прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, та від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення; відповідні нарахування з 24 лютого 2022 року підлягають списанню.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сам по собі підсумковий розрахунок кредитора не звільняє позивача від обов`язку довести кожну складову заявленої заборгованості, її період, ставку, правову підставу та врахування здійснених погашень. Після уточнення позовних вимог позивач просить стягнути проценти за користування кредитом у сумі 2 282,42 грн, нараховані до початку захищеного періоду. Зазначена сума узгоджується з уточненим розрахунком позивача та не належить до процентів, нарахування яких заборонене у зв`язку з подальшим набуттям відповідачем відповідного статусу.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в частині непогашеного основного боргу 7 100,00 грн та процентів за користування кредитом в сумі 2 282,42 грн, нарахованих до початку захищеного періоду, а всього — 9 382,42 грн.

За змістом статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Під час розгляду справи позивач зменшив розмір позовних вимог, у зв`язку з чим суд вирішує спір у межах остаточно заявлених вимог. За подання позову позивач сплатив судовий збір у сумі 3 028,00 грн. З урахуванням остаточного обсягу позовних вимог та результату їх розгляду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесений судовий збір у повному розмірі — 3 028,00 грн.

Позивач також просив стягнути з відповідача 16 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та надав документи на підтвердження їх понесення. Відповідно до статей 137, 141 ЦПК України під час вирішення питання про розподіл таких витрат суд ураховує їх зв`язок із розглядом справи, обсяг наданої правничої допомоги, складність справи, значення спору для сторін, а також критерії реальності, необхідності та розумності витрат. Беручи до уваги характер спірних правовідносин, обсяг і зміст виконаної представником позивача роботи, письмовий характер основної частини процесуальних дій та необхідність дотримання розумного співвідношення між витратами на правничу допомогу і предметом спору, суд вважає обґрунтованим покладення на відповідача 3 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. У решті заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу підстав для їх покладення на відповідача немає.

Керуючись статтями 2, 12, 13, 19, 76–81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263–265, 274, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором № 100886968 від 11 вересня 2021 року в розмірі 3 900 (три тисячі дев`ятсот) гривень 00 копійок — основного боргу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором № 3150403 від 11 вересня 2021 року в розмірі 3 200 (три тисячі двісті) гривень 00 копійок. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» проценти за користування кредитом розмірі 2 282 (дві тисячі двісті вісімдесят дві) гривні 42 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судові витрати у загальному розмірі 6028 (шість тисяч двадцять вісім) гривень 00 копійок, з яких: судовий збір - 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок; витрати на професійну правничу допомогу - 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, 01133.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Суддя М. М. Перекопський