Суд: Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 27 жовтня 2026 р.
Справа: №183/7598/26
Суддя: Майна Г. Є.
Єдиний унікальний номер справи 183/7598/26
Провадження № 2/183/6574/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 жовтня 2026 року м. Самар Дніпропетровської області
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді – Майної Г. Є.,
з участю секретаря судового засідання – Федорової Є. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И В:
У травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 13381-10/2024 від 10 жовтня 2024 року в загальному розмірі 40 500,00 грн, з яких: 15 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 18 000,00 грн - заборгованість за процентами, 7 500,00 грн - штраф. Крім того, позивач просив стягнути 2 662,40 грн судового збору та 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Позов обґрунтовано тим, що 10 жовтня 2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання фінансового кредиту № 13381-10/2024, відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 15 000,00 грн строком на 120 днів зі сплатою процентів. Позивач зазначав, що первісний кредитодавець свої зобов`язання виконав, а відповідач кредит і проценти належним чином не сплатив. 27 січня 2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 27012025, за яким до позивача перейшло право грошової вимоги за кредитним договором відповідача.
Ухвалою судді від 13 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Цією ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування доказів у АТ «Універсал Банк».
Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву та клопотання про відкладення розгляду справи не подав.
Оскільки в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши письмові докази у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом установлено, що 10 жовтня 2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 13381-10/2024, за яким кредитодавець надав позичальникові 15 000,00 грн на умовах строковості, поворотності та платності. Відповідно до пункту 1.2 договору строк кредитування становив 120 днів, кінцева дата погашення кредиту - 06 лютого 2025 року. Пунктом 1.4 договору погоджено нарахування процентів за користування кредитом у розмірі 1 % на день на залишок заборгованості.
Кредитний договір, заявка-анкета клієнта від 10 жовтня 2024 року, паспорт споживчого кредиту та додаток № 1 до договору містять відомості про підписання електронних документів позичальником одноразовим ідентифікатором W1042, а також взаємопов`язані дані щодо особи позичальника, суми, строку кредиту та реквізитів платіжної картки.
У листі ТОВ «ПЕЙТЕК» від 20 лютого 2026 року № 20260220-556 зазначено про перерахування 10 жовтня 2024 року 15 000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 за кредитним договором № 13381-10/2024.
На виконання ухвали суду від 13 серпня 2026 року АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» листом від 23 жовтня 2026 року № БТ/Е-46907 повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано банківську картку № НОМЕР_1 та відкрито відповідний рахунок, а в період з 10 до 15 жовтня 2024 року на цю картку зараховано 15 000,00 грн. Ці відомості узгоджуються з даними кредитного договору й повідомленням платіжного провайдера та підтверджують фактичне одержання відповідачем кредитних коштів.
Матеріалами справи також підтверджено укладення 27 січня 2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» договору факторингу № 27012025. Матеріали справи містять договір факторингу, акт приймання-передачі реєстру боржників, витяг із цього реєстру та платіжну інструкцію про оплату купівельної ціни. У витягу з реєстру боржників зазначено ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), договір № 13381-10/2024 та заборгованість станом на дату відступлення права вимоги у сумі 39 000,00 грн, з яких: 15 000,00 грн - тіло кредиту, 16 500,00 грн - проценти, 7 500,00 грн - штраф.
Таким чином, договір факторингу та документи, складені на його виконання, індивідуалізують зобов`язання відповідача й підтверджують перехід до позивача права вимоги за кредитним договором № 13381-10/2024.
Відповідно до статей 626, 628, 638 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; зміст договору становлять погоджені сторонами умови, а договір вважається укладеним у разі досягнення сторонами згоди щодо всіх його істотних умов у належній формі. За змістом статей 205, 207, 639 ЦК України та статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» договір може бути укладений в електронній формі із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Надані письмові докази містять узгоджені відомості про особу позичальника, умови договору, одноразовий ідентифікатор та фактичне зарахування коштів на належну відповідачу картку. Отже, суд доходить висновку про укладення між сторонами кредитного договору в електронній формі та належне виконання кредитодавцем обов`язку з надання кредиту.
Згідно зі статтями 509, 525, 526, 530, 629, 1049, 1054 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а позичальник зобов`язаний повернути одержану суму кредиту і сплатити проценти за користування ним. За змістом статей 512, 514, 1077 ЦК України до нового кредитора за договором факторингу переходить право грошової вимоги в обсязі та на умовах, які існували на момент такого переходу.
З поданих позивачем розрахунків первісного та нового кредиторів убачається, що платежів на погашення кредиту і процентів відповідач не здійснював. Доказів повернення суми кредиту або сплати процентів у матеріалах справи немає.
Таким чином, позивач обґрунтовано заявив до стягнення 15 000,00 грн неповернутої основної суми кредиту. Пунктом 1.4 договору передбачено нарахування процентів у розмірі 1 % на день на залишок заборгованості в межах строку кредитування. За відсутності погашень протягом 120 днів проценти становлять 18 000,00 грн (15 000,00 грн ? 1 % ? 120 днів).
Витяг із реєстру боржників містить інформацію про нарахування 16 500,00 грн процентів на дату відступлення права вимоги, а наданий позивачем розрахунок - подальше нарахування 1 500,00 грн до закінчення строку кредитування. Отже, 18 000,00 грн процентів нараховано в межах визначеного договором строку, а нарахування після його спливу відсутні.
Пункт 1.4 договору містить порядок нарахування процентів у розмірі 1 % на фактичний непогашений залишок.
Ураховуючи погоджену сторонами умову про нарахування 1 % на день на залишок боргу, відсутність погашень та обмеження процентних нарахувань строком кредитування, суд доходить висновку про обґрунтованість вимоги щодо стягнення 18 000,00 грн процентів, що відповідатиме правовим висновкам Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеним в постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23.
Водночас вимога про стягнення 7 500,00 грн штрафу задоволенню не підлягає.
За пунктом 5.3 кредитного договору у разі прострочення внесення передбачених графіком платежів кредитодавець нараховує неустойку у вигляді штрафу. Позивач заявив 7 500,00 грн саме як штраф за порушення грошового зобов`язання, яке виникло в період дії воєнного стану.
Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування позичальник звільняється від обов`язку сплачувати на користь кредитодавця неустойку (штраф, пеню) за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором. Нараховані за відповідний період суми підлягають списанню кредитодавцем.
Оскільки кредитний договір укладено 10 жовтня 2024 року, а спірний штраф нараховано за прострочення грошового зобов`язання в період дії воєнного стану, правових підстав для його стягнення немає. Виключення пункту 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» не скасовує передбаченого пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільнення від сплати неустойки.
З огляду на наведене позов підлягає частковому задоволенню в розмірі 33 000,00 грн, з яких: 15 000,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 18 000,00 грн - заборгованість за процентами. У стягненні 7 500,00 грн штрафу слід відмовити.
Щодо судових витрат суд зазначає таке.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 30078 від 15 травня 2026 року.
Позивач також заявив про стягнення 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. На їх підтвердження подано договір № 0107 від 01 липня 2025 року, акт наданих послуг № 636 від 11 травня 2026 року та детальний опис робіт. У детальному описі наведено: консультація клієнта - 30 хв., ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 год., погодження правової позиції - 30 хв., складення позовної заяви - 3 год. 30 хв., подання заяви до суду - одна дія. Загальна тривалість погодинно облікованих робіт - 6 год. 30 хв. Актом передбачено обов`язок клієнта сплатити 8 000,00 грн протягом року.
Відповідно до статей 133, 137, 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат та розподіляються між сторонами залежно від результату розгляду справи. Частина восьма статті 141 ЦПК України передбачає врахування витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи. Клопотання відповідача про зменшення витрат із підстав їх неспівмірності не надходило.
Відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України в разі часткового задоволення позову судовий збір та інші витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Оскільки задоволено 33 000,00 грн із заявлених 40 500,00 грн, тобто 22/27 ціни позову, з відповідача на користь позивача належить стягнути 2 169,36 грн судового збору.
До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
У постанові від 16 жовтня 2024 року у справі № 385/513/23, провадження № 61-8313св24, Верховний Суд розмежував зменшення витрат на правничу допомогу за критеріями співмірності, що здійснюється за клопотанням іншої сторони відповідно до статті 137 ЦПК України, та розподіл таких витрат за критеріями статті 141 ЦПК України, у межах якого суд може з власної ініціативи відмовити у їх відшкодуванні повністю або частково за належного мотивування.
На підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості представником подано належні та допустимі докази на суму 8 000 грн.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат та визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з принципів співмірності, розумності судових витрат та враховує характер правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг позивачу, складність справи, яка визнана судом як незначної складності та розглядалась у спрощеному провадженні з викликом сторін, необхідність процесуальних дій сторони, реальність наданих адвокатських послуг, подання заяви про розгляд справи без участі представника позивача, незмінність правової позиції позивача протягом розгляду справи, розумність їхнього розміру, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача до 3000 грн.
Можливість суду за власною ініціативою здійснювати розподіл судових витрат із врахуванням зазначених вище та інших критеріїв підтверджується судовою практикою суду касаційної інстанції, що випливає, зокрема, із постанов Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц), від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц, від 18.02.2022 у справі № 925/1545/20, від 08.09.2021 у справі № 206/6537/19, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 22.05.2024 у справі № 205/5969/15-ц, від 17.04.2024 у справі № 756/6927/20.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 211, 223, 247, 259, 263-265, 268, 274, 279, 280, 354 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 13381-10/2024 від 10 жовтня 2024 року в розмірі 33 000 (тридцять три тисячі) грн 00 коп., яка складається з: 15 000,00 грн - заборгованості за тілом кредиту; 18 000,00 грн - заборгованості за процентами.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» 2 169 (дві тисячі сто шістдесят дев`ять) грн 36 коп. судового збору та 3000 (три тисячі) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 4-й поверх.
- ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Рішення суду складено і підписано 28 жовтня 2026 року.
Суддя Г.Є. Майна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua