Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №470/789/26 — Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Суд: Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 29 жовтня 2026 р.

Справа: №470/789/26

Суддя: Луста С. А.

Провадження № 2/470/653/26

Справа № 470/789/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року с-ще Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Лусти С.А.,

за участю секретаря судового засідання Дячук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Березнегувате в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

28 серпня 2026 року позивач звернувся до Березнегуватського районного суду з відповідним позовом до відповідачки, через підсистему "Електронний суд ЄСІТС", який підписаний його представником Сипливою Т.А., що діє на підставі довіреності в порядку передоручення від 07 травня 2026 року.

В позові зазначено, що ТОВ "Споживчий Центр" та ОСОБА_2 15 березня 2025 року уклали Кредитний договір (оферти) №15.03.2025-100001609, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит, у розмірі 2500 грн. на строк, вказаний в заявці. Відповідно до умов Договору заявка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомився під час укладення кредитного договору. Відповідно до умов кредитного договору позичальнику надається Кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту 15 березня 2025 року, сума Кредиту 2500 грн., строк, на який надається Кредит 168 днів з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту 29 серпня 2025 року, продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку виплати кредиту/строку договору не передбачена. Отже, ТОВ "Споживчий Центр" свої зобов`язання за Договором виконало належним чином та в повному обсязі, в свою чергу ОСОБА_2 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість, у розмірі 7575,00 грн., що складається з тіла кредиту 2500,00 грн; процентів 3325,00 грн.; комісії пов`язаної з наданням кредиту 125,00 грн.; додаткової комісії за обслуговування кредитної заборгованості 375,00 грн.; неустойки 1250,00 грн. На підставі зазначеного, просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ "Споживчий Центр" заборгованість за Кредитним договором №15.03.2025-100001609 від 15 березня 2025 року, в розмірі 7575,00 грн., судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 2662,4 грн та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення, у розмірі 120,18 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позові зазначив про слухання справи у його відсутність, підтримання позовних вимог в повному обсязі та не заперечення проти заочного розгляду справи.

Відповідачка в судове засідання також не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася у встановленому законом порядку, про що в матеріалах справи є відповідні докази, причини неявки суд не повідомила, відзиву на позовну заяву не направляла (а.с.79).

Судом, за згоди представника позивача, ухвалено про заочний розгляд справи у відсутність відповідачки, на підставі наявних у справі доказів, у відповідності до ст.280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши докази у справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

15 березня 2025 року між позивачем та відповідачкою в електронній формі, згідно ЗУ «Про електронну комерцію», було укладено кредитний договір №15.03.2025-100001609, за яким позивач надав відповідачці у тимчасове платне користування грошові кошти, в розмірі 2500,00 грн. строком на 168 днів (до 29 серпня 2025 року), зі сплатою за користування кредитом «стандартної» процентної ставки 1,0 % за день від суми кредиту, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів кредитування, процентної ставки «економ», в розмірі 0,5% за день від суми кредиту, яка застосовується протягом наступних чергових періодів, комісії за надання кредиту, в розмірі 125,00 грн. та комісії за обслуговування кредиту, в розмірі 125,00 грн. у кожному з трьох чергових періодів. Про вказане свідчать копія заявки до кредитного договору від 15 березня 2025 року, підписаної відповідачкою електронним підписом, копія пропозиції про укладення договору (оферта) від 15 березня 2025 року та копія відповіді позичальника про прийняття пропозиції від 15 березня 2025 року, також підписаних відповідачкою одноразовим ідентифікатором (а.с.24-37).

Позивач виконав зобов`язання за кредитним договором, перерахувавши відповідачці грошові кошти на картковий рахунок, що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 17 квітня 2026 року про перерахування коштів, однак остання не виконала взятих на себе за договором зобов`язань, грошові кошти, проценти за їх користування та комісію не повернула, у зв`язку з чим станом на 13 липня 2026 року їй нараховано заборгованість, в розмірі 7575,00 грн., з яких: 2500,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 3325,00 грн. заборгованість за процентами, 125,00 грн. комісія за надання кредиту, 375,00 грн. комісія за обслуговування кредиту та 1250,00 грн. неустойка (а.с.38-42).

Суму заборгованості перед позивачем відповідачка в добровільному порядку не сплачує.

Суд вважає, що між сторонами мають місце цивільно-правові відносини із зобов`язального права по кредитному договору.

Згідно з пунктом 6 статті 3 ЦК України справедливість, добросовісність та розумність належать до загальних засад цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися вiд вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За вимогами ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачкою зобов`язання по погашенню кредитної заборгованості, розрахунок заборгованості відповідачкою не спростовано.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачка порушила умови кредитного договору та не в повному обсязі розрахувалася з позивачем за отримані грошові кошти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідачки заборгованості за тілом кредиту, в розмірі 2500,00 грн., заборгованості за процентами, в розмірі 3325,00 грн. та комісії за обслуговування кредиту, в розмірі 375,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідачки комісії за надання кредиту, в розмірі 125,00 грн., то 10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування» № 1734-VІІІ, у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ статтю 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

У пункті 4 частини 1 статті 1 Закону України № 1734-VІІІ встановлено, що загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини 2 статті 8 вказаного Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання, обслуговування та повернення кредиту.

До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частина 1 статті 3 ЦК України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

В пункті 8 відповіді позичальника про прийняття пропозиції кредитного договору від 15 березня 2025 року передбачена одноразова сплата комісії за надання кредиту у розмірі 125,00 грн, яка нараховується за ставкою 5 процентів від суми кредиту.

ТОВ «Споживчий Центр» є фінансовою установою, яка надає єдину фінансову послугу надання коштів у кредит (мікрокредитування) фізичним особам на будь-які цілі, переважно у вигляді швидких онлайн-кредитів на банківську картку на умовах строковості, платності та зворотності.

Встановивши у кредитному договорі сплату комісійної винагороди за надання кредиту, фінансова установа не повідомила, які саме послуги за вказану плату надаються позичальнику, оскільки надання кредиту це фінансова послуга, що надає ТОВ «Споживчий Центр». Разом з тим наявні в матеріалах справи документи взагалі не містять будь-якого опису послуг, за які ТОВ «Споживчий Центр» встановлена комісія за надання кредиту.

Розмір такої комісійної винагороди, з огляду на обставини справи (зокрема, розмір кредиту та процентів), вносить істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу та обмежують права відповідачки з огляду на права споживача, викладені у законі України № 1734-VІІІ.

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України № 1734-VІІІ умови договору, які обмежують права відповідачки порівняно з правами встановленими цим Законом, є нікчемними.

За такого, суд дійшов висновку про відмову позивачу у стягненні з відповідачки комісії за надання кредиту, в розмірі 125,00 грн.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідачки на користь позивача неустойки, в розмірі 1250,00 грн., то за вимогами ч.1 ст.624 ЦК України якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Однак, згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні в зв`язку з російською агресією введено воєнний стан, який продовжено дотепер.

За такого, враховуючи, що відповідачці нараховано заборгованість за неустойкою в період з 29 березня до 01 травня 2025 року, тобто в період дії в Україні воєнного стану, суд дійшов висновку про відмову позивачу в стягненні з відповідача заборгованості за неустойкою, в розмірі 1250,00 грн.

Посилання позивача в позовній заяві на ЗУ «Про споживче кредитування», як на підставу для стягнення неустойки, в якому будь-якої заборони на її нарахування не передбачено, судом до уваги не приймаються, оскільки вони вказаних висновків суду не спростовують та не спростовують вимог ЦК України про звільнення позичальника від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Загальна заборгованість за кредитним договором від 15 березня 2025 року, яка підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача, складає 6200,00 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд покладає на відповідачку пропорційно задоволеним позовним вимогам обов`язок по відшкодуванню позивачу витрат на оплату судового збору, в розмірі 2179,13 грн., а в стягненні витрат, пов`язаних з надсиланням відповідачці позовної заяви, в розмірі 120,18 грн. відмовляє, оскільки сума вказаних витрат будь-якими доказами не підтверджена (а.с.20).

Керуючись ст.ст.12, 13, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, заборгованість за кредитним договором №15.03.2025-100001609 від 15 березня 2025 року, в розмірі 6200,00 (шість тисяч двісті) грн., з яких: 2500,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 3325,00 грн. заборгованість за процентами та 375,00 комісія за обслуговування кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, витрати по сплаті судового збору, в розмірі 2179,13 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Березнегуватським районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його постановлення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місце знаходження: вул. Саксаганського, 133-А м. Київ, 01032.

Відповідачка: ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 30 жовтня 2026 року.

Суддя С. А. Луста

Оригінал: reyestr.court.gov.ua