Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №205/12904/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Суд: Новокодацький районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця

Дата: 27 жовтня 2026 р.

Справа: №205/12904/26

Суддя: Шиян В. В.

Єдиний унікальний номер 205/12904/26

Номер провадження3/205/2981/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року м. Дніпро

Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Шиян В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1

про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 116382 від 10.09.2026, 10 вересня 2026 року о 09 год 52 хв за адресою: м. Дніпро, просп. Сергія Нігояна, буд. 49, ОСОБА_1 не виконав законну вимогу інспектора взводу 1 роти 4 батальйону 3 УПП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта Гаврилової В. В. залишатися на місці та, відповідно до ст. 266 КУпАП, припинити керування транспортним засобом. Натомість ОСОБА_1 відповів у зухвалій формі та продовжив рух транспортним засобом.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 185 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що 10.09.2026 року приблизно о 09 год 40 хв рухався автомобілем проспектом Сергія Нігояна в м. Дніпрі. Побачивши попереду блокпост ТЦК та СП, вирішив об`їхати його іншою вулицею. Згодом його транспортний засіб зупинили працівники поліції, по орієнтуванню на транспортний засіб, які виявили в нього ознаки сп`яніння. За словами ОСОБА_1 , він виконував вимоги поліцейських та пройшов перевірку на стан сп`яніння. Після цього він не зрозумів, що повинен залишатися на місці та очікувати подальших вказівок, оскільки, як стверджує, такої вимоги йому не висували. Також зазначив, що не мав наміру не виконувати законні вимоги працівників поліції, не чинив злісної непокори та не висловлювався на їхню адресу в зухвалій формі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданнями Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, встановленого правопорядку, зміцнення законності та запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 185 КУпАП адміністративна відповідальність настає за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків.

Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.10.2011 № 10-рп/2011 у справі № 1-28/2011, злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов`язків або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

Отже, для наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, необхідним є встановлення сукупності таких обставин: законності вимоги працівника поліції, доведення цієї вимоги до відома особи, її наполегливого та неодноразового повторення або відмови, вираженої у зухвалій формі, а також умисної злісної відмови від її виконання.

Крім того, згідно з п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.06.1992 № 8 «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 185 і 185-7 КУпАП, суди зобов`язані перевіряти правильність складання протоколу про адміністративне правопорушення, наявність пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, пояснень свідків правопорушення та інших відомостей, необхідних для правильного вирішення справи.

Судом досліджено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 116382 від 10.09.2026 та рапорт працівника поліції.

Зі змісту протоколу вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується невиконання законної вимоги працівника поліції залишатися на місці та припинити подальше керування транспортним засобом, а також висловлення відповіді у зухвалій формі, після чого він нібито продовжив рух транспортним засобом.

Водночас сам по собі виклад зазначених обставин у протоколі про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом винуватості особи та підлягає перевірці й оцінці в сукупності з іншими доказами.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив факт злісної непокори працівникам поліції та пояснив, що після зупинки транспортного засобу виконував вимоги поліцейських, зокрема пройшов перевірку на стан сп`яніння. При цьому зазначив, що вимоги залишатися на місці йому не висували, необхідності очікувати подальших вказівок він не усвідомлював, умислу на невиконання законних вимог поліцейських не мав та у зухвалій формі до них не звертався.

Оцінюючи наведені пояснення у сукупності з матеріалами справи, суд зазначає, що стороною, яка склала протокол, не надано достатніх доказів, які б спростовували пояснення ОСОБА_1 та підтверджували наявність у його діях усіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

Зокрема, з наданих матеріалів неможливо достовірно встановити, у якій саме формі працівник поліції висунув вимогу залишатися на місці, чи була вона чітко доведена до відома ОСОБА_1 , чи усвідомлював він її зміст, а також чи мала місце свідома та умисна відмова від її виконання.

Крім того, протокол не містить конкретизації висловлювань або дій ОСОБА_1 , які б свідчили про відмову від виконання вимоги поліцейського саме у зухвалій формі. Загальне посилання на зухвалу поведінку без наведення її конкретних проявів не дає можливості встановити наявність ознак злісної непокори.

Рапорт працівника поліції не усуває зазначених недоліків доказування, оскільки викладені в ньому відомості мають оцінюватися разом з іншими доказами та самі по собі не підтверджують умисного характеру непокори.

При цьому матеріали справи не містять відеозаписів із нагрудних камер поліцейських, пояснень очевидців або інших об`єктивних доказів, які б підтверджували факт доведення до ОСОБА_2 відповідної законної вимоги, його усвідомлену відмову від її виконання та зухвалий характер такої відмови.

Суд також звертає увагу, що сам по собі факт продовження руху транспортним засобом за відсутності належних доказів доведення до особи конкретної вимоги та її умисного невиконання не є достатнім для висновку про вчинення злісної непокори в розумінні ст. 185 КУпАП.

Таким чином, досліджені докази не дають можливості поза розумним сумнівом встановити, що ОСОБА_2 усвідомлював законну вимогу працівника поліції та умисно, у формі злісної непокори, відмовився від її виконання.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Суд не вправі самостійно усувати недоліки доказування, перебирати на себе функції органу, який склав протокол про адміністративне правопорушення, або обґрунтовувати винуватість особи припущеннями.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що вони не є достатніми для встановлення в діях ОСОБА_1 обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, зокрема умисної злісної непокори законній вимозі працівника поліції.

За таких обставин вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення не доведена належними та достатніми доказами, а всі сумніви щодо доведеності його вини підлягають тлумаченню на його користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, провадження у справі щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 185, 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Шиян В.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua