Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №464/6703/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Суд: Сихівський районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 29 жовтня 2026 р.

Справа: №464/6703/26

Суддя: Горбань О. Ю.

Справа № 464/6703/26

пр.№ 2/464/4130/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.10.2026 Сихівський районний суд м.Львова в складі: головуючого судді Горбань О.Ю.

секретаря судових засідань Лазар Д.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання на підставі наявних у суду матеріалів цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

встановив:

ТОВ «Споживчий центр» 17.09.2026 звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором №21.01.2022-100004201 від 21.01.2022 в розмірі 7520 грн, відшкодування судових витрат.

Обґрунтовує позов тим, що 21.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов кредитного договору позичальнику надано кредит у розмірі 4000 грн строком на 42 днів. Таким чином, позивач виконав свої зобов`язання у повному обсязі, однак відповідачка взяті на себе зобов`язання не виконала і кредит у визначений строк не повернула, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідачки: основний борг в розмірі 4000 грн; відсотки за користування кредитом в розмірі 3520 грн, а також відшкодувати судові витрати.

Матеріали позову надійшли до суду через систему «Електронний суд» 17.09.2026, протоколом автоматизованого розподілу визначено суддю Горбань О.Ю.

Ухвалою від 21.09.2026 постановлено прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У наданий відповідачці 15 денний строк з дня вручення ухвали, остання правом на подання відзиву не скористалась. Будь-яких заяв від відповідачки до суду не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити її правову позицію щодо предмета спору. Зважаючи на те, що відповідачка належним чином повідомлена про розгляд справи і незалежно від того чи отримав вона адресовану їй кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо відповідачки дотримано і справу може бути розглянуто по суті.

У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно всі обставини справи та оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Судом встановлено, що 21.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов кредитного договору позичальнику надано кредит у розмірі 4000 грн строком на 42 днів.

З`ясовано, що між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов`язань позичальником.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом. Згідно з частиною першою статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Встановлено, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав та надав відповідачці грошові кошти в розмірі 4000 грн шляхом перерахування на банківську картку відповідачки, що підтверджується довідкою про перерахування коштів (або платіжним дорученням).

Отже, судом встановлено, що відповідачкою підписано кредитний договір, отримано кредитні кошти у визначеному договором розмірі, що є підтверджено належними, допустимими та достатніми доказами.

Суд звертає увагу, що у договорі про надання кредиту прописані усі істотні умови договору, відповідач належним чином ознайомлений з такими умовами.

Більше того, з матеріалів справи вбачається, що відповідачці на номер її мобільного телефону надходив одноразовий ідентифікатор для підписання договору (J993). Також, саме вказаний номер мобільного телефону відповідачки закріплений за нею, як фінансовий номер, в ТОВ «Споживчий кредит».

У справі № 524/5556/19 Верховний Суд дійшов висновку про те, що одноразовим ідентифікатором є комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

У постанові Верховного Суду від 07.10.2020 по справі № 127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.

Суд звертає увагу, що відповідачкою не доведено порушення її прав при укладенні відповідного договору, що є її процесуальним обов`язком в силу положень статей 12, 81 ЦПК України, як не надано належних доказів укладення від її імені іншою особою за відсутності її волевиявлення, перерахування кредитних коштів не на її рахунок.

Отже, наявні у матеріалах справи докази підтверджують факт укладення і перерахування відповідачці коштів за кредитним договором.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що відповідачка не виконала взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов кредитного договору, не повернула кредитні кошти, не сплатила відсотки за користування кредитом, що спричинило утворення заборгованості в розмірі 7520 грн, з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 4000 грн; сума прострочених платежів по процентах – 3520 грн.

В той же час, відповідачкою не надано суду жодних розрахунків, котрі б спростовували правильність розрахунків заборгованості по тілу кредиту та по відсотках, долучених позивачем до матеріалів справи.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Тому суд приходить до висновку, що сума прострочених платежів по тілу кредиту та процентів слід стягнути з відповідача.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення та з відповідачки на користь позивача слід стягнути заборгованість в розмірі 7520 грн.

Задовольняючи позов, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача слід стягнути понесені останнім і документально підтверджені судові витрати, що становлять 2662,40 грн судового збору, а також 116,58 грн витрат, пов`язаних з надсиланням відповідачці позовної заяви (2662,40 грн +116,58 грн = 2778,98 грн).

На підставі статей 525, 526, 527, 530, 610, 634, 639, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 12, 81, 89, 141, 247, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №21.01.2022-100004201 від 21.01.2022 в сумі 7520 (сім тисяч п`ятсот двадцять) грн, з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 4000 грн; сума прострочених платежів по процентах - 3520 грн; судові витрати в розмірі 2778 грн. 98 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: м.Київ, вул.Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 30 жовтня 2026 року, що є датою його ухвалення за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.268 ЦПК України.

Суддя Олена ГОРБАНЬ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua