Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 29 жовтня 2026 р.
Справа: №200/4836/23
Суддя: Катунов В.В.
Головуючий І інстанції: Стойка В.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2026 р.Справа № 200/4836/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Мінаєвої К.В. , Фоміної Л.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2026, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 200/4836/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач), через свого представника, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення або зміну способу та порядку виконання рішення суду, в якій просив суд змінити спосіб і порядок виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.11.2023 у справі №200/4836/23 в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (Код ЄДРПОУ 13486010), вчинити дії, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (Код ЄДРПОУ 13486010), на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсійних виплат за період з 01.12.2019 року по 31.03.2024 року в розмірі 329 326,27 гривень».
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що до теперішнього часу рішення суду фактично залишається не виконаним, заборгованість за результатами проведеного перерахунку пенсії не сплачено.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2026 року заяву представника позивача про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №200/4836/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Змінено спосіб і порядок виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.11.2023 у справі №200/4836/23 в частині зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області(Код ЄДРПОУ 13486010) вчинити дії шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (Код ЄДРПОУ 13486010), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) заборгованість з пенсійних виплат за період з 01.12.2019 року по 31.03.2024 року в розмірі 328 228 (триста двадцять вісім тисяч двісті двадцять вісім) грн., 22 коп.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі – ГУ ПФУ в Донецькій області, відповідач, апелянт) подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на відсутність всебічного розгляду та повного з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2026 у справі № 200/4836/23 в частині зміни способу і порядку виконання рішення, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.11.2023 у справі № 200/4836/23 відмовити в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що Головним управлінням у межах наданої чинним законодавством компетенції вжито усіх можливих заходів для виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.11.2023 у справі № 200/4836/23. Зокрема здійснено перерахунок пенсії позивача на виконання рішення суду, нараховано та обліковано суму доплати, яка буде виплачуватись відповідно до норм чинного законодавства. Нарахована сума доплати за результатами проведеного перерахунку склала 136426,90 грн.
Також апелянт зазначає, що зобов`язання Головного управління вчинити певні дії з нарахування та виплати компенсації і стягнення з суб`єкта владних повноважень певного розміру грошових коштів за конкретний період є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення. Резолютивна частина рішення Донецького окружного адміністративного суду в справі № 200/4836/23 має зобов`язальний характер, вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів не були предметом судового розгляду. Правильність нарахування заборгованості з компенсаційних виплат позивачу судами першої та апеляційної інстанції не перевірялася. Способом відновлення порушеного права позивача у цій справі судом обрано зобов`язання Головного управління вчинити певні дії, а стягнення конкретних сум заборгованості з компенсаційних виплат не було предметом позовних вимог та способом відновлення порушених прав.
З огляду на викладене, враховуючи те, що фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою витрат на погашення заборгованості з пенсійних виплат, Головне управління вважає безпідставними аргументи позивача, наведені в його заяві, про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду у справі. Зміна способу і порядку виконання рішення суду, у такому випадку, не захищає право позивача на отримання сум заборгованості з пенсійних виплат, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до ст.ст. 294, 311, ч. 1 ст. 312 КАС України розгляд апеляційної скарги проведено в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги дійшла таких висновків.
Судовим розглядом встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03.11.2023 справа № 200/4836/23, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 0503015189 від 08.08.2023 року, яким ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки ДУ "ТМО МВС України по Львівській області" № 6865/Д від 31.07.2023 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за листопад 2019 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції".
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3) здійснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01.12.2019 року на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням довідки ДУ "ТМО МВС України по Львівській області" № 6865/Д від 31.07.2023 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за листопад 2019 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та наказу МВС України № 260 від 06.04.2016 року, із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення в наступних розмірах: посадовий оклад - 1700,00 грн.; оклад за спеціальним званням - 1000,00 грн.; надбавка за стаж служби (45%) - 1215,00 грн.; надбавка за специфічні умови проходження служби (39,99%) - 1565,61 грн.; премія (в середньому розмірі за прирівняною посадою розмірі 158,30% від грошового забезпечення) - 8675,81 грн., загальної суми - 14156,42 грн.
На виконання рішення суду в березні 2024 року ГУ ПФУ в Донецькій області здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 року, та після виконання рішення суду у ГУ ПФУ в Донецькій області виникла заборгованість по виплаті пенсії ОСОБА_1 за період з 01.12.2019 року по 31.03.2024 року в розмірі 329 326,27 гривень.
У відповіді від 28.03.2024 року № 0500-0215-8/30410 ГУ ПФУ в Донецькій області зазначили, що заборгованість по виплаті пенсії за період з 01.12.2019 року по 31.03.2024 року в розмірі 329 326,27 року буде виплачено ОСОБА_1 при наявності бюджетних асигнувань.
В період з березня 2024 року по теперішній час, тобто протягом більше 2 років, рішення суду в частині виплати недоотриманої пенсії за період з 01.12.2019 року по 31.03.2024 року в розмірі 329 326,27 гривень не виконано.
Розуміючи, що права ОСОБА_1 порушуються та рішення суду не виконується в частині виплати йому недоотриманої пенсії в розмірі 329 326,27 гривень, ОСОБА_1 звернувся до виконавчої служби із заявою, та Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення римусового виконання рішень у Донецькій області Східного МРУ Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження № 78738276 від 30.07.2025 року. Однак в ході проведення виконавчих дій заборгованість по пенсії ОСОБА_1 не виплачено.
23.06.2026 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Донецькій області із заявою про виплату йому недоотриманої пенсії в розмірі 329 326,27 гривень. Крім цього представник ОСОБА_1 адвокат Овчаренко О.О. також 23.06.2026 року звернувся до ГУ ПФУ в Донецькій області із адвокатським запитом, в якому просив здійснити виплату нарахованої заборгованості по пенсії ОСОБА_1
ГУ ПФУ в Донецькій області надіслало на адресу сторони позивача лист № 0500-0510-8/69552 від 29.06.2026 року в якому зазначило, що станом на 29.06.2026 року залишок невиплачених коштів за рішенням суду 200/4836/23 за період з 01.12.2019 по 31.03.2024 становить 328 228,22 грн.
Всі виплати управлінням здійснюються згідно фінансування та підстави для виплати заборгованості по пенсії ОСОБА_1 відсутні.
24.08.2026 від представника позивача надійшла заява про встановлення або зміну способу та порядку виконання рішення суду, в якій позивач просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.11.2023 у справі №200/4836/23.
Задовольняючи зазначену заяву, суд першої інстанції виходив з того, що зважаючи на те, що судове рішення за яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3) здійснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01.12.2019 року на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням довідки ДУ "ТМО МВС України по Львівській області" № 6865/Д від 31.07.2023 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за листопад 2019 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та наказу МВС України № 260 від 06.04.2016 року, із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення в наступних розмірах: посадовий оклад - 1700,00 грн.; оклад за спеціальним званням - 1000,00 грн.; надбавка за стаж служби (45%) - 1215,00 грн.; надбавка за специфічні умови проходження служби (39,99%) - 1565,61 грн.; премія (в середньому розмірі за прирівняною посадою розмірі 158,30% від грошового забезпечення) - 8675,81 грн., загальної суми - 14156,42 грн., не виконується у визначений судом спосіб, суд вважає, що для забезпечення гарантованого законом права стягувача на виконання судового рішення, ухваленого на його користь та враховуючи положення ч. 3 ст. 378 КАС України, де встановлено, що невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат, необхідно змінити спосіб виконання зазначеного судового рішення на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (Код ЄДРПОУ 13486010), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) заборгованість з пенсійних виплат за період з 01.12.2019 року по 31.03.2024 року в розмірі 328 228, 22 гривень», оскільки зазначений спосіб не вплине на суть судового рішення, що підлягає виконанню.
Надаючи оцінку оскаржуваній ухвалі колегія суддів виходить з такого.
За змістом ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
За змістом ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Колегія суддів зауважує, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Крім того, у рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі “Валерій Фуклєв проти України” від 07 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі “Шмалько проти України” від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі “Юрій Миколайович Іванов проти України” від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі “Apostol v. Georgia” від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
Із вищезазначеного вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України “Про виконавче провадження”. При цьому виконання судового рішення є складовою доступу до правосуддя, яке передбачено статтею 6 Конвенції.
Питання порядку та підстав для зміни способу та порядку виконання судового рішення врегульовані статтею 378 КАС України.
Згідно з ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
19.12.2024 набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень” від 21.11.2024 № 4094-IX пунктом 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” якого передбачено, що справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом. Також зазначеним Законом частину 3 статті 378 КАС України доповнено абзацом другим такого змісту: “Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат”.
Із вищезазначеного вбачається, що з 19.12.2024 статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.
Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ПФУ в Донецькій області тривалий час, понад два місяці, не виконує рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.11.2023 у справі № 200/4836/23 в частині виплати позивачу заборгованості з доплати до пенсії, яка виникла внаслідок задоволення у судовому порядку вимоги про зобов`язання ГУ ПФУ в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01.12.2019 року на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням довідки ДУ "ТМО МВС України по Львівській області" № 6865/Д від 31.07.2023 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за листопад 2019 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та наказу МВС України № 260 від 06.04.2016 року, із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення в наступних розмірах: посадовий оклад - 1700,00 грн.; оклад за спеціальним званням - 1000,00 грн.; надбавка за стаж служби (45%) - 1215,00 грн.; надбавка за специфічні умови проходження служби (39,99%) - 1565,61 грн.; премія (в середньому розмірі за прирівняною посадою розмірі 158,30% від грошового забезпечення) - 8675,81 грн., загальної суми - 14156,42 грн.
Із матеріалів справи встановлено, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.11.2023 у справі № 200/4836/23 позивачу було проведено перерахунок пенсії за період з грудня 2019 року по березень 2024 року у розмірі 329326,47 грн.
Упродовж 2025-2026 років відповідно до Порядку № 821 Головним управлінням проведено виплату коштів на погашення заборгованості в межах бюджетних призначень у жовтні 2025 року – в розмірі 187,35 грн, у листопаді 2025 року – в розмірі 187,35 грн, у грудні 2025 року – в розмірі 187,35 грн, у лютому 2026 року – в розмірі 103,00 грн, у березні 2026 року – в розмірі 101,00 грн, у квітні 2026 року – в розмірі 100,00 грн, у травні 2026 року – 100,00 грн та у червні 2026 року – 132,00 грн.
Залишок пенсійних виплат нарахованих згідно з рішенням суду за минулий період станом на 02.09.2026 складає 328228,22 грн.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням приписів ч. 3 ст. 378 КАС України у редакції чинній з 19.12.2024, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для зміни способу і порядку виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.11.2023 у справі № 200/4836/23.
Застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом другим ч. 3 ст. 378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії на стягнення з ГУ ПФУ в Донецькій області нарахованої суми (328228,22 грн) є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина.
Зазначене узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду від 28.10.2025 у справі № 380/7706/22.
Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на відсутність бюджетного фінансування, оскільки зазначене жодним чином не впливає на можливість застосування судом положень ч. 3 ст. 378 КАС України.
Щодо посилання ГУ ПФУ в Донецькій області на те, що резолютивна частина рішення Донецького окружного адміністративного суду в справі № 200/4836/23 має зобов`язальний характер, вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів не були предметом судового розгляду, колегія суддів зазначає, що положення абзацу другого ч. 3 ст. 378 КАС України прямо передбачають, що невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.
Посилання відповідача на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 30.01.2018 у справі № 281/1820/14-a, від 10.07.2018 у справі № 755/7078/16-а, від 16.07.2020 у справі № 130/2176/17, від 11.11.2020 у справі № 817/628/15 та від 17.02.2021 у справі № 295/16238/14-а, колегія суддів вважає нерелевантними та такими, що не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки такі висновки стосуються застосування положень статті 378 КАС України в редакції, чинній до 19 грудня 2024 року.
З огляду на наведене правове регулювання та встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви представника позивача про зміну способу та порядку виконання рішення.
Доводи апеляційної скарги позивача висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді заяви неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до положень статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, повно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване судове рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2026 по справі № 200/4836/23 залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді К.В. Мінаєва Л.О. Фоміна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua