Постанова від 29 жовтня 2026 р. у справі №520/18841/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Садова М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 р.Справа № 520/18841/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Фоміної Л.О. , Мінаєвої К.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2026 по справі № 520/18841/26

за позовом ОСОБА_1

до Височанської селищної ради

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач, далі – ОСОБА_1 ,) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Височанської селищної ради (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати дію Височанської селищної ради не надання буд якої відповіді по розгляду моєї заяви № 684/02-27 від 15.05.2026 на 26.06.2026 неправомірними, такими що порушили мої права гарантовані ст. 40 Конституції України;

- зобов`язати Височанську селищну раду здійснити дії по розгляду заяви № 684/02-27 від 15.05.2026;

- зобов`язати Височанську селищну раду забезпечити присутність при розгляді заяви № 684/02-27 від 15.05.2026.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2026 у клопотанні позивача про звільнення від сплати судового збору за подання адміністративного позову до суду відмовлено.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Височанської селищної ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху.

Надано позивачу строк протягом п`яти днів з вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 до Височанської селищної ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачу.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду від 09.09.2026 року, постановлену у справі № 520/18841/26, про повернення йому позовної заяви, та направити матеріали справи на подальший розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що суд розглядаючи його позов роз`єднав позовні вимоги по розгляду його заяв. На підставі скорочення позовних вимог суд не звільнив позивача від сплати судового збору і на підставі не сплати судового збору повернув позовну заяву. Позивач вважає, що у цьому випадку не існувало підстав для роз`єднання позовних вимог, оскільки його заяви хоч і мали різні реєстраційній номери, але за природою порушення його прав при їх розгляді були тотожними і стосувались виключно питання порушення строку їх розгляду. Тобто суд формально підійшов до розгляду його позову і роз`єднав позовні вимоги, щоб зникло право позивача на отримання пільги по сплаті судового збору. Позивач вказує, що суд безпідставно відмовив йому у доступі до правосуддя, тому що на стадії прийняття його позовної заяви неналежним чином (формально) віднісся до виконання своїх обов`язків.

Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до ст. 294, ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд апеляційної скарги проведено в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги дійшла таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив:

- визнати дію Височанської селищної ради не надання будь-якої відповіді по розгляду заяви № 683/02-27 від 15.05.2026 року на 26.06.2026 року неправомірними, такими що порушили права гарантовані ст. 40 Конституції України;

- визнати дію Височанської селищної ради не надання будь-якої відповіді по розгляду заяви № 684/02-27 від 15.05.2026 року на 26.06.2026 року неправомірними, такими що порушили права гарантовані ст. 40 Конституції України;

- зобов`язати Височанську селищну раду здійснити дії по розгляду заяви № 683/02-27 від 15.05.2026 року.

- зобов`язати Височанську селищну раду здійснити дії по розгляду заяви № 684/02-27 від 15.05.2026 року.

- зобов`язати Височанську селищну раду забезпечити присутність при розгляді заяви № 683/02-27 від 15.05.2026 року.

- зобов`язати Височанську селищну раду забезпечити присутність при розгляді заяви № 684/02-27 від 15.05.2026 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2026 роз`єднано у самостійні провадження вимоги, заявлені у справі № 520/18841/26.

- визнати дію Височанської селищної ради не надання буд якої відповіді по розгляду заяви № 684/02-27 від 15.05.2026 на 26.06.2026 неправомірними, такими що порушили права гарантовані ст. 40 Конституції України;

- зобов`язати Височанську селищну раду здійснити дії по розгляду заяви № 684/02-27 від 15.05.2026;

- зобов`язати Височанську селищну раду забезпечити присутність при розгляді заяви № 684/02-27 від 15.05.2026.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2026 у клопотанні позивача про звільнення від сплати судового збору за подання адміністративного позову до суду відмовлено.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Височанської селищної ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху.

Надано позивачу строк протягом п`яти днів з вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.

Копію ухвалу суду від 01.07.2026 направлено за допомогою поштового зв`язку позивачу за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві.

Копію ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2026 отримано особисто позивачем 10.07.2026, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулось на адресу Харківського окружного адміністративного суду 13.07.2026.

Відмовляючи в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання адміністративного позову та залишаючи позов без руху, суд першої інстанції виходив з висновку про відсутність обставин, які б ускладнювали виконання позивачем обов`язку сплатити судовий збір за подання адміністративного позову до суду. Суд визначив ставку судового збору за подання адміністративного позову до суду за вимогою немайнового характеру (0,4 % прожиткового мінімуму для працездатним осіб), вказав, що така ставка не перевищує 5 відсотків (55378,40 / 5% = 2768,92 грн) розміру річного доходу позивача та становить 1331,20 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 до Височанської селищної ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачу.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не усунув недоліки, які викладені в ухвалі суду від 01.07.2026; до суду не подано будь-яких заяв чи клопотань про продовження процесуального строку встановленого судом для усунення вказаних недоліків.

Колегія судді не погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Реалізація цього права передбачає, зокрема, дотримання порядку, визначеного процесуальним законом, в тому числі щодо форми та змісту позовної заяви.

За змістом ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з абзацом першим ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Положеннями абзацу першого ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відкриття провадження у справі регламентовано нормами глави 2 розділу II КАС України.

Положеннями ч.ч. 2-3 ст. 173 КАС України передбачено, що завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 180 КАС України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, заміну позивача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше.

Отже, з аналізу норм КАС України вбачається, що питання роз`єднання позовних вимог може бути вирішено судом до початку розгляду справи по суті, тобто після відкриття провадження у справі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що суд першої інстанції формально підійшов до розгляду його позову і роз`єднав позовні вимоги, щоб зникло право позивача на отримання пільги по сплаті судового збору.

Питання роз`єднання позовних вимог врегульовано у ст. 172 КАС України.

За змістом ч.ч. 6-7 ст. 172 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.

Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.

Про об`єднання справ в одне провадження або роз`єднання позовних вимог, про відмову в об`єднанні справ в одне провадження, роз`єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу.

Із матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції роз`єднав заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги відразу після надходження позову.

За змістом ч. 1 ст. 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Право позивача заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою, передбачено також ч. 1 ст. 21 КАС України.

Таким чином, об`єднання в одній позовній заяві декількох вимог допускається за умови пов`язаності їх між собою підставами виникнення або поданими доказами, а також основних і похідних вимог.

Відкриття провадження у справі регламентовано нормами глави 2 розділу II КАС України.

Положеннями ч.ч. 2-3 ст. 173 КАС України передбачено, що завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 180 КАС України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, заміну позивача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше.

Отже, з аналізу норм КАС України вбачається, що питання роз`єднання позовних вимог може бути вирішено судом до початку розгляду справи по суті, тобто після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 ст. 133 КАС України визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

У силу приписів п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 8 Закону № 3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

Статтею 6 Закону № 3674-VI врегульовано питання щодо порядку сплати судового збору. Зокрема, абзацом 3 ч. 6 ст. 6 Закону № 3674-VI передбачено, що у разі роз`єднання судом позовних вимог судовий збір, сплачений за подання позову, не повертається і перерахунок не здійснюється. Після роз`єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується.

Таким чином, суд може суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати у встановленому законом порядку. При цьому, у разі роз`єднання судом позовних вимог судовий збір, сплачений за подання позову, не повертається і перерахунок не здійснюється, після роз`єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що при вирішенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору (або відмови у звільненні), позовні вимоги якого в подальшому були роз`єднані судом у самостійні провадження, суд мав оцінити наявність підстав для надання відповідних пільг виходячи з розміру судового збору, який підлягав сплаті під час звернення з первинною позовною заявою.

Водночас, суд першої інстанції вищевикладеного не врахував, а отже за такого правого регулювання та встановлених обставин, ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху, і як наслідок, ухвала про повернення заяви позивача, постановлені з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає апеляційну скаргу обґрунтованою, а тому вона підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції – скасуванню з направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 294, 308, 311, 312, 320, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2026 по справі № 520/18841/26 – скасувати.

Адміністративну справі № 520/18841/26 за позовом ОСОБА_1 до Височанської селищної ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії- направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя В.В. Катунов

Судді Л.О. Фоміна К.В. Мінаєва