Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: звільнення з публічної служби, з них
Дата: 29 жовтня 2026 р.
Справа: №520/15425/25
Суддя: Жигилій С.П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2026 р.Справа № 520/15425/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Перцової Т.С. , Макаренко Я.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2025 (суддя: Пасечнік О.В., м. Харків) по справі № 520/15425/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції України в Харківській області
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі по тексту – відповідач, ГУНП в Харківській області), в якому просить суд:
- визнати незаконним та скасувати: наказ ГУНП в Харківській області від 06.05.2025 №1305 про відсторонення від посади; наказ ГУНП в Харківській області від 22.05.2025 №680 про накладення дисциплінарного стягнення; наказ ГУНП в Харківській області від 28.05.2025 №302 про звільнення з поліції;
- поновити ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ВП №1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області з дня фактичного звільнення;
- стягнути з ГУНП в Харківській області на користь ОСОБА_1 : середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28.05.2025 до дня поновлення на посаді (на підставі ст.236 КЗпП) згідно з довідкою про середню заробітну плату; моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн.;
- допустити негайне виконання рішення суду.
В обґрунтування позову зазначено, що наказ ГУНП в Харківській області від 06.05.2025 №1305 про відсторонення від посади, наказ ГУНП в Харківській області від 22.05.2025 №680 про накладення дисциплінарного стягнення, наказ ГУНП в Харківській області від 28.05.2025 №302 про звільнення з поліції є протиправними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2025 по справі № 520/15425/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2025 по справі № 520/15425/25 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що оскаржуване дисциплінарне стягнення було накладено на підставі висновку медичного огляду, проведеного КНП ХОР “Обласна клінічна наркологічна лікарня” від 29.04.2025 № 371, який нібито підтвердив перебування позивача у стані наркотичного сп`яніння похідними амфетаміну. Водночас, позивач, того ж дня, після проведення зазначеного огляду, пройшов медичне обстеження у приватній незалежній (сертифікованій) лабораторії ТОВ “ОН ЛАБ” партнер «ОН Клінік» - тест на виявлення наркотичних речовин в сечі (10 показників), за результатами якого наркотичних речовин в організмі не виявлено (результат негативний). Наявність настільки протилежних результатів обстежень викликало обґрунтовані сумніви щодо достовірності та законності висновку, виданого КНП ХОР “Обласна клінічна наркологічна лікарня” від 29.04.2025 № 371.
Зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що у позивача було відібрано біологічний матеріал, проте відсутні будь-які відомості про відбір контрольного зразка (другої ємності), його опломбування та передачу на зберігання. У медичній документації (акт № 371) мітиться посилання лише на результат токсикологічного дослідження № 215 однієї проби. Відсутність контрольного зразка унеможливлює проведення повторної або комісійної експертизи, що фактично позбавляє позивача можливості спростувати результати первинного тесту, окрім як шляхом здачі альтернативних аналізів, що і було зроблено позивачем.
Також, зазначає, що матеріали службового розслідування містять суперечності («Канабіс» - «Амфетамін»), які свідчать про штучне створення доказів звинувачення. У поясненнях працівників ДВБ та листі начальника ХУ ДВБ полковника ОСОБА_2 стверджується, що позивач нібито зізнався у вживанні наркотичного засобу «канабіс». Водночас, у медичній виписці № 371 зазначено про виявлення «похідних амфетаміну». Вказані дії свідчать про повну недостовірність матеріалів службового розслідування.
Також, вказує, що під час подій 25.04.2025 позивач неодноразово заявляв про бажання скористатися правовою допомогою, посилаючись на наявність договору з адвокатом, про що свідчать письмові пояснення ОСОБА_1 , що містяться в матеріалах справи, однак вказане проігнороване відповідачем.
Крім того, позивач стверджує, що зйомка здійснювалась на приватні мобільні телефони працівників ДВБ. Разом з тим, Порядок застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, затверджений наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, чітко визначає перелік дозволених пристроїв (нагрудні відеореєстратори, встановлені на автомобілях, камери тощо). Використання особистих пристроїв для фіксації процесуальних дій не передбачено.
Відповідач, у надісланому на апеляційну скаргу відзиві, посилаючись на законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просить суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2025 року у справі 520/15425/25 - без змін.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що 30.04.2025 до ГУНП в Харківській області надійшов лист начальника Харківського управління ДВБ НПУ полковника поліції Володіна О.О. від 30.04.2025 № 31380-2025, в якому містяться відомості щодо порушень службової дисципліни з боку поліцейських ВП № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, виявлених працівниками Харківського управління ДВБ НУ під час перевірки 25.04.2025 вказаного підрозділу поліції.
Згідно з вказаним листом, 25.04.2025 о 09:00 год. працівниками ХУ ДВБ ПУ здійснено перевірку службової діяльності ВП № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, під час якої виявлено старшого оперуповноваженого СКП вказаного підрозділу старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , 1994 р.н., який перебував на службі з ознаками наркотичного сп`яніння.
ОСОБА_1 у присутності керівництва ВП № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі охорони здоров`я, на що останній погодився.
Надалі, об 11:05 год. того ж дня в КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» у ОСОБА_1 відібрано біологічний матеріал (сечу) на вміст сп`яніння.
Згідно з випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» від 25.04.2025 № 371, станом на 11:05 год. 29.04.2025 ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння похідними амфетаміну.
Наказом ГУНП в Харківській області від 06.05.2025 №1305 призначено службове розслідування у формі письмового провадження.
Наказом ГУНП в Харківській області від 06.05.2025 № 1305 старшого оперуповноваженого СКП ВП № 1 Чугуївського РУП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на період проведення службового розслідування відсторонено від виконання службових обов`язків, що було реалізовано наказом ГУНП в Харківській області від 14.05.2025 № 272 о/с. Закріплена за ОСОБА_1 на постійне зберігання 3 та носіння його табельна вогнепальна зброя вилучена керівником ВП № 1 Чугуївського РУП.
Згідно з висновком службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни поліцейськими ГУНП в Харківській області від 19.05.2025, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося в порушенні вимог пункту 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» та пунктів 6, 14 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, старший оперуповноважений СКП відділу поліції № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 (0182616) підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності шляхом застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
Наказом ГУНП в Харківській області від 22.05.2025 №680 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося в порушенні вимог пункту 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» та пунктів 6, 14 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, застосувано до старшого оперуповноваженого СКП відділу поліції № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (спеціальний жетон № 0182616) дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
Наказом з особового складу ГУНП в Харківській області від 28.05.2025 №302 ОСОБА_1 звільнено за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію».
Позивач, не погоджуючись з вказаними вище наказами, вважаючи їх протиправними, звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив того, що позивачем вчинено проступок, що є несумісним з подальшим проходженням служби, а тому при прийнятті оскаржуваного наказу від 22.05.2025 № 680 відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом, з урахуванням всіх обставин справи, відтак, відсутні підстави для визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу від 22.05.2025 № 680.
Враховуючи обставини того, що наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 28.05.2025 № 302 в частині звільнення поліцейського ГУНП в Харківській області старшого оперуповноваженого СКП ВП № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 відповідачем було прийнято на підставі наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області Національної поліції України від 22.05.2025 №680, суд прийшов до висновку, що останній також не належить визнати протиправним та скасувати.
Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби, суд прийшов до висновку, що підстави для їх задоволення так само відсутні.
Щодо вимог позивача визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Харківській області від 06.05.2025 №1305 про відсторонення від виконання службових обов`язків ОСОБА_1 судом зазначено, що оскільки відносно позивача проводилось службове розслідування, то відповідач на підставі ст. 70 Закону України «Про Національну поліцію» мав право на відсторонення позивача від виконання службових обов`язків. Підстав скасувати наказ ГУНП в Харківській області від 06.05.2025 №1305 про відсторонення від виконання службових обов`язків ОСОБА_1 судом першої інстанції в ході розгляду справи не встановлено, а тому вимоги заявленого позову в цій частині задоволенню не підлягають.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає таке.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIIІ (далі - Закон № 580-VІІІ) та Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», яким затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України, від 15 березня 2018 року №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №580-VІІІ, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно з частиною 1 статті 17 Закону №580-VІІІ, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 18 Закону №580-VІІІ, поліцейський, поміж іншого, зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно зі статтею 19 Закону №580-VІІІ, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України». Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до частини 1 статті 59 Закону №580-VІІІ, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Пункту 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VІІІ передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Дисциплінарний статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Згідно зі статтею 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння (частина третя статті 1 Дисциплінарного статуту).
Аналіз частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.
Відповідно до статті 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до частини першої-третьої статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
- зауваження;
- догана;
- сувора догана;
- попередження про неповну службову відповідність;
- пониження у спеціальному званні на один ступінь;
- звільнення з посади;
- звільнення із служби в поліції.
Порядок накладання дисциплінарних стягнень встановлено статтею 14 Дисциплінарного статуту, відповідно до якої з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, за письмовим наказом керівника призначається службове розслідування.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до пунктів 2 та 4 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893 (далі - Порядок №893), службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп`яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначаються підстава та форма проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Згідно з пунктами 2 і 3 розділу IV Порядку №893, поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.
Відповідно до пункту 14 розділу IV Порядку №893, під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі. Пояснення поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб може фіксуватися на бланку пояснення, зразок якого наведена в додатку до цього Порядку. Письмове пояснення підписують особа, яка отримувала пояснення, та особа, яка надала пояснення, із зазначенням дати його надання.
Факт відмови поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб від надання пояснень фіксується шляхом складення акта про відмову надати пояснення (пункт 17 розділу IV Порядку №893).
Згідно з пунктом 2 розділу VI Порядку №893, підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Відповідно до пункту 2 розділу VІI Порядку №893, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту.
Пунктом 4 розділу VIІ Порядку №893 передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення в порядку та строки, визначені статтею 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Розділом V Дисциплінарного статуту визначені особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану.
Зокрема, стаття 26 Дисциплінарного статуту передбачає, що службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися, як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа). Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів. За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку.
Згідно зі статтею 27 Дисциплінарного статуту, під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.
Відповідно до статті 29 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Дисциплінарні проступки такі, як перебування поліцейського на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння, а також залишення місця несення служби без поважних причин, не можуть бути віднесені до незначних дисциплінарних проступків.
Відповідно до пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року №1179 (далі - Правила етичної поведінки), під час виконання службових обов`язків поліцейський, зокрема, повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки, під час виконання службових обов`язків поліцейському заборонено зокрема перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов`язків і в невстановленому місці.
Отже, з огляду на вищезазначені правові норми, можна дійти висновку, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку.
У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
Із зазначеного випливає, що службова дисципліна полягає у дотриманні (виконанні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що передбачені такими актами. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного поліцейського, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників. Обов`язок дотримуватися етичних, правових і службово-дисциплінарних норм поведінки, загальнолюдських цінностей, які спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству, є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає у порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків і причинного зв`язку між ним та дією (бездіяльністю) порушника дисципліни, свідоме допущення настання несприятливих наслідків унаслідок вчинення поліцейським певних дій чи бездіяльності.
Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого вирішується питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому таке рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду дисциплінарного стягнення.
Тобто, службовим розслідуванням має бути встановлено, зокрема, наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) воно було призначено.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28.07.2022 у справі №620/3006/21.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів службового розслідування, 30.04.2025 до ГУНП в Харківській області надійшов лист начальника Харківського управління ДВБ НПУ полковника поліції Володіна О.О. від 30.04.2025 № 31380-2025, в якому містяться відомості щодо порушень службової дисципліни з боку поліцейських ВП № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, виявлених працівниками Харківського управління ДВБ НУ під час перевірки 25.04.2025 вказаного підрозділу поліції.
Згідно з вказаним листом, 25.04.2025 о 09:00 год. працівниками ХУ ДВБ ПУ здійснено перевірку службової діяльності ВП № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, під час якої виявлено старшого оперуповноваженого СКП вказаного підрозділу старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , 1994 р.н., який перебував на службі з ознаками наркотичного сп`яніння.
ОСОБА_1 у присутності керівництва ВП № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі охорони здоров`я, на що останній погодився.
Надалі, об 11:05 год. того ж дня в КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» у ОСОБА_1 відібрано біологічний матеріал (сечу) на вміст сп`яніння.
Згідно з випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» від 25.04.2025 № 371, станом на 11:05 год. 29.04.2025 ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння похідними амфетаміну.
Наказом ГУНП в Харківській області від 06.05.2025 №1305 призначено службове розслідування у формі письмового провадження.
Наказом ГУНП в Харківській області від 06.05.2025 № 1305 старшого оперуповноваженого СКП ВП № 1 Чугуївського РУП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на період проведення службового розслідування відсторонено від виконання службових обов`язків, що було реалізовано наказом ГУНП в Харківській області від 14.05.2025 № 272 о/с. Закріплена за ОСОБА_1 на постійне зберігання 3 та носіння його табельна вогнепальна зброя вилучена керівником ВП № 1 Чугуївського РУП.
Згідно з висновком службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни поліцейськими ГУНП в Харківській області від 19.05.2025, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося в порушенні вимог пункту 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» та пунктів 6, 14 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, старший оперуповноважений СКП відділу поліції № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 (0182616) підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності шляхом застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
Наказом ГУНП в Харківській області від 22.05.2025 №680 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося в порушенні вимог пункту 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» та пунктів 6, 14 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, застосовано до старшого оперуповноваженого СКП відділу поліції № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (спеціальний жетон № 0182616) дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
Наказом з особового складу ГУНП в Харківській області від 28.05.2025 №302 ОСОБА_1 звільнено за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію».
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Харківській області від 22.05.2025 №680 про накладення дисциплінарного стягнення, наказу ГУНП в Харківській області від 28.05.2025 №302 про звільнення з поліції, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (ч. 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту).
Частинами 1 та 2 статті 15 Дисциплінарного статуту визначено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.
Кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов`язана сприяти проведенню службового розслідування (ч. 5 ст. 15 Дисциплінарного статуту).
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку (ч. 15 ст. 15 Дисциплінарного статуту).
Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником (ч. 1 ст. 16 Дисциплінарного статуту).
У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів (ч. 2 ст. 16 Дисциплінарного статуту).
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч. 4 ст. 16 Дисциплінарного статуту).
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:
1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;
2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;
3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами;
4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;
5) користуватися правничою допомогою (ч. 2 ст. 18 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частин 1-7 статті 19 Дисциплінарного статуту, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються:
1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;
2) підстава для призначення службового розслідування;
3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку;
4) пояснення поліцейського щодо обставин справи;
5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;
6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;
7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;
8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення;
10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону;
11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є:
1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;
2) попередня бездоганна поведінка;
3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;
4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;
5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;
6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є:
1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння;
2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;
3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього;
4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку;
5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (ч. 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту).
Також, відповідно до пункту 4 розділу V Порядку №893, службове розслідування має встановити:
- наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;
- наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;
- ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;
- відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
- вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що підставами для притягнення до дисциплінарної відповідальності конкретного поліцейського є вчинений ним дисциплінарний проступок, який полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, обставини, що свідчать про недотримання законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні Присяги, порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені, та такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях конкретної особи (поліцейського) дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією порушника дисципліни.
Так, судом встановлено, що на підставі зібраних у ході службового розслідування матеріалів та отриманих пояснень дисциплінарною комісією встановлено, що 25.04.2025 о 09:00 год. старший лейтенант поліції ОСОБА_1 перебував на службі у стані наркотичного сп`яніння, що підтверджується:
- випискою із медичної карти КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» від 29.04.2025 №371 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а саме: згідно з результатами токсилогічного дослідження №215, у відібраних біологічних зразках ОСОБА_1 виявлено наркотичні, психотропні та інші речовини - похідні амфетаміну;
- письмовими поясненнями капітана поліції ОСОБА_3 , підполковників поліції ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ..
Посилання позивача на тест на виявлення наркотичних речовин в сечі, проведений ТОВ "ОН ЛАБ" - партнер "ОН КЛІНІК", колегія суддів не приймає до уваги, оскільки ОСОБА_1 самостійно звернувся до медичного закладу для проходження огляду на стан сп`яніння, де у нього було відібрано біоматеріал (сечу), при якому ані поліцейські Харківського управління ДВБ, ані його безпосередній керівник не були присутніми, у зв`язку з чим довести правдивість та об`єктивність результатів даного лабораторного дослідження службовим розслідуванням не надалось можливим.
Доводи позивача в частині процедурних порушень стосовно проведення тесту на виявлення наркотичних речовин в сечі колегія суддів відхиляє та наголошує на тому, що спір у даній справі стосується саме питання притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а не надання оцінки діям лікарів.
Слід зауважити, що в межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів при застосуванні ними відповідних методів огляду, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі (постанова Верховного Суду від 13.06.2018 по справі № 806/526/16). У таких випадках адміністративні суди вправі лише перевірити законність висновків лікарів в межах дотримання процедури складання такого висновку, однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку лікаря виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями лікаря чи медичних установ, а тому суд не вправі перебирати на себе їх повноваження.
Також, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що у справах щодо звільнення з публічної служби за дисциплінарний проступок, на відміну від справ про адміністративні правопорушення або кримінальних проваджень, висновок медичного огляду на стан сп`яніння не має ключової ролі під час доведення факту перебування особи на робочому місці у стані сп`яніння, оскільки у таких справах має надаватись оцінка усім доказам, що були зібрані під час службового розслідування, а факт перебування особи у стані сп`яніння на робочому місці може бути доведений й без проходження медичного огляду, а на підставі свідчень керівника, інших працівників тощо.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.10.2018 у справі №806/2272/16, від 07.11.2019 у справі №826/1610/18, де суди зазначили, що нетверезий стан працівника або особи, яка проходить публічну службу, може бути підтверджено як медичним висновком, так і іншими видами доказів (актами та іншими документами, поясненням сторін і третіх осіб, показаннями свідків), які мають бути відповідно оцінені судом у сукупності.
Враховуючи пояснення капітана поліції ОСОБА_3 , підполковників поліції ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у сукупності з результатами лабораторного дослідження, такі є достатніми доказами на підтвердження факту перебування позивача у стані наркотичного сп`яніння, а тому доводи позивача щодо необ`єктивності встановлених під час службового розслідування обставин щодо перебування позивача у стані наркотичного сп`яніння не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції.
Щодо обґрунтованості застосування до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення, а саме звільнення зі служби, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово було продовжено (Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 26 липня 2023 року № 451/2023 воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 18.08.2023 строком на 90 діб).
Колегія суддів зазначає, що законодавством регламентовано обов`язок осіб, які проходять службу в органах поліції неухильно, сумлінно та відповідально виконувати покладені на них завдання. Водночас проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки. Також законодавством регламентовано спеціальний режим органів поліції у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України та в умовах воєнного стану.
Особа, яка заступає на службу до органів поліції, бере на себе зобов`язання виконувати покладені на неї функції та завдання, зокрема, в умовах воєнного стану, та повинна усвідомлювати та розуміти специфіку проходження служби в поліції, що зумовлює вищенаведені підвищені вимоги до кожного поліцейського, якими не можна нехтувати за жодних обставин.
В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку, під яким варто розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.
Аналогічні висновки сформовані Верховним Судом у постанові від 28.09.2023 у справі №420/10847/22.
Як зазначено вище, частиною 2 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України встановлено, що дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Згідно з частиною 3 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Частинами 1 та 9 статті 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що повноваження щодо застосування дисциплінарних стягнень мають керівники в межах, визначених цим Статутом.
Застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції, звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь здійснюється керівниками, які уповноважені приймати на службу до поліції, призначати на посаду та присвоювати спеціальне звання.
Таким чином, повноваження щодо оцінки результатів службового розслідування, тяжкості проступку та обставин, за яких його скоєно, розмір заподіяної шкоди, попередньої поведінки винної особи та визнання нею вини тощо, а також безпосередньо затвердження висновку службового розслідування та визначення виду дисциплінарного стягнення, яке слід застосувати до конкретної особи є виключними повноваженнями відповідного керівника, який, реалізуючи такі повноваження, приймає відповідний наказ про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов`язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов`язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.
Колегія суддів звертає увагу, що у даному випадку дисциплінарним проступком є несення служби поліцейським у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння (частина третя статті 1 Дисциплінарного статуту), що не може бути віднесений до незначних дисциплінарних проступків.
Слід зазначити, що позивач прийняв присягу працівника поліції та добровільно взяв на себе підвищені вимоги, які пред`являються до працівників поліції при проходженні служби і яких він повинен дотримуватися.
Суд апеляційної інстанції вказує, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , як представник Національної поліції України, був зобов`язаний здійснювати заходи щодо протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, і не вживати вказані речовини, оскільки факт вживання старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 амфетаміну є вчинком, який дискредитує систему органів поліції та поліцейських в очах громадськості.
У цьому контексті слід звернути увагу на те, що за етимологічним значенням дискредитація (від французького слова discrediter - підривати довіру) - це підрив довіри когось, приниження чиєїсь гідності, авторитету, що тісно пов`язані з морально-етичними нормами.
Вчинки, що дискредитують працівників органів внутрішніх справ та, власне, органи поліції, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.
Отже, дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів внутрішніх справ і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.12.2019 у справі №813/3279/17 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.
Дискредитація Національної поліції полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби. Вчинення дій, що дискредитують органи поліції, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.
Вказана позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12.04.2018 у справі №815/3636/15, у якій суд зазначив, що поняття "дискредитація" перебуває у тісному зв`язку із поняттям дотримання морально-етичних норм та передбачає дії, спрямовані на порушення правил професійної етики та моралі, закріплених у нормативно-правових актах спеціального законодавства, які пред`являються до осіб під час здійснення ними службових функцій та у повсякденному житті. Такі проступки самі по собі або у сукупності підривають довіру та авторитет органів внутрішніх справ в очах громадськості і є несумісним із подальшим проходженням служби, що зумовлює застосування до працівників органів внутрішніх справ, який вчинив діяння, несумісне з посадою, найсуворішого стягнення - звільнення зі служби. Дискредитація звання рядового та начальницького складу є окремою підставою для звільнення, яке не пов`язано із вчиненням правопорушення та набрання чинності рішенням суду.
Згідно з правовими висновками, відображеними в постановах Верховного Суду від 05.05.2019 у справі № 825/1902/16, від 17.07.2019 у справі № 806/2555/17, від 07.03.2019 у справі №819/736/18, в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Дискредитація звання рядового і начальницького складу Національної поліції за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Вчинки, що дискредитують працівників національної поліції та власне національна поліція, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Колегія суддів вважає, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення відповідачем враховано всі обставини справи, тяжкість проступку, ступінь вини позивача, його характеристику та ставлення до виконання службових обов`язків, у зв`язку з чим застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби є законним, правомірним та обґрунтованим, пропорційним та за даних обставин справедливим, оскільки позивач вчинив дії, які є несумісними з проходженням служби в поліції та суперечать змісту присяги працівника Національної поліції України, Правил етичної поведінки поліцейських, а також проігнорував вимоги Дисциплінарного статуту та Закону № 580-VIII.
Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що відповідачем доведено правомірність застосування до ОСОБА_1 виду дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції, відповідно оскаржувані накази ГУНП в Харківській області від 22.05.2025 №680 про накладення дисциплінарного стягнення, від 28.05.2025 №302 про звільнення з поліції є правомірними та не підлягають скасуванню.
Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби, підстави для їх задоволення також відсутні.
Вказані висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 24 січня 2020 року справа № 807/231/17, від 28 листопада 2019 року справа № 120/860/19а, від 04 грудня 2019 у справа № 824/355/17-а.
Відповідно, відсутні і підстави для задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу ГУНП в Харківській області від 06.05.2025 №1305 про відсторонення від посади, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 4, 5 статті 70 Закону України «Про Національну поліцію» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), поліцейський, щодо якого проводиться службове розслідування, може бути відсторонений від виконання службових обов`язків у порядку, визначеному Дисциплінарним статутом Національної поліції України.
Відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків є тимчасовим недопущенням поліцейського до виконання обов`язків за займаною посадою. За особою, відстороненою від виконання службових обов`язків (посади), зберігаються всі види грошового забезпечення, які були їй визначені до відсторонення, крім премії.
Стаття 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України встановлює, що відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) є тимчасовим заходом на час проведення службового розслідування та може бути застосовано до поліцейського у разі, якщо обставини виявленого дисциплінарного проступку унеможливлюють виконання посадових (функціональних) обов`язків ним або іншим поліцейським, а також якщо виконання поліцейським посадових (функціональних) обов`язків перешкоджає встановленню обставин виявленого дисциплінарного проступку.
Відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) оформляється письмовим наказом керівника, до повноважень якого належить призначення на посаду та звільнення з посади поліцейського, та не може перевищувати строку, передбаченого для проведення службового розслідування або зазначеного в рішенні суду.
Аналогічні положення щодо відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) закріплені в розділі III Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893.
Аналіз наведених норм свідчить, що відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків є правом, а не обов`язком керівника, про що свідчить граматична конфігурація «може бути застосовано до поліцейського».
При цьому, вирішення питання щодо відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків є дискреційними повноваженнями роботодавця та здійснюється з урахуванням всіх обставин, які передували та слугували призначенню службового розслідування.
Водночас, положення Закону №580, Дисциплінарного статуту та Порядку №893 свідчать про наступні умови для відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади), щодо якого проводиться службове розслідування:
- наявність призначеного службового розслідування;
- наявність об`єктивних доводів того, що обставини виявленого дисциплінарного проступку унеможливлюють виконання посадових (функціональних) обов`язків ним або іншим поліцейським, а також якщо виконання поліцейським посадових (функціональних) обов`язків перешкоджає встановленню обставин виявленого дисциплінарного проступку.
При цьому, такі умови діють у нерозривному взаємозв`язку, та їх наявність обумовлена необхідністю убезпечити поліцейських від безпідставних дій керівників щодо відсторонення від виконання службових обов`язків (посади).
Так, п. 3 наказу ГУНП в Харківській області від 06.05.2025 №1305 ГУНП в Харківській області, відповідно до вимог статті 70 Закону України «Про Національну поліцію», статті 17 Дисциплінарного статуту, відсторонено від виконання службових обов`язків старшого оперуповноваженого СКП ВП № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
Ознаками вчинення позивачем дисциплінарного проступку є лист начальника Харківського управління ДВБ НПУ полковника поліції ОСОБА_2 від 30.04.2025 № 31380-2025 щодо порушення службової дисципліни з боку поліцейських ВП № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, виявлених працівниками Харківського управління ДВБ НУ під час перевірки 25.04.2025 вказаного підрозділу поліції, тобто вчинення дій, що підривають авторитет поліції як державного органу.
Отже, з урахуванням вищезазначених правових норм, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що законодавцем передбачене право керівника відсторонення позивача від виконання службових обов`язків, що в даному випадку відбулось з дотриманням вимог законодавства.
Суд зазначає, що позивачем не наведено доказів стосовно наявності підстав для визнання такого наказу від 06.05.2025 №1305 протиправним.
Отже, підстав скасувати наказ ГУНП в Харківській області від 06.05.2025 №1305 про відсторонення від виконання службових обов`язків ОСОБА_1 судом в ході розгляду справи не встановлено, а тому вимоги заявленого позову в цій частині задоволенню не підлягають.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ..
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін (п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України).
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2025 по справі № 520/15425/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С.П. Жигилій
Судді Т.С. Перцова Я.М. Макаренко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua