Постанова від 29 жовтня 2026 р. у справі №520/12168/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

Суд: Другий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з публічної служби

Дата: 29 жовтня 2026 р.

Справа: №520/12168/26

Суддя: Катунов В.В.

Головуючий І інстанції: Панов М.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 р.Справа № 520/12168/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Мінаєвої К.В. , Фоміної Л.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.08.2026, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/12168/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області, відповідач, апелянт), в якій просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо застосування з 01.01.2026 понижуючих коефіцієнтів, при нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 ;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обмеження розміру пенсії максимальним розміром при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 з 01.03.2026;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , нарахованої на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04.02.2026 за № 120/8657/25 пенсії в повному її розмірі, без обмеження при її перерахунку максимальним розміром та без застосування будь-яких понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення з 01.02.2025, 01.01.2026, 01.03.2026.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що дії відповідача, які полягають у виплаті перерахованої пенсії з обмеженням граничним (максимальним) розміром пенсії та застосуванням понижуючих коефіцієнтів, є протиправними та такими, що порушують його право на належний соціальний захист та справедливий і гарантований державою рівень пенсійного забезпечення.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.08.2026 адміністративний позов задоволено .

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо застосування з 01.01.2026 понижуючих коефіцієнтів, при нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 .

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обмеження розміру пенсії максимальним розміром при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 з 01.03.2026.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , нарахованої на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04.02.2026 за № 120/8657/25 пенсії в повному її розмірі, без обмеження при її перерахунку максимальним розміром та без застосування будь-яких понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення з 01.02.2025, 01.01.2026, 01.03.2026.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в загальному розмірі 3194 (три тисячі сто дев`яносто чотири) грн 88 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що рішення суду прийняте з неповним та невірним з`ясуванням фактичних обставин справи, порушенням норм матеріального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.08.2026 по справі № 520/12168/266 в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо щодо застосування з 01.01.2026 понижуючих коефіцієнтів, при нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 ; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , нарахованої на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04.02.2026 за № 120/8657/25 пенсії в повному її розмірі, без застосування будь-яких понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення з 01.02.2025, 01.01.2026, 01.03.2026, та ухвалити в цій частині постанову, якою відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що на виконання ст. 30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 03.12.2025 № 4695-IX (далі - Закон № 4695-IX) Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану" від 30.12.2025 № 1778 (далі - Постанова № 1778) згідно з приписами якої застосовано коефіцієнти обмеження до пенсії позивача.

Також апелянт зазначив, що позивач не належить до осіб, зазначених у пункті 2 постанови 1778 з січня 2026 пенсія виплачується із застосуванням до сум перевищення пенсії коефіцієнтів визначених пунктом 1 постанови № 1778.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну не скористався.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яке уповноважене державою проводити нарахування (перерахунок) та виплату пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-12 (далі Закон №2262- 12), якому була призначена пенсія за вислугу років виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 70% від відповідних сум грошового забезпечення.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року по справі № 120/8657/25, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Харківській області задоволено:

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.02.2025.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 виплату пенсії з 01.02.2025, без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням вже виплачених сум.

В подальшому позивач через свого представника звернувся до відповідача з письмовим запитом щодо виконання вищезазначеного рішення суду а також щодо проведення перерахунку та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, установлених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» (далі – Постанова КМУ № 1778).

Відповідач у відповіді на адвокатський запит, повідомив про виконання судового рішення, а також зазначив, що виплата різниці між нарахованим та фактично отриманим розміром пенсії на виконання рішення суду по справі № 120/8657/25 здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень». Крім того, відповідач вказав, що з 01.01.2026 виплата пенсії позивачу здійснюється з обмеженням її максимальним розміром та із застосуванням коефіцієнтів відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», надавши при цьому відповідні розрахунки пенсійних виплат позивача.

Також відповідач зазначив що відповідно до Постанови КМУ від 25 лютого 2026 р. № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2026, однак виплата проводиться в розмірі, визначеному відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного по справі № 120/8657/25, з урахуванням п.1 Постанови №1778.

З наданого перерахунку пенсійної виплати з 01.03.2026, вбачається, що на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» позивачу проведено індексацію пенсії з 01.03.2026 у сумі 2595,00 грн. Разом з тим фактична виплата зазначеної суми відповідачем не здійснюється, оскільки її виплату обмежено максимальним розміром.

Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо повторного обмеження його пенсії максимальним розміром, а також застосування з 01.01.2026 року понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», під час нарахування та виплати пенсії.

Не погоджуючись із такими діями відповідача та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач має право на нарахування та виплату нарахованої на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04.02.2026 за № 120/8657/25 пенсії в повному її розмірі, без обмеження при її перерахунку максимальним розміром та без застосування будь-яких понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення з 01.02.2025, 01.01.2026, 01.03.2026.

Враховуючи оскарження відповідачем судового рішення першої інстанції лише в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо застосування з 01.01.2026 понижуючих коефіцієнтів, при нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 та зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивача, нарахованої на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04.02.2026 за № 120/8657/25 пенсії в повному її розмірі, без застосування будь-яких понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення з 01.02.2025, 01.01.2026, 01.03.2026 та межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, слід зазначити наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, визначені Законом №796-ХІІ.

За змістом ст. 1 Закону №796-XII цей акт права спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Відповідно до ст. 49 Закону №796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Частиною 1 ст.54 Закону №796-XII встановлено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Статтею 30 Закону № 4695-IX установлено, що у 2026 році у період дії воєнного стану в Україні пенсії, призначені (перераховані) відповідно до, зокрема "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 67 Закону № 796-XIІ конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

Пенсії, передбачені цим Законом, підвищуються відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до ст. 30 Закону № 4695-IX Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №1778, яка набрала чинності 01 січня 2026 року та застосовується з 1 січня 2026 року.

Пунктом 1 Постанови №1778 встановлено, що у період воєнного стану у 2026 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до, зокрема Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.

Для осіб, які отримують пенсії (пенсійні виплати) у розмірі, визначеному в абзаці першому цього пункту, та мають право на пенсію відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування і в яких розмір пенсії, обчисленої відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, коефіцієнти застосовуються до відповідних сум перевищення пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, понад суму пенсії, обчислену відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 2 Постанови №1778 установлено, що у період воєнного стану у 2026 році коефіцієнти, визначені пунктом 1 цієї постанови, не застосовуються до пенсій (пенсійних виплат) осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім`ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру ветеранів війни, отриманими Пенсійним фондом України у порядку інформаційної взаємодії з Міністерством у справах ветеранів.

Таким чином, з урахуванням наведених вище норм законодавства слідує, що в період воєнного стану у 2026 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Закону №796-ХІІ розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням встановлених коефіцієнтів до відповідних сум перевищення пенсії.

Тобто, приписами ст. 30 Закону № 4695-IX та Постанови №1778 запроваджено тимчасове (на 2026 рік) застосування до призначених (перерахованих) пенсій (пенсійних виплат) коефіцієнтів зменшення пенсії, отже вказаними положеннями законодавства фактично встановлено інше (додаткове) регулювання відносин, відмінне від того, що встановлено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Застосування до призначених (перерахованих) пенсій (пенсійних виплат) осіб, які мають право на пенсію, зокрема за Законом №796-ХІІ, коефіцієнтів зменшення пенсії згідно із ст. 30 Закону № 4695-IX та п. 1 Постанови 1778 фактично призводить до обмеження конституційного права такої категорії осіб на належний соціальний захист, що передбачений спеціальним законом.

Колегія суддів зазначає, що Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини рішення від 28 серпня 2020 року № 10-р/2020 зазначав, що предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов`язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України (абзац восьмий пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007). Крім того, виходячи з того, що предмет регулювання Бюджетного кодексу України (далі - Кодекс), так само, як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, що обумовлено положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України, Конституційний Суд України в Рішенні від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 дійшов висновку, що Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію або скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України (абзац восьмий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини). Враховуючи викладене, Конституційний Суд України вкотре наголошує на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.

В цьому випадку зміна правового регулювання відносин у сфері пенсійного забезпечення осіб, які отримують пенсію відповідно до Закону № 796-XIІ може мати місце лише у випадку внесення відповідних змін до Закону № 796-XIІ та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а інші нормативно-правові акти підлягають застосуванню лише у випадку їх прийняття відповідно до цих законів.

У Рішенні Конституційного Суду України від 18.06.2020 № 5-рп(ІІ)/2020 зазначено, що принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): закон спеціальний має перевагу над загальним (lex specialis derogat generali).

Тобто, у разі суперечності між правовими нормами Закону України «Про Державний бюджет України» та правовими нормами спеціальних законів України, якими врегульовано ті ж самі правовідносини, застосуванню підлягають правові норми спеціальних законів України.

За обставин справи, що розглядається, до спірних відносин слід застосовувати положення Закону України № 796-XIІ, оскільки вони є спеціальними та мають вищу юридичну силу щодо приписів Закону України № 4695-IX та Постанови № 1778.

З огляду на те, що Закон України № 796-XIІ не передбачає врахування будь-яких коефіцієнтів при обчисленні пенсій особам, що мають право на пенсійне забезпечення відповідно до норм вказаного закону, суд дійшов висновку, що зменшення розміру пенсії позивача внаслідок застосування пенсійним органом положень статті 46 Закону України № 4695-IX та Постанови № 1778 є протиправним.

Як вбачається з протоколу про перерахунок пенсії з 01.01.2026 та з 01.03.2026, позивачу з метою реалізації приписів Постановою КМУ від 30 грудня 2025 р. № 1778 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану проведено перерахунок пенсії.

Такий перерахунок мав місце з метою реалізації приписів Закону № 4695-IX та Постанови № 1778, не пов`язаний з наданням передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиттям на державному рівні заходів, спрямованих на соціальний захист, а також із забезпеченням єдності умов та норм пенсійного забезпечення осіб, які мають право на пенсію за Законом № 796-XIІ.

Колегія суддів зазначає, що застосування до призначених (перерахованих) пенсій (пенсійних виплат) певної категорії осіб, які мають право на пенсію за Законом № 796-XII коефіцієнтів зменшення пенсії (згідно ст. 6 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" та п.1 Постанови № 1778) фактично призводить до обмеження конституційного права такої категорії осіб на належний соціальний захист, що передбачений спеціальним законом.

Отже, оскільки Закон № 796-XIІ, який є спеціальним у спірних правовідносинах, не передбачає врахування коефіцієнтів при обчисленні пенсій особам, що мають право на пенсійне забезпечення відповідно до норм згаданого закону, застосування відповідачем положень ст. 30 Закону № 4695-IX та пункту 1 Постанови № 1778 при нарахуванні та виплаті позивачу пенсії, є протиправним.

20.03.2024 Конституційний Суд України прийняв рішення № 2-р(II)/2024, яким визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами.

Щодо доводів скаржника про прийняття на виконання вимог ст. 30 Закону № 4695-IX постанови Кабінетом Міністрів України №1778 та правомірне застосування її відповідачем, суд зазначає, що такі не спростовують правильності наведених вище висновків суду.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведені висновки, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено (доказано) правомірність зменшення основного розміру пенсії позивачу із застосуванням коефіцієнтів, визначених п.1 Постанови №1778.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо застосування з 01.01.2026 понижуючих коефіцієнтів, при нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , нарахованої на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04.02.2026 за № 120/8657/25 пенсії в повному її розмірі, без застосування будь-яких понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення з 01.02.2025, 01.01.2026, 01.03.2026.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги про те, що відповідач у своїй діяльності діяв відповідно до чинних актів Уряду та з дотриманням встановлених норм законодавства, є необґрунтованими.

Інші доводи апеляційної скарги відповідача по суті спору не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.08.2026 по справі № 520/12168/26 залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач В.В. Катунов

Судді К.В. Мінаєва Л.О. Фоміна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua