Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №462/7340/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/7340/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2026 року м. Львів

Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючого судді – Мруць І. С. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

позивач подала до суду позов, в якому просить розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 08 вересня 1979 року Львівським палацом урочистих подій, про що зроблено відповідний актовий запис за №3155.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що між подружжям спільне життя не склалося у зв`язку з різними поглядами на життя. Зазначає, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, спільне господарство не ведуть, шлюб існує тільки формально, вважає примирення неможливим.

Відповідач отримавши копію ухвали про відкриття провадження у справі та примірник позовної заяви з додатками, що підтверджується розпискою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення відзив на позовну заяву не подав, клопотання про неможливість подання такого до суду не надходили.

У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу у порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 08 вересня 1979 року сторони зареєстрували шлюб у Львівському палаці урочистих подій, про що зроблено відповідний актовий запис за №3155. Дана обставина підтверджується оригіналом свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

Частинами 3, 4 ст.56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. У відповідності із ч.1 ст.110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Таким чином, між сторонами виникли сімейні правовідносини, які врегульовані нормами глави 11 (припинення шлюбу), зокрема статті 112 Сімейного кодексу України.

Згідно зі ст.112 Сімейного кодексу України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, у тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Аналізуючи відповідні положення норм права та враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підставний, оскільки шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, а збереження такого шлюбу суперечить інтересам позивача.

За таких обставин, суд доходить висновку, що позов слід задовольнити та розірвати шлюб.

На підставі п. 9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі особи з інвалідністю I та II груп.

Відповідно до копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 позивач ОСОБА_1 являється особою з інвалідністю 1 групи.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. 12, 13, 76-78, 81, 141, 258-259, 264-265, 274, 279 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 110 Сімейного кодексу України , суд

ухвалив:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 08 вересня 1979 року Львівським палацом урочистих подій, про що зроблено відповідний актовий запис за №3155.

Стягнути з ОСОБА_2 у дохід держави судовий збір в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня, 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме зареєстроване місцем проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Судове рішення складено 30 жовтня 2026 року.

Суддя: /підпис/ І.С. Мруць