Постанова від 29 жовтня 2026 р. у справі №520/29908/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 р.Справа № 520/29908/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Перцової Т.С. , Макаренко Я.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі за апеляційною скаргою Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Чернівецькій області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 по справі № 520/29908/25

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Чернівецькій області

про визнання незаконними та скасування наказу та постанови

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Чернівецькій області (далі - відповідач, Держлікслужба у Чернівецькій області), у якій просить суд:

- визнати незаконними дії Держлікслужби у Чернівецькій області, які полягали у проведенні перевірки з 02.10.2025 по 03.10.2025 у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та складанні акту перевірки характеристик продукції від 03.10.2025 №000040 і протоколу від 03.10.2025 №000010;

- визнати неправомірними та скасувати наказ Держлікслужби у Чернівецькій області від 01.10.2025 №184 "Про проведення планової перевірки характеристик продукції державного ринкового нагляду, що знаходяться в розповсюджувача за адресою: АДРЕСА_1 ", та направлення на проведення перевірки Держлікслужби у Чернівецькій області від 01.10.2025 №000040;

- визнати неправомірною та скасувати постанову Держлікслужби у Чернівецькій області від 20.10.2025 №000010 про застосування стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 по справі № 520/29908/25 адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Чернівецькій області про визнання незаконними та скасування наказу та постанови - задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано постанову Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Чернівецькій області від 20.10.2025 №000010 про застосування стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Чернівецькій області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2422,40 грн..

Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2026 апеляційну скаргу Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Чернівецькій області - залишено без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 по справі № 520/29908/25 - залишено без змін.

До Другого апеляційного адміністративного суду від представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, в якій позивач просить суд вирішити питання стосовно розподілу судових витрат понесених під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) грн..

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною третьою статті 132 цього Кодексу, до витрат, пов`язаних із розглядом справи належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Отже, витрати на професійну правничу допомогу входять до складу судових витрат.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року 5076-VI (далі - Закон 5076-VI), договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону 5076-VI, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Частинами 1 та 2 статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною 1 статті 30 Закону № 5076-VI як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС).

Склад та обсяг судових витрат визначено у частині третій статті 134 КАС, згідно з якою для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 КАС).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги ( частина четверта статті 134 КАС).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 КАС).

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС).

Судом встановлено, що на підтвердження понесення позивачем судових витрат у суді апеляційної інстанцій до матеріалів справи надано копії: договору № 12-11/2025 про надання правничої допомоги від 12.11.2025; акту надання послуг від 07.10.2026 (до договору про надання правничої допомоги від 12.11.2025 № 12-11/2025), довідки про отримання коштів від клієнта.

ОСОБА_1 , з одного боку, і адвокат Дудник Валентин Вікторович, що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН № 5883 від 28.10.2020, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Донецької області від 30.09.2020 № 10, з іншого боку, уклали договір.

Відповідно до п.4.3. договору № 12-11/2025 про надання правничої допомоги від 12.11.2025 за надання правової допомоги, відповідно до даного договору, клієнт авансовано сплачує адвокату гонорар у фіксованій сумі або у процентному відношенні залежно від ціни позову, відповідно до домовленості сторін та згідно Рекомендацій щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару, затверджених рішенням Ради адвокатів Харківської області від 21 липня 2021 року (далі - Рекомендації). Крім цього, сторони можуть домовитися про додатковий гонорар (премію), якщо для клієнта прийнято позитивне рішення. Позитивним результатом вважається також закінчення справи мировою угодою та залишення справи без розгляду за заявою іншої сторони у справі.

Відповідно до акту надання послуг від 07.10.2026 (до договору про надання правничої допомоги від 12.11.2025 № 12-11/2025) виконавцем під час розгляду Другим апеляційним адміністративним судом справи № 520/29908/25 були виконані наступні роботи (надані такі послуги):

- аналіз викладених обставин та правових підстав, зазначених в апеляційній скарзі - 3 000,00 грн.;

- складання та подання обґрунтованого відзиву на апеляційну скаргу - 3000,00 грн.;

- складання та подання заяви про виправлення описки у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2026 - 2 000,00 грн.;

- складання та подання заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат - 2000,00 грн..

Загальна вартість робіт (послуг) склала 10 000,00 (десять) тисяч грн..

Замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

Згідно з довідки про отримання коштів від клієнта від 07.10.2026 адвокатом Дудником Валентином Вікторовичем, що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН № 5883 від 28.10.2020, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Донецької області від 30.09.2020 № 10, на виконання договору про надання правничої допомоги від 12.11.2025 №12-11/2025 отримано від Клієнта за договором - ФОП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , грошові кошти у розмірі 10000,00 (десять тисяч) грн. згідно з актом про надання послуг від 07.10.2026 за надані правничі послуги під час розгляду Другим апеляційним адміністративним судом справи № 520/29908/25.

Таким чином, наданими до суду доказами підтверджується фактичне понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 10000 грн..

Відповідно до частини 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду щодо вирішення питань з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 2 жовтня 2019 року (справа №815/1479/18), від 15 липня 2020 року (справа №640/10548/19), від 21 січня 2021 року (справа №280/2635/20).

Також, у постанові Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі №200/9888/19-а Верховний Суд виклав висновок щодо застосування статей 134, 139 КАС України в контексті ролі суду під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що відповідно до частини шостої статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до КАС України законодавцем принципово по-новому визначено роль суду при вирішенні питання розподілу судових витрат, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами, та не може діяти на користь будь-якої із сторін.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат, керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.

Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі №640/15803/19, від 30 червня 2022 року у справі №640/1175/20, від 11серпня 2022 року у справі №300/2050/19.

Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження понесених позивачем витрат, колегія суддів, дійшла висновку, що визначена вартість витрат у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 10000 грн. не є співмірною зі: складністю справи та з виконаною адвокатом роботою (наданими послугами); витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, оскільки підготовка цієї справи до розгляду в суді першої та апеляційної інстанцій не потребувала настільки значного часу для надання адвокатом послуг та виконання робіт з правової (правничої) допомоги позивачу у співвідношенні до гонорару адвоката, а сума, заявлена до відшкодування позивачу за надану послугу, не є належним чином обґрунтованою на предмет її розміру, який визначений в поданій заяві.

Крім того, колегія суддів зауважує, що у будь-якому випадку надання правової допомоги з приводу вирішення навіть певної (усієї) сукупності процесуальних питань в апеляційному порядку не може бути об`єктивно оцінено у більшому або такому ж розмірі, як надання первинної правничої допомоги, необхідної для звернення особи до суду з адміністративним позовом. Первинна - більш складна, об`ємна і потребує повного аналізу обставин справи та нормативно-правової бази. В свою чергу, процедурні питання є типовими, виконання яких потребує більш технічного підходу та не залежить від ціни позову та/або професійного досвіду виконавця. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.05.2023 у справі № 320/1040/19.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, а також зміст та обсяг наданих послуг, розмір відшкодування, отриманий за аналогічні послуги у суді першої інстанції, колегія суддів вважає заявлений представником позивача до відшкодування розмір правової допомоги за складання апеляційної скарги явно завищеним та таким, що підлягає зменшенню.

Крім того, участь одного адвоката при розгляді справи в судах першої та апеляційної інстанцій, свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що поза сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення.

Колегія суддів також критично оцінює співмірність розміру судових витрат, пов`язаних із наданням адвокатом послуги з вивчення документів та їх правового аналізу, оскільки доводи й позиція сторін протягом усього часу розгляду справи не змінювалися.

Враховуючи, що правова позиція представника позивача у суді першої та апеляційної інстанцій не змінювалась, об`єктивна необхідність для професійного досвідченого адвоката, який надав правову допомогу позивачу в суді першої інстанції, вдруге вивчати додаткові джерела права та судову практику зі спірних питань була відсутня, оскільки такий представник не міг не бути обізнаним із позицією відповідача, законодавством, яким регулюється спір у справі, документами й доводи, якими відповідач обґрунтовував свої вимоги й інші обставини, а отже підготовка цієї справи в суді апеляційної інстанції не вимагала великого обсягу аналітичної й технічної роботи, - з огляду на що розмір таких витрат також підлягає зменшенню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення підлягає частковому задоволенню, з прийняттям додаткової постанови про стягнення на користь позивача за рахунок відповідача витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн., що є співмірною сумою відшкодування витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача з огляду на складність даної справи та обсяг виконаної адвокатом роботи.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. 243, 250, 252, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника Фізичної особи-підприємця Клейман Єлизавети Андріївни про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Прийняти додаткову постанову, якою стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (вул. Головна № 39, м. Чернівці, ЄДРПОУ 37032279) витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн..

У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Жигилій С.П.

Судді Перцова Т.С. Макаренко Я.М.