Постанова від 29 жовтня 2026 р. у справі №520/22283/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Мельников Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 р.Справа № 520/22283/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Мінаєвої К.В. , Фоміної Л.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2026, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/22283/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА ПРОМ ГРУП»

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА ПРОМ ГРУП» (далі по тексту ТОВ «ОМЕГА ПРОМ ГРУП», позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом доГоловного управління ДПС у Харківській області(даі по тексту ГУ ДПС в Харківській області, відповідач, апелянт), в якому позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення №192808 від 01.08.2025 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким Товариство з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА ПРОМ ГРУП» (код ЄДРПОУ 36816973) визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податків;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА ПРОМ ГРУП» (код ЄДРПОУ 36816973) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що рішення ГУ ДПС у Харківській області № 192808 від 01.08.2025 про відповідність ТОВ «ОМЕГА ПРОМ ГРУП» критеріям ризиковості платника ПДВ є протиправним, оскільки прийняте з порушенням вимог Порядку № 1165. Позивач стверджує, що контролюючий орган не навів конкретних податкових накладних чи розрахунків коригування, подання яких для реєстрації та їх подальший моніторинг стали підставою для віднесення товариства до ризикових платників, а також не зазначив належної податкової інформації, яка б підтверджувала ризиковість господарських операцій. На думку позивача, сама лише наявність податкової інформації без дотримання визначеної Порядком № 1165 процедури не може бути підставою для прийняття такого рішення, що підтверджується практикою Верховного Суду. У зв`язку з цим позивач просить суд скасувати оскаржуване рішення та зобов`язати податковий орган виключити його з переліку ризикових платників ПДВ.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2026 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення №192808 від 01.08.2025 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким Товариство з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА ПРОМ ГРУП» (код ЄДРПОУ 36816973) визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податків.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА ПРОМ ГРУП» (код ЄДРПОУ 36816973) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує, щ орішення № 192808 від 01.08.2025 про відповідність ТОВ «ОМЕГА ПРОМ ГРУП» критеріям ризиковості прийнято Комісією ГУ ДПС відповідно до вимог Порядку № 1165, за результатами моніторингу податкових накладних та на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника ПДВ. Підставою для прийняття рішення стала наявність податкової інформації про відсутність у товариства достатніх матеріальних і трудових ресурсів, місць зберігання товарів, а також здійснення постачання за рахунок реєстраційного ліміту, сформованого внаслідок придбання товарів, не пов`язаних із господарською діяльністю. На думку відповідача, аналіз діяльності позивача свідчить про ймовірність задіяння платника у мінімізації сплачених до бюджету сум ПДВ. Крім того, відповідач вважає, що вимога про зобов`язання виключити позивача з переліку ризикових платників є втручанням у дискреційні повноваження податкового органу, а тому суд не вправі підміняти собою Комісію ДПС і приймати рішення, віднесені до її компетенції.

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА ПРОМ ГРУП» зареєстроване як юридична особа 19.11.2009. Основним видом діяльності товариства є будівництво житлових і нежитлових будівель (КВЕД 41.20). Крім того, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, товариство здійснює інші види господарської діяльності, зокрема у сфері виробництва промислового обладнання, будівництва, інжинірингу, оптової торгівлі, інформаційних технологій, архітектури, науково-технічної діяльності та надання інших послуг.

26.12.2024 Комісією Головного управління ДПС у Харківській області прийнято рішення № 30769 про відповідність ТОВ «ОМЕГА ПРОМ ГРУП» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість за пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Як підстави для прийняття зазначеного рішення контролюючим органом визначено коди податкової інформації 03, 07, 11 та 14, а саме: відсутність необхідних матеріальних ресурсів для здійснення господарської діяльності, недостатню кількість трудових ресурсів, відсутність достатніх місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, а також постачання товарів (послуг) за рахунок реєстраційного ліміту, сформованого у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних із господарською діяльністю.

З матеріалів справи вбачається, що з метою виключення з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, позивач подав до контролюючого органу письмові пояснення та підтвердні документи.

За результатами їх розгляду Комісією ГУ ДПС у Харківській області прийнято рішення № 192808 від 01.08.2025, яким ТОВ «ОМЕГА ПРОМ ГРУП» повторно визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. При цьому у зазначеному рішенні як підстави його прийняття наведено ті самі коди податкової інформації (03, 07, 11 та 14), що й у рішенні № 30769 від 26.12.2024.

Не погодившись із рішенням № 192808 від 01.08.2025, вважаючи його протиправним та необґрунтованим, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом про його скасування та зобов`язання відповідача виключити товариство з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із недоведеності відповідачем правомірності рішення про відповідність позивача як платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль це система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з пунктом 74.1 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Пунктом 1 Порядку № 1165 визначено, що цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції, період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.

При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 8 додатка 1 «Критерії ризиковості платника податку на додану вартість» до Порядку № 1165 визначено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, у тому числі інвентаризаційні описи, рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів, робіт, послуг з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції, декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності, наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Спір у цій справі стосується правомірності рішень комісії регіонального рівня про відповідність платника податку на додану вартість пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20, від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20, від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20, від 19 листопада 2021 року у справі № 140/17441/20, від 30 листопада 2021 року у справі № 340/1098/20 сформував підхід, відповідно до якого рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості може бути предметом судового оскарження, а під час вирішення таких спорів суди мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісії, наданим контролюючим органом документам, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Також у зазначених постановах Верховний Суд виходив з того, що контролюючий орган, приймаючи рішення з посиланням на наявну податкову інформацію, яка визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати, на підставі якої саме інформації він дійшов такого висновку, та надати належні й допустимі докази на підтвердження цієї інформації.

Зазначений підхід є застосовним до спірних правовідносин.

Верховний Суд звертає увагу, що включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, хоча і є елементом превентивного автоматизованого моніторингу, однак має безпосередній вплив на можливість платника здійснювати господарську діяльність, зокрема через зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування та необхідність подання додаткових пояснень і документів.

Тому рішення комісії регіонального рівня має бути таким, щоб платник міг зрозуміти, які саме обставини стали підставою для висновку про його ризиковість, які операції визнані ризиковими, у який період вони здійснювалися, з якими контрагентами, за якими товарами чи послугами, а також які документи, на думку контролюючого органу, не підтверджують невідповідність платника критеріям ризиковості.

Як вбачається зі змісту наданих позивачем контролюючому органу пояснень, ТОВ «ОМЕГА ПРОМ ГРУП» зазначає, що є торговельним підприємством, яке здійснює закупівлю, імпорт та подальшу реалізацію металевої продукції, а також у 2024 році виконувало підрядні роботи з будівництва фортифікаційних споруд із залученням субпідрядних організацій. На підтвердження реальності здійснення господарської діяльності позивач посилається на наявність орендованих офісних і складських приміщень, подання повідомлень за формою № 20-ОПП, укладення зовнішньоекономічних контрактів з іноземними постачальниками, митне оформлення імпортованої продукції, здійснення її оплати, укладення договорів поставки з державними органами, військовими частинами, органами місцевого самоврядування та іншими контрагентами, а також наявність документів, що підтверджують транспортування, реалізацію товару й виконання будівельних робіт. Крім того, позивач зазначає, що всі господарські операції відображені у бухгалтерському обліку, податкова звітність подавалася своєчасно, податкові зобов`язання, зокрема з ПДВ при імпорті, податку на прибуток, ПДФО, військового збору та ЄСВ, сплачувалися у встановлені строки, а податкова заборгованість відсутня.

Комісією ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН прийнято рішення від 01.08.2025 № 192808 про відповідність ТОВ «ОМЕГА ПРОМ ГРУП» критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Підставою прийняття даного рішення слугувала наступна податкова інформація: « 03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій наклади і й/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих орган; 07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/ розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції); 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролю; 14 - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку».

Разом з тим, зазначення коду податкової інформації або відтворення загального змісту відповідного коду не є достатнім, якщо з рішення та матеріалів, на які посилається контролюючий орган, неможливо встановити конкретні фактичні підстави віднесення платника до переліку ризикових.

Водночас наявність у рішенні комісії кодів податкової інформації, типів операцій, періоду їх здійснення, кодів товарів/послуг, податкових номерів контрагентів і дат включення таких платників до переліку ризикових сама по собі не є достатнім підтвердженням обґрунтованості рішення про відповідність платника критеріям ризиковості.

У разі подання платником податку інформації та копій документів, які, на його переконання, свідчать про невідповідність критеріям ризиковості, контролюючий орган зобов`язаний не лише повторно зазначити попередньо сформовану податкову інформацію, а й надати оцінку поданим документам, визначити, які саме обставини вони не спростовують, та у разі необхідності зазначити, які документи не надані платником і могли б підтвердити невідповідність платника критеріям ризиковості.

Щодо кодів податкової інформації, колегія суддів зазначає, що сам факт придбання або постачання товарів чи послуг платникам, щодо яких прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості, може бути врахований контролюючим органом як елемент податкової інформації.

Водночас такий факт не є самодостатньою підставою для визнання ризиковим іншого платника податку без встановлення зв`язку відповідних операцій із ризиковістю саме його діяльності та без оцінки поданих ним документів.

Пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку стосується наявності податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, а не лише формального факту наявності господарських відносин із платником, щодо якого прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості.

Отже, для застосування кодів податкової інформації контролюючий орган повинен не тільки зазначити податковий номер контрагента та дату його включення до переліку ризикових, а й обґрунтувати, чому саме операції позивача з таким контрагентом свідчать про ризиковість діяльності позивача, які обставини підтверджують такий висновок і чому подані платником документи не спростовують відповідну податкову інформацію.

Відтак, оскаржувані рішення не містять обґрунтованого мотиву віднесення позивача до переліку платників, які відповідають саме п.8 Критерію ризиковості, адже не вказано в якій саме поданій для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування визначено ризиковість здійснення господарської операції.

Отже, комісія податкового органу не дотрималась вимоги щодо чіткого визначення фактичної підстави для включення платника до ризикових, і посилається лише на факт наявності податкової інформації, без зазначення обґрунтувань ризикового статусу платника.

У контексті вказаного суд звертає увагу на позицію Верховного Суду викладену в постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20, згідно якої вбачається, що комісія контролюючого органу має обґрунтувати свій висновок і надати належні та допустимі докази в підтвердження цих даних при прийнятті рішення, обґрунтованого тим, що в контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома в процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій.

Такі висновки суду також узгоджуються з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 25.06.2026 у справі № 320/57228/24.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача положень пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням підприємства до переліку ризикових суб`єктів господарювання, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, що рішення Головного управління ДПС у Харківській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника №192808 від 01.08.2025 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про виключення «ОМЕГА ПРОМ ГРУП» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями п. 6 Порядку №1165 закріплено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Колегія суддів враховує, що відповідно до пунктів 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду від 07.04.2023 у справі № 280/3639/20, від 06.02.2024 у справі № 320/13271/20.

Доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та не узгоджуються із правовим регулюванням спірних правовідносин, позицію щодо чого неодноразово висловлював Верховний Суд, зокрема й у постановах, згаданих вище.

Колегія суддів зауважує, що правовим висновком Верховного Суду є висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, сформульований внаслідок казуального тлумачення цієї норми при касаційному розгляді конкретної справи, та викладений у мотивувальній частині постанови Верховного Суду, прийнятої за наслідками такого розгляду.

При встановленні доцільності посилання на постанову Верховного Суду кожен правовий висновок Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах: чи є правовідносини подібними та чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на редакцію відповідних законодавчих актів. У такому випадку правовий висновок розглядається «не відірвано» від самого рішення, а через призму конкретних спірних правовідносин та відповідних застосовуваних редакцій нормативно-правових актів.

Слід звернути увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово надавала роз`яснення як треба розуміти подібність правовідносин. Втім, у постанові від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20, пункт 39) Велика Палата Верховного Суду конкретизувала свої висновки щодо визначення подібності правовідносин, зазначивши таке. На предмет подібності потрібно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то в такому разі подібність варто також визначати за суб`єктним й об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах зазначених вище в даній постанові.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що для належного та ефективного захисту порушених прав позивача необхідно зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА ПРОМ ГРУП» (код ЄДРПОУ 36816973) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Згідно з частинами 1-3 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а отже апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду без змін, оскільки судом було правильно встановлено всі обставини справи, а рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2026 по справі № 520/22283/25 залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач В.В. Катунов

Судді К.В. Мінаєва Л.О. Фоміна