Постанова від 22 жовтня 2026 р. у справі №761/22256/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року місто Київ

єдиний унікальний номер справи: 761/22256/26

номер провадження: 33/824/4372/2026

Суддя Київського апеляційного суду Верланов С.М., за участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Павленка Олександра Вікторовича, потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Павленка Олександра Вікторовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 04 серпня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Шевченківського районного суду міста Києва від 04 серпня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 124 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400 грн 00 коп. на користь держави.

Цією ж постановою стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням в частині визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, адвокат Павленко О.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності в частині вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу даного адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суддею не надано належної оцінки діям водія ОСОБА_1 , не враховано її поведінку після дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) та відсутності вини у формі умислу, в частині залишення водієм транспортного засобу місця ДТП, адже про причетність до ДТП їй стало відомо тільки після перегляду відеозапису, наданого працівником поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Вказує, що поза увагою судді першої інстанції залишились надані ОСОБА_1 працівникам поліції письмові пояснення з долученим відеозаписом огляду автомобіля «Audi», державний номерний знак (далі - д.н.з.) НОМЕР_1 , де відсутні пошкодження, що можуть відповідати обставинам події.

Вважає, що все це свідчить про відсутність у водія ОСОБА_1 умислу на вчинення адміністративного правопорушення та, як наслідок, про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП.

Таким чином, на думку сторони захисту, суддя першої інстанції в порушення вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, здійснив розгляд справи без повного, всебічно і об`єктивно з`ясування усіх обставини справи.

Відповідно до ч.8 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Постанова судді Шевченківського районного суду міста Києва від 04 серпня 2026 року в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП не оскаржується, а тому апеляційним судом не переглядається.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про місце і час розгляду справи сповіщена судом апеляційної інстанції у встановленому законом порядку. Захисник ОСОБА_1 - адвокат Павленко О.В. вважав за можливе розглядати справу за відсутності ОСОБА_1 .

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Павленка О.В., який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі й просив її задовольнити, пояснення потерпілої ОСОБА_2 , яка поклалась на розсуд суду, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, статтею 122-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

У відповідності до пункту 2.10 а) ПДР, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що суддею першої інстанції дані вимоги закону було дотримано у повній мірі.

Суддею першої інстанції встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 22 травня 2026 року серії ЕПР1 №672745, 14 травня 2026 року о 14 год 17 хв. у місті Києві на вул. Коцюбинського, 1, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Audi», д.н.з. НОМЕР_1 , не дотрималась бокового інтервалу до автомобіля «КІА», д.н.з. НОМЕР_2 , яка випарковувалась праворуч по напрямку руху транспортного засобу із частковим виїздом правими колесами автомобіля на тротуар, що призвело до зіткнення, внаслідок чого автомобіль «КІА» отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушила вимоги п.13.1 ПДР. Такі дії водія ОСОБА_1 були кваліфіковані за ст.124 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 14 травня 2026 серії ЕПР1 №672749, 14 травня 2026 року о 14 год 17 хв. у місті Києві на вул. Коцюбинського, 1, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Audi», д.н.з. НОМЕР_1 , була учасником ДТП за участю автомобіля «КІА», д.н.з. НОМЕР_2 , місце ДТП залишила, чим порушила вимоги п. 2.10 «а» ПДР. Такі дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за ст.122-4 КУпАП.

Висновки судді першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються наявними у справі доказами, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення, схемою місця ДТП, в якій відображено місце зіткнення, зафіксованою локалізацією пошкоджень транспортного засобу «КІА», д.н.з. НОМЕР_2 (а.с.6), відео з місця події (а.с.34), письмовими поясненнями учасників ДТП, які містять дані про обставини ДТП (а.с.7, 13).

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи й належною оцінкою доказів, наданою суддею першої інстанції.

Твердження в апеляційній скарзі про те, що суддею першої інстанції не надано належної оцінки діям водія ОСОБА_1 , не враховано її поведінку після ДТП та відсутності вини у формі умислу в частині залишення водієм транспортного засобу місця ДТП, оскільки про причетність до ДТП їй стало відомо тільки після перегляду відеозапису, наданого працівником поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції відхиляє, як необґрунтовані.

Так, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суддя першої інстанції дослідив матеріали адміністративного провадження, оцінивши їх у сукупності відповідно до вимог ст.252 КУпАП, і його висновки ґрунтуються не на окремому доказі, а на їх взаємному узгодженні.

Суд апеляційної інстанції вважає, що суддя першої інстанції правильно відхилив доводи захисника - адвоката Павленка О.В. про те, що ОСОБА_1 не відчула моменту зіткнення у зв`язку з гучним звучанням музики в салоні автомобіля та перебуванням у ньому неповнолітньої дитини, оскільки суб`єктивне пояснення особи про те, що вона не відчула моменту зіткнення, саме по собі не є доказом відсутності події адміністративного правопорушення та не може бути покладене в основу висновку про відсутність складу правопорушення без оцінки його у сукупності з іншими доказами.

Посилання захисника на гучну музику в салоні автомобіля також не свідчить про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Зазначена обставина може характеризувати лише суб`єктивне сприйняття водієм дорожньої обстановки, однак не змінює встановленого ПДР обов`язку водія бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою та у разі ДТП виконати передбачені п.2.10 ПДР обов`язки.

Також суддя першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що перебування в салоні автомобіля неповнолітньої дитини не може визнаватися обставиною, яка звільняє водія від виконання вимог ПДР, або виправдовує залишення місця ДТП.

Матеріали справи не містять об`єктивних даних про виникнення будь-якої невідкладної обставини, яка б створювала реальну необхідність залишити місце ДТП саме у спосіб, несумісний із виконанням установлених законом обов`язків водія.

Посилання в апеляційній скарзі на відсутність пошкоджень на автомобілі «Audi», д.н.з. НОМЕР_1 , у зв`язку з чим захисник вважає, що у діях водія ОСОБА_1 відсутній умисел на вчинення адміністративного правопорушення та, як наслідок, про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, апеляційний суд відхиляє як безпідставні.

Так, наявність пошкоджень на автомобілі ОСОБА_1 підтверджується даними, які містить протокол огляду транспортного засобу від 25 травня 2026 року, згідно з яким за результатами огляду автомобіля «Audi», д.н.з. НОМЕР_1 , встановлено пошкодження у вигляді подряпини переднього правого крила, накладки арки переднього правого крила, корпусу правого дзеркала заднього виду, задньої правої дверки, накладки арки заднього правого крила (а.с.33).

Апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 , набувши спеціального статусу водія та реалізуючи право керування транспортним засобом, одночасно прийняла на себе обов`язки, передбачені ПДР, зокрема п.2.10 «а» ПДР. Проте одразу після зіткнення транспортних засобів ОСОБА_1 залишила місце ДТП, не виконавши покладених на неї обов`язків. З дослідженого апеляційним судом відеозапису вбачається сам факт зіткнення та подальший рух автомобіля під керуванням ОСОБА_3 без зупинки і вжиття передбачених законом заходів.

Отже твердження про те, що ОСОБА_3 не відчула поштовху чи не усвідомлювала факту пригоди, а тому не мала умислу на вчинення правопорушення, були предметом оцінки судді першої інстанції та обґрунтовано відхилені як такі, що не спростовують встановленого факту невиконання обов`язків водія, оскільки для кваліфікації за ст.122-4 КУпАП визначальним є саме факт залишення місця ДТП всупереч вимогам ПДР, який у даному випадку підтверджений належними та допустимими доказами.

Таким чином апеляційний суд приходить до висновку, що суддя першої інстанції всебічно, повно та об`єктивно з`ясував обставини справи, правильно застосував норми матеріального права, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгоди з установленими суддею першої інстанції фактичними обставинами, що не є підставою для скасування законної та обґрунтованої постанови.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що постанова судді Шевченківського районного суду міста Києва від 04 серпня 2026 року в частині визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, є законною та обґрунтованою, а тому апеляційна скарга адвоката Павленка О.В., подана в інтересах ОСОБА_1 , підлягає залишенню без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, суддя апеляційного суду,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Павленка Олександра Вікторовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 04 серпня 2026 року в частині визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Київського

апеляційного суду С.М.Верланов